Рішення

від 19.09.2023 по справі 126/1466/21

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1466/21

Провадження № 2/126/17/2023

"19" вересня 2023 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцол В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

за участі представників відповідача ТОВ "Бершадське автотранспортне

підприємство 10527" Кузьомського М.І., Могильницького С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадське автотранспортне підприємство 10527", приватного підприємства "АТП Кривешко" про визнання дій протиправними та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом довідповідача 1 товаристваз обмеженоювідповідальністю "Бершадськеавтотранспортне підприємство10527",відповідача 2приватного підприємства"АТПКривешко"про визнаннядій протиправнимита відшкодуванняматеріальної іморальної шкоди зтих підстав,що якстверджує,30 березня та 04 травня 2021 року їй було відмолено в продажі пільгового квитка на автостанціях. Касиром було повідомлено, що членам загиблих скасовані пільги, а тому каса на автостанціях не має права продавати пільгових квитків на пільгових умовах. Тому їй було продано квитки по їхній повній вартості. 05 травня 2021 року вона звернулась із скаргами до голови Вінницької обласної державної адміністрації Борзова С.С., Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з проханням провести перевірку та вжити заходів відновлення порушених прав. Однак по даний час її права не відновлені. Вінницька обласна державна адміністрація її скаргу переадресувала різним суб`єктам для вжиття заходів реагування, однак порушене в скарзі питання залишено без належного розгляду та вжиття відповідних правових заходів для поновлення порушених прав. Відповідачами допущено порушення законодавства України на пільговий проїзд для неї як члена сім`ї загиблого, оскільки касири на автобусних станціях відмовляються продавати пільгові квитки, що призвело до порушення Закону України від 13 січня 2005 року за № 2344-1V (оскільки внесені зміни до Закону №3551-XII 18 грудня 2018 року рішенням Конституційного Суду України у справі № 2018(2791/15) № 12-р/2018 (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) визнані неконституційними), що порушує її соціальні права, які гарантовані їй Конституцією України та Законом № 3551-XIІ. Відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України, відновлені пільги для членів сімей загиблих, в редакції закону, де зазначено, що у відповідності до вимог ст.15 ч.1 п.7 Закону України „Про статус ветеранів та гарантії їх соціального захисту особам, на яких поширюється чинність Закону (ст. 10), надаються такі пільги: безплатний, проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Відповідно до вимог ст. 133-1ч.7 КУпАП безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою я штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п.п. 10 п. 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 18 лютого 1997 року № 176 перевізник зобов`язаний: здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Відповідно до ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус. Таким чином, Законом України «Про автомобільний транспорт» встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред`явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка. Разом з тим, відповідачам, як автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом (стаття 37 Закону України «Про автомобільний транспорт». Отже в даному випадку відмовою відповідачів у здійсненні пільгового перевезення позивача, який має відповідне право, яке встановлене законом неправомірною, чим допущено порушення прав останнього, тому в даному випадку підлягає відшкодування коштів, які були витрачені нею на придбання квитків. Моральну шкоду вона оцінює в розмірі 50 000 грн. Моральна шкода їй заподіяна відповідачами через порушення її прав на придбання пільгового квитка, що їй гарантовано законом. Окрім того, вона змушена звертатись в різні органи державної влади, та суд з метою захисту її прав та інтересів, що призводить до моральних страждань, які впливають на її звичний стан життя. Це погіршення сну, дратівливість, погіршення апетиту, пригнічений стан. Тому просить визнати протиправними дії відповідачів в обмежені її прав на придбання пільгового квитка та стягнути з них на її користь 237 грн. 43 коп. коштів, витрачених на придбання квитків та п`ятдесят тисяч гривень моральної шкоди, а також понесені судові витрати.

Відповідач 2ПП «АТПКривешко» надавсуду відзивна позовнузаяву,згідно зяким здоводами позовноїзаяви вінне погоджується,вважає їхнезаконними,не обгрунтованимита такими,що неґрунтуються надійсних обставинахсправи тавимогах чинногозаконодавства.Позивач зазначає,що відповідач1та відповідач2обмежили їїправа напридбання пільговогоквитка,як членасім`їзагиблого,посилаючись нату обставину,що касиромавтостанції 30.03.2021та 04.05.2021було відмовленов продажіпільгового квитка,мотивуючи тим,що членамсім`їзагиблих скасованіпільги,тому касана автостанціяхне масправа продаватипільгові квиткина пільговихумовах.Також позивачвказала,що неюбули придбаніквитки поповній їхвартості.Пільгове перевезенняпасажирів автомобільнимтранспортом передбаченонизкою актівУкраїни,зокрема,законами України«Про статусі соціальнийзахист громадян,якіпостраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи»,«Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту»,«Про основисоціальної захищеностіінвалідів вУкраїні» «Проосновні засадисоціального захистуветеранів праціта іншихгромадян похилоговіку»,а такожпостановою КабінетуМіністрів Українивід 17травня 1993року №354«Про безоплатнийпроїзд пенсіонерівна транспортізагального користування».Згідно зіст.29Закону України«Про автомобільнийтранспорт» автомобільнимперевізником таавтомобільним самозайнятимперевізником,які здійснюютьперевезення пасажирівна договірнихумовах,є суб`єктигосподарювання,які відповіднодо законодавствата одержаноїліцензії надаютьпослуги задоговором перевезенняпасажирів транспортнимзасобом,що використовуєтьсяними назаконних підставах.Органи виконавчоївлади таіоргани місцевогосамоврядування зобов`язанінадати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами компенсацію відповідно до закону. Позивач зробила хибний висновок стосовно проїзду за посвідченням встановленого зразка, без придбання квитка, у якому зазначається місце для сидіння та вносяться відповідні позначки на право поїзду за його наявності. Також позивачем зазначено у позовній заяві, що їй було продано квитки за їх повну вартість, однак це спростовується навіть поданою позивачем ксерокопією квитка, як на підтвердження своїх вимог. У даному квитку (чек №1 1405) на відправлення 30.03.21 о 14.55. перевізник ПП «АТП Кривешко» внесено відповідну позначку про пільгу «член сім`ї загиблого» номер посвідчення НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Дана обставина підтверджується квитково-касовою відомістю від 30.03.21, видану ПП « АТП Кривешко» АС Бершадь 051000 о 14.55. Стверджує, що висновки, викладені у постановах Великої Палати Суду та Верховного Суду, на які посилається позивач у позовній заяві, стосуються правовідносин, які не є подібними, оскільки у них не є аналогічним предмет спору, який виник між позивачем та відповідачем 2, підстава позову, зміст позовних вимог та встановлені у судових рішеннях фактичні обставини, отже посилання на них є безпідставним. Оскільки вимоги позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, тому просить в позові відмовити.

В судове засідання ні позивач, ні представник позивача не з`явилися, надали заяву про слухання справи у їх відсутність.

Представник відповідача 2 ПП «АТП Кривешко» в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача 1 ТОВ "Бершадське автотранспортне підприємство 10527" Кузьомський М.І. проти задоволення позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити, як поданому безпідставно.

Представник відповідача1ТОВ "Бершадськеавтотранспортне підприємство10527"Могильницький С.О.проти задоволенняпозову заперечує,пояснив щоу позовнійзаяві ОСОБА_1 вказує,що 04.05.2021року перевізникомТОВ «Бершадськеавтотранспортне підприємство10527»через касуавтостанції буловідмовлено впродажі пільговогоквитка якчлену сім`їзагиблого ветеранавійни.Відповідно дост.4Закону №3551-ХІІ,ветеранами війниє особи,які бралиучасть узахисті Батьківщиничи вбойових діяхна територіїінших держав.До ветераніввійни належать:учасники бойовихдій,особи зінвалідністю внаслідоквійни,учасники війни.Статтею 15Закону №3551-XIвстановлено,що особам,на якихпоширюється чинністьцього Закону(стаття10),надаються такіпільги:безплатне одержанняліків,лікарських засобів,імунобіологічних препаратівта виробівмедичного призначенняза рецептамилікарів;безоплатне першочерговезубопротезування (завинятком протезуванняз дорогоціннихметалів);безоплатне забезпеченнясанаторно-курортнимлікуванням абоодержання компенсаціївартості самостійногосанаторно-курортноголікування.Порядок наданняпутівок,розмір тапорядок виплатикомпенсації вартостісамостійного санаторно-курортноголікування визначаютьсяКабінетом МіністрівУкраїни;50-процентназнижка платиза користуванняжитлом (квартирнаплата)в межахнорм,передбачених чиннимзаконодавством (21кв.метр загальноїплощі житлана кожнуособу,яка постійнопроживає ужитловому приміщенні(будинку)і маєправо назнижку плати,та додатково10,5кв.метра насім`ю);50-процентназнижка платиза користуваннякомунальними послугами(газом,електроенергією таіншими послугами)та скрапленимбалонним газомдля побутовихпотреб вмежах середніхнорм споживання.Площа житла,на якунадається знижка,при розрахункахплати заопалення становить21кв.метр опалювальноїплощі накожну особу,яка постійнопроживає ужитловому приміщенні(будинку)і маєправо назнижку плати,та додатково10,5кв.метра насім`ю.Для сімей,що складаютьсялише знепрацездатних осіб,надається 50-процентназнижка закористування газомдля опалюванняжитла наподвійний розмірнормативної опалювальноїплощі (42кв.метри накожну особу,яка маєправо назнижку плати,та 21кв.метр насім`ю);50-процентназнижка вартостіпалива,в томучислі рідкого,в межахнорм,встановлених дляпродажу населенню,для осіб,які проживаютьу будинках,що немають центральногоопалення;позачерговий безплатнийкапітальний ремонтвласних жилихбудинків іпершочерговий поточнийремонт жилихбудинків іквартир;користування привиході напенсію (незалежновід часувиходу напенсію)чи змінімісця роботиполіклініками тагоспіталями,до якихвони булиприкріплені запопереднім місцемроботи;щорічне медичнеобстеження ідиспансеризація іззалученням необхіднихспеціалістів;першочергове обслуговуванняв лікувально-профілактичнихзакладах,аптеках тапершочергова госпіталізація;виплата допомогипо тимчасовійнепрацездатності врозмірі 100процентів середньоїзаробітної платинезалежно відстажу роботи;використання черговоїщорічної відпусткиу зручнийдля нихчас;одержання додатковоївідпустки беззбереження заробітноїплати строкомдо двохтижнів нарік;переважне правона залишенняна роботіпри скороченнічисельності чиштату працівниківу зв`язкуіз змінамив організаціївиробництва іпраці тана працевлаштуванняв разіліквідації підприємства,установи,організації;позачергове забезпеченняжилою площеюосіб,які потребуютьполіпшення житловихумов,у томучислі зарахунок жилоїплощі,що передаєтьсяміністерствами,іншими центральнимиорганами виконавчоївлади,підприємствами таорганізаціями урозпорядження місцевихрад тадержавних адміністрацій.Особи,зазначені вцій статті,забезпечуються жилоюплощею протягомдвох роківз днявзяття наквартирний облік.Органи виконавчоївлади,виконавчі комітетимісцевих радзобов`язаніподавати допомогуособам зінвалідністю внаслідоквійни ісім`ямзагиблих військовослужбовціву будівництвііндивідуальних жилихбудинків.Земельні ділянкидля індивідуальногожитлового будівництва,садівництва ігородництва відводятьсязазначеним особаму першочерговомупорядку;одержанняпозики набудівництво,реконструкцію абокапітальний ремонтжилих будинківі подвірнихбудівель,приєднання їхдо інженернихмереж,комунікацій,а такожпозики набудівництво абопридбання дачнихбудинків іблагоустрій садовихділянок зпогашенням їїпротягом 10років починаючиз п`ятогороку післязакінчення будівництва.Зазначені позикинадаються впорядку,який визначаєтьсяКабінетом МіністрівУкраїни;першочергове правона вступдо житлово-будівельних(житлових)кооперативів,кооперативів побудівництву таексплуатації колективнихгаражів,до садівницькихтовариств,на придбанняматеріалів дляіндивідуального будівництваі садовихбудинків,технічне обслуговуваннята забезпеченнястоянками транспортнихзасобів;зі сплатиподатків,зборів,мита таінших платежівдо бюджетувідповідно доподаткового тамитного законодавства;позачергове користуваннявсіма послугамизв`язкута позачерговевстановлення напільгових умовахквартирних телефонів(оплатау розмірі20процентів відтарифів вартостіосновних та50процентів -додаткових робіт).Абонементна платаза користуваннятелефоном встановлюєтьсяу розмірі50процентів відзатверджених тарифів.Порядок користуванняпослугами зв`язкута оплатиза встановленняквартирних телефоніввизначається КабінетомМіністрів України;першочергове обслуговуванняпідприємствами,установами таорганізаціями службипобуту,громадського харчування,житлово-комунальногогосподарства,міжміського транспорту;позачергове обслуговуваннязакладами таустановами,що надаютьсоціальні послугиз догляду.У разінеможливості здійсненнятакого обслуговуваннязакладами соціальногозахисту населеннявідшкодовуються витрати,пов`язаніз доглядомза ветераномвійни,в порядкуі розмірах,що визначаютьсяКабінетом МіністрівУкраїни;вступ позаконкурсом додержавних такомунальних закладіввищої тафахової передвищоїосвіти наспеціальності,підготовка заякими здійснюєтьсяза рахуноккоштів відповіднодержавного тамісцевих бюджетів.Отже,зі змістустатті 15Закону №3551-XIвбачається,що станомна 04.05.2021року учленів сімейзагиблих ветеранівбуло відсутнєправо набезкоштовний проїздна міськихта приміськихавтобусних маршрутах.Крім того,варто звернутиувагу,що станомна 04.05.2021року ст.10Закону №3551-XIпередбачала,що дочленів сімейзагиблих (тих,які пропалибезвісти)військовослужбовців,партизанів таінших осіб,зазначених уцій статті,належать:утриманці загиблогоабо того,хто пропавбезвісти,яким узв`язкуз цимвиплачується пенсія;батьки;один зподружжя,який неодружився вдруге,незалежно відтого,виплачується йомупенсій чині;діти,які немають (іне мали)своїх сімей;діти,які маютьсвої сім`ї,але сталиособами зінвалідністю додосягнення повноліття;діти,обоє збатьків якихзагинули абопропали безвісти.Враховуючи,що позивачемдо позовноїзаяви доданопосвідчення датоване,ще 2002роком,остання недовела належнимита допустимимидоказами,що станомна 04.05.2021року вонане вступилав шлюбвдруге,та чивідповідала тавідносилася позивачкадо членівсімей загиблих.Ні впозовній заяві,ні підчас підготовчогозасідання ОСОБА_1 не надаладоказів,що дійсновона пред`являлавідповідне посвідченнявід 16.11.2002року працівникуавтостанції тачи дійсноза наявностіпред`явленого посвідченняїй буловідмовлено впродажі пільговогоквитка.Відповідно дост.37Закону України«Про автомобільнийтранспорт» пільговіперевезення пасажирів,які,відповідно дозаконодавства,користуються такимиправами,забезпечують автомобільніперевізники,які здійснюютьперевезення пасажирівна автобуснихмаршрутах загальногокористування.Як вбачаєтьсязі змістуст.29Закону України«Про автомобільнийтранспорт»,документами,на підставіяких виконуютьсяпасажирські перевезеннядля пасажирає квитокна проїздв автобусіта наперевезення багажу(дляпільгового проїзду-посвідчення особивстановленою зразкачи довідка,на підставіякої надаєтьсяпільга), ав разізапровадження автоматизованоїсистеми облікуоплати проїзду-електронний квитокта документидля пільговогопроїзду.Згідно положеньп.1ч.2ст.41Закону України«Про автомобільнийтранспорт»,пасажир зобов`язаний:мати присобі квитокна проїзд,на перевезеннябагажу,а занаявності правапільгового проїзду-відповідне посвідчення. Крімтого,стверджує,що станомна 04.05.2023року відсутнятака пільгадля членівсімей загиблихветеранів війнияк безплатнийпроїзд усімавидами міськогопасажирського транспорту; ОСОБА_1 не довеланалежними,допустимими тадостовірними доказамичи відносиласявона надату купівлюквитка дотакої категоріїосіб як«члени сімейзагиблих ветераніввійни»;не довеланаявності внеї намомент купівліквитка наавтобус відповідногопосвідчення тайого пред`явленняпрацівнику автостанції,а такожвідмови останньогоу реалізаціїправа позивачана пільговийпроїзд. Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., позивачем не представлено достатніх, належних, та допустимих доказів того, що дії відповідача - ТОВ «Бершадське автотранспортне підприємство 10527» спричинили позиваці моральну шкоду, в чому полягає дана шкода, як позивачка здійснювала обрахунок завданої шкоди та чи фактично відповідач здійснив дії, які б завдали неабиякий стрес, змінили звичайний уклад життя або спричинили моральні страждання у будь-який інший спосіб. Тому просить в позові відмовити.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1,2 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 04.11.2022 року по справі за клопотанням сторони позивачки була призначена судова психологічна експертиза, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

21.12.2022на адресусуду зВінницького науково-дослідногоекспертно-криміналістичного центруМВС Українинадійшло повідомлення№ СЕ-19/102-21/16471-ПС від12.12.2022про неможливістьпроведення судовоїекспертизи, оскільки не була забезпечена явка підекспертної особи, а саме: ОСОБА_1 для проведення з нею психодіагностичної бесіди; не були надані свідчення від підекспертної особи, а саме: свідчення з місця роботи, свідчення від друзів, знайомих, родичів та інших людей, які б могли підтвердити, чи дійсно у підекспертної особи відбулися зміни в емоційному стані, в поведінці або зміни умов життя; не здійснена оплата експертних послуг.

Тому суд вважає позов безпідставним та необґрунтованим і в його задоволенні слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 4, 10 Закону України «Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту», ст.ст.29,37п.1ч.2ст.41Закону України«Про автомобільнийтранспорт»,керуючись ст.ст. 4, 5, 10 - 13, 76 - 83, 89, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадське автотранспортне підприємство 10527" (код ЄДРПОУ 05461022, вул. Тітова 2, м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області), приватного підприємства "АТП Кривешко" (код ЄДРПОУ 35097994, вул. Немирівське шосе 92В, с. Вінниці Хутори Вінницького району Вінницької області) про визнання дій протиправними та відшкодування матеріальної і моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скаргиподаються учасникамисправи доабо черезвідповідні суди,а матеріалисправ витребовуютьсята надсилаютьсясудами заправилами,що діялидо набраннячинності цієюредакцією Кодексу.У разіпорушення порядкуподання апеляційної скаргивідповідний судповертає такускаргу безрозгляду.

Суддя В. І. Гуцол