Постанова

від 03.10.2023 по справі 585/191/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м.Суми

Справа №585/191/23

Номер провадження 22-ц/816/1211/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи :

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина», Колективне підприємство «Красуня», Роменська міська рада Сумської області;

третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України,

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Менька Дмитра Дмитровича

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2023 року в складі судді Каливод О.О., ухваленого у м. Ромни, повний текст якого складений 05 червня 2023 року,

в с т а н о в и в:

11 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ «Черемшина», Колективного підприємства «Красуня», Роменської міської ради Сумської області про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Свої вимоги мотивував тим, що йому на праві власності належить 8/100 частин нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Це нерухоме майно складається з нежитлової триповерхової будівлі літ. «А-3» з підвалом «пд» та входами у підвал «а» і «а1». Складова частина об`єкту нерухомого майна гараж літ. «Б» загальною площею 88,6 кв.м.

Належні йому 8/100 частин нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , складаються з: будівлі гаражу літ. "Б", площею 88,6 кв.м.; нежитлового приміщення (магазин) № НОМЕР_1 , площею 24,0 кв.м.; нежитлового приміщення (кладова) № 11, площею 2.1 кв.м.; частини нежитлового приміщення (кабінет) № 34, площею 7,84 кв.м.; коридору; вбиральні; сходів площею 8,0 кв.м.; загальною площею 130,1 кв.м. Відповідачі є співвласниками інших часток у праві спільної часткової власності на нерухоме майно.

Нерухоме майно за вказаною адресою розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 5910700000:05:013:0130, площа: 0.1054 га, тип власності комунальна, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У період з 10.09.2019 по 02.04.2020 він виконав будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі (гаража літ. "Б" площею 88,6 кв.м.) під магазин за адресою: АДРЕСА_1 , тому змінилось цільове призначення майна: з гаража літ. «Б» на магазин літ. «Б» і відбулось збільшення загальної площі з 88,6 кв.м. до 173,1 кв.м. та побудовано ганок літ. «б».

Реконструйований з гаража магазин складається з приміщень: №1 - торгівельна зала площею 37,6 м.кв.; №2 торгівельна зала площею 43,6 м.кв.; №3 комора площею 1,9 м.кв.; №4 комора площею 4,0 м.кв.; №5 коридор площею 11,4 м.кв.; №6 офісне приміщення площею 26,1 м.кв.; №7 офісне приміщення площею 18,3 м.кв.; №8 офісне приміщення площею 25,6 м.кв.; №9 побутове приміщення 2,9 м кв.; №10 санітарний вузол 1,7 м.кв., загальною площею 173,1 м кв.

Для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна після реконструкції такого об`єкта йому необхідно подати документи, які передбачені пунктом 43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

З метою виділу належної йому частки із спільної часткової власності на нерухоме майно, а саме реконструйованої під магазин будівлі гаража, звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Менько Д.Д., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

При цьому зазначає, що здійснена позивачем лише за його рахунок реконструкція належної йому на праві власності нежитлової будівлі (гаража) під магазин по АДРЕСА_1 , яка виконана у встановленому законом порядку, не є об`єктом права спільної власності та стає об`єктом права власності лише позивача, який її зробив. Судом не враховано, що за відсутності письмових заяв або договору співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію його права власності на реконструйовану під магазин будівлю гаража, а тому його право власності на цю будівлю підлягає захисту у судовому порядку.

Вважає, що надав належні та допустимі докази, які підтверджують технічну можливість виділу в натурі спірного об`єкту нерухомого майна, а тому спеціальні знання для вирішення питання щодо технічної можливості його виділу як окремого об`єкту нерухомого майна не вимагаються. Суд проявив надмірний формалізм, не забезпечив дійсного вирішення спору у дієвий спосіб, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє позивача можливості зареєструвати право власності на належний йому об`єкт нерухомості без його виділу в натурі.

Зазначає, що жоден із співвласників нерухомого майна не заперечував ні права власності позивача на нерухоме майно, яке він просив виділити йому у натурі, ні розрахунку розміру часток, здійсненого експертом ФОП ОСОБА_6 , ні можливості виділу позивачу в натурі спірного нежитлового приміщення з урахуванням обставин, на які позивач посилався в обґрунтування позову.

Учасники справи правом на подання відзиву не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Менька Д.Д., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акту №1 передачі нерухомого майна «ТОВ «Черемшина» засновнику, що вийшов зі складу товариства № 1 від 16.02.2018 та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Черемшина» № 52 від 16.02.2018 позивачу на праві власності належить 8/100 частин нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано 23.02.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне підприємство» Роменської районної ради Сумської області Скакун О.С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 39922429 від 28.02.2018 передали ОСОБА_1 наступне майно: будівлю гаражу літ.»Б» площею 88,6 кв.м., нежитлове приміщення (магазин) №10 площею 24,0 кв.м., нежитлове приміщення (кладова) № 11 площею 2,1 кв.м., частина нежилого приміщення (кабінету) площею 7,4 кв.м., коридор, вбиральня, сходи площею 8,0 кв.м., загальною площею 130,1 кв.м. становить 8/100 від майна, що належить ТОВ «Черемшина» ( а.с.8 -10).

Згідно з інформаційною довідкою № 314228522 від 04.11.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 складається з нежитлової триповерхової будівлі літ. «А-3» з підвалом «пд» та входами у підвал «а» і «а1». Складова частина об`єкту нерухомого майна гараж літ. «Б» загальною площею 88,6 кв.м.(а.с.11-14).

Згідно з протоколом №52, на загальних зборах учасників ТОВ «Черемшина» передано ОСОБА_1 у власність нерухоме майно, а саме: будівлю гаражу літ.»Б», нежитлове приміщення (магазин) № НОМЕР_1 площею 24,0 кв.м. та нежитлове приміщення (кладова) №11 площею 2,1 кв.м., загальною площею 26,1 кв.м. на першому поверсі будівлі літ.»А-3», частину нежитлового приміщення (кабінет) №34 площею 7,4 кв.м. загальною площею 22,5 кв.м. , на другому поверсі будівлі літ. «А-3».(а.с.15-16).

Згідно з Декларацією про початок виконання будівельних робіт СМ 061192530502, поданої та зареєстрованої 10.09.2019 в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, ОСОБА_1 у період з 10.09.2019 по 02.04.2020 були виконані будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі (гаража літ. "Б" площею 88,6 кв.м.) під магазин за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17-20).

Відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України за параметром пошуку «реєстраційний номер - СМ141201401311», наявна інформація про зареєстровану Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 19.05.2020 року щодо об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (гаража) під магазин по АДРЕСА_1 », замовник будівництва ОСОБА_1 ( а.с.20-21).

Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи № 6 від 16.03.2020 за замовленням ОСОБА_1 ПП «Роменекс-Л» було проведено первинну технічну інвентаризацію реконструйованого гаража літ. "Б" під магазин за адресою: АДРЕСА_1 . Підсумкові показники об`єкта технічної інвентаризації: загальна площа приміщень 173,1 кв.м., кількість поверхів 2; загальна кількість приміщень 10; висота приміщень 3,1; корисна площа приміщень 151,2 кв.м.; площа забудови 107,1 кв.м.; загальна площа будівлі 173,1 кв.м. (а.с.22 на зв. -24).

Відповідно до довідкихарактеристики об`єкту нерухомого майна від 21.09.2021 № 104, виданої ФОП ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 за даними технічної інвентаризації від 21.09.2021 розташовані наступні будівлі та споруди: магазин літ. «Б», матеріал стін цегла, дерево, розмір загальної площі 173,1 кв.м.; ганок літ. «б», цегляний. В результаті реконструкції гаража, здійсненої у відповідності до вимог чинного законодавства, змінились його техніко-економічні показники, а саме змінилось його цільове призначення: з гаража літ. «Б» на магазин літ. «Б»; відбулось збільшення загальної площі з 88,6 кв.м. до 173,1 кв.м. та побудовано ганок літ. «б». (а.с.25-28).

Листом від 20.09.2021 № 4222/05-10 «Про надання інформації» Управління адміністративних послуг Роменської міської ради повідомило, що з поданих ОСОБА_1 копій документів, які долучено до заяви, вбачається, що він є власником 8/100 часток нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акту передачі нерухомого майна ТОВ «Черемшина» засновнику, що вийшов зі складу товариства № 1 від 16.02.2018 та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Черемшина» № 52 від 16.02.2018. Для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна після проведення реконструкції рекомендовано подати заяву в електронній формі або особисто звернутись до органів державної реєстрації з документами, які передбачені п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (а.с.29 -30).

Відповідно до висновку про вартість майна із Звіту про оцінку майна від 27.09.2022, виконаного ФОП ОСОБА_7 , оціночна вартість об`єкту оцінки: нежитлова будівля літ. «Б» з прибудовою літ. «б» за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , складає 959000 грн (а.с.31-49).

Рішення суду про відмову у задоволенні позову мотивоване тим, що позивач просить виділити приміщення право власності на яке не зареєстрував, не надав доказів, що такий виділ є технічно можливий і не порушить прав інших співвласників.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Звідси, поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що позивач вважає чи припускає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Таким чином, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактичною підставою для звернення ОСОБА_1 до суду є те, що для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна після проведення реконструкції позивач не може подати необхідний перелік документів.

Проте, в чому полягає факт порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів з боку відповідачів не зазначає. Відповідно, позивач не навів доказів стосовно існування реального порушення його прав відповідачами у справі.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив ухвалити рішення, яким виділити ОСОБА_1 у натурі як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належних йому 3/50 частин нерухомого майна, що є у спільній частковій власності за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ним право приватної власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається із будівлі магазину літ. «Б» (реконструйованої з будівлі гаража літ. «Б»), що складається з приміщень: №1 - торгівельна зала площею 37,6 м.кв.; №2 - торгівельна зала площею 43,6 м.кв.; №3 - комора площею 1,9 м.кв.; №4 - комора площею 4,0 м.кв.; №5 - коридор площею 11,4 м.кв.; №6 - офісне приміщення площею 26,1 м.кв.; №7 - офісне приміщення площею 25,6 м.кв.; №8 - офісне приміщення площею 18,3 м.кв.; №9 - побутове приміщення 2,9 м кв.; №10 - санітарний вузол 1,7 м.кв., загальною площею 173,1 кв.м., з ганком літ. «б».

Належну йому 1/50 частку у спільній частковій власності на нерухоме майна за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається із нежитлового приміщення (магазин) № НОМЕР_1 , площею 24,0 кв,м.; нежитлового приміщення (кладова) № 11, площею 2.1 кв.м.; частини нежитлового приміщення (кабінет) № 34, площею 7,84 кв.м.; коридору; вбиральні; сходів, площею 8,0 кв.м., загальною площею 41,5 кв. м., залишити у спільній частковій власності з іншими співвласниками нежитлової триповерхової будівлі літ. «А-3» з підвалом «пд» та входами у підвал «а» і «аі» за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 3/50 частини нерухомого майна, що є у спільній частковій власності за адресою: АДРЕСА_1 , які складались з будівлі гаража літ. «Б» загальною площею 88,6 кв.м., реконструйованого в магазин літ. «Б», загальною площею 173,1 кв.м., з ганком літ. «б».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за позивачем зареєстровано 8/100 частки, загальною площею 130,1 кв.м., а не 214,6 кв.м, які в п.1 прохальної частини позову він просить виділити. Тому виділ неможливий поки позивач не зареєстрував право власності на реконструйований об`єкт нерухомості, а саме гараж літ.»Б» площею 88,6 кв.м., який після реконструкції став магазином загальної площею 173,1 кв.м. Крім того, суду не надано жодного доказу, що виділ із частки майна позивача не порушить прав інших співвласників, зокрема, чи не призведе до утруднення фактичного користування іншими приміщеннями, що знаходяться у спільній частковій власності, та як наслідок призведе до потенційної втрати їх цільового призначення.

Доводи апеляційної скарги є суперечливими, оскільки посилаючись на те, що суд не забезпечив дійсного вирішення спору у дієвий спосіб, що виник та існує між сторонами, апелянт одночасно вказує, що жоден із співвласників нерухомого майна не заперечує проти позову та можливості виділу позивачу в натурі спірного нежитлового приміщення, тобто вказує на відсутність спору. Якщо ж позивач вважає, що спір з іншими співвласниками у нього відсутній, то він може провести поділ нерухомого майна у позасудовому порядку шляхом оформлення договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна в нотаріальному порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позовна вимога про залишення належної позивачу 1/50 частки у спільній частковій власності з іншими співвласниками нежитлової триповерхової будівлі літ. «А-3» з підвалом «пд» та входами у підвал «а» і «а1» суперечить положенням ст.364 ЦК.

Крім того позивач просить виділити із спільної часткової власності майно, зокрема будівлю магазину літ. «Б», що не входило до складу спільної часткової власності, що також не узгоджується з вимогами ст. 364 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку позивача свідчить про доведеність позовних вимог.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Менька Дмитра Дмитровича залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина