Постанова

від 02.10.2023 по справі 920/496/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"02" жовтня 2023 р. Справа№ 920/496/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Сітайло Л.Г.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.

представники учасників справи у судове засідання 02.10.2023 не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 (про залишення позову без розгляду)

у справі №920/496/23 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання корпоративного договору,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про розірвання, укладеного сторонами корпоративного договору від 15.05.2019, встановивши можливість відчуження позивачем своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Конотоп» на користь третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 у справі №920/496/23 позов залишено без розгляду та залишено без розгляду заяву представника позивача з процесуальних питань у справі №920/496/23.

Ухвала суду першої інстанції мотивована повторною неявкою у підготовче засідання позивача та неподанням ним заяви про розгляд даної справи за його відсутності, що в сукупності є перешкодою для проведення підготовчого засідання у строки, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) за відсутності позивача, та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 у справі №920/496/23 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що його неявка у судові засіданні 10.07.2023 та 02.08.2023 не перешкоджала проведенню підготовчого провадження. Більше того, 25.07.2023 на адресу суду першої інстанції було надіслано заяву від 25.07.2023 про розгляд справи за відсутності позивача та його представника згідно поштового відправлення №4160701375213.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №920/496/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Владимиренко С.В., судді: Шаптала Є.Ю., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/496/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 у справі №920/496/23.

Після надходження матеріалів справи №90/496/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду, ухвалою від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №920/496/23. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 26.09.2023 та попереджено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Розгляд апеляційної скарги призначено на 02.10.2023 о 10 год. 00 хв.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, що в силу ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, яким відповідно до ст. 232 ГПК України є ухвала суду.

Представники учасників справи, чи учасники справи особисто, у судове засідання, призначене на 02.10.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №920/496/23 доставлено 15.09.2023 03:26 в «Електронний кабінет» відповідача та 14.09.2023 на електронну адресу представника позивача, вказану ним у апеляційній скарзі та у позові.

Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Частиною 5 статті 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.

Крім того, ухвалу Північного апеляційного господарського суд від 11.09.2023 про відкриття апеляційного провадження у справі №920/496/23 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Судової влади України, при цьому явка обов`язковою не визнавалась.

За таких обставин, учасники справи повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 181 ГПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Статтею 177 ГПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно із ч. 1 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз наведених норм процесуального Закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналогічні правові висновки викладені в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/496/23. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 10.07.2023 на 10:30. Зобов`язано відповідача подати відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України у строк до 15.06.2023. Зобов`язано позивача подати відповідь на відзив з дотриманням правил, що встановлені ч.ч. 3-6 ст. 165 та ст. 166 ГПК України у строк до 26.06.2023. Зобов`язано відповідача подати заперечення з урахуванням вимог ч.ч. 3-6 ст. 165 та ст. 167 ГПК України у строк до 06.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 14.08.2023. Відкладено підготовче судове засідання у справі № 920/496/23 на 02.08.2023 на 10:30 у зв`язку із неявкою представників позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 у зв`язку із повторною неявкою у підготовче засідання позивача та неподанням ним заяви про розгляд даної справи за його відсутності, що в сукупності є перешкодою для проведення підготовчого засідання у строки, передбачені ст. 177 ГПК України за відсутності позивача, суд першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишив позов без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно ч.ч. 5, 7 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

З наявних у матеріалах доказів (рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу) вбачається, що надіслані судом першої інстанції ухвали на адресу позивача були отримані ним особисто та його представником (а.с. 21, 32).

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з ч. 1 ст. 202 ГПК України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 ГПК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №905/458/21.

Отже, позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Європейський суд нагадує, що національні суди зобов`язані встановити на основі наявних доказів, чи була сторонам належним чином надана інформація про майбутнє слухання, оскільки сторони повинні бути проінформовані про своє відповідне слухання таким чином, щоб мати можливість бути присутніми на ньому, якщо вони вирішать для здійснення права на особисту присутність, встановленого російським законодавством. Він знаходиться на підставою для міркувань національних судів про те, що Суд прийме рішення про те, чи була надана позивачам адекватна можливість ефективно представити свою справу (див. 2430/06 та 3 інших, §§ 39-40, 31.05.2016). У той же час, на відміну від кримінальних справ, національні суди не можуть бути притягнуті до відповідальності за те, що вони не розшукали відсутніх учасників цивільного процесу (див. Саура Бустаманте проти Іспанії (грудень), № 43555/98, 29.08.2000, і Севільяно Гонсалес проти Іспанії (грудень), № 41776/98, 02.02.1999), за умови, що таким сторонам було відомо про порушений проти них цивільний позов (див. Діліпак і Каракая в. Туреччина, nos. 7942/05 і 24838/05, § 77, 4 березня 2014 року). У ньому також підтверджується, що сторони повинні проявляти належну обачність при захисті своїх інтересів. Сторони позову також повинні вжити належних заходів для забезпечення ефективного отримання кореспонденції, яку можуть направляти їм національні суди (див. Perihan and Mezopotamya Basэn Yayэn A. Ю. проти Туреччини, № 21377/03, § 38, 21.01.2014).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно із ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно із ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

У матеріалах справи № 920/496/23 відсутня заява/клопотання позивача про розгляд справи без участі позивача або його представника.

Доводи апелянта про те, що 25.07.2023 на адресу суду першої інстанції було надіслано заяву від 25.07.2023 про розгляд справи за відсутності позивача та його представника згідно поштового відправлення №4160701375213 не знайшли свого відображення у матеріалах справи №920/496/23.

Відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 №814 (далі по тексту - Інструкція) канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

Після отримання кореспонденції здійснюється попередній розгляд документів для відокремлення таких, що потребують обов`язкового розгляду керівництвом суду або структурними підрозділами апарату суду (п. 1 розділу ІІ).

Реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів, тощо).

Реєстрація в АСДС здійснюється відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, із змінами (далі - Положення про АСДС).

Кожен документ реєструється в суді лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.

У разі неможливості з об`єктивних причин (кінець робочого дня, тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну (п. 2 розділу ІІ Інструкції).

Відповідальний працівник суду у день надходження кореспонденції перевіряє цілісність конверта (пакета), відповідність адресування, із дотриманням правил безпеки розкриває конверт (пакет), перевіряє відповідність вкладень опису (наявність додатків до документа) (п. 4 розділу ІІ Інструкції).

Кореспонденція, що стосується розгляду конкретної справи, після її реєстрації в АСДС, передається судді (судді-доповідачу), у провадженні якого перебуває справа. Передавання документів здійснюється під підпис у реєстрі в порядку, визначеному в суді (п. 2 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до вимог Положення про АСДС вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об`єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну (п. 2.2.1 глави 2 розділу ІІ Положення).

На кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ в автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа. Особливості заповнення реєстраційної картки визначаються відповідними інструкціями з діловодства (п. 2.2.2 глави 2 розділу ІІ Положення).

Дата реєстрації та вхідний номер документа, що складається з номера за порядком у відповідному році та року реєстрації, формуються автоматизованою системою автоматично (п. 2.2.2 глави 2 розділу ІІ Положення).

Внесення змін, видалення реєстраційних даних щодо конкретної судової справи не допускається, крім випадків, зумовлених необхідністю, що підтверджується матеріалами судової справи, виправлення технічних помилок, описок тощо. Зміни та видалення реєстраційних даних фіксуються автоматизованою системою автоматично (п. 2.2.7 глави 2 розділу ІІ Положення).

Згідно даних з КП «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» у період з 25.07.2023 по 02.08.2023 на адресу Господарського суду Сумської області від позивача у справі №920/496/23 не надходило жодних заяв/клопотань.

Щодо наданої апелянтом до апеляційної скарги копії заяви б/н від 25.07.2023 з процесуальних питань по справі №90/496/23 про проведення підготовчого засідання без участі позивача та його представника, та копії поштового рекомендованого повідомлення за №4160701375213, то слід зазначити наступне.

За пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, зі змінами та доповненнями, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно з вищезазначеними Правилами розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Таким чином, належними доказами відправлення заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо). Відсутність опису вкладень позбавляє суд апеляційної інстанції можливості з`ясувати вміст поштового рекомендованого повідомлення за №4160701375213, тоді як матеріали справи №920/496/23 за обов`язкової реєстрації вхідної кореспонденції не містять заяви представника позивача б/н від 25.07.2023 з процесуальних питань по справі №90/496/23 про проведення підготовчого засідання без участі позивача та його представника, що спростовує доводи останнього про можливість розгляду справи судом першої інстанції за відсутності позивача та його представника.

Посилання апелянта на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №757/54510/17 судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки вказана справа не є релевантною із даною так як правовідносини регулюються різними процесуальними кодексами.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 13.07.2021 у справі №757/54510/17-ц зазначила, що вказані в ухвалі про передачу до Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм процесуального права при залишенні позову без розгляду залежно від стадії судового розгляду регулюються різними процесуальними кодексами, що не тільки виключає можливість визнання таких правовідносин подібними, але і спростовує наведені колегією суддів Касаційного цивільного суду твердження щодо необхідності та можливості відповідної уніфікації вказаних висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апеляційної скарги, із застосуванням норм процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 у справі №920/496/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача) відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 у справі №920/496/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 у справі №920/496/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №920/496/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.10.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Є.Ю. Шаптала

Л.Г. Сітайло