Рішення

від 25.09.2023 по справі 902/735/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"25" вересня 2023 р. Cправа №902/735/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій", с.Строїнці Вінницького району Вінницької області

про стягнення 1516137,74 грн за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" здійсненої позивачем попередньої оплати за договором поставки №ADV_OBR_1/2022 від 21.01.2022 в сумі 1343967,61 грн та 172170,13 грн процентів, нарахованих за період з 22.09.2022 по 11.05.2023 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару.

08.09.2023 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №902/735/23, яким позов задоволено частково та стягнуто з відповідача 1343967,61 грн попередньої оплати; 170756,18 грн процентів за користування чужими грошовими коштами; призначено судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати у справі №902/735/23 на 25.09.2023.

18.09.2023 до суду звернувся позивач із заявою "про повернення судового збору" б/н від 15.09.2023 (а.с.55-56), де Товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна", з посиланням на ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", просило повернути йому 50 % судового збору (виходячи з суми задоволених вимог), сплаченого при поданні позову у цій справі.

18.09.2023 до суду надійшла заява позивача "про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу" б/н від 15.09.2023 (а.с.59-61) з доказами в обґрунтування, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи №902/735/23.

На визначену судом дату, 25.09.2023, представники сторін не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом направлення повного тексту судового рішення від 08.09.2023 на адреси електронної пошти сторін, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду (а.с.54).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Суд зауважує, що відповідно до положень частини 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Беручи до уваги неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, які встановив суд.

Право на зайняття адвокатською діяльністю представником позивача підтверджується відомостями Єдиного реєстру адвокатів України.

16.02.2023 між позивачем (далі - Клієнт) та адвокатом Козачком Іваном Петровичем (далі - Адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №01 (далі - Договір) (а.с.63-64), відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором та/або додатками до Договору.

За умовами п.4.1., 4.2. Договору отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення Клієнта перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта; особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення (п.6.1.Договору).

Додатком б/н від 09.05.2023 (а.с.62) сторонами визначено, що гонорар Адвоката за послуги, визначені у Додатку, становить 5000,00 (п`ять тисяч) грн. Клієнт оплачує гонорар, визначений додатком, виключно у випадку досягнення мети юридичного супроводу. Під "метою юридичного супроводу" сторони розуміють прийняття судового рішення про стягнення з боржника щонайменше основної заборгованості (повернення розміру сплаченої попередньої оплати, сплата вартості поставленого товару, сплата розміру безумовного зобов`язання тощо) за спірним правочином. Клієнт оплачує гонорар впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду, за яким досягнуто мету юридичного супроводу (п.1.2.-1.4. цього Додатку).

12.09.2023 між сторонами підписано акт наданих послуг б/н (а.с.65), за яким АО Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги на суму 5000,00 грн.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та аргументів сторін.

Згідно із п.3 ч.1, ч.3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.1, п. 1, 4 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частиною 4, 5 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в позові у справі №902/735/23 відмовлено в частині стягнення 1413,95 грн - 26% процентів за користування чужими грошовими коштами, за правилами ч.4 ст.129 ГПК України, судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4,66 грн слід залишити за позивачем.

Разом з тим, у ч.5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, також визначені положеннями ч. 6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст.126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7 та 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (такі висновки наведено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №916/2664/21).

Суд зауважує, що відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 ГПК України)

Враховуючи дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову заявленого позивачем розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про їх покладення на відповідача в сумі 4995,34 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглядаючи заяву позивача "про повернення судового збору" б/н від 15.09.2023, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ухвалюючи судове рішення від 08.09.2023 суд, враховуючи те, що відповідач повністю визнав позов до початку розгляду справи по суті, дійшов висновку про покладення на нього сплаченого судового збору за подання позову в цій частині (виходячи з суми задоволених вимог), в розмірі 50% - 9088,35 грн. При цьому питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 9088,34 грн за подання позову судом не вирішувалось за відсутності відповідного волевиявлення останнього.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Із змісту наведеної норми слідує, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду матеріалів справи за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача "про повернення судового збору" б/н від 15.09.2023 та повернення судового збору в сумі 9088,34 грн.

Керуючись ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст. 74, 76-80, 86, 91, 126, 129, 221, 236-242, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (пров.Аграрний, буд.2, с.Строїнці, Вінницька обл., 23340, ідентифікаційний код: 32192623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (вул.Миколи Пимоненка, буд.13, офіс №4А/41, м.Київ, 04050, ідентифікаційний код: 36138418) 4995,34 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (вул.Миколи Пимоненка, буд.13, офіс №4А/41, м.Київ, 04050, ідентифікаційний код: 36138418) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 9088,34 грн, сплачений згідно платіжного доручення №2554 від 30.05.2023.

4. Примірник додаткового рішення, скріплений гербовою печаткою суду та підписом судді, є підставою для повернення судового збору у визначеному цим рішенням розмірі.

5. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

6. Копії додаткового судового рішення невідкладно надіслати сторонам згідно переліку.

7. Після набрання додатковим рішенням законної сили його примірник, скріплений гербовою печаткою суду та підписом судді, надіслати позивачу.

8. Повне рішення складено 04 жовтня 2023 року.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Адама Україна" (вул.Миколи Пимоненка, буд.13, офіс №4А/41, м.Київ, 04050) - рекомендованим листом (примірник додаткового рішення засвідчений підписом судді та печаткою суду) - після набрання ним законної сили;

3 - представнику ТОВ "Адама Україна" адвокату Козачку І. П. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4 - представнику ТОВ "Обрій" адвокату Анощуку В.Д. (ІНФОРМАЦІЯ_2)