Рішення

від 03.10.2023 по справі 947/24909/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/24909/23

Провадження № 2/947/3798/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий - суддя Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» ( код ЄДРПОУ 42251700) до ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами ,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором «Автопакет» №05/10/2007/840-к/832, яка стягнута в судовому порядку у вигляді 3% річних розміром 2613,94 дол. США, що ж еквівалентом 95588,13 гривень до суду звернувся ТОВ «Консалт Солюшенс».

Позов мотивований тим, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 06.09.2012 року у цивільній справі № 1512/7222/2012 позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволені.

Правовідносини, що були предметом судового розгляду, витікали з договору «Автопакет» №05/10/2007/840-К/832 від 02.10.2007 року.

Позивач є новим кредитором та набув усі права за договором «Автопакет» №05/10/2007/840-К/832 від 02.10.2007 року, оскільки ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 23.04.2020 року здійснено заміну стягувача ПАРТ КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс» при виконанні рішення Київського районного суду м.Одеси №1512/7222/2012.

Станом на день звернення до суду з дійсним позовом рішення Київського районного суду м.Одеси від 06.09.2012 за № 1512/7222/2012 не виконане.

На даний час у зв`язку з невиконанням рішення суду з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат, сума заборгованості становить 2613,94 дол. США.

У зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань у товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», як у правонаступника ПАТ «КБ Надра», виникло право вимагати від Відповідачів сплати інфляційних втрат та 3 % річних за користування грошовими коштами.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді від 28.08.2023 року відкрито провадження у справі, зазначену ухвалу разом з позовом та додатками до нього надіслано відповідачам за місцем реєстрації місця мешкання, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Представник позивача ТОВ «Консалт Солюшенс» до судового засідання надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, в якій наполягає на задоволенні позову та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи. Причини неявки суду невідомі. Від відповідачів відзив на позов не надходив.

Станом на день розгляду справи ніяких клопотань з боку учасників справи суду не надходили. Заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні також не надходило.

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно дост.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Правовідносини між сторонами є цивільно - правовими та урегульовані положеннямиЦК України.

Так, згідност. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так судом встановлено, що 02 жовтня 2007 року ВАТ КБ «Надра» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір «Автопакет»№ 05/10/2007/840-К/832 для покупку автомобіля марки Suzuki Grand Vitara, 2007 року випуску, відповідно до якого ВАТ КБ «Надра» видало ОСОБА_1 кредит у сумі 31.749 доларів США із сплатою 12,5 відсотків річних, строком до 01 жовтня 2014 року.

Крім того, з метою забезпечення повернення кредиту, 02 жовтня 2007 року ВАТ КБ «Надра» уклало з ОСОБА_2 договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання відповідати в повному об`ємі за своєчасне і повне виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Однак, ОСОБА_1 , уклавши вищезазначений кредитний договір від 02 жовтня 2007 року за № 05/10/2007/840-К/832 свої зобов`язання перед банком не виконувала, у зв`язку з чим, ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулось до суду із відповідним позовом, в якому просить суд стягнути у солідарному випадку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 49.164 долара 52 цента США, що в еквіваленті дорівнює суму 392790,11 гривень, з яких:- заборгованість за кредитом -29.017 доларів 27 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 231.827 гривень 68 копійок;- заборгованість по відсоткам -11.295 доларів 75 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 90.245 гривень 14 копійок;- пеня за прострочення сплати кредиту -5.676 доларів 60 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 45.352 гривні 06 копійок;- штраф -3.174 долара 90 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 25.365 гривень 23 копійки.

Такрішенням Київського районного суду м.Одесивід 06.09.2012року позовні вимоги банкузадоволені та стягнуто звідповідачів всього396009,11гривень. Також стягнуто судові витрати.

Рішення суду набрало законної сили.

Ухвалою суду від 23.04.2020 року здійснено заміну стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра Банк» (код ЄДРПОУ 20025456) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» ( код ЄДРПОУ 42251700 м.Одеса, вул. Пушкінська, 36 ) у №1512/7222/2012 з виконання рішення від 06.09.2012 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.10.2021 заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконаннязадоволено та поновлено ТОВ «Консалт Солюшенс» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 1512/7222/2012, виданого 15.11.2012 року Київським районним судом м. Одеси, щодо божника ОСОБА_1 та видано ТОВ «Консалт Солюшенс» дублікат виконавчого листа № 1512/7222/2012, виданого 15.11.2012 року Київським районним судом м. Одеси, щодо боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Виконавчі листи звернуто до виконання.

В рамках виконавчогопровадження за поданням приватноговиконавця ШипковаЄгора Олексійовича, ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 26.04.2023 року звернуто стягнення на земельну ділянку боржникаправо власності на яку не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а саме: земельна ділянка площею 39,2633 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Березівський район, Виноградненська сільська рада кадастровий номер: 5121281000:01:001:0051, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

В порушення зазначених правових норм відповідачі рішення Київського районного суду міста Одеси від 06.09.2012 року у справі № 1512/7222/2012 не виконали до моменту звернення із цією позовною заявою, заборгованість ПАТ «КБ Надра» своєчасно не погасили своє грошове зобов`язання, встановлене та підтверджене рішенням суду.

Відповідно до частини першої статі 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 кодексу.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, заборгованість Відповідачів перед Позивачем у розмірі 396009,11 гривень (29017,27 дол. США), що була встановлена рішенням Київського районного суду міста Одеси від 06.09.2012 року у справі № 1512/7222/2012 є зобов`язанням відповідно до норм цивільного права.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Як вбачається з тексту рішення Київського районного суду міста Одеси від 06.09.2012 року у справі № 1512/7222/2012, зобов`язання Відповідачів виражено у іноземній валюті.

Таке зобов`язання зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов`язанням.

За змістом частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 Відповідачі безпідставно користуються грошовими коштами, що належали до сплати ПАТ «КБ Надра», а після укладення договору про відступлення прав вимоги № GL2N79746 від 26.02.2020- Позивачу.

Будь-яке зобов`язання, що зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов`язанням, незалежно від правових підстав його виникнення.

За змістом цієї норми закону (ст. 625 ЦК України) нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 703/2718/16-ц від 19 червня 2019 року.

Разом з вищезазначеною судовою практикою, 11 квітня 2018 року Великою Палатою Верховним Судом була винесена Постанова по справі № 758/1303/15-Ц.

В даному рішенні суду зазначається, що позивач в цій справі звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-ц невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, а тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення та обмежується останніми трьома роками, що передували подачі такого позову.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином-ст.599 ЦК України.

Відповідно до ч.1,2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.2,76-83,141,263-265,273,280-283,354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) та з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» ( код ЄДРПОУ 42251700 м.Одеса, вул. Пушкінська, 36 оф.308) заборгованість у розмірі 2613,94 ( дві тисячі шістсот тринадцять дол. США 94 цент США) дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 95588,13 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім грн.. 13 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) та з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700 м.Одеса, вул. Пушкінська, 36 оф. 308 ) в рівних частках судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луняченко В. О.