Постанова

від 22.06.2023 по справі 911/3353/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р. Справа№ 911/3353/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Репіковій З.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ БІЛДІНГ ГРУП" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2022 (повний текст підписано 04.07.2022)

у справі № 911/3353/21 (суддя Н.Г. Шевчук)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ БІЛДІНГ ГРУП"

про стягнення 623 685,00 грн. за договором про оренду опалубки № 13/07 від 13.07.2020

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (далі ТОВ "Прогрес Д.Ф.") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Білдінг груп" (далі ТОВ "АВМ Білдінг груп") про стягнення 623 685,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 13/07 про оренду опалубки від 13.07.2020 в частині неповернення комплекту опалубки.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, стверджує, що ТОВ "АВМ Білдінг груп" повернув комплектуючі опалубки позивачу, що підтверджується накладними на переміщення, а тому позовні вимоги є безпідставними.

ТОВ "Прогрес Д.Ф." вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки згідно пункту 6.11 договору № 13/07 про оренду опалубки від 13.07.2020 належним доказом, який підтверджує факт повернення опалубки, є відповідним чином складений та підписаний акт прийому-передачі (повернення) обладнання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2022 у справі №911/3353/21 позов задоволено.

Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Білдінг груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." 623 685,00 грн. вартості втраченого майна за договором про оренду опалубки № 13/07 від 13.07.2020 та судовий збір у сумі 9 355 ,28 грн.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 21.09.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- на момент подачі позову відповідач виконав все зобов`язання в натурі та повернув позивачу вказані в позові елементи опалубки, отримані ним на підставі договору №13/07 від 13.07.2020. При цьому між позивачем та відповідачем жодних інших договірних зобов`язань не було і не має. Суд, приймаючи відповідне рішення, не з`ясував відповідні обставини справи, а грунтував рішення на припущеннях;

- накладні на переміщення №00000001771 від 28.09.2020, №00000001927 від 12.10.2020, №00000001953 від 20.10.2020, №00000002034 від 27.10.2020, №00000002123 від 02.11.2020, №00000002322 від 24.11.2020, №00000002363 від 25.11.2020, №00000002569 від 11.12.2020, №00000002719 від 29.12.2020, №00000002784 від 20.01.2021 та товарно-транспортні накладні №ПР000000833 від 24.11.2020, ПР000000007 від 21.01.2021, ПР000000884 від 15.12.2020, ПР000000836 від 26.11.2020, ПР000000836 від 24.11.2020, ПР000000465 від 14.07.2020 є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт повернення елементів опалубки у вказаному обсязі;

- вказуючи на встановлення відсутності товару, відповідач жодними доказами не доводить, що товар у нього взагалі був відсутній на певну дату/у певний період часу, отже не внаслідок його продажу, передачі на зберігання або переміщення на інший склад тощо, а саме по факту його не поставки, що він не доводить посиланням на дані обліку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3353/21.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ БІЛДІНГ ГРУП" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2022 у справі №911/3353/21до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

06.10.2022 матеріали справи №911/3353/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АВМ БІЛДІНГ ГРУП" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2022 у справі №911/3353/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ БІЛДІНГ ГРУП" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2022 у справі №911/3353/21, справу призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції розгляд справи відкладався, з об`єктивних причин, останній раз на 22.06.2023.

Під час апеляційного провадження до справи від відповідача отримано заяву про поворот виконання рішення суду в частині стягнення 257 826,44 грн у разі задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити з урахуванням наданих пояснень у справі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 22.06.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

ТОВ "Прогрес Д.Ф." (орендодавець) та ТОВ "АВМ Білдінг груп" (орендар) 13.07.2020 уклали договір про оренду опалубки (далі Договір), за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у користування за плату опалубку, перелік якої визначений в акті приймання-передачі (додаток до цього договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна вартість кожного комплекту опалубки вказується у відповідному акті приймання-передачі. Комплект опалубки має бути переданий орендареві протягом 14 робочих днів після оплати орендарем орендної плати за перший календарний місяць оренди (за ту кількість календарних днів поточного місяця), включаючи розмір застави, якщо така передбачена договором чи у відповідному акті, та засвідчується підписанням відповідного акту приймання-передачі (пункт 1.2 Договору).

Згідно пунктів 1.3- 1.7 Договору підписання належним представником орендаря акту приймання-передачі обладнання засвідчує факт передачі орендодавцем технічно справного обладнання; факт ознайомлення орендаря із всіма особливими властивостями роботи обладнання; факт проведення інструктажу з використання обладнання в роботі та правил безпеки при його застосуванні. Завантаження обладнання при передачі орендарю та розвантаження при поверненні від орендаря на транспорт здійснюється силами та за рахунок орендодавця. Транспортування опалубки до місця використання, а також її повернення здійснюється силами та за рахунок орендаря. Місце використання обладнання: м. Київ, вул. Ревуцького, 12/1.

Пунктом 2.2ж) Договору визначено, що орендар зобов`язаний повернути опалубку орендодавцеві не пізніше 13 липня 2021 року за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, б.19 в справному стані та повній комплектності. В момент повернення складається акт приймання-передачі (повернення).

Орендар зобов`язаний нести матеріальну відповідальність за втрату чи пошкодження обладнання (пункт 2.2з)).

Пунктом 4.1.2 Договору сторони встановили, що у випадку втрати опалубки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві повну вартість втраченої опалубки, передбачену акті приймання-передачі даного договору, та неустойку у розмірі 10% такої вартості. Під втратою розуміється неповернення орендарем комплекту опалубки протягом 10-ти та більше календарних днів з моменту закінчення терміну, передбаченого п.п.2.2ж) Договору, або дати підписання акту приймання-передачі (повернення), чи пошкодження опалубки з вини орендаря, яке призвело до унеможливлення користування опалубкою в подальшому.

У випадку неповернення вчасно окремих елементів опалубки або пошкодження окремих елементів опалубки орендар зобов`язаний на протязі 5 календарних днів з дати, зазначеної в п.п.2.2ж) договору оплатити штрафні санкції орендодавцеві, визначені в пунктах 4.1.2 та 4.1.7 договору, а також орендар зобов`язаний сплатити орендну плату за період неповернення опалубки або окремих її елементів, що не були повернуті. У цьому випадку орендодавець надсилає орендарю претензію про сплату штрафних санкцій. У випадку відмови підписання орендарем претензії орендодавець має право відшкодувати таку вартість за рахунок застави орендаря в безакцептному порядку (пункт 4.1.3 Договору).

Згідно пункту 4.1.5 Договору у випадку протермінування орендарем сплати відшкодування вартості опалубки або окремих елементів (п.п.4.1.2 п.п. 4.1.3 Договору) орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відшкодування за кожен день такого протермінування.

Сторонами може бути передбачена застава, розмір якої визначений у відповідному акті приймання-передачі. У випадку пошкодження, втрати чи знищення окремих елементів опалубки, переданої в оренду, з вини орендаря, застава враховується в рахунок відшкодування, про що складається акт оцінки ушкодженого, майна, який погоджується та підписується уповноваженими особами сторін (пункт 4.1.7).

Пунктом 6.1 Договору визначено, що орендар повинен повернути обладнання в день закінчення строку оренди, зазначеного в акті прийому-передачі, договорі, іншому двосторонньому документі сторін, підписаному до цього договору, або на вимогу орендодавця про повернення обладнання у визначений строк.

Згідно умов пункту 6.4 Договору повернення обладнання орендарю здійснюється за участю кваліфікованих та уповноважених представників обох сторін. Уповноважені представники сторін здійснюють огляд технічного стану обладнання . Результати огляду технічного стану (огляду) обладнання відображаються в акті огляду технічного стану (огляду) обладнання.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що за наслідками підписання акту огляду технічного стану обладнання уповноважені представники сторін підписують акт приймання-передачі (повернення) обладнання. Якщо при огляді технічного стану обладнання були зафіксовані обставини, викладені в п.п.б), в) п.6.1 даного договору, в акті приймання-передачі (повернення) обладнання робиться запис про повернення обладнання в неналежному стані з вини орендаря.

Відповідно пункту 6.7 Договору у випадку встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за договором обладнання чи його деталей, орендар відшкодовує вартість обладнання та його деталей на основі додатково виставленого рахунку орендодавця протягом 10 календарних днів з моменту його отримання…

Пунктом 6.11 Договору сторони встановили, що підтвердженням факту повернення орендованого майна орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний акт прийому-передачі (повернення) обладнання. До підписання сторонами такого акту обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні орендаря та не повернуто орендодавцю.

Судом встановлено, що 15.07.2020 по акту №1 із Склад (К) на Бориспіль НП-1037/1043 приймання-передачі (додаток №1 до Договору) орендодавець ТОВ "Прогрес Д.Ф." передав, а орендар ТОВ "АВМ Білдінг груп" прийняв комплект опалубки (перелік з 23 найменувань елементів) загальною вартістю 2 982 081,00грн, при прийманні опалубки пошкоджень не виявлено, опалубка знаходиться в технічно справному стані. Підписи представників відповідача та позивача скріплені печатками, зокрема ТОВ "Прогрес Д.Ф." Склад №1.

В цьому акті вказана кількість кожного з елементів опалубки, орендна плата (1шт/1день,1шт/місяць, сумарна/місяць), оціночна вартість 1шт., оціночна вартість сумарна.

ТОВ "Прогрес Д.Ф." стверджує, що відповідач в порушення умов Договору на день подання позову (12.11.2021 згідно відмітки на поштовому конверті) не повернув опалубку (перелік з 10 найменувань) загальною вартістю 623 685,00, яка згідно пункту 2.2ж) є втраченою, а саме:

1.SAS-опалубний анкер тип 15,0 1м, в кількості 134шт.;

2.Гайка, в кількості 572шт.;

3.З`єднувач, 10-16 (оцинк.), в кількості 139шт.;

4.З`єднувач універсальний, в кількості 66шт.;

5. З`єднувач універсальний 10-25см, в кількості 32шт.;

6.Затискач пригоняємий комбінований 1141.00.000, в кількості 69шт.;

7.Затискна шина 0,9м.САИН 1010.00.000-01, в кількості 48шт.;

8.Клема затискна САИН 1013.00.000, в кількості 96шт.;

9.Консоль, в кількості 11шт.;

10.Пристосування затискне, в кількості 556шт

Відповідач стверджує, що зазначені елементи опалубки ним повернуті, в підтвердження чого надав накладні на переміщення №00000002784 від 20.01.2021, №00000002719 від 20.12.2020, №00000002569 від 11.12.2020, №00000002363 від 25.11.2020, №00000002322 від 24.11.2020, №00000002123 від 02.11.2020, №00000002034 від 27.10.2020, №00000001953 від 20.10.2020, №00000001927 від 12.10.2020, №00000001771 від 28.09.2020 та відповідні товарно-транспортні накладні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Договором передбачено в обов`язковому порядку при поверненні орендованого майна складання акту огляду технічного стану (огляду) обладнання, за наслідками якого складається акт прийому-передачі (повернення) обладнання; обов`язок орендаря відшкодувати орендодавцеві вартість як втраченого комплекту обладнання, так і його окремих елементів, деталей.

Докази наявності застави, за рахунок якої згідно умов Договору може бути відшкодована вартість втраченого чи пошкодженого обладнання, відсутні.

Докази складання акту/актів огляду технічного стану (огляду) обладнання та акту/актів прийому-передачі (повернення) обладнання від ТОВ "АВМ Білдінг груп" до ТОВ "Прогрес Д.Ф." відсутні.

Акт/акти прийому-передачі (повернення) обладнання до матеріалів справи не надані. Твердження позивача про відсутність таких актів відповідачем не спростована.

Надані відповідачем накладні на переміщення №00000002784 від 20.01.2021, №00000002719 від 20.12.2020, №00000002569 від 11.12.2020, №00000002363 від 25.11.2020, №00000002322 від 24.11.2020, №00000002123 від 02.11.2020, №00000002034 від 27.10.2020, №00000001953 від 20.10.2020, №00000001927 від 12.10.2020, №00000001771 від 28.09.2020 та відповідні товарно-транспортні накладні підтверджують, що ТОВ "АВМ Білдінг груп" відвантажив з пункту навантаження: м. Київ, вул. Ревуцького, 12/1 у пункт розвантаження: м. Вишгород, вул. Шолуденка, б.19, а ТОВ "Прогрес Д.Ф." прийняв на склад №1 за вказаною адресою перелічений у цих накладних вантаж, про що свідчать підписи та печатки ТОВ "АВМ Білдінг груп" та ТОВ "Прогрес Д.Ф." (склад №1).

Однак зазначені накладні не містять інформації про те, що перелічене в них обладнання або певні його найменування та кількість одиниць повертається саме по договору №13/07 про оренду опалубки від 13.07.2020.

При цьому перелік переданого по вказаних накладних обладнання не співпадає як по найменуванню, так і по кількості із зазначеним в акті №1 із Склад (К) на Бориспіль НП-1037/1043 приймання-передачі (додаток №1 до Договору) від 15.07.2020: в накладних вказано більше найменувань, ніж в акті №1; по ряду найменувань, які співпадають з актом №1, передано відповідачем позивачу більше одиниць, ніж вказано в акті №1, а деяких - менше.

За позицією суду, такі розбіжності свідчать про наявність між відповідачем і позивачем, або між відповідачем і третіми особами (особою) інших правочинів по оренді обладнання для опалубки, а тому надані відповідачем накладні не можуть вважатися доказом повернення обладнання опалубки саме по договору №13/07 про оренду опалубки від 13.07.2020.

Визначена позивачем вартість втраченого майна відповідає його оціночній вартості, яка вказана в акті №1 від 15.07.2020.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 785 цього Кодексу визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно статті 772 Цивільного кодексу України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до норм частини першої та шостої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Істотними умовами договору оренди згідно статті 284 Господарського кодексу України є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За визначенням статті 285 цього Кодексу (частини друга четверта) орендар може бути зобов`язаний використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

В додаткових поясненнях по справі, поданих суду апеляційної інстанції 28.03.2023, відповідач зазначає, що загальна вартість елементів опалубки, щодо яких відсутні документи на їх повернення, становить 52 426,00 грн. Разом з цим, відповідно до накладних на переміщення апелянт передав позивачу інші елементи опалубки, вказані в акті прийму-передачі, в більшій кількості, які в свою чергу прийняв апелянт, на загальну суму 131 738,00 грн. Враховуючи те, що позивач не звертався до апелянта із будь-якими досудовими вимогами про повернення будь-яких елементів опалубки, апелянт вважав, що передавши елементи опалубки в більшій кількості, відбулося зарахування зустрічних вимог.

В додаткових поясненнях по справі, поданих суду апеляційної інстанції 08.05.2023, відповідач вже зазначає, що загальна вартість елементів опалубки, щодо яких відсутні документи на їх повернення, становить 20 766,00 грн. та вказує, що відповідно до накладних на переміщення апелянт передав позивачу інші елементи опалубки, вказані в акті прийму-передачі, в більшій кількості, які в свою чергу прийняв апелянт, на загальну суму 165 013,00 грн.

В додаткових поясненнях по справі, що надійшли до суду апеляційної інстанції 03.05.2023 позивач зазначає стосовно наданих відповідачем накладних на переміщення наступне:

П.6.8 договору оренди передбачений обов`язок відповідача здійснювати обслуговування та ремонт орендованого обладнання в сервісному центрі позивача, тощо. На виконання даного пункту договору відповідач здійснював чистку та ремонт, зокрема, орендованої опалубки у позивача. Підтвердженням того, що дана опалубка була передана позивачу на технічне обслуговування (чистка, ремонт), а не повернута з оренди є те, що відповідно до наданих накладних на переміщення не співпадає по кількості за актом приймання-передачі №1 від 15.07.2020р. Порівняно з актом приймання-передачі №1 від 15.07.020 відповідач «повернув» більше елементів опалубки ніж отримав (позивачем наведено вказане обґрунтування з посиланням на елементи опалубки та їх кількість). Ці обставини пояснюються тим, що відповідач здавав позивачу на ремонт або чистку деякі елементи орендованої опалубки декілька разів. Крім цього, позивач проводив обслуговування не лише орендованого майна. При порівнянні акту приймання-передачі №1 від 15.07.2020, що є додатком №1 до договору оренди з накладними на переміщення, то відповідач «повернув» опалубку, яку позивач не передавав в оренду. Одночасно позивачем наведено позиції по майну, вказаному в накладних на переміщення, які відповідач з власної ініціативи «повернув», але таке майно йому не передавалося. При цьому відповідач не вимагає повернути вказане майно, яке позивач не передавав йому в оренду. За позицією позивача, подані накладні на переміщення не відповідають принципу достовірності доказу і є вірогідними доказами надання опалубки (не лише орендованої) на чистку та/або ремонт.

В додаткових поясненнях по справі, поданих суду апеляційної інстанції 16.05.2023, відповідач зазначає, що позивач не надав належних доказів, що він виставляв апелянту рахунки на ремонт елементів опалубки, переданих по накладним, а апелянт здійснив оплату рахунків за ремонт елементів опалубки або ухилявся від оплати; елементи опалубки були передані апелянтом на склад позивача на підставі накладних з 12.10.2020 по 20.01.2021, позивач не надав жодних документів, які б підтверджували з 12.10.2020 повернення позивачем апелянту отриманих ним елементів опалубки або надсилання апелянту хоча б одного листа із вимогою отримати назад елементи опалубки, які не відповідають вимогам договору для проведення їх ремонту чи про їх несправність; на підтвердження своєї заяви про здачу апелянтом декілька разів елементів опалубки для їх ремонту та миття позивач не надає накладних/актів тощо про повернення такого майна апелянтові з відповідних процедур, тобто майно залишилось у позивача; позивач вказує про прийняття на ремонт та технічне обслуговування не тільки переданих відповідно договору елементів опалубки, але не надає доказів укладення інших договорів чи виникнення будь-яких інших правовідносин, окрім цього договору; в суді першої інстанції позивач ніяк не коментував передачу елементів опалубки на підставі накладних на переміщення, не зазначав про те, що вони нібито були передані на ремонт.

У відповідь на вказані пояснення, представник позивача в поясненнях, що надійшли до суду 17.05.2023 зазначив, що

апелянт в додаткових поясненнях стверджує, що нібито передав позивачу опалубку, що не передавалась йому в оренду на суму 165 013,00 грн та зазначає, що дана опалубка надана «для зарахування зустрічних вимог». Дане твердження не відповідає дійсності та є недостовірним. Жодних вимог до апелянта позивач в 2020-2021 р.р. не висував і тим паче, сторони не домовлялися щодо «зарахування зустрічних вимог». Стосовно відсутності документів, що підтверджують повернення апелянту опалубки з ремонту та/або очистки позивач повідомляє наступне. Апелянт, відповідно до договору, здійснював технічне обслуговування орендованої опалубки на складі позивача, який знаходиться у м.Вишгород по вул. Шолуденка, буд.19. У зв`язку з тим, що ремонт та очистка проводились для апелянта безоплатно, позивач не вів бухгалтерський облік щодо чистки та ремонту опалубки та не складав бухгалтерських документів. При передачі на обслуговування опалубки позивач дійсно склав накладні на переміщення, однак лише на вимогу апелянта. Бухгалтерський облік позивач здійснює лише при передачі в оренду опалубки та повернення цієї опалубки з оренди, і згідно даного обліку апелянт не повернув позивачу з оренди опалубку, що підтверджується зведеним звітом по складах. Договором встановлена процедура повернення майна. Після проведення технічного огляду опалубки та складання акту технічного стану сторони складають акт приймання-передачі (повернення). Без перевірки технічного стану та письмового його оформлення позивач не приймає опалубку. В договорі не зазначено, що при поверненні з оренди опалубки складається будь-який інший документ, наприклад, накладна на переміщення, яку апелянт помилково вважає бухгалтерським документом. Станом на сьогодні апелянт не вимагає складання вищевказаних актів технічного стану та приймання-передачі (повернення), що доводить відсутність факту повернення майна з оренди.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що надані відповідачем накладні на переміщення не можуть бути доказами повернення майна з оренди.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ БІЛДІНГ ГРУП" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2022 у справі №911/3353/21.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ БІЛДІНГ ГРУП" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2022 у справі №911/3353/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2022 у справі №911/3353/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ БІЛДІНГ ГРУП".

4. Матеріали справи №911/3353/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 04.10.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко