Рішення

від 04.10.2023 по справі 908/2113/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/148/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023 Справа № 908/2113/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОДОМ», (69006, м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 17), представник позивача адвокат Бубнов Дмитро Юрійович, (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129, офіс 105, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача Фізичної особи-підприємця Гусакова Сергія Івановича, ( АДРЕСА_1 )

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Сербан Лілія Юріївна, ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 32936,76 грн.

27.06.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 26.06.2023, (вх. № 2291/08-07/23 від 27.06.2023) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОДОМ», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Гусакова Сергія Івановича, м. Запоріжжя про стягнення 32936,76 грн. заборгованості з оплати внесків за утримання багатоквартирного будинку по вул. Добролюбова, 21 в м. Запоріжжя та його прибудинкової території за період з жовтня 2021 по червень 2023 року.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 справу № 908/2113/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2023, після усунення недоліків позовної заяви,позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2113/23 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/148/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 15.11.2023.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 319, 322, 382, 599 ст., ст. ст. 193, 222ГК України, ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 32936,76 грн. заборгованості з оплати внесків за утримання багатоквартирного будинку по вул. Добролюбова, 21 в м. Запоріжжя та його прибудинкової території за період з жовтня 2021 по червень 2023 року. Також, до попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат відповідачем віднесено 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу, які він просив покласти на відповідача.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Фізичної особи-підприємця Гусакова Сергія Івановича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 , що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи №908/2113/23 відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду від 25.07.2023 про відкриття провадження у справі, яка 30.07.2023 отримана Фізичною особою-підприємцем Гусаковим Сергієм Івановичем, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Фізичної особи-підприємця Сербан Лілії Юріївни(ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_2 , що відповідає юридичній адресі третьої особи, зазначеній у позовній заяві.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи №908/2113/23 третя особа повідомлена належним чином ухвалою суду від 25.07.2023 про відкриття провадження у справі, яка 31.07.2023 отримана Фізичною особою-підприємцем Сербан Л.Ю., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою суду від 25.07.2023 у справі № 908/2113/23 відповідачу запропоновано у строк до 09.08.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Ухвалою суду від 25.07.2023 у справі № 908/2113/23 третій особі запропоновано у строк до 09.08.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати подати до суду письмові пояснення щодо позову (ст. 168 ГПК України) із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такі пояснення.

Третя особа пояснення щодо позову, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надала, про поважність причин неподання пояснень суд не повідомила, правову позицію у справі не висловила.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 24.08.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 04.10.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII від 14.05.2015 управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 12.12.2016 проведено державну реєстрацію юридичної особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОДОМ»,ідентифікаційний код юридичної особи 41022371, (далі за текстом скорочено - ОСББ «ДОБРОДОМ»).

З моменту створення і реєстрації ОСББ «ДОБРОДОМ» та до 01.02.2020 утримання багатоквартирного будинку №21 по вул. Добролюбова в м. Запоріжжі та його прибудинкової території здійснювало КП «Наше місто», що підтверджується актом прийому-передачі технічної документації.

Починаючи з 01.02.2020 ОСББ «ДОБРОДОМ», серед інших, почало здійснювати утримання багатоквартирного будинку по вул. Добролюбова 6уд. 21 в м. Запоріжжі та його прибудинкової території, шляхом самозабезпечення.

Місцезнаходження ОСББ «ДОБРОДОМ» - 69006, м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, будинок 17.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III.

Відповідно до статті 1 даного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання, відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно п.п.1, 2 та 3 розділу II статуту ОСББ «ДОБРОДОМ», метою створення Об`єднання с забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності Об`єднання може здійснюватися власними силами Об?єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Завданнями діяльності ОСББ «ДОБРОДОМ», серед інших, є: забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

З наданого до матеріалів справи договору купівлі-продажу № 390 від 02.06.2020, судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 44,42 кв.м.

Згідно із договором купівлі-продажу № 513 від 22.07.2021, відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 44,98 кв.м.

Надалі Відповідачем здійснено переведення зазначених квартир з житлового у нежитловий фонд з їх подальшою реконструкцією, а саме: Відповідачем здійснено об?єднання приміщень даних квартир у одне приміщення та шляхом виконання будівельних робіт збільшено площу утвореного таким чином приміщення до - 234,4 кв.м.

30.09.2021 за Гусаковим С.І. зареєстровано право власності на об?єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (торгово-офісне) АДРЕСА_4 , загальна площа якого складає 234,4 кв.м., що підтверджується інформаційною довідкою № 336928490 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Тобто Відповідач, спочатку як власник житлових приміщень, а саме квартир АДРЕСА_3 , а надалі після їх реконструкції, переведення у нежитловий фонд, об`єднання та розбудови, вже як власник нежитлового приміщення № l/2 (торгово-офісного), загальною площею 234,4 кв.м., розташованому у вказаному будинку, є відповідно співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , в якому створено ОСББ «ДОБРОДОМ».

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

До житлово-комунальних послуг належать послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) (ст. 13 даного Закону).

Згідно приписів ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.

Рішенням загальних зборів ОСББ «ДОБРОДОМ» (вищого органу товариства), що відбулися 05.09.2019 по будинку АДРЕСА_4 та яке оформлено протоколом № 5 загальних зборів ОСББ «ДОБРОДОМ» від 05.09.2019, встановлено розмір щомісячних внесків і платежів (тариф) на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_4 з 01 жовтня 2019 року що складає - 7,25 грн. на місяць.

При цьому, хоча у рішенні загальних зборів ОСББ «ДОБРОДОМ», не зазначено про те, що співвласник зобов`язаний сплачувати внески і платежі (тариф) на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_4 у розмірі 7,25 грн. на місяць пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, однак зазначений обов`язок слідує, з кошторису ОСББ «ДОБРОДОМ», а також з вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п.2 розділу IV статуту ОСББ «ДОБРОДОМ», згідно яких - частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності

3 вказаного слідує, що витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник зобов`язаний виконувати рішення зборів співвласників. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Статтею 17 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі ст. 20 цього ж Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Досліджені судом матеріали справи свідчать, що загальна площа нежитлового приміщення, яке належить ФОП Гусакову С.І., та розташоване у будинку по АДРЕСА_4 , складає 234,4 кв.м. Отже, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , в якому створено ОСББ «ДОБРОДОМ».

За змістом статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як вказувалось судом вище, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

При цьому, у статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вказано, що співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Наведені вище норми законодавства дають підстави для висновку, що у спірних правовідносинах відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 , які і інші власники приміщень в цьому будинку, зобов`язаний щомісячно здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна в порядку та розмірах, встановлених загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання незалежно від членства у створеному в будинку ОСББ.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13, від 11.11.2015 у справі № 914/189/14, від 27.07.2016 у справі № 904/8242/14, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17.

Враховуючи вище викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що обов`язковість платежів та внесків на утримання будинку і прибудинкової території для відповідача встановлена Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість зі сплати внесків за утримання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 та його прибудинкової території за період з жовтня 2021 по червень 2023 року у сумі 32936,76 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, а згідно зі статтею 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати обов`язкових платежів встановлюються відповідно до статуту об`єднання. Отже, плата за житлово-комунальні послуги здійснюється щомісячно, якщо рішенням загальних зборів не встановлений інший строк виконання зобов`язання щодо сплати обов`язкових платежів.

Згідно із рішенням загальних зборів ОСББ «ДОБРОДОМ»(вищого органу товариства), що відбулися 05.09.2019 по будинку АДРЕСА_4 та яке оформлено протоколом № 5 загальних зборів ОСББ «ДОБРОДОМ» від 05.09.2019, розмір щомісячних внесків і платежів (тариф) на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_4 з 01 жовтня 2019 року, складає - 7,25 грн. на місяць.

Позивач зазначає, що про обставини, що Відповідачем було проведено реконструкцію, об?єднання квартири у одне приміщення, переведено їх у нежитловий фонд і збільшено площу до 234,4 кв.м., ОСББ «ДОБРОДОМ» стало відомо лише у листопаді 2021 року, з урахуванням чого нарахування внесків і платежів на утримання будинку за жовтень 2021 року, здійснювалися Відповідачу ще по двом особовим рахункам: № НОМЕР_2 - обліковувався за кв. № 2 та № НОМЕР_3 - обліковувався за кв. № l, та на площу, яка була у даних квартир до їх збільшення і об?єднання, в результаті проведеної Відповідачем їх реконструкції.

Починаючи з листопада 2021 року, нарахування внесків і платежів на утримання будинку здійснювалися Відповідачу по об?єднаному особовому рахунку № НОМЕР_3 та на площу - 234,4 кв.м., що була отримана в результаті реконструкції належних Відповідачу квартир АДРЕСА_3 у нежитловому приміщенні АДРЕСА_5.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2022 позивачем на адресу відповідача направлявся претензія про необхідність погашення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Отже, відповідач мав бути обізнаний про необхідність сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526 ЦК України, статей 1, 5, 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей 15, 20, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

З системного аналізу вище викладеного суд дійшов висновку про те, що особа, яка є власником приміщень у багатоквартирному будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню. Обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виник незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Розрахунок витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку позивачем здійснювався пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності відповідача.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 32936,76 грн. за період з жовтня 2021 по червень 2023 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості по внескам на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, суд встановив, що він є правильним.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 32936,76 грн. заборгованості з оплати внесків за утримання багатоквартирного будинку по вул. Добролюбова, 21 в м. Запоріжжя та його прибудинкової території за період за період з жовтня 2021 по червень 2023 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідачем контррозрахунок суми заборгованості заявленої позивачем до стягнення суду не наданий.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача - 6 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не подано доказів виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем до відповідача витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОДОМ», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Гусакова Сергія Івановича,м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гусакова Сергія Івановича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОДОМ», (69006, м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 17, ідентифікаційний код 41022371) 32 936 (тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн. 76 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 04» жовтня 2023 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.