Постанова

від 26.09.2023 по справі 904/8723/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/8723/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Грачові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалт Груп"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.) від 28.02.2023р. у справі № 904/8723/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалт Груп", м. Бровари

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Атад К", м. Дніпро

до відповідача-2: Державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Солом`янської районної в місті Києві державної реєстрації Овчиннікової Віти Ігорівни, м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_2

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_3

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_4

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_5 .

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_6

третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_7

третя особа-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_8

третя особа-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_9

третя особа-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_10

третя особа-11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_11

про визнання недійсним рішення учасника, скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними документів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалт Груп" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Атад К" (далі - Відповідач-1) та Державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Солом`янської районної в місті Києві державної реєстрації Овчиннікової Віти Ігорівни (далі - Відповідач-2), за змістом якого просило суд:

- Визнати недійсним рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Атад К" № 1 від 01.06.2020 про зміну керівника Товариства з ОСОБА_12 на ОСОБА_13 ;

- Скасувати рішення державного реєстратора Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчиннікової Віти Ігорівни у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за реєстраційним номером 10681070015024968 від 03.07.2020 р. про внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП "Атад К" (код ЄДРПОУ 22909018), що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме про зміну керівника юридичної особи з ОСОБА_12 на ОСОБА_13 ;

- Визнати недійсними документи (Акти прийому-передачі майнових прав на квартири згідно договорів купівлі-продажу майнових прав, Акти приймання-передачі квартир, Довідки про право набуття у власність майнових прав, тощо) які видані від імені ТОВ "СП "Атад К" за підписом ОСОБА_13 наступним особам: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 та ОСОБА_3 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 .

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. у справі № 904/8723/21 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалт Груп", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. у справі № 904/8723/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає наступне:

- висновок суду першої інстанції щодо відсутності у даному спорі порушеного права позивача, суперечать його ж позиції щодо залучення в якості третьої особи-11 без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ОСОБА_11 як учасника ТОВ "СП "Атад К", хоча ОСОБА_11 , як і позивач, став учасником ТОВ "СП "Атад К" через 11 місяців після оскаржуваного рішення єдиного учасника від 01.06.2020р.;

- не погоджується з посиланнями суду першої інстанції на практику Верховного Суду, оскільки постанова Верховного Суду у справі № 904/5286/19 від 18.02.2021р. ґрунтується на нормах законодавства України, які вже не були чинними на час виникнення спірних правовідносин у справі № 904/8723/21, а постанова Верховного Суду від 30.04.2020р. у справі № 924/497/19 ґрунтується на інших встановлених у справі обставинах і нормах законодавства та іншого типу юридичної особи;

- вважає, що корпоративні права учасника товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути порушені рішенням органів управління цього товариства, прийнятим ще до вступу такого учасника до складу товариства у тому випадку, якщо таке рішення порушує корпоративні права такого учасника, наприклад його право на отримання прибутку, яке виникло вже після вступу учасника до складу товариства;

- на думку скаржника фізична відсутність суб`єкта оскарження рішення єдиного учасника від 01.06.2020р. в особі померлого ОСОБА_12 не може бути перепоною для захисту порушеного права будь-якого з учасників Товариства лише в силу того факту, що на момент "прийняття" спірного рішення відповідна особа не була учасником Товариства, оскільки наслідки дій, спричинених таким рішенням єдиного учасника носять триваючий негативний характер для всіх учасників Товариства;

- в мотивувальній частині оскаржуваного рішення в обґрунтування відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Очиннікової В.І. суд першої інстанції взагалі не зазначив жодного аргументу та не вказав мотиви, згідно яких він відхилив вказану позовну вимогу;

- вважає, що документи (Акти прийому-передачі майнових прав на квартири згідно договорів купівлі-продажу майнових прав, Акти приймання-передачі квартир, Довідки про право набуття у власність майнових прав), визнання недійсними яких є предметом позовних вимог, є не доказами на підтвердження виконання сторонами укладених договорів купівлі-продажу майнових прав, а односторонніми правочинами, які безпосередньо надавали право третім особам отримати майнові права на об`єкти нерухомості, збудовані Відповідачем-1.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалт Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. у справі № 904/8723/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 27.06.2023р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалт Груп" про відкладення розгляду справи - задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 18.07.2023р.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023р. і від 12.09.2023р. в судовому засіданні оголошувалися перерви до 12.09.2023р. і 26.09.2023р. відповідно.

Представником ОСОБА_10 подано відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого Третя особа-10 у повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що документи (Акти прийому-передачі майнових прав на квартири згідно договорів купівлі-продажу майнових прав, Акти приймання-передачі квартир, Довідки про право набуття у власність майнових прав), визнання недійсними яких є предметом позовних вимог, самі по собі не створюють, не змінюють та не припиняють цивільних прав і обов`язків сторін, а лише засвідчують виконання ними умов договору, як підстави у вигляді переходу права власності на обумовлений договором предмет купівлі-продажу.

Позивач, Відповідач-2 та треті особи 2-4, 6-11 не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та поданні відзиву на апеляційну скаргу позивача.

26.09.2023р. представниками Позивача і Відповідача-1 подані клопотання про відкладення розгляду справи, які обґрунтовані тим, що сторони даної справи перебувають у переговорах щодо досягнення можливого примирення у цьому спорі, у зв`язку з чим просять надати додатковий час для примирення сторін.

З приводу клопотань Позивача і Відповідача-1 про відкладення розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Судова колегія зауважує, що для укладення мирової угоди, необхідно волевиявлення обох сторін, як позивача так і відповідача, однак, від Відповідача-2 до суду заяв про укладення мирової угоди не надходило. Не надходило спільної заяви про укладення мирової угоди, як того вимагає зазначена вище норма ГПК України, і від Позивача та Відповідача-1.

Також судова колегія звертає увагу, що справа перебуває на розгляді апеляційного господарського суду з 22.05.2023р., отже, у разі дійсного бажання щодо досягнення примирення, сторони мали більш ніж достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій, спрямованих на подання до суду спільної заяви у відповідності до вимог ст. 192 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваних рішень та апеляційних скарг.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника Позивача та інших учасників справи, одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання Позивача та Відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача-1 доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, в період із вересня 2013 року по квітень 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" (далі Компанія, Відповідач-1), в особі директора та єдиного на той час учасника товариства - ОСОБА_12 та Покупцями - громадянами, які є Третіми особами 1-10 у даній справі, були укладені Договори купівлі-продажу майнових прав, за якими Компанія зобов`язалася передати у власність Покупцям, а Покупці прийняти у власність Майнові права на об`єкти нерухомості - квартири та нежитлові приміщення в адміністративно-житловому будинку, будівництво якого здійснюється по АДРЕСА_1 .

01.06.2020 року єдиним учасником ТОВ "СП "АТАД К" - ОСОБА_12 , який володів часткою в розмірі 100% статутного капіталу товариства, прийнято рішення про зміну керівника Товариства із ОСОБА_12 на ОСОБА_13 .

03.07.2020 року, на підставі зазначеного вище рішення єдиного учасника товариства до відомостей про ТОВ "СП "АТАД К" внесені зміни щодо керівника юридичної особи (реєстраційний номер 10681070015024968).

14.06.2020 року єдиний учасник ТОВ "СП "АТАД К" ОСОБА_12 помер.

16.11.2020 року, між ТОВ "СП "АТАД К" в особі новопризначеного директора товариства - ОСОБА_13 та Третіми особами 1-10 були складені Акти прийому-передачі майнових прав на квартири (нежитлові приміщення) згідно укладених між зазначеними сторонами раніше договорів купівлі-продажу майнових прав, а також Акти приймання-передачі квартир (нежитлових приміщень).

За змістом зазначених вище Актів, копії яких долучені до матеріалів справи (том 1, а.с. а.с. 105, 106, 113, 114, 121, 122, 133, 134, 141, 142, 151, 152, 163, 164,174, 175, 182, 183, 192, 193), Відповідач-1 (Продавець) передав, а Треті особи 1-10 (Покупці) прийняли майнові права на квартири та нежитлові приміщення в адміністративно-житловому будинку, будівництво якого здійснюється по АДРЕСА_1 . Зазначеними вище актами сторони також підтвердили сплату Покупцями 100% вартості майнових прав, відповідність переданих приміщень умовам договорів, та виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами в повному обсязі.

Крім того, 16.11.2020 року директором ТОВ "СП "АТАД К" Ксенофонтовою Оксаною Анатоліївною видано Довідки на підтвердження оплати Третіми особами 1-10 коштів за договорами купівлі-продажу майнових прав у розмірі, що становить 100% вартості таких прав, а також Довідки в підтвердження набуття Третіми особами 1-10 у повному обсязі майнових прав на квартири та нежитлові приміщення (Довідки про набуття у власність майнових прав).

17.12.2020 року спадкоємцям померлого учасника ТОВ "СП "АТАД К" ОСОБА_12 , а саме сину - ОСОБА_14 та дочці - ОСОБА_15 видано свідоцтва про право на спадщину за законом, за якими останні отримали у спадщину по 1/3 частки в статутному капіталі ТОВ "СП "АТАД К". Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміна складу учасників товариства та зміна кінцевого бенефіціарного власника проведена 17.12.2020 року за реєстраційним номером 1000681070016024968.

17.12.2020 року учасниками ТОВ "СП "АТАД К" ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які разом володіли 66,6% статутного капіталу товариства, прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 17/12/2020, за яким ОСОБА_13 звільнено з посади директора товариства та призначено на відповідну посаду ОСОБА_14 .

24.12.2020 року ОСОБА_14 та ОСОБА_15 продали свої частки в статутному капіталі ТОВ "СП "АТАД К" на користь Позивача у справі (ТОВ "Укрюрконсалт Груп"). Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміна складу учасників товариства, проведено 24.12.2020 року за реєстраційним номером 1000681070020024968.

13.01.2021 року свідоцтво про право на спадщину за законом отримав третій спадкоємець, дружина померлого учасника товариства - ОСОБА_13 , яка отримала у спадок 33,3 % статутного капіталу ТОВ "СП "АТАД К".

29.04.2021 року ОСОБА_13 подарувала належну їй частку в статутному капіталу ТОВ "СП "АТАД К" на користь ОСОБА_11 (Третя особа-11).

Таким чином, на час звернення з даним позовом до суду, Позивач (ТОВ "Укрюрконсалт Груп") являється учасником ТОВ "СП "АТАД К" із часткою в статутному капіталі, що становить 66,6%. Другим учасником товариства, із часткою в розмірі 33,3% статутного капіталу, є Третя особа-11 ( ОСОБА_11 ).

Звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним рішення єдиного учасника ТОВ "СП "Атад К" № 1 від 01.06.2020 року про зміну керівника товариства із ОСОБА_12 на ОСОБА_13 , Позивач зазначив, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110000000753 встановлено, що ОСОБА_12 не приймав оскаржуване рішення, а справжність його підпису на зазначеному рішенні нотаріусом не засвідчувався. Таким чином, Позивач вважає, що спірне рішення про зміну директора товариства є підробленим та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, зі скасуванням рішення державного реєстратора про проведення реєстраційних дій на підставі недійсного рішення.

Позов в частині вимог про визнання недійсними документів (Актів прийому-передачі майнових прав на квартири згідно договорів купівлі-продажу майнових прав, Актів приймання-передачі квартир, Довідок про право набуття у власність майнових прав), які видано третім особам 1-10, мотивовано тим, що від імені ТОВ "СП "Атад К" зазначені документи підписано ОСОБА_13 , рішення про призначення якої на посаду директора товариства є підробленим та оскаржується у даній справі.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що права Позивача не могли бути порушені спірним рішенням єдиного учасника ТОВ "СП "Атад К" № 1 від 01.06.2020 року, оскільки станом на момент його прийняття Позивач ще не був учасником зазначеного товариства.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними документів (Актів прийому-передачі майнових прав на квартири згідно договорів купівлі-продажу майнових прав, Актів приймання-передачі квартир, Довідок про право набуття у власність майнових прав), суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані Позивачем документи, не являються правочинами в розумінні положень ст. 202 ЦК України, та не можуть бути оскаржені в судовому порядку. Водночас суд виснував, що укладання товариством Договорів купівлі-продажу майнових прав, та складання документів на підтвердження виконання зазначених правочинів, за доведенням певних обставин, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, що у свою чергу вказує на відсутність порушення спірними документами прав та інтересів Позивача, та є самостійною підставою для відмови у позові.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Отже, підставами для визнання рішення загальних зборів недійсним є не лише його невідповідність вимогам чинного законодавства, а також наявність факту порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність таких порушень невизнання чи оспорювання права або охоронюваного законом інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі № 607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі № 917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу. Натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи.

Отже, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то встановлення наявності чи відсутності порушення таких прав, характеру та суб`єктів порушення здійснюється господарським судом під час розгляду справи.

Статтею 167 Господарського кодексу України (чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч 3 ст. 80 Господарського кодексу України (чинною на час виникнення спірних правовідносин), товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Як встановлено судом першої інстанції та вказує сам позивач, ТОВ "Укрюрконсалт Груп" набув корпоративні права в ТОВ "СП "Атад К" 24.12.2020 року внаслідок придбання часток у статутному капіталі зазначеного товариства у ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які в свою чергу отримали зазначені частки у спадок 17.12.2020 року.

Таким чином, зважаючи на те, що станом на момент прийняття рішення єдиного учасника ТОВ "СП "Атад К" № 1 від 01.06.2020 року Позивач не був учасником зазначеного товариства, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскаржуване рішення не могло порушувати корпоративних прав ТОВ "Укрюрконсалт Груп".

Водночас судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що корпоративні права учасника товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути порушені рішенням органів управління цього товариства, прийнятим ще до вступу такого учасника до складу товариства, а також посилання позивача на те, що наслідки дій, спричинених рішенням єдиного учасника ТОВ "СП "Атад К" № 1 від 01.06.2020 року носять триваючий негативний характер для всіх учасників Товариства.

Так, як вже зазначено вище Позивач став учасником ТОВ "СП "Атад К" придбавши частки у статутному капіталі зазначеного товариства у ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які в свою чергу отримали зазначені частки у спадок 17.12.2020 року.

Укладаючи правочини щодо придбання зазначених часток, керуючись загальними засадами цивільного законодавства щодо укладення правочинів, позивач мав бути ознайомлений з характером діяльності та фінансовим станом справ ТОВ "СП "Атад К" на момент придбання позивачем часток у статутному капіталі цього товариства.

А як зазначає сам позивач, на момент придбання ним часток у статутному капіталі ТОВ "СП "Атад К", директором цього товариства вже не була ОСОБА_13 , обрання якої директором відбулось на підставі рішення єдиного учасника ТОВ "СП "Атад К", визнання недійсним якого є предметом позовних вимог.

Тобто, на час набуття Позивачем статусу учасника ТОВ "СП "Атад К", можливі порушення, які відбулись під час призначення директором Товариства ОСОБА_13 , вже були усунуті.

Щодо ж до посилання позивача на триваючи несприятливі наслідки у вигляді неотримання товариством прибутку, який нібито мав сформуватися за результатами календарного року, в якому позивач набув право участі в товаристві, то, як вже зазначено судовою колегією, придбаваючи частки у статутному капіталі товариства позивач мав ознайомитися з фінансовим станом справ цього товариства, коли ж ні, то позивач самостійно несе ризик настання несприятливих наслідків у вигляді відсутності прибутку цього товариства.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що права Позивача не могли бути порушені спірним рішенням єдиного учасника ТОВ "СП "Атад К" № 1 від 01.06.2020 року, оскільки станом на момент його прийняття Позивач ще не був учасником зазначеного товариства, отже вимога про визнання зазначеного рішення недійсним задоволенню не підлягає.

Водночас судова колегія зазначає, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчиннікової Віти Ігорівни у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за реєстраційним номером 10681070015024968 від 03.07.2020 р. про внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СП "Атад К" (код ЄДРПОУ 22909018), що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме про зміну керівника юридичної особи з ОСОБА_12 на ОСОБА_13 , є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Атад К" № 1 від 01.06.2020 про зміну керівника Товариства з ОСОБА_12 на ОСОБА_13 .

Враховуючи висновок апеляційного суду щодо правомірності рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішенням єдиного учасника ТОВ "СП "Атад К" № 1 від 01.06.2020 року, судова колегія погоджується й з висновком місцевого господарського суду про те, що похідна від неї вимога про скасування рішення державного реєстратора також задоволенню не підлягає.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними документів (Актів прийому-передачі майнових прав на квартири згідно договорів купівлі-продажу майнових прав, Акти приймання-передачі квартир, Довідки про право набуття у власність майнових прав, тощо), які видані від імені ТОВ "СП "Атад К" за підписом ОСОБА_13 наступним особам: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 та ОСОБА_3 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 , судова колегія зазначає наступне.

Так, звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсними документів (Актів прийому-передачі майнових прав на квартири згідно договорів купівлі-продажу майнових прав, Актів приймання-передачі квартир, Довідок про право набуття у власність майнових прав), які видано Третім особам 1-10, Позивач стверджує, що оскільки від імені ТОВ "СП "Атад К" зазначені документи підписані ОСОБА_13 , рішення про призначення якої на посаду директора товариства є підробленим, зазначені правочини є недійсними в силу положень ч. 1 ст. 215, та ч. 2 ст. 203 ЦК України.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що документи (Акти прийому-передачі майнових прав на квартири згідно договорів купівлі-продажу майнових прав, Акти приймання-передачі квартир, Довідки про право набуття у власність майнових прав), визнання недійсними яких є предметом позовних вимог, є не доказами на підтвердження виконання сторонами укладених договорів купівлі-продажу майнових прав, а односторонніми правочинами, які безпосередньо надавали право третім особам отримати майнові права на об`єкти нерухомості, збудовані Відповідачем-1.

Проте, судова колегія звертає увагу на те, що за змістом положень ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 року по справі № 916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акту приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акту приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Як вбачається з наданих Позивачем Договорів купівлі-продажу майнових прав, укладених між ТОВ "СП "АТАД К" та Покупцями - громадянами, які є Третіми особами 1-10 у даній справі, за цими договорами ТОВ "СП "АТАД К" зобов`язалося передати у власність Покупцям, а Покупці прийняти у власність Майнові права на об`єкти нерухомості - квартири та нежитлові приміщення в адміністративно-житловому будинку, будівництво якого здійснюється по АДРЕСА_1 .

Вказаними договорами встановлені ціна договору та термін сплати 100% вартості майнових прав на Квартиру (п.п. 5.1., 5.2.).

Пунктом 2.4. вказаних договорів передбачено, що запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - 2-й квартал 2020 року.

Розділом 4 вказаних договорів визначений порядок передачі майнових прав.

Як слідує з оскаржуваних Позивачем документів (Актів прийому-передачі майнових прав на квартири, Актів приймання-передачі квартир, Довідок про право набуття у власність майнових прав), усі ці документи видані на виконання зазначених вище Договорів купівлі-продажу майнових прав з посиланням на відповідний договір.

Отже, аналіз змісту оскаржуваних Позивачем документів (Актів прийому-передачі майнових прав на квартири, Актів приймання-передачі квартир, Довідок про право набуття у власність майнових прав) у сукупності зі змістом Договорів купівлі-продажу майнових прав, в на виконання яких видано зазначені документи, свідчать про те, що спірні документи, по суті є доказами, які підтверджують факт виконання сторонами своїх договірних зобов`язань, зокрема, сплату вартості майнових прав Покупцем та передачу предмета купівлі-продажу Продавцем.

Тобто, зазначені документи самі по собі не створюють, не змінюють та не припиняють цивільних прав і обов`язків сторін, а лише засвідчують виконання ними умов договору, як підстави для настання правових наслідків у вигляді переходу права власності на обумовлений договором предмет купівлі-продажу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувані Позивачем документи, не є правочинами в розумінні положень ст. 202 ЦК України, та не можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Щодо доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, про те, що оскаржувані документи є односторонніми правочинами, які безпосередньо надавали право третім особам отримати майнові права на об`єкти нерухомості, збудовані Відповідачем-1, та на реєстрацію права власності на такі об`єкти нерухомого майна, судова колегія звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, в якій Верховним Судом наведено наступні висновки.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Частиною першою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині другій статті 331 ЦК України чітко вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон N 1952-IV) визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону).

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі N 911/3594/17).

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі N 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі N 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

При розгляді справи Велика Палата Верховного Суду керується тим, що, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Отже, згідно з наведеною позицією Верховного Суду, судова колегія констатує, що саме Договори купівлі-продажу майнових прав, укладені між ТОВ "СП "АТАД К" та Покупцями - громадянами, які є Третіми особами 1-10 у даній справі, є правочинами, що надають Покупцям майнове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому, а не оскаржувані позивачем документи.

Окремо судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що за укладеними між Відповідачем-1 та Третіми особами 1-10 Договорами купівлі-пролажу майнових прав, обумовлені ними права та обов`язки набуває саме товариство як сторона договору. При цьому сукупність прав та обов`язків учасників цього товариства, укладенням зазначених договорів жодним чином не змінюється, тим більш не змінюються права та обов`язки Позивача, який станом на момент вчинення та виконання зазначених правочинів ще не був учасником товариства.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладання товариством Договорів купівлі-продажу майнових прав, та складання документів на підтвердження виконання зазначених правочинів, за доведенням певних обставин, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, що у свою чергу вказує на відсутність порушення спірними документами прав та інтересів Позивача, та є самостійною підставою для відмови у позові.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 40 860,00 грн слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалт Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. у справі № 904/8723/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. у справі № 904/8723/21 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалт Груп".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 04.10.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз