Постанова

від 13.09.2023 по справі 927/1026/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. Справа№ 927/1026/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 13.09.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "Мештера Йосипа Івановича"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 (повний текст складено 26.04.2022) у справі №927/1026/21 (суддя Демидова М.О.)

за позовом в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Коропської селищної ради Чернігівської області

до Фермерського господарства "Мештера Йосипа Івановича"

про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача Коропської селищної ради Чернігівської області до Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича», у якому прокурор просить суд: розірвати договір оренди землі від 02.06.2006 площею 26,09 га, зареєстрований у Коропському відділі Чернігівської РФ ЦДЗК 15.11.2006, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №180684300002 та зобов`язати Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» повернути Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області вищевказану земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 та норм земельного законодавства в частині договірних зобов`язань зі сплати орендної плати за землю та як наслідок розірвання спірного договору за обставин систематичного невнесення орендної плати та повернення земельної ділянки власнику - державі в особі Коропської селищної ради.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 позов в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Коропської селищної ради Чернігівської області, до Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про розірвання договору оренди землі та зобов`язати повернути земельну ділянку задоволено повністю.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 02.06.2006, укладений між Коропською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , площею 26,09 га, зареєстрований у Коропському відділі Чернігівської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №180684300002.

Зобов`язано Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» повернути Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області земельну ділянку площею 26,09 га, кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, яка знаходиться на території Карильської сільської ради за межами населеного пункту с.Карильське Коропського району Чернігівської області.

Стягнуто з Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на користь Чернігівської обласної прокуратури 4540,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Суд встановлено фактичне невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати податкового боргу по орендній платі за землю починаючи з 02.03.2017, а також факт несплати відповідачем податкового боргу по орендній платі за землю за період 2020 року-поточного періоду 2021, а тому за висновком суду спірний договір оренди земельної ділянки від 02.06.2006 підлягає розірванню за рішенням суду.

Також у зв`язку із задоволенням позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 площею 26,09 га, зареєстрованого у Коропському відділі Чернігівської РФ ЦДЗК 15.11.2006, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №180684300002, земельна ділянка площею 26,09 га підлягає поверненню Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області, а тому підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» повернути Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області вищевказану земельну ділянку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- відповідачем використовувалась земельна ділянка та порушень умов договору та чинного законодавства не допускається, орендна плата сплачувалась у повній відповідності до умов укладеного договору оренди землі, факту систематичної несплати два і більше роки поспіль не існує, на даний час заборгованості по будь-яким податковим зобов`язання не існує, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди в судовому порядку;

- сторони за договірними відносинами взаємної згоди не досягли, а втручання прокурора у даному випадку є недоцільним;

- факт наявності податкового боргу не має відношення до орендних платежів, які є зобов`язанням в межах укладеного договору оренди землі;

- судом порушено норми процесуального права, зокрема, скаржник вважає, що судом проігноровано заявлені відповідачем клопотання та не забезпечено належного дотримання його процесуальних прав під час розгляду справи;

- скаржник заперечує щодо звернення до суду з даним позовом прокуратури в інтересах Коропської селищної ради Чернігівської області.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1026/21.

01.09.2022 від Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/1026/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №927/1026/21 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022. Розгляд справи призначено на 02.11.2022.

03.10.2022 до канцелярії суду від Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги, яку просив суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- прокурором дотримано порядку, встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні з даним позовом;

- фактично відповідачем сплачено борг лише після винесення судового рішення про його стягнення в примусовому порядку, а систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності є суттєвим порушенням умов договору, наслідком чого є його розірвання;

- відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/411/22 від 13.10.2022, відповідно до рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

18.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якої доручити Сумському апеляційному суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В. Розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 призначено в режимі відеоконференції на 22.11.2021.

25.10.2022 до канцелярії суду від скаржника надійшли:

- заява про повернення відзиву на апеляційну скаргу;

- заява про аргументацію позиції сторони відповідача після отримання відзиву на апеляційну скаргу (додаткові пояснення);

- заява щодо необґрунтованості та відсутності підстав звернення до суду прокурора відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (підстава для залишення позову прокурора без розгляду);

- заява про закриття провадження у справі.

02.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про виправлення описки в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 по справі №927/1026/21.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 02.11.2022 заяву Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про виправлення описки в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 по справі №927/1026/21 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя -Шаптала Є.Ю., судді: Коробенко Г.П., Тарасенко В.В.

04.11.2022 до канцелярії суду від прокуратури надійшли заперечення проти заяв відповідача від 22.10.2022, де прокурор просить відмовити скаржнику в задоволенні поданих заяв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 виправлено допущену в п.3 резолютивній частині ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 описку, а саме замість - «Проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що відбудеться 26.07.2022 о 12 год. 00 хв. доручити Сумському апеляційному суду» зазначити : »Проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що відбудеться 22.11.2022 о 09 год. 30 хв. доручити Сумському апеляційному суду».

08.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Цуркан В.І. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якої доручити Охтирському міськрайонному суду Сумської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 клопотання представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Цуркан В.І. задоволено.

21.11.2022 до канцелярії суду від скаржника надійшли додаткові пояснення після отримання додаткових документальних доказів по суті спору; додаткові пояснення апелянта щодо доцільності втручання прокурора та безпідставності подання прокурором позову до суду; клопотання про долучення до матеріалів справи заяв та документальних доказів до них, поданих в ході апеляційного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3667/22 від 22.11.2022, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В. та призначено до розгляду на 24.01.2023.

04.12.2022 до канцелярії суду від прокуратури надійшли заперечення проти заяв представника апелянта від 21.11.2022.

02.12.2022 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Нежевело В.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якої доручити Сумському апеляційному суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 клопотання представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Нежевело В.В. задоволено.

05.01.2023 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Цуркан В.І. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якої доручити Охтирському міськрайонному суду Сумської області.

20.01.2023 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Цуркан В.І. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.01.2023 до канцелярії суду від Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 клопотання представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Цуркан В.І. задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 в режимі відеоконференції на 21.02.2023.

07.02.2023 до канцелярії суду від Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшли заперечення проти заяви про додаткові аргументи апелянта за наслідками отримання додаткових доказів.

21.02.2023 до канцелярії суду від Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» надійшла заява про закриття провадження по справі.

21.02.2023 до канцелярії суду від Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» надійшла уточнена заява про закриття провадження по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 на 06.03.2023.

22.02.2023 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Нежевело В.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Сумському окружному адміністративному суду.

23.02.2023 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Цуркан В.І. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Охтирському міськрайонному суду Сумської області.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/731/23 від 06.03.2023, у зв`язку з перебуванням судді Коробенко Г.П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В. Клопотання представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Нежевело В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та заяву представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Цуркан В.І. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.04.2023.

06.03.2023 до канцелярії суду від Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшли заперечення проти уточненої заяви про закриття провадження у справі.

11.04.2023 до канцелярії суду від Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» надійшла заява про додаткову аргументацію щодо доцільності втручання прокурора та безпідставності подання прокурором позову до суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1400/23 від 18.04.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. та призначено до розгляду в режимі відеоконференції на 13.06.2023.

19.04.2023 до канцелярії суду від Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшли заперечення проти заяви про додаткову аргументацію щодо доцільності втручання прокурора та безпідставності подання прокурором позову до суду.

12.06.2023 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» Нежевело В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 в режимі відео конференції на 11.07.2023.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2441/23 від 11.07.2023, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відряджені, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л. та призначено в режимі відеоконференції на 29.08.2023.

13.07.2023 до канцелярії суду надійшла заява Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про виправлення описки в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 по справі №927/1026/21.

29.08.2023 до канцелярії суду від Коропської селищної ради Чернігівської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Коропської селищної ради.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 в режимі відеоконференції на 13.09.2023.

31.08.2023 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Нежевело В.І. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якої доручити Зарічному районному суду міста Суми або Сумському районному суду Сумської області або Сумському апеляційному суду або Сумському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Нежевело В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №927/1026/21.

06.09.2023 до канцелярії суду від представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Нежевело В.І. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 клопотання представника Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» адвоката Нежевело В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

11.09.2023 до канцелярії суду від Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 13.09.2023 з`явився представник прокурор та представники скаржника (в режимі відеоконференції).

Представники скаржника підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити.

Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Розглянувши подані відповідачем клопотання під час апеляційного провадження, судова колегія зазначає наступне.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі.

Заява скаржника про закриття провадження у справі мотивована наступним:

- у провадженні Коропського районного суду Чернігівської області знаходиться цивільна справа №735/158/21 за позовом ОСОБА_1 до Коропської селищної ради Чернігівської області, третя особа Новгород-Сіверська районна державна адміністрація Чернігівської області про визнання додаткового договору до договору оренди земельної ділянки укладеного, провадження у якій ухвалою від 20.09.2022 зупинено до набрання законної сили рішенням у даній справі №927/1026/21

- втручання прокурора у договірні відносини між сторонами договору та відсутність проявленої зацікавленості від ОМС як власника землі щодо припинення договірних відносин свідчить про передчасність звернення прокурора з позовом;

- позовні вимоги зводяться до наявності рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі №620/873/20, однак виконавчий лист про стягнення боргу за вказаним рішення до виконавчої служби не подавався, а тому відсутній предмет спору.

Тобто, вказане клопотання фактично обґрунтоване тими обставинами, які мають вирішуватись та враховуватись при розгляді справи по суті та в розумінні процесуальних приписів не можуть бути підставою для закриття провадження у справі.

Разом з тим, посилання на те, що виконавчий лист щодо виконання рішення суду Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі №620/873/20 до виконавчої служби не подавався - не є підставою для закриття провадження, оскільки предметом спору є розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, а не стягнення заборгованості за спірним договором, відтак скаржника посилання на відсутність предмету спору є юридично неспроможними.

Отже, дослідивши доводи клопотання скаржника про закриття провадження, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення.

Щодо заяви про повернення відзиву на апеляційну скаргу з підстав невідповідності його вимогам статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а саме - ненадання доказів його направлення іншим учасникам справи судова колегія зазначає, що прокурором до матеріалів справи надано докази направлення відзиву іншим учасникам.

Крім того, посилання скаржника в даному контексті на приписи статті 170 Господарського процесуального кодексу України є некоректними, оскільки вказаною статтею врегульовано загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань, у той час як відзив в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України є заявою по суті справи.

Щодо клопотань відповідача про долучення до матеріалів справи податкового повідомлення-рішення від 27.09.2022 №202129-2407-2509 та продовження процесуального строку на його подання, а також про долучення до матеріалів справи письмового повідомлення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.11.2022 суд зазначає наступне.

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

Разом з тим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Єдиною підставою неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції відповідач зазначив, що 26.10.2022 до відповідача надійшло податкове повідомлення-рішення від 27.09.2022 №202129-2407-2509 з визначеною сумою податкового зобов`язання, а необхідність надання такого доказу обґрунтоване спростуванням позиції прокурора щодо несплати відповідачем орендної плати за договором.

Суд враховує, що апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду від 15.02.2022 направлено 26.06.2022, у той час як поданий доказ датований 27.09.2022.

Судова колегія звертає увагу, що заявляючи клопотання про продовження процесуального строку на подання до суду нового доказу, апелянт не наводить обґрунтованих підстав неможливості надання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме лише твердження щодо отримання таких документів після ухвалення рішення судом не можуть бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на їх подання та поновлення такого строку.

У процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а з огляду на те, що відповідачем обґрунтованих причин, з яких такі дії (зокрема щодо отримання необхідних на його думку доказів) та їх надання суду не могли бути вчинені раніше з об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення таких процесуальних дій відповідачем - не наведено, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи нового доказу.

При цьому, суд звертає увагу, що в силу приписів Господарського процесуального кодексу України строк на подання нового доказу є пропущеним, а з урахуванням положень 119 Господарського процесуального кодексу України суд за умови визнання поважними причин його пропуску може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, натомість як в поданій заяві відповідач просить продовжити процесуальний строк.

Відтак, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду поданого відповідачем нового доказу на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, а тому клопотання про долучення до матеріалів справи податкового повідомлення-рішення від 27.09.2022 №202129-2407-2509 та продовження процесуального строку на його подання задоволенню не підлягає.

З наведених підстав також не підлягає задоволенню клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи письмового повідомлення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.11.2022.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно з ч. 4,7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів у земельній сфері регулюються приписами ст. ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Станом на момент укладення договору оренди землі власником земельної ділянки була держава України, розпорядником - Коропська районна державна адміністрація. З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012 починаючи з 01.01.2013 розпорядником категорії земель, до яких належить земельна ділянка з кадастровим номером 7422283000:02:000:0048 стало Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходилася за межами населеного пункту с. Карильське, тобто на території сфери дії повноважень Коропської селищної ради, яка діє від імені та в інтересах територіальної громади с. Карильське (рішення сесії Коропської селищної ради № 191 від 09.09.2016 «Про добровільне об`єднання територіальних громад в Коропську селищну об`єднану територіальну громаду»), Коропська селищна рада виступає позивачем у вказаній справі.

Наразі земельна ділянка з кадастровим номером 7422283000:02:000:0048 з 22.02.2019 перебуває у комунальній власності Коропської селищної об`єднаної територіальної громади. Розпорядником спірної земельної ділянки є Коропська селищна рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

За доводами прокурора, незважаючи на систематичний та тривалий характер порушень умов договору оренди земельної ділянки з 2017 року та після прийняття її у комунальну власність 22.02.2019 Коропська селищна рада не звернулась до суду із позовом про припинення орендних відносин, шляхом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Невжиття належних та достатніх заходів компетентним та уповноваженим органом, яким являється Коропська селищна рада щодо усунення порушень вимог законодавства (в т.ч. шляхом розірвання договору оренди землі) беззаперечно свідчить про його бездіяльність, оскільки таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам.

Дана позовна заява, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», внесена як захід прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю Коропської селищної ради, якою не вживаються заходи щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у судовому порядку у зв`язку з систематичною несплатою орендних платежів.

До Коропської селищної ради Чернігівської області було скеровано лист №1991вих-21 від 12.08.2021, як до власника оспорюваної земельної ділянки за договором оренди з метою встановлення вжитих ним заходів щодо усунення порушення, яке було допущено при її використанні.

Коропська селищна рада Чернігівської області листом №2090/01-32 від 18.08.2021 повідомила, що нею заходи з метою розірвання оспорюваного договору оренди не вживалися, в подальшому вжиття таких заходів не планується через обмеження у видатках з місцевого бюджету та фінансування сплати судового збору.

Наведені доводи беззаперечно свідчать про бездіяльність уповноваженого органу, який є власником оспорюваної земельної ділянки. Відповідні дії Коропською селищною радою здійснені не були, як наслідок порушення вимог земельного законодавства залишається не усунутим, що беззаперечно є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

За твердженням прокурора звернення з вказаною позовною заявою до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - повернення земельної ділянки, що становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Держава зацікавлена в тому, щоб господарські зобов`язання виконувались вчасно, у повному обсязі та з додержанням вимог діючого законодавства. Нездійснення захисту вказаних інтересів уповноваженими органами свідчить про наявність порушень інтересів держави у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави. Порушення умов договору щодо використання земельної ділянки завдають істотної шкоди економічним інтересам держави, оскільки ненадходження коштів до місцевого бюджету ради перешкоджає здійсненню функцій держави, передбачених Конституцією та Законами України.

У порядку ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 17.09.2021 в.о.керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури направив Коропській селищній раді повідомлення №2401вих-21 щодо пред`явлення позову в інтересах держави в особі Коропської селищної ради до Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про розірвання договору оренди землі та повернення її у комунальну власність.

Перевіривши обґрунтованість наведених в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури доводів у порушенні інтересів держави, необхідність їх захисту та обґрунтування підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором підтверджено наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні з даним позовом у спірних правовідносинах.

Судом враховано, що як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного провадження відповідач заперечував щодо звернення прокурором з даним позовом, посилаючись на наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому, перевіривши доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Так, у провадженні Господарського суду Чернігівської області (суддя Шморгун В.В.) перебувала справа №735/412/18 за позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі позивача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, позивача-2: Коропської селищної ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 26997,48 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006.

Ухвалою суду від 08.04.2021 позов у справі №735/412/18 залишено без розгляду з тих підстав, що прокурором не було дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та не доведено невжиття Коропською селищною радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області жодних заходів з подання позову про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 26997,48 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Коропською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а отже не доведено підстав для представництва Коропської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області при зверненні саме з таким позовом.

Зокрема, в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2021 у справі №735/412/18 зазначено наступне:

«Листом від 29.03.2018 №2153вих18 в.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури повідомив Коропського селищного голову в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про те, що Бахмацькою місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Коропської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області підготовлено позовну заяву про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 26997,48 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Коропською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , а також зазначено, що позов буде скеровано до Коропського районного суду Чернігівської області. Аналогічним за змістом листом від 29.03.2018 №2154вих18 в.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про підготовку даної позовної заяви. Прокурором не надано пояснень та доказів щодо повідомлення цих органів про звернення прокурором з позовом до суду будь-яким іншим шляхом. Позовна заява прокурора датована також 29.03.2018 за №2152вих18, (до суду надійшла 03.04.2018). Судом встановлено, що листи-повідомлення до Коропської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області зареєстровані за вихідними номерами 2153 та 2154, відповідно, а сама позовна зава за вихідним номером 2152. Таким чином, суд доходить висновку, що позовна заява прокурора складена раніше ніж повідомлення до відповідних суб`єктів владних повноважень. Наведені обставини свідчать, що прокурор підготував позов одночасно з повідомленнями Коропській селищній раді та Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області про підготовку даного позову та намір його подання до суду. Складення та направлення до суду позову одночасно з відповідним повідомленням суб`єкта владних повноважень фактично унеможливлює реалізацію компетентними органами своїх повноважень та усуває саме існування «розумного строку». Суд дійшов висновку, що фактичною метою прокурора було самостійне звернення до суду з позовом, не надавши реальної можливості Коропській селищній раді та Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області самостійно вжити відповідні дії».

Враховуючи, що у справі Господарського суду Чернігівської області №735/412/18 позов керівника Бахмацької місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі позивача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, позивача-2: Коропської селищної ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 26997,48 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006, був передчасним, тобто без попереднього з`ясування факту звернення позивачів з відповідним позовом до суду, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2021 у справі №735/412/18 набрала законної сили, а тому суд відхиляє доводи відповідача про недоречність участі прокуратури у даному спорі в межах даної справи, оскільки зазначені відповідачем обставини не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку про виключність даного випадку та дотримання прокурором встановленого чинним законодавством порядку здійснення представництва інтересів держави в суді.

З викладених підстав заява відповідача щодо необґрунтованості та відсутності підстав звернення до суду прокурора відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (підстава для залишення позову прокурора без розгляду) задоволенню не підлягає, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано встановлено дотримання прокурором приписів вказаної статті щодо звернення до суду з даним позовом.

Щодо заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2006 між Коропською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 02.06.2006 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Карильської сільської ради за межами населеного пункту с.Карильське Коропського району Чернігівської області, загальною площею 26,09 га, в тому числі: ріллі - 26,09 га для створення фермерського господарства, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на 49 років (далі - договір).

Відповідно до п.2.2. договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і становить 17 грн. 86 коп. за 1 га в рік. Загальна сума орендної плати за 26,09 га дорівнює 465,97 грн. в рік та перераховується на рахунок Карильської сільської ради рівними частинами до 30 числа кожного місяця. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції, в інших випадках, передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен наступний день, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено.

Згідно з п.4.2. договору орендар зобов`язаний у відповідності до п. 2.2. цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 8 договору передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору.

Відповідно до п.9 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Факт передачі земельної ділянки орендарю підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 02.06.2006, підписаний сторонами.

Договір зареєстрований у Коропському відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №180684300002 від 15.11.2006.

18.01.2007 створено та зареєстровано фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» (ідентифікаційний код 34653805), № запису 10471020000000265.

За доводами прокурора, з 02.03.2017 у відповідача - Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» виник, продовжує існувати та зростати податковий борг із орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, площею 26,09 га, який станом на 16.08.2021 обліковується у сумі 44990,425 грн. (в т.ч. основна сума боргу - 38474, 80 грн., штрафні санкції - 3271,95 грн., пеня - 3243,50 грн.).

Порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованою земельною ділянкою, як це передбачено договором, є істотним, оскільки в значній мірі позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства та є порушенням фінансово-економічних інтересів держави.

Прокурор посилається на те, що факт недобросовісного виконання договірних зобов`язань зі сплати орендної плати за землю підтверджується також рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі № 620/873/20 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про стягнення податкового боргу у розмірі 44109,01 грн. з орендної плати за земельну ділянку, які задекларовані ФГ «Мештера Йосипа Івановича» у деклараціях з плати за землю упродовж 2017-2019 років.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Чернігівській області №3255/5/25-01-04-01-05 від 17.08.2021, Фермерським господарством «Мештера Йосипа Івановича» (ідентифікаційний код 34653805) відповідно до податкових декларацій з плати за землю за 2017-2021 роки задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, площею 26,09 га, а саме: за 2017 рік річна орендна плата становить 19116,00 грн. (січень-грудень 2017 року - по 1593,00 грн. щомісячно); за 2018 рік річна орендна плата становить 18685,48 грн. (січень-листопад 2018 - по 1557,12 грн. щомісячно, грудень 2018 року - 1557,16 грн.); за 2019 рік річна орендна плата становить 465,97 грн. (січень-листопад 2019 - по 38,83 грн. щомісячно, грудень 2019 року - 38,84 грн.); за 2020 рік річна орендна плата становить 465,97 грн. (січень-листопад 2020 - по 38,83 грн. щомісячно, грудень 2020 року - 38,84 грн.); за 2021 рік річна орендна плата становить 465,97 грн. (січень-листопад 2021 - по 38,83 грн. щомісячно, грудень 2021 року - 38,84 грн.). За даними інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС станом на 16.08.2021 Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» (ідентифікаційний код 34653805) має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 44990,25 грн. (в т.ч. основна сума боргу - 38474,80 грн., штрафні санкції - 3271,95 грн., пеня - 3243,50 грн.). Термін виникнення боргу з 02.03.2017. Наразі не охоплено позовною діяльністю податковий борг у сумі 1380,61 грн. (в т.ч. основна сума боргу - 698,95 грн., штрафні санкції - 312,54 грн., пеня - 369,12 грн.) з терміном виникнення 19.02.2020.

Прокурор стверджує, що заборгованість відповідача - Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, площею 26,09 га з 02.03.2017 становить 44990,425 грн.

Також за доводами позивача, систематична несплата Фермерським господарством «Мештера Йосипа Івановича» орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст.ст. 412, 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 цього Кодексу, є розірвання договору, що є підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 в судовому порядку.

Виходячи з приписів ст. 34 Закону України «Про оренду землі» вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі, отже, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку, у зв`язку з чим земельна ділянка площею 26,09 га, кадастровий номер: 7422283000:02:000:0048, підлягає поверненню Фермерським господарством «Мештера Йосипа Івановича» власнику - державі в особі Коропської селищної ради.

У свою чергу, відповідач зазначає, що ним використовувалась земельна ділянка та порушень умов договору та чинного законодавства не допускається, орендна плата сплачувалась у повній відповідності до умов укладеного договору оренди землі, факту систематичної несплати два і більше роки поспіль не існує, на даний час заборгованості по будь-яким податковим зобов`язання не існує, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

У відповідності до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з ст.96 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Виходячи з приписів ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платність є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 14 Податкового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 Податкового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За приписами п.287.1., 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою. У вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі».

Як було зазначено вище, обґрунтовуючи даний позов про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 та зобов`язання Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» повернути Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області земельну ділянку площею 26,09 га, кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури посилається на порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованою земельною ділянкою, що позбавляє позивача надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт укладення 02.06.2006 між Коропською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Карильської сільської ради за межами населеного пункту с.Карильське Коропського району Чернігівської області, загальною площею 26,09 га, для створення фермерського господарства, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на 49 років та зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Позивач стверджує, що з 02.03.2017 у відповідача - Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» виник та продовжує існувати податковий борг із орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, площею 26,09 га, який станом на 16.08.2021 обліковується у сумі 44990,425 грн. (в т.ч. основна сума боргу - 38474, 80 грн., штрафні санкції - 3271,95 грн., пеня - 3243,50 грн.).

Згідно з листом Головного управління ДПС у Чернігівській області №3255/5/25-01-04-01-05 від 17.08.2021, Фермерським господарством «Мештера Йосипа Івановича» (ідентифікаційний код 34653805) відповідно до податкових декларацій з плати за землю за 2017-2021 роки задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, площею 26,09 га, а саме: за 2017 рік річна орендна плата становить 19116,00 грн. (січень-грудень 2017 року - по 1593,00 грн. щомісячно); за 2018 рік річна орендна плата становить 18685,48 грн. (січень-листопад 2018 - по 1557,12 грн. щомісячно, грудень 2018 року - 1557,16 грн.); за 2019 рік річна орендна плата становить 465,97 грн. (січень-листопад 2019 - по 38,83 грн. щомісячно, грудень 2019 року - 38,84 грн.); за 2020 рік річна орендна плата становить 465,97 грн. (січень-листопад 2020 - по 38,83 грн. щомісячно, грудень 2020 року - 38,84 грн.); за 2021 рік річна орендна плата становить 465,97 грн. (січень-листопад 2021 - по 38,83 грн. щомісячно, грудень 2021 року - 38,84 грн.). За даними інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС станом на 16.08.2021 Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» (ідентифікаційний код 34653805) має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 44990,25 грн. (в т.ч. основна сума боргу - 38474,80 грн., штрафні санкції - 3271,95 грн., пеня - 3243,50 грн.). Термін виникнення боргу з 02.03.2017. Наразі не охоплено позовною діяльністю податковий борг у сумі 1380,61 грн. (в т.ч. основна сума боргу - 698,95 грн., штрафні санкції - 312,54 грн., пеня - 369,12 грн.) з терміном виникнення 19.02.2020.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд враховує, що факт недобросовісного виконання договірних зобов`язань зі сплати орендної плати за землю підтверджується також рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі № 620/873/20 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про стягнення податкового боргу у розмірі 44109,01 грн. з орендної плати за земельну ділянку, які задекларовані ФГ «Мештера Йосипа Івановича» у деклараціях з плати за землю упродовж 2017-2019 років.

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не надано суду жодних допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань зі сплати податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, площею 26,09 га, з 02.03.2017 у сумі 44990,425 грн. та доказів, які підтверджують здійснення ним повної сплати податкового боргу з орендної плати, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної сплати податкового боргу з орендної плати за спірну земельну ділянку є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності з урахуванням критерію вірогідності доказів, суд дійшов висновку, що докази, надані прокурором, щодо наявності у відповідача податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, площею 26,09 га є більш вірогідними, ніж заперечення відповідача на їх спростування.

Так, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 площею 26,09 га, зареєстрованого у Коропському відділі Чернігівської РФ ЦДЗК 15.11.2006, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №180684300002 та зобов`язання Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» повернути Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Цивільного кодексу України. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Як встановлено ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 7 договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Пунктом «д» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Оскільки, платність використання землі є однією з основних вимог оренди землі, тому несплата чи несвоєчасне виконання такого зобов`язання з огляду на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є істотним порушенням договору орендарем.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 19.03.2020 у справі № 371/628/18.

З огляду на фактичне невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати податкового боргу по орендній платі за землю починаючи з 02.03.2017, а також факт несплати відповідачем податкового боргу по орендній платі за землю за період 2020 року-поточного періоду 2021, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що спірний договір оренди земельної ділянки від 02.06.2006 підлягає розірванню за рішенням суду.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 площею 26,09 га, зареєстрованого у Коропському відділі Чернігівської РФ ЦДЗК 15.11.2006.

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У відповідності до п.2.5. договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У зв`язку із задоволенням позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 площею 26,09 га, зареєстрованого у Коропському відділі Чернігівської РФ ЦДЗК 15.11.2006, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №180684300002, земельна ділянка площею 26,09 га підлягає поверненню Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Таким чином, за правильним висновком суду першої інстанції також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Фермерське господарство «Мештера Йосипа Івановича» повернути Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області вищевказану земельну ділянку.

Доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених в мотивувальній частині, судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником у поданій апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Мештера Йосипа Івановича" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2022 у справі №927/1026/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 927/1026/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв