Рішення
від 19.09.2023 по справі 910/2161/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2023Справа № 910/2161/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Акціонерного товариства "РВС БАНК"

до Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА КОМПАНІЯ "ЧЕРКАСИ-ГАЗ"

про звернення стягнення на предмет застави

та за зустрічною позовною заявою Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ"

до Акціонерного товариства "РВС БАНК"

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від АТ "РВС БАНК": Цибіков О.О.

від ТОВ "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ": Яковюк Л.Ю.

від ТОВ "ГАЗОВА КОМПАНІЯ "ЧЕРКАСИ-ГАЗ": не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Акціонерне товариство "РВС БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ", в якому просило: в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова Компанія "Черкаси-Газ", перед AT "РВС Банк" за договором про надання гарантії Д-8108-19Г від 23.12.2019 року у розмірі 126 238,00 грн, що складається з: 30 072,36 грн - пені, 68381,70 - 30% річних, 27 783,94 гри. - інфляційних втрат та за договором про надання гарантії Д-681-20Г від 17.02.2020 у розмірі 246 490,36 грн, яка складається з: 10 519,10 грн. - суми основного боргу; 121 471,48 грн. - 30% річних; 60 324,83 грн. - пені, 54 174,95 грн. - індекс інфляції, звернути стягнення на транспортний засіб - марки ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві 10.01.2012 року - за договором застави від 01.04.2020 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. за реєстровим № 97, що на праві власності належить Приватному підприємству "КСВ Інтернешнл", шляхом продажу зазначеного транспортного засобу з прилюдних торгів за ціною, визначеною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Процесуальні дії у справі

Разом з позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у задоволенні заяви Акціонерного товариства «РВС БАНК» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

23.02.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2161/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.03.2023 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА КОМПАНІЯ "ЧЕРКАСИ-ГАЗ".

15.03.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 15.03.2023 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 05.04.2023.

22.03.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 05.04.2023 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 заяву Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено, постановлено судове засідання, призначене на 05.04.2023 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника відповідача Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у розгляді справи № 910/2161/23.

30.03.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

У відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення 10 519,10 грн шляхом звернення на предмет застави, оскільки 10 519,10 грн, які пред`явлені до стягнення позивачем по своїй правовій природі мають виключно компенсаційний характер, а від так і суб`єктний склад, а звідси і підсудність є не вірно визначеною позивачем в частині стягнення 10 519,10 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Предметом спору у даній справі є звернення стягнення за договором застави від 01.04.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. за реєстровим № 97 на транспортний засіб в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова Компанія "Черкаси-Газ", перед AT "РВС Банк" за договором про надання гарантії Д-8108-19Г від 23.12.2019 року у розмірі 126 238,00 грн, що складається з: 30 072,36 грн - пені, 68381,70 - 30% річних, 27 783,94 гри. - інфляційних втрат та за договором про надання гарантії Д-681-20Г від 17.02.2020 у розмірі 246 490,36 грн, яка складається з: 10 519,10 грн. - суми основного боргу; 121 471,48 грн. - 30% річних; 60 324,83 грн. - пені, 54 174,95 грн. - індекс інфляції.

Отже, обставини наведені відповідачем у клопотанні про закриття провадження у справі не свідчать про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та наявності підстав для закриття провадження у даній справі з підстави визначеної у п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Також у відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про зловживання позивачем процесуальними правами, оскільки позивач може мати два судових рішення про стягнення 126 238,00 грн у справі № 910/15389/21 та відповідне рішення у даній справі (у разі задоволення вимоги) про стягнення на предмет застави за заборгованістю 126 238,00 грн, а тому позивач від виконання даних двох рішень може отримати безпідставно 126 238,00 грн.

Однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

За приписами частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Однак, у розумінні приписів статті 43 ГПК України подання позивачем до суду позову до відповідача про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договорами банківської гарантії та посилання позивача на встановлену рішенням суду заборгованість за вказаними договорами не є підставою для визнання даного позову зловживанням позивачем процесуальними правами.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим клопотання відповідача, у зв`язку із чим, у відповідному клопотанні судом відмовлено.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору з огляду на постанову від 14.11.2022 про повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження № 65456371 за яким позивач - стягувач, а відповідач - боржник. Отже, відповідач вважає, що позивач просить суд те, що вже було предметом виконавчого провадження, а відтак спір між сторонами відсутній.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо) та якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Однак, обставини наведені відповідачем у клопотанні про закриття провадження у справі не свідчать про припинення існування в процесі розгляду справи предмета спору та наявності підстав для закриття провадження у даній справі з підстави визначеної у п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про роз`єднання позовних вимог за різними банківськими гарантіями, зокрема за договором про надання гарантії від 17.02.2020 № Д-681-20Г та договором про надання гарантії від 23.12.2019 № Д-8108-19Г, оскільки відповідач вважає, що об`єднання позовних вимог, буде перешкоджати ефективному, а від так справедливому, оперативному (в розумні строки) здійсненню правосуддя.

У відповідності до ч. 6 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що нормою ч. 6 ст. 173 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок, роз`єднати позовні вимоги, суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

30.03.2023 Приватним підприємством «КСВ ІНТЕРНЕШНЛ» подано до суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства «РВС БАНК» про визнання договору застави від 01.04.2020 недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 дану зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

04.04.2023 та 05.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

У судовому засіданні 05.04.2023 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 19.04.2023.

07.04.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 19.04.2023 о 15:30 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 заяву Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено, постановлено судове засідання, призначене на 19.04.2023 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника відповідача Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у розгляді справи № 910/2161/23.

18.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

19.04.2023 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду зустрічного позову, клопотання про витребування оригіналів доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Однак, враховуючи наведені у клопотанні обґрунтування, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, предмет спору, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів за відсутності таких оригіналів у позивача, у зв`язку із чим, відмовив у його задоволенні.

19.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про неможливість участі у судовому засіданні та призначення справи до розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.04.2023 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 17.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 прийнято зустрічний позов ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" до АТ "РВС БАНК" про визнання договору застави від 01.04.2020 недійсним, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та підготовче засідання у справі №910/2161/23 призначено на 17.05.2023.

04.05.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 17.05.2023 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.05.2023 через відділ діловодства суду від АТ "РВС БАНК" надійшов відзив на зустрічний позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2023 заяву Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено, постановлено проводити судове засідання, призначене на 17.05.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника відповідача Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у розгляді справи № 910/2161/23.

17.05.2023 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

У судовому засіданні 17.05.2023 представник АТ "РВС БАНК" заявив клопотання щодо застосування штрафу до ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у зв`язку з зловживанням своїми правами.

У судовому засіданні 17.05.2023 суд на місці ухвалив відмовити в задоволені клопотання представника АТ "РВС БАНК" про застосування штрафу до ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у зв`язку з зловживанням правами, оголосив про відкладення підготовчого засідання на 04.06.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

30.05.2023 на електронну пошту суду від представника Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 07.06.2023 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

01.06.2023 через відділ діловодства суду від АТ "РВС БАНК" надійшли заперечення на заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 заяву ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено, постановлено проводити судове засідання, призначене на 04.06.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у розгляді справи № 910/2161/23.

02.06.2023 через відділ діловодства суду від АТ "РВС БАНК" надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 заяву АТ "РВС БАНК" задоволено, постановлено проводити судове засідання, призначене на 04.06.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника АТ "РВС БАНК" у розгляді справи № 910/2161/23.

07.06.2023 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.07.2023.

23.06.2023 на електронну пошту суду від представника Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 04.07.2023 о 14:45 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 заяву ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено, постановлено проводити судове засідання, призначене на 04.07.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у розгляді справи № 910/2161/23.

04.07.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА КОМПАНІЯ "ЧЕРКАСИ-ГАЗ" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 04.07.2023 суд зобов`язав забезпечити явку представника ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у наступне судове засідання, що відбудеться 19.07.2023.

У судовому засіданні 04.07.2023 суд оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 19.07.2023 у зв`язку з відсутністю представника Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" та за відсутності у останнього технічної можливості забезпечити участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА КОМПАНІЯ "ЧЕРКАСИ-ГАЗ" про зупинення провадження та додані до нього документи повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА КОМПАНІЯ "ЧЕРКАСИ-ГАЗ" на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

10.07.2023 на електронну пошту суду від представника Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 19.07.2023 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" про участь представника у справі в режимі відеоконференції, оскільки явка представника ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" в судове засідання 19.07.2023 була визнана судом обов`язковою, з огляду на те, що розгляд справи здійснюється на стадії розгляду справи по суті.

19.07.2023 через канцелярію суду від ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про поновлення строку для подання клопотання та зупинення провадження у справі та клопотання про відкладення розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 19.07.2023 суд задовольнив клопотання ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" про відкладення розгляду справи по суті, відклав розгляд справи по суті на 29.08.2023.

31.07.2023 на електронну пошту суду від представника Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 29.08.2023 о 16:30 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

17.08.2023 через відділ діловодства суду від АТ "РВС БАНК" надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 заяву ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено, постановлено проводити судове засідання, призначене на 29.08.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у розгляді справи № 910/2161/23.

29.08.2023 через канцелярію суду від ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про поновлення строку для подання клопотання та зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 29.08.2023 розпочато розгляд справи по суті. Суд заслухав вступні слова учасників справи за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом надав пояснення по суті позову, просив суд первісні позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення первісного позову, надав усні пояснення щодо своїх заперечень.

Представники третьої особи у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні 29.08.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 12.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у задоволенні клопотання Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" про поновлення строку на подання клопотання відмовлено, клопотання Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" від 29.08.2023 про зупинення провадження залишено без розгляду.

04.09.2023 на електронну пошту суду від представника Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 12.09.2023 о 15:30 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 заяву ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено, постановлено проводити судове засідання, призначене на 12.09.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у розгляді справи № 910/2161/23.

У судовому засіданні 12.09.2023 суд продовжив розгляду справи по суті зі стадії дослідження доказів за первісною позовною заявою.

У судовому засіданні 12.09.2023 суд заслухав по суті первісний позов та зустрічний позов.

Представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив суд їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) проти первісних позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні. Зустрічний позов підтримав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлено ухвалою суду від 29.08.2023.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 12.09.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 19.09.2023.

15.09.2023 на електронну пошту суду від представника Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 19.09.2023 о 14:20 у справі № 910/2161/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 заяву ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено, постановлено проводити судове засідання, призначене на 19.09.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", забезпечити участь представника ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" у розгляді справи № 910/2161/23.

У судове засідання 19.09.2023 з`явились представники АТ "РВС БАНК" та ПП "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ". Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлено ухвалою суду від 12.09.2023.

У судовому засіданні 19.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача за первісним позовом

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.02.2020 між Акціонерним товариством «РВС БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія» Черкаси-Газ» було укладено договір про надання гарантії №Д-681-20Г, сума гарантії складає 900 000,00 грн.

На виконання умов договору гарантії та вимог бенефіціара, банк 01.02.2021 сплатив на користь бенефіціара гарантійну суму у розмірі 764 417,21 грн та 09.03.2021 сплатив на користь бенефіціара гарантійну суму у розмірі 77601,17 грн.

02.02.2021, 15.02.2021 та 10.03.2021 Акціонерне товариство «РВС БАНК» направляв на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» регресну вимоги про відшкодування фактично сплаченої на користь бенефіціара гарантійної суми у розмірі 764 417,21 грн разом із 30% річними та пенею за порушення строків повернення банку коштів на виконання зобов`язань принципала за договором гарантій.

07.06.2021 у зв`язку з порушенням зобов`язання за договором №681-20Г, позивачем звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельні ділянки, загальною вартістю 654 900,00 грн на підставі іпотечного застереження, що містяться в іпотечному договорі, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Циганенко В.В. від 28.02.2020 за №140, в результаті чого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» за договором гарантії зменшилась до 187 118,38 грн.

Оскільки вимоги позивача залишились без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у сумі 187 118,38 грн, на яку нарахував штрафні санкції у вигляді пені, а також інфляційні та річні.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2022 року у справі 910/8430/21 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» 187 118,38 грн основної заборгованості, 32111,90 грн пені, 75907,76 грн 30% річних та 38098,91 грн інфляційних витрат.

Позивач зазначає, що при прийнятті банком у власність 4 земельних ділянок вартістю 654 900,00 грн із урахуванням положень Податкового кодексу України фактично відбулось відчуження земельних ділянок фізичною особою іпотекодавцем - ОСОБА_2 , відповідно АТ «РВС Банк» у такому випадку виступив податковим агентом та здійснив контроль та справляння до державного бюджету військового збору на суму 6 643,50 грн та податку на доходи фізичних осіб на суму 22 145,00 грн, всього на суму 28 788,50 грн.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом позивач вказує, що в сукупності у вигляді податків та зборів суму у розмірі 28 788,50 грн банк фактично не отримав при набутті права власності на земельні ділянки: фактична сума погашення склала 626 111,5 грн (654 900 грн - 28 788,50 грн), тому розмір основної суми заборгованості за договором гарантії Д-681-20Г починаючи з 07.07.2021 фактично складав 215 906,88 грн (764 417,21 грн + 77 601,17 грн - 626 111,5 грн).

Крім того, позивач посилається на те, що 23.12.2019 між Акціонерним товариством «РВС Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» був укладений договір про надання гарантії № Д-8108-19Г, відповідно до умов якого сума гарантії складає 1 600 000,00 грн.

Регресною вимогою № 1330/20-БТ від 07.09.2020 позивач звернувся до ТОВ «Газова компанія «Черкаси-Газ», в якій просив сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 318 989,63 грн за банківською гарантією.

Також, вимогою № 1476/20-БТ від 02.10.2020 позивач звернувся до ОСОБА_1 , як поручителя, в якій просив сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 318 989,63 грн. за банківською гарантією.

Оскільки вимоги позивача залишились без задоволення, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у сумі 318 989,63 грн, 3 660,53 грн 30 % річних та 1 464,21 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/16354/20 позовні вимоги AT «РВС БАНК» задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» 318 989,63 грн суми гарантії, 3 660,53 грн 30 % річних та 1 464,21 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2021 у справі № 910/15389/21, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» заборгованість у розмірі 126 238,00 грн, з яких 30 072,36 грн. пені, 68 381,70 грн. 30 % річних, 27 783,94 грн. інфляційних втрат.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2021 у справі № 910/15389/21 виконано не було.

01.04.2020 між АТ «РВС БАНК» та ПП «КСВ Інтернешнл» укладено договір застави рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. за реєстровим № 97, відповідно до умов якого заставою за цим договором забезпечується виконання ТОВ «ГК «Черкаси-Газ» зобов`язань, зокрема, за договорами про надання гарантії №Д-681-20Г та № Д-8108-19Г.

З посиланням на приписи ст. 590 ЦК України, ст. 19, ст. 20 Закону України "Про заставу", позивач заявив вимоги про звернення стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна від 01.04.2020.

Позиція відповідача за первісним позовом

У поданому відзиві відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав необґрунтованості, безпідставності, не відповідності фактичним обставинам справи, нормам законодавства України та висновкам Верховного суду щодо застосування норм права.

Відповідач заперечив проти стягнення 10 519,10 грн, оскільки позивач не надав жодного розрахунку з підтверджуючими документами щодо заявленої позовної вимоги. При цьому, відповідач вказав, що основний борг у сумі 10 519,10 грн це по суті компенсація витрат, які поніс позивач при сплаті податків та зборів, під час примусової реалізації земельних ділянок, як податковий агент, тобто суб`єкт податкових правовідносин, який здійснив сплату податків та зборів в інтересах третьої особи (фізичної особи - власника земельних ділянок).

Також відповідач вказав, що жодних доказів понесення витрат позивачем у вигляді сплати в якості податкового агента, податків та зборів за третіх осіб, позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідач вважає, що позивачем не враховано обмеження періоду нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, які закріплені в ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позиція позивача за зустрічним позовом

Позивач в обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що договір застави рухомого майна, укладений між АТ «РВС БАНК» та ПП «КСВ Інтернешнл», скріплено печатками контрагентів, та підписано: зі сторони Банку - заступником Головою правління Котляревською О.В., зі сторони заставодавця - директором О.М. Билінським.

Відповідно до статусу ПП «КСВ Інтернешнл» директор обмежений в укладанні такого роду угод без надання рішення власника підприємства.

Позивач вважає, що оскільки рішення власника підприємства на погодження цього правочину відсутнє, а тому, є об`єктивні підстави вважати, що укладання договору застави рухомого майна не відповідало внутрішній волі власника ПП «КСВ Інтернешнл», та як наслідок, не відповідало внутрішній волі й самого позивача, що є підставою для визнання договору застави рухомого майна недійсним згідно ч. 3 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України.

Позиція відповідача за зустрічним позовом

Відповідач заперечив проти зустрічних вимог посилаючись на те, що керівник ПП «КСВ Інтернешнл» Билінський О.М. діяв в межах повноважень наданих йому статутом та рішенням вищого органу управління підприємства в особі власника ПП «КСВ Інтернешнл» від 27.03.2020 Сінокопчук О.В. На підтвердження чого відповідач надав відповідні докази.

Позиція третьої особи

Третя особа письмових пояснень у порядку ст. 168 ГПК України щодо позову або відзиву не надала.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.02.2020 між Акціонерним товариством «РВС БАНК» (надалі - банк, гарант, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія» Черкаси-Газ» (надалі - принципал, третя особа за первісним позов) було укладено договір про надання гарантії №Д-681-20Г (надалі - договір №Д-681-20Г), за умовами якого за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара (Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України) гарантію, за якою на його письмову вимогу зобов`язується сплатити грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору (пункт 1.1 договору №Д-681-20Г).

17.02.2020 на виконання умов договору гарантії банком було видано банківську гарантію виконання зобов`язань №681-20Г на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», відповідно до якої банк безвідклично зобов`язався протягом 3 банківських днів сплатити суму у розмірі 900 000,00 грн після одержання від бенефіціара письмової вимоги, без необхідності для нього обґрунтувати свою вимогу, за умови, що у тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з тим, що принципал не здійснив оплати рахунку на оплату за добовий небаланс у строк, встановлений договором транспортування природного газу №1907000666 від 17 грудня 2019 року.

04.03.2020 між позивачем та третьою особою було підписано додатковий договір №1 до договору №Д-681-20Г, яким сторони за договором гарантії узгодили, що у зв`язку із внесенням змін до умов тендеру сторони вирішили внести зміни до договору про надання гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020 та викласти пункт 1.4 договору у наступній редакції: «Гарантія вступає у силу з моменту її надання та строком дії до 30.04.2021 включно (пункт 1.1 додаткового договору №1).

17.02.2020 між Акціонерним товариством «РВС БАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №ДП-681-20Г, за умовами якого поручитель зобов`язується перед гарантом у повному обсязі солідарно відповідати за виконання принципалом зобов`язань щодо повернення суми гарантії, комісій та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором про надання гарантії №Д-681-20Г від 13 лютого 2020 року, що укладений між гарантом та принципалом та додатковими договорами (угодами) до договору про надання гарантії, що можуть бути укладені у майбутньому (пункт 1.1 договору поруки).

На виконання умов договору гарантії та вимог бенефіціара, позивач 01.02.2021 сплатив на користь бенефіціара гарантійну суму у розмірі 764 417,21 грн та 09.03.2021 сплатив на користь бенефіціара гарантійну суму у розмірі 77601,17 грн.

02.02.2021 Акціонерне товариство «РВС БАНК» направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» регресну вимогу про відшкодування фактично сплаченої на користь бенефіціара гарантійної суми у розмірі 764 417,21 грн разом із 30% річними та пенею за порушення строків повернення банку коштів на виконання зобов`язань принципала за договором гарантії.

У зв`язку з невиконанням вимоги банку, позивач 15.02.2021 та 10.03.2021 направляв вимоги про відшкодування фактично сплаченої на користь бенефіціара гарантійної суми у розмірі 764 417,21 грн разом із 30% річними та пенею, а також 77601,17 грн разом із 30% річними та пенею за порушення строків повернення банку коштів на виконання зобов`язань принципала за договором гарантій.

01.06.2021 банк направив регресну вимогу на адресу поручителя, у якій просив поручителя виконати свої зобов`язання за договором поруки №ДП-681-20Г та сплатити банку 842 018 грн разом із 30% річними та пенею за порушення строків повернення банку коштів на виконання зобов`язань принципала за договором гарантій.

07.06.2021 у зв`язку з порушенням зобов`язання за №681-20Г, гарантом звернуто стягнення на предмет іпотеки - чотири земельні ділянки, загальною вартістю 654 900,00 грн на підставі іпотечного застереження, що містяться в іпотечному договорі, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Циганенко В.В. від 28.02.2020 за №140. У зв`язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» за договором гарантії зменшилась до 187 118,38 грн.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2022 року у справі 910/8430/21 за позовом Акціонерного товариства «РВС Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 357 248,36 грн, яким позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» 187 118,38 грн основної заборгованості, 32111,90 грн пені, 75907,76 грн 30% річних та 38098,91 грн інфляційних витрат.

В обґрунтування первісних позовних вимог позивач зазначає, що при прийнятті банком у власність 4 земельних ділянок вартістю 654 900,00 грн із урахуванням положень Податкового кодексу України фактично відбулось відчуження земельних ділянок фізичною особою іпотекодавцем - ОСОБА_2 , відповідно АТ «РВС Банк» у такому випадку виступив податковим агентом та здійснив контроль та справляння до державного бюджету військового збору на суму 6 643,50 грн та податку на доходи фізичних осіб на суму 22 145,00 грн, всього на суму 28 788,50 грн.

Отже, позивач вказує, що в сукупності у вигляді податків та зборів суму у розмірі 28 788,50 грн банк фактично не отримав при набутті права власності на земельні ділянки: фактична сума погашення склала 626 111,5 грн (654 900 грн - 28 788,50 грн), тому розмір основної суми заборгованості за договором гарантії Д-681-20Г починаючи з 07.07.2021 фактично складав 215 906,88 грн (764 417,21 грн + 77 601,17 грн - 626 111,5 грн).

23.12.2019 між Акціонерним товариством «РВС Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» (принципал) був укладений договір про надання гарантії № Д-8108-19Г (надалі - договір № Д-8108-19Г), відповідно до умов якого за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара (Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України) гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі гарантійного випадку (не виконання відповідачем 1 договору транспортування природного газу № 1907000666) та дотримання умов гарантії та цього договору.

Пунктом 1.2 договору № Д-8108-19Г передбачено, що сума гарантії складає 1 600 000 грн.

07.09.2020 за меморіальним ордером № 206 позивачем було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 318 989,63 грн банківської гарантії.

23.12.2019 між Акціонерним товариством «РВС Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ», ОСОБА_1 (поручитель) у справі укладено договір поруки № ДП-7381-1-19Г, за яким ОСОБА_1 зобов`язалася перед позивачем (гарантом) солідарно з ТОВ «Газова компанія «Черкаси-Газ» (принципалом) відповідати за виконання останнім зобов`язань щодо повернення суми гарантії, комісії та інших платежів, а також штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором про надання гарантії № Д-8108-19Г.

Вимогою № 1476/20-БТ від 02.10.2020 позивач звернувся до ОСОБА_1 , як поручителя, в якій просив сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 318 989,63 грн за банківською гарантією.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/16354/20 за позовом Акціонерного товариства «РВС Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 про стягнення 324 114,37 грн, яким позовні вимоги AT «РВС БАНК» задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» 318 989,63 грн суми гарантії, 3 660,53 грн 30 % річних та 1 464,21 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/15389/21, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» заборгованість у розмірі 126 238,00 грн, з яких 30 072,36 грн. пені, 68 381,70 грн. 30 % річних, 27 783,94 грн. інфляційних втрат.

За доводами позивача за первісним рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/15389/21 виконано не було.

За розрахунком позивача за первісним позовом загальний розмір заборгованості ТОВ «ГК «Черкаси-Газ» перед АТ «РВС БАНК» за договором банківської гарантії № ДП-681-20Г у розмірі 246 490,36 грн, яка складається з:

10 519,10 грн. суми основного боргу;

121 471,48 грн. 30% річних;

60 324,83 грн пеня;

54 174,95 грн індекс інфляції.

За розрахунком позивача за первісним позовом загальний розмір заборгованості ТОВ «ГК «Черкаси-Газ» перед АТ «РВС БАНК» за договором банківської гарантії № Д-8108-19Г у розмірі 126 238,00 грн, та складається з: 30 072,36 грн. пені, 68 381,70 грн. 30 % річних, 27 783,94 грн інфляційних втрат.

З метою забезпечення виконання зобов`язань заборгованості ТОВ «ГК «Черкаси-Газ» за вказаними вище договорами банківської гарантії № ДП-681-20Г та № Д-8108-19Г, 01.04.2020 між АТ «РВС БАНК» (заставодержатель) та ПП «КСВ Інтернешнл» (надалі - відповідач, заставодавець) укладено договір застави рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. за реєстровим № 97 (надалі - договір застави), відповідно до умов якого заставою за цим договором забезпечується виконання ТОВ «ГК «Черкаси-Газ» зобов`язань, за:

- договором про надання гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020 року з усіма подальшими змінам і доповненнями до нього;

- договором про наданий з гарантії №Д-36-20Г під 03.01.2020 року з усіма по дальшими змінами і доповненнями до нього;

- договором про надання гарант №Д-8108-19Г від 23.12.2019 року з усіма подальшими змінами і доповненнями до нього, що укладений між заставодержателем за боржником, за умовами якого боржнику надано:

Банківську гарантію виконання зобов`язання №Д-681-20Г від 17.02.2020 на сума 900 000,00 гривень строком дії по 30 квітня 2021 року включно;

Банківську гарантію виконання зобов`язання №Д-36-20Г під 03.01.2020 на сума 1 750 000,00, строком дії по 31 грудня 2020 року включно;

Банківську гарантію виконання зобов`язання №Д-8108-19Г від 23.12.2019 на суму 1 600 000,00 грн, строком дії по « 31» грудня 2020 року включно, та за умовами якого боржник зобов`язаний сплатити комісії, проценти за користування грошовими коштами, відшкодувати заставодержателю виплати у разі сплати за гарантією, а також можливі неустойки, штрафні санкції та інші платежі, передбачені основним договором та цим договором, відшкодувати всі збитки, завдані порушенням умов основного договору та/або цього договору, відшкодування всіх витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Основним договором та зверненням у будь-якій спосіб, передбачений цим договором, стягненням на предмет застави за цим договором, включаючи, але не обмежуючись, судові витрати, за проведення виконавчих дій, витрати на оплату послуг нотаріуса, реєстратора, оцінювача, винагороди залученим експертам (юристам, оцінювачам), втрати на підготовку до проведення прилюдних торгів, відшкодування витрат на страхування предмета застави.

За умовами п. 1.2. договору застави предметом застави є:

-транспортним засіб - марка ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний -С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний, номер НОМЕР_4 , зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві, 14.01.2012 року, та належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ;

- транспортний засіб - марка ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві 10.01.2012 року, та належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб - марка ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві 10.01.2012 року, та належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 .

Згідно пунктів 2.1.8. договору застави заставодержатель має право, зокрема у випадку виникнення права звернення стягнення на предмет застави - прийняти його у власність.

Згідно пункту 2.1.18. договору застави у випадку порушення заставодавцем обов`язків щодо експлуатації, збереження та/або охорони предмета застави заставодержатель може скористатися правом, зазначеним у п. 2.1.8 цього договору, та/або вжити заходів для збереження та/або охорони предмету застави за власний рахунок таких як, зокрема, вимагання від заставодавця передачі предмету застави на збереження заставодержателю або третім особам визначеним заставодержателем на підставі договору відповідального зберігання за актом прийому-передачі на період дії цього договору, а також здійснити інші дії необхідні для охорони та збереження предмету застави.

Пунктом 4.1. договору застави визначено, що право звернення стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог за Основним зобов`язанням та цим Договором, виникає у заставодержателя у випадках, обумовлених Основним договором, Гарантіями, цим Договором та нормами чинного законодавства України.

Згідно пункту 4.1.1. договору застави заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у наступних випадках, зокрема:

-якщо у момент настання строку (терміну) виконання Основного зобов`язання за Основним договором, Гарантіями воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу по сплаті кредитних коштів) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки (терміни), встановлені Основним договором, Гарантіями;

- порушення заставодавцем та/або боржником обов`язків за цим Договором та/або за Основним договором та/або Гарантіями та невиконання вимоги Заставодержателя пре дострокове виконання Основного зобов`язання;- якщо інша, ніж заставодержатель, особа набула право стягнення на предмет застави.

У разі виникнення у заставодержателя права на звернення стягнення на предмет застави, заставодержатель самостійно визначає спосіб реалізації предмета застави, а саме заставодержатель має право: реалізувати предмет застави за рішенням суду; реалізувати предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса; в позасудовому порядку згідно із Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та чинним законодавством України (п. 4.2. договору застави).

Згідно з пунктом 4.5. договору застави у випадку невиконання заставодавцем (та/або боржником) вимоги про виконання порушеного зобов`язання або за наявності будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет застави, заставодержатель після отримання предмету застави у володіння вправі задовольнити свої вимоги одним з наступних способів:

4.5.1. Шляхом прийняття заставодержателем предмета застави у власність в рахунок виконання Основного зобов`язання. Для визначення ціни предмету застави заставодержатель має право самостійно обирати суб`єкта оціночної діяльності, на що заставодавець підписанням цього Договору надає свою згоду.

4.5.2. Шляхом продажу заставодержателем від свого імені предмету застави будь-якій третій особі на підставі договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу предмета застави, укладений відповідно до цього договору, є правовою підставою для набуття покупцем права власності на предмет застави.

Відповідно до п. 4.6. договору застави якщо протягом встановленого заставодержателем строку предмет застави не переданий у володіння заставодержателю, звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса.

Згідно пункту 4.7. договору застави у випадку звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса реалізація предмету застави здійснюється шляхом його продажу на публічних торгах або одним із способів, передбачених п.п. 4.4. цього договору.

Відомості про заставу були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом №71098926.

29 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 01.04.2020 на рухоме майно, а саме:

Приватним виконавцем було встановлено відсутність майна за адресою вказаною у договорі застави від 01.04.2020 року, у зв`язку з чим оголошено в розшук транспортні засоби та у подальшому знайдено їх, описано і арештовано для транспортування на майданчик ДП «Сетам».

30.11.2021 на підставі виконавчого напису в межах виконавчого провадження № 65456371, AT «РВС Банк» вирішено залишити за собою два не реалізовані транспортні засоби за наслідком проведення електронного аукціону через ДП «СЕТАМ» в рахунок погашення заборгованості в межах виконавчого провадження № 65456371, за ціною третіх електронних торгів, про що приватним виконавцем Білокінь М.В. у ВП №65456371 видано дві постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акти про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 30.11.2021 року відносно транспортного засобу (марка ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний, номер НОМЕР_4 ) та транспортного засобу (марка ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 ).

01.12.2022 приватним виконавцем Київського міського нотаріального округу Маляр Я.А. на підставі постанови в межах виконавчого провадження №70336415 описано та арештовано транспортний засіб (марки ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та передано його на відповідальне зберігання представнику ДП «Сетам».

Позивачем отримано від приватного виконавця Київського міського нотаріального округу запит від 12.01.2023 №66 Про надання згоди на реалізацію майна в межах виконавчого провадження №70336415, що перебуває в заставі АТ «РВС Банк» на підставі договору застави рухомого майна від 01.04.2020.

AT «РВС Банк» посилається на те, що 16.01.2023 виконавче провадження №70336415 згідно даних АСВП та його примусове виконання було закінчено приватним виконавцем Маляр Я.А.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що предмет застави перебуває на зберіганні у ДП «Сетам», а повідомлення про порушення умов договорів про надання гарантій № 143/23-БТ від 27.01.2023 направлене 30.01.2023 та отримане ПП «КСВ Інтернешнл» 01.02.2023 не виконане у 7-денний строк встановлений в ньому, тому у ТОВ «ГК «Черкаси-Газ» та ПП «КСВ «Інтернешнл» як заставодавця наявна заборгованість у розмірі 372 728,36 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що враховуючи наявну заборгованість за банківськими гарантіями, у позивача наявні правові підстави для звернення в рахунок погашення такої заборгованості на предмет застави за договором застави від 01.04.2020.

Заявляючи зустрічний позов ПП «КСВ Інтернешнл» посилається на те, що у відповідності до ч. 3 ст. 203 ЦК України договір застави рухомого майна, укладений між АТ «РВС БАНК» та ПП «КСВ Інтернешнл», має бути визнаний недійсним.

В обґрунтування зустрічного позову ПП «КСВ Інтернешнл» стверджує, що відповідно до статусу ПП «КСВ Інтернешнл» директор обмежений в укладанні правочинів застави без надання рішення власника підприємства. Оскільки рішення власника підприємства на погодження цього правочину відсутнє, а тому, є об`єктивні підстави вважати, що укладання договору застави рухомого майна не відповідало внутрішній волі власника ПП «КСВ Інтернешнл», що є підставою для визнання договору застави рухомого майна недійсним згідно ч. 3 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Відповідно до ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2022 року у справі № 910/8430/21, яке набрало законної сили, за позовом Акціонерного товариства «РВС Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 357 248,36 грн, яким позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» 187 118,38 грн основної заборгованості, 32111,90 грн пені, 75907,76 грн 30% річних та 38098,91 грн інфляційних витрат.

У ході розгляду справи № 910/8430/21 судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 виник обов`язок відшкодувати позивачу сплачену банківську гарантію №Д-681-20Г від 17.02.2020 у розмірі 187 118,38 грн, а також наявні підстави для нарахування 32111,90 грн пені, 75907,76 грн 30% річних та 38098,91 грн інфляційних витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/16354/20, яке набрало законної сили, за позовом Акціонерного товариства «РВС Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 про стягнення 324 114,37 грн, яким позовні вимоги AT «РВС БАНК» задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» 318 989,63 грн суми гарантії, 3 660,53 грн 30 % річних та 1 464,21 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/16354/20 встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 виник обов`язок відшкодувати позивачу сплачену банківську гарантію №Д-8108-19Г від 23.12.2019 у розмірі 318 989,63 грн та нарахованих позивачем 3660,53 грн 30 % річних та 1 464,21 грн пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25.07.2002, а також рішенні Європейського суду з прав людини Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§42 та 60, від 22.11.2007 встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2022 року у справі № 910/8430/21 та рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/16354/20 встановлено заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» за банківськими гарантіями №Д-681-20Г від 17.02.2020 та №Д-8108-19Г від 23.12.2019, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню при розгляді даної справи.

Щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» за банківською гарантією №Д-8108-19Г від 23.12.2019, судом встановлено наступне.

На примусове виконання вищезазначеного рішення суду видано накази від 28.05.2021 у справі № 910/16354/20.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконем Миколою Вадимовичем від 14.07.2021 закінчено виконавче провадження №66023385 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 року у справі №910/16354/20 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Факт погашення боргу згідно наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 910/16354/20 підтверджується платіжним дорученням №350 від 14.07.2021.

Оскільки відшкодування боржником коштів за гарантією №Д-8108-19Г від 23.12.2019 відбулось не у строки, встановлені договором, AT «РВС БАНК» звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь позивача 126 238,00 грн., з яких: 30 072,36 грн. пеня, 68 381,70 грн. 30% річних та 27 783,94 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/15389/20, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» заборгованість у розмірі 126 238,00 грн, з яких 30 072,36 грн. пені, 68 381,70 грн. 30 % річних, 27 783,94 грн. інфляційних втрат.

Відповідач та третя особа власних розрахунків та доказів сплати заборгованості, яка виникла за банківською гарантією №Д-8108-19Г від 23.12.2019, не надали.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/15389/21 на час розгляду справи не виконано повністю, матеріалами справи підтверджено наявну заборгованість ТОВ «Газова компанія «Черкаси-Газ» за договором банківської гарантії №Д-8108-19Г від 23.12.2019 у розмірі 126 238,00 грн, яка складається: 30 072,36 грн. пені, 68 381,70 грн. 30 % річних, 27 783,94 грн. інфляційних втрат.

Щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» за банківською гарантією №Д-681-20Г від 17.02.2020, судом встановлено наступне.

В обґрунтування первісних позовних вимог АТ «РВС БАНК» зазначає, що при прийнятті банком у власність 4 земельних ділянок вартістю 654 900,00 грн, на підставі іпотечного застереження, що містяться в іпотечному договорі, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Циганенко В.В. від 28.02.2020 за №140, із урахуванням положень Податкового кодексу України фактично відбулось відчуження земельних ділянок фізичною особою іпотекодавцем - ОСОБА_2 , а відповідно АТ «РВС Банк» у такому випадку виступив податковим агентом та здійснив контроль та справляння до державного бюджету військового збору на суму 6 643,50 грн та податку на доходи фізичних осіб на суму 22 145,00 грн, всього на суму 28 788,50 грн.

На підтвердження сплати АТ «РВС БАНК» до державного бюджету військового збору на суму 6 643,50 грн та податку на доходи фізичних осіб на суму 22 145,00 грн, позивач за первісним позовом надав копії меморіального ордеру № 240 від 14.06.2021 та № 239 від 14.06.2021.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача за первісним позовом, з огляду на наступне.

28.02.2020 між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Циганенко В.В. від 28.02.2020 за №140, який забезпечує всі вимоги позивача, які випливають з договору банківської гарантії № Д-681-20Г від 17.02.2020, за умовами якого ТОВ «ГК «Черкаси-Газ» зобов`язане сплатити, зокрема комісії, проценти, відшкодувати позивачу виплати у разі сплати за гарантією, а також можливі неустойки, штрафні санкції та інші платежі, всі збитки, завадні порушенням умов Основного договору та цього договору, відшкодувати всі витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги та звернення у будь-який спосіб, передбачений договором, стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено судом, перехід у власність позивача чотирьох земельних ділянок вартістю 654 900,00 грн, відбулось на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Циганенко В.В. від 28.02.2020 за №140.

Отже, сплата позивачем військового збору та податку на доходи фізичних осіб відбулась під час реалізації земельних ділянок, які були предметом іпотеки за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Циганенко В.В. від 28.02.2020 за №140, укладеним з Янковським П.Ю.

Водночас, умовами договору застави, який укладено з ТОВ «КСВ Інтернешнл» прямо не передбачено, що до змісту та розміру зобов`язання входять також витрати пов`язані з реалізацією земельних ділянок за договором іпотеки.

Таким чином, враховуючи зміст договірних відносин розмір сплачених банком військового збору та податку на доходи фізичних осіб у даному випадку стягненню не підлягає.

Більш того, позивач за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення основної заборгованості за договором банківської гарантії № Д-681-20Г від 17.02.2020 у сумі 10 519,10 грн, при цьому в позові посилався на сплату військового збору та податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 28 788,50 грн.

На підтвердження розміру заборгованості за банківською гарантією №Д-681-20Г від 17.02.2020 позивачем було надано виписку по особовому рахунку, в якій відображено операції по руху грошових коштах на рахунку ТОВ «ГК «Черкаси Газ». Жодних інших розрахунків існуючої заборгованості позивачем за первісним позовом надано не було.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Оцінюючи надані до матеріалів справи докази, на які позивач за первісним позовом посилається як на підтвердження розміру суми заборгованості, а саме виписки по особовому рахунку, суд зазначає, що надана виписка відображає лише операції по відповідному рахунку та не дає можливості перевірити дійсний розмір заборгованості. Водночас, за відсутності чітких розрахунків сум заборгованості за банківською гарантією №Д-681-20Г від 17.02.2020, сум часткового погашення заборгованості (з огляду обґрунтування позовних вимог), суд позбавлений можливості перевірити правильність та обґрунтованість здійснених позивачем за первісним позовом розрахунків заборгованості за банківською гарантією №Д-681-20Г від 17.02.2020, про звернення стягнення в межах яких, позивач просить суд у даній справі.

Ненадання позивачем розрахунків суми заборгованості позбавляє встановлення усіх складових заборгованості, яку було розраховано позивачем.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави, в рахунок погашення заборгованості за договором банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020 у сумі 10 519,10 грн є неправомірною, необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості, яка складається з нарахованих за основним боргом банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020: 30% річних у сумі 75 907,76 грн, пені у сумі 32 111,90 грн та інфляційних втрат у сумі 38 098,91 грн, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2022 року у справі № 910/8430/21, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-Газ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «РВС Банк», зокрема 32111,90 грн пені, 75907,76 грн 30% річних та 38098,91 грн інфляційних витрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2022 року у справі № 910/8430/21 встановлено, що пеня нарахована на суму 77601,17 грн у розмірі 2211,10 грн за період прострочення з 27.03.2021 до 06.06.2021, на суму 764417,21 грн у розмірі 34053,21 грн за період з 08.02.2021 до 06.06.2021, на суму 187118,38 грн у розмірі 3865,40 грн за період з 07.06.2021 до 26.07.2021; річні та інфляційні втрати нараховані за період з 02.02.2021 до 26.07.2021, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню при розгляді даної справи.

Відповідач та третя особа доказів сплати, нарахованих на основний борг за договором банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020, пені, 30% річних та інфляційних втрат, не надали.

Таким чином, оскільки рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/8430/21 в частині 32111,90 грн пені, 75907,76 грн 30% річних та 38098,91 грн інфляційних витрат на час розгляду даної справи не виконано повністю, матеріалами справи підтверджено наявну заборгованість ТОВ «Газова компанія «Черкаси-Газ» за договором банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020, яка складається: 32111,90 грн пені, 75907,76 грн 30% річних та 38098,91 грн.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З розрахунку позивача за первісним позовом вбачається, що нарахування пені за боргом за договором банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020 здійснене позивачем за загальний період з 07.06.2021 по 26.01.2023.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, позивач здійснив нарахування пені, 30% річних та інфляційних втрат за прострочення боргу за договором банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020 з 07.06.2021, охоплюючи період за яким нараховано та стягнуто пеню, 30% річних та інфляційні втрати рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8430/21, в той час як вірним періодом є: з 27.07.2021 по 22.03.2022.

За таких обставин за прострочення боргу за договором банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020 розмір пені - 48 478,73 грн, 30 % річних - 104 375,12 грн, інфляційних втрат - 49 187,59 грн.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 590 ЦК України).

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ «Газова компанія «Черкаси-Газ» зобов`язань за договором банківської гарантії №Д-8108-19Г від 23.12.2019, зокрема повернення заборгованості у розмірі 126 238,00 грн, яка складається: 30 072,36 грн. пені, 68 381,70 грн. 30 % річних, 27 783,94 грн. інфляційних втрат, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі № 910/15389/21, та за договором банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020, яка складається: пені - 48 478,73 грн, 30 % річних - 104 375,12 грн, інфляційних втрат - 49 187,59 грн, у позивача за первісним позовом виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в заставу майна шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави.

Відповідачем за первісним позовом не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх первісних позовних вимог, та не надано доказів виконання ним зобов`язань, які виникли на підставі договорів банківської гарантії №Д-8108-19Г від 23.12.2019, №Д-681-20Г від 17.02.2020.

Так, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також інших випадках, встановлених законом, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з статтею 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Положеннями ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави (ч.5 ст.20 Закону України "Про заставу").

За змістом п. 4.1. договору застави визначено, що право звернення стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог за Основним зобов`язанням та цим Договором, виникає у заставодержателя у випадках, обумовлених Основним договором, Гарантіями, цим Договором та нормами чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами сьомою, восьмою статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Отже, у зв`язку з порушенням зобов`язання третьою особою (ТОВ «ГК «Черкаси-Газ») за договорами банківської гарантії №Д-8108-19Г від 23.12.2019 та №Д-681-20Г від 17.02.2020, позивач за первісним позовом має право задовольнити за рахунок переданого за договором застави від 01.04.2020 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. за реєстровим № 97, в заставу майна відповідача (заставодавця) свої вимоги у повному обсязі шляхом звернення стягнення у судовому порядку на предмет застави - транспортний засіб - марки ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві 10.01.2012.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про заставу" передбачено, що реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

За змістом чинного законодавства, заставодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета застави.

Зазначена відповідальність заставодавців не обмежена саме вартістю предмета застави, визначеною сторонами у відповідних договорах застави, оскільки початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 591 Цивільного кодексу України, визначається в порядку, встановленому договором або законом, зокрема, може бути визначена в рішенні суду. Тобто, чинним законодавством не передбачається обов`язкового визначення вартості предмета застави у рішенні суду.

Відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки, зокрема транспортних засобів, виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (ч.4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, початкова ціна предмета застави має бути визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження, та це не суперечить нормам діючого законодавства.

Зазначене вище узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2018 у справі № 235/3619/15-ц (провадження 14-11цс18), Верховного Суду в постанові від 27.03.2018 р. у справі № 910/2764/14.

Окрім того, Велика Палата Верхового Суду у справі № 235/3619/15-ц дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення.

З урахуванням наведеного суд вважає, що початкова ціна предмета застави має бути визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

З урахуванням встановлених судом обставин, з огляду на норми ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд вважає зазначити у цьому рішенні спосіб реалізації транспортного засобу шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною у порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене вище, з огляду на передбачене договорами застави та чинним законодавством право позивача за первісним позовом на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, внаслідок порушення третьою особою зобов`язань за договорами банківської гарантії та оскільки, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості та її розмір, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави є обґрунтованими.

Водночас, оскільки судом встановлено часткову обґрунтованість первісних вимог заборгованості за договором банківської гарантії №Д-681-20Г від 17.02.2020 та визначено про не доведеність позивачем за первісним позовом заборгованості у сумі 10 519,10 грн за вказаним договором, суд задовольняє первісні позовні вимоги частково.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.

Враховуючи доводи позивача за первісним позовом та дослідивши матеріали справи, у зв`язку з обґрунтованістю первісних позовних вимог, суд дійшов висновку про застосування заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження шляхом вилучення та передачі від Приватного підприємства «КСВ Інтернешнл» в управління Акціонерного товариства «РВС БАНК», траспортного засобу - марки ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві 10.01.2012, на період до його реалізації.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору застави від 01.04.2020, укладеного між АТ «РВС Банк» та ТОВ «КСВ Інтернешнл», то судом встановлено наступне.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що відповідно до Статуту ПП «КСВ Інтернешнл» директор обмежений в укладанні такого роду угод без надання рішення власника підприємства, а оскільки рішення власника підприємства на погодження цього правочину відсутнє, що є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз`яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 та 3 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що за змістом ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 ЦК України)

У відповідності до 3 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно із ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного, юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління позивача визначається його Статутом.

Згідно із п.6.1 Статуту ПП «КСВ Інтернешнл», затвердженого рішенням №1 від 05.09.2018, вищим органом управління підприємства є його власник або його представник.

У відповідності до п. 6.4.6. Статуту, директор підзвітний власнику Підприємства та організує виконання його рішень.

Згідно із п. 6.4.7 Статуту, директор діє від імені Підприємства в межах, передбачених цим Статутом та рішеннями власника.

Проаналізувавши положення Статуту, судом встановлено, що вказані умови статуту не передбачають жодних обмежень повноважень директора Товариства щодо представництва юридичної особи та на укладення договорів.

Поряд з тим, відповідно до Рiшення №4 власника ПП «КСВ Інтернешнл» Сiнокопчук О.В. від 27.04.2020, вирішив: свідомо розуміючи суть зобов`язань та ризикiв, пов`язаних з отриманням кредитних коштів, а також положення законодавчих та нормативних актів, що регулюють правовідносини в частині виконання договорiв, вирiшив виступити майновим поручителем за зобов`язаннями ТОВ «ГК «Черкаси-Газ» за: Договором про надання гарантії № Д - 681-20г вiд 17.02.2020 року з усіма подальшими змінам доповненнями до нього на суму 900 000,00 (дев`ятсот тисяч грн. 00 коп.) гривень 00 копій строком дії по «30» квітня 2021 року включно; Договором про надання гарантiї № Д-36-20г вiд 03.01.2020 року з усіма подальшими змінам доповненнями до нього на суму 1 750 000,00 (Один мiльйон сiмсот п`ятдесят тисяч грн. 00 00 копійок , строком дiп по « 31» грудня 2020 року включно; Договором про надання гарантії № Д-8108-19г вiд 23.12.2019 року з усіма подальшими змiнами доповненнями до нього на суму 1 600 000,00 грн. (Один мiльйон шістсот тисяч грн.) 00 копійок, строком дiп по « 31» грудня 2020 року включно, передати в заставу АТ «РВС БАНК» рухоме майно, що належить Підприємству, зокрема: Транспортний засіб марки ГАЗ, модель 33081-50, вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_12 , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить підприємству на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 ; а також надати згоду на відчуження зазначеного рухомого майна у випадку звернення стягнення предмет застави у спосіб, визначений вiдповiдним договором застави. Уповноважити директора ПП «КСВ ІНТЕРНЕШНЛ» Билiнського Олега Миколайовича на укладення підписання від імені Підприємства з АТ «РВС БАНК» договору застави транспортних засобів на умовах на його розсуд та погоджених із АТ «РВС БАНК».

Отже, оскільки Статутом ПП «КСВ ІНТЕРНЕШНЛ» право директора на укладення договору застави, було не обмежено, при цьому власником Підприємства надано згоду директору Товариства, Билінському О.М. на укладення договору застави, суд дійшов висновку, що директор Товариства, Билінський О.М. , уклав договір без порушення наданих йому повноважень.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору застави від 01.04.2020 недійсним та необґрунтованість заявлених ПП «КСВ ІНТЕРНЕШНЛ» вимог, у зв`язку із чим, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог Акціонерного товариства «РВС БАНК» частково та відмову у задоволенні зустрічних вимог Приватного підприємства «КСВ Інтернешнл».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог та судовий збір за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВА КОМПАНІЯ «ЧЕРКАСИ-ГАЗ» (18000, місто Черкаси, ВУЛИЦЯ СВЯТОТРОЇЦЬКА, будинок 73/3, ідентифікаційний код 38843087) перед Акціонерним товариством «РВС БАНК» (04071, місто Київ, вулиця ВВЕДЕНСЬКА, будинок 29/58, ідентифікаційний код 39849797) за договором про надання гарантії Д-8108-19Г від 23.12.2019 у розмірі 126 238,00 грн, що складається з: 30 072,36 грн - пені, 68 381,70 грн - 30% річних, 27 783,94 грн - інфляційних втрат та за договором про надання гарантії Д-681-20Г від 17.02.2020 у розмірі 202 041,44 грн, яка складається з: 104 375,12 грн - 30% річних, 48 478,73 грн - пені, 49 187,59 грн - індекс інфляції, звернути стягнення на транспортний засіб - марки ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві 10.01.2012 - за договором застави 01.04.2020 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М. за реєстровим № 97, що на праві власності належить Приватному підприємству «КСВ Інтернешнл» (04071, місто Київ, вулиця ХОРИВА, будинок 55А, ідентифікаційний код 37177505) шляхом продажу зазначеного транспортного засобу з прилюдних торгів за ціною, визначеною відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

3. Застосувати заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження шляхом вилучення та передачі шляхом від Приватного підприємства «КСВ Інтернешнл» (04071, місто Київ, вулиця ХОРИВА, будинок 55А, ідентифікаційний код 37177505) в управління Акціонерного товариства «РВС БАНК» (04071, місто Київ, вулиця ВВЕДЕНСЬКА, будинок 29/58, ідентифікаційний код 39849797), траспортного засобу - марки ГАЗ, моделі 33081-50, типу вантажний спеціальний - С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві 10.01.2012, на період до його реалізації.

4. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства «КСВ Інтернешнл» (04071, місто Київ, вулиця ХОРИВА, будинок 55А, ідентифікаційний код 37177505) на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» (04071, місто Київ, вулиця ВВЕДЕНСЬКА, будинок 29/58, ідентифікаційний код 39849797) судовий збір у розмірі 49 241,19 грн.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.10.2023.

Суддя О.В. Гулевець


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	19.09.2023
Оприлюднено	06.10.2023
Номер документу	113923481
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Гулевець О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.09.2023 по справі 910/2161/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/2161/23

Рішення від 19.09.2023

Рішення
від 19.09.2023 по справі 910/2161/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА