Справа № 146/344/22
Провадження № 22-ц/801/1751/2023
Категорія: 9
Головуючий у суді 1-ї інстанції Скаковська І. В.
Доповідач:Матківська М. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 рокуСправа № 146/344/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Войтка Ю. Б., Сопруна В. В.
Секретар: Литвин С. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Української Православної Церкви про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,
Рішення ухвалила суддя Скаковська І. В.
Рішення ухвалено о 13:52 год у смт. Томашпіль Вінницької області
Дата складання повного судового рішення 29 червня 2023 року,
Встановив:
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Релігійної громади Української Православної Церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 , кадастровий № 0523955400:02:001:0291. До квітня 2021 року ОСОБА_1 користувався даною земельною ділянкою і ніхто претензій до нього не мав.
В квітні 2019 року Релігійна громада Української Православної церкви смт Вапнярка Томашпільського району в особі ОСОБА_2 звернулася до Томашпільського районного суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області 13 сесії 6 скликання від 16 березня 2012 року, мотивувавши позовні вимоги тим, що начебто на належній ОСОБА_1 земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташований храм.
ОСОБА_1 вважає, що у ОСОБА_2 , як керівника Релігійної громади так і в державного реєстратора Комунального підприємства Козловського М. С. не було жодних законних підстав для реєстрації права власності на св. Андріївський храм за адресою: АДРЕСА_1 .
На час реєстрації і на даний час не існує жодного рішення, яким би земельна ділянка по АДРЕСА_1 та храм на будь-яких умовах передавалися цій релігійній громаді. Не були ОСОБА_2 , як керівником релігійної громади, надані документи, які б свідчили, що дана релігійна громада збудувала храм на земельній ділянці кадастровий № 0523955400:02:001:0291, ввела його в експлуатацію та йому присвоєна поштова чи юридична адреса: АДРЕСА_1 . Рішення Вапнярської селищної ради № 18 від 19 січня 2006 року, яке вказано як підстава для реєстрації права власності на св. Андріївський храм за адресою: АДРЕСА_1 за «Релігійною громадою Української Православної Церкви смт Вапнярка» не дає жодних підстав для прийняття рішення про реєстрацію права власності на храм за будь-якою релігійною громадою. Даним рішенням був присвоєний вуличний номер cв. Андріївському храму та наданий дозвіл «Релігійній парафії cв. Андріївського храму смт. Вапрнярка», а не «Релігійній громаді Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області «на будівництво на території церкви по АДРЕСА_1 , хрестильні та кухні. ОСОБА_2 , як керівник релігійної громади усвідомлював, що він вчиняє неправомірні дії, реєструючи право власності на будівлю храму без жодної підстави, передбаченої ст. 27 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація права власності на св. Андріївський храм на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_1 за «Релігійною громадою Української Православної Церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області» проведена всупереч положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Тому позивач з метою захисту своїх прав та інтересів, звернувся до суду із даним позовом, де просить скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агентство реєстраційних послуг» Козловського М. С. про державну реєстрацію права власності на будівлю храму св. Андріївський за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Релігійної громади Української Православної Церкви про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовільнити повністю і стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, понесені у справі.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції не взято до уваги, що рішення Вапнярської селищної ради № 18 від 19 січня 2006 року, якщо воно таки стосується відповідача, не виконане не замовлена технічна документація, не отримано дозвіл на виконання будівельних робіт, після закінчення будівництва на території церкви хрестильні та кухні, не пред`явлено їх державній технічній комісії для прийняття в експлуатацію. Зазначає, що державний реєстратор зобов`язаний був відмовити відповідачеві у реєстрації права власності на будівлю на земельній ділянці, яка зареєстрована на праві власності за іншою особою, що передбачено п. 3-5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Позивач вказує, що при повторному зверненні до суду був наданий витяг з публічної кадастрової карти України, який свідчить про те, що земельна ділянка, яка у 2012 році була виділена йому і якою він користується і по даний час, та земельна ділянка, на якій розташований храм, - є дві різні, не суміжні земельні ділянки, що фактично визнається відповідачем.
Крім того, до апеляційної скарги позивач надав і просить долучити до матеріалів справи, копію рішення Вапнярської селищної ради від 26 грудня 2008 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на користування земельною ділянкою Українській Православній церкві в смт Вапнярка вул. Островського, 3», оскільки про дане рішення йому стало відомо лише в 2023 році.
Відповідач Релігійна громада Української Православної Церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області подала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чудак В. Д. апеляційну скаргу підтримав, просить її задовільнити.
Представник відповідача Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області у судове засідання не з`явився.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 310461, виданого 06 липня 2012 року є власником земельної ділянки площею 0,1500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (а. с. 19-20).
З копії рішення Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області від 19 січня 2006 року № 18 про надання дозволу релігійній парафії св. Андріївського храму смт Вапнярка на побудову на території церкви хрестильні і кухні та присвоєння вуличного номера св. Андріївському храму смт Вапнярка вбачається, що вирішено присвоїти АДРЕСА_1 . Дозволено релігійній парафії св. Андрієвського храму смт Вапнярка побудувати на території церкви по АДРЕСА_1 хрестильну та кухню (а. с. 13).
Рішенням Вапнярської селищної ради від 16 березня 2012 року 13 сесії 6 скликання затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на присадибну ділянку ОСОБА_1 . Надано безоплатно у власність земельну ділянку ОСОБА_1 загальною площею 0,20 га із них 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в т.ч. ріллі 0,15 га по АДРЕСА_1 ; 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, в т.ч. ріллі 0,05 га. Також вирішено видати державні акти на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 (а. с. 18).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 17 квітня 2019 року вчинений реєстраційний запис № 31274708, яким на праві приватної власності за Релігійною громадою Української православної церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області зареєстрована будівля храму АДРЕСА_1 , державним реєстратором Козловським М. С., комунальне підприємство «Агентство реєстраційних послуг» Вінницька область та видно, що земельна ділянка кадастровий номер 0523955400:02:001:0291, площею 0,15 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , її власником є ОСОБА_1 (а. с. 27-29).
Тобто за однією і тією ж адресою зареєстрована земельна ділянка ОСОБА_1 та будівля храму Релігійної громади.
Як вбачається із наявної в матеріалах цивільної справи копії позовної заяви, Релігійна громада Православної церкви звернулась до суду із позовом до Вапнярської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення Вапнярської селищної ради 13 сесії 6 скликання від 16 березня 2012 року (а. с. 21-26).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із даним позовом, позивач ОСОБА_1 не врахував зауважень викладених у постанові Вінницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, у якій вказано, що державному реєстратору ОСОБА_3 для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на будівлю храму, релігійною громадою Української православної церкви смт Вапнярка було надано всі передбачені пунктом 41 Порядку документи, необхідні для такої реєстрації, довідка про готовність об`єкта до експлуатації, технічний паспорт, а також чинне рішення Вапнярської селищної ради № 18 від 19 січня 2006 року про присвоєння св. Андріївському храму смт Вапнярка адреси: АДРЕСА_1 . Необхідність подання реєстратору для здійснення реєстрації інших документів: письмової заяви або договору співвласників про розподіл часток у спільній власності, договору про спільну діяльність або договору простого товариства не вбачається, оскільки не доведена їх наявність. При цьому при повторному зверненні з позовом, позовні вимоги обґрунтовуються тими самими обставинами та доказами.
Із таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується.
За загальним правилом, передбаченим статтею 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стаття 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Правовий статус і компетенція державного реєстратора передбачені у статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За приписами пунктів 1, 2 частини третьої цієї статті державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
За статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку, зокрема: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (частина четверта статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
У статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено перелік підстав за яких може бути відмовлено у проведенні державної реєстрації прав. Зокрема, у пункті 5 частини 1 цієї статті зазначено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено, якщо є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Частиною другою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
За пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 12 «Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року за № 1127 (далі - Порядок) розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
Пунктом 41 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:
1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;
2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;
4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Згідно з пунктом 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Судом першої інстанції у справі № 146/139/20 було встановлено, що позивачем ОСОБА_1 раніше був поданий позов до Томашпільського районного суду про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агентство реєстраційних послуг» Козловського М. С. про державну реєстрацію права власності на будівлю храму св. Андріївський за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Томашпільського районного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 146/139/20 позов задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року рішення Томашпільського районного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 146/139/20 скасовано; у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постанова набула законної сили (а. с. 52-54).
При цьому постановою Вінницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року встановлено: «із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 17 квітня 2021 року о 14.13 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенства реєстраційних послуг» Козловським М. С. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень та внесено запис № 31274708 про реєстрацію за Релігійною громадою Української православної церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області права приватної власності на будівлю храму св. Андріївський, загальною площею 470 кв.м., позначеного на плані літерою «А», ганок літерою «а», сходи літерою «а1», будівля трапезної літерою «Б», будівля трапезної літерою «В», криниця літерою «Г» №№ 1-4. Підставою виникнення права власності зазначені: технічний паспорт № б/н, виданий 11січня 2019 року, видавник ФОП ОСОБА_4 , довідка №104 від 01 січня 2019 року, видана ФОП ОСОБА_5 ; рішення №18, видане 19 січня 2006 року Вапнярською селищною радою Томашпільського району.
Як вбачається, державному реєстратору ОСОБА_3 для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на будівлю храму, релігійною громадою Української православної церкви смт Вапнярка були надані всі передбачені пунктом 41 Порядку документи, необхідні для такої реєстрації, довідка про готовність об`єкта до експлуатації, технічний паспорт, а також чинне рішення Вапнярської селищної ради № 18 від 19 січня 2006 року про присвоєння св. Андріївському храму смт Вапнярка адреси: АДРЕСА_1 . Необхідність подання реєстратору для здійснення реєстрації інших документів: письмової заяви або договору співвласників про розподіл часток у спільній власності, договору про спільну діяльність або договору простого товариства не вбачається, оскільки не доведена їх наявність».
Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17).
Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17 встановив умови (межі) за наявності яких преюдиційні обставини не потребують доказування, а саме: «суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини; об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини».
З урахуванням того, що позивач у даній справі обґрунтовує свої вимоги такими ж обставинами як і у справі № 146/139/20 та фактично просить про задоволення того ж предмета позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з посиланням на вже встановленні факти постановою Вінницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, що набрала законної сили.
Поряд з цим, у постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 715/2316/18 (провадження № 61-3755св20) зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Звертаючись до суду з відповідними вимогами позивачем не доведено, що внаслідок прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на будівлю храму св. Андріївський, порушено його право на володіння належною йому земельною ділянкою за кадастровим номером 0523955400:02:001:0291. Більше того, в апеляційній скарзі позивач вказує, що користується належною йому земельною ділянкою і по даний час, а земельна ділянка на якій знаходиться будівля храму це дві різні, не суміжні ділянки.
Апеляційний суд наголошує, що питання встановлення чи зміни адрес об`єктів нерухомого майна не відноситься до компетенції суду, оскільки вирішується у позасудовому порядку.
Посилання ОСОБА_1 на те, що державний реєстратор мав відмовити відповідачу в проведенні реєстраційної дії на підставі пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зводяться до неправильного тлумачення заявником зазначеної норми закону.
Позивачем не надано доказів наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, оскільки зареєстроване за ним право власності на земельну ділянку № 0523955400:02:001:0291, не є суперечністю в розумінні зазначеної норми, стосовно зареєстрованого права власності відповідача на будівлю храму св. Андріївський.
При цьому такі обставини були дослідженні судом під час ухвалення судового рішення від 21 квітня 2021 року у справі № 146/139/20, з урахуванням постанови Вінницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, що має преюдиційне значення у цій справі.
Щодо клопотання позивача в апеляційній скарзі про долучення до матеріалів справи копії рішення Вапнярської селищної ради від 26 грудня 2008 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на користування земельною ділянкою Українській Православній церкві в смт Вапнярка вул. Островського, 3», оскільки про дане рішення позивачу стало відомо лише в 2023 році, то таке клопотання до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Позивачем до апеляційної скарги не надано доказів неможливості подання копії рішення Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області від 26 грудня 2008 року 15 сесії 5 скликання до суду першої інстанції, а тому доказ такого змісту, що доданий до апеляційної скарги дослідженню не підлягає.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:М. В. Матківська Судді:Ю. Б. Войтко В. В. Сопрун
Повний текст судового рішення складено 04 жовтня 2023 року
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 06.10.2023 |
Номер документу | 113923183 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про комунальну власність щодо реєстрації або обліку прав на майно |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Матківська М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні