Рішення

від 04.10.2023 по справі 910/8760/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2023Справа № 910/8760/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (вул. Космічна, 12-А, м. Київ, 02192, код ЄДРПОУ 04013755)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентртепло" (вул. Мечникова, 2, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 39391808)

про стягнення 3 102, 28 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентртепло" (далі - відповідач) про стягнення 3 102, 28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором про надання послуг №3644 від 04.12.2014 (далі - договір) відповідач не розрахувався за послуги, надані протягом періоду з квітня 2018 по квітень 2019 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 879, 34 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 32, 19 грн 3% річних та 190, 75 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 суд відкрив провадження у цій справі, розгляд якої вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду від 14.09.2022 надсилалась відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Мечникова, 2, м. Київ, 01601, проте конверт був повернутий на адресу суду.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу про повідомлення про розгляд справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У відповідності до вимог статей 165, 251 ГПК України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами частини 2 статті 178 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2014 між Комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі також - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київцентртепло" (далі також - відповідач, замовник) було укладено договір №3644 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги, зазначені в пункті 1.2 Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1). Найменування послуг: (63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність), зазначена у розділі 3 цього договору (п. 1.2).

В межах предмету цього договору виконавець надає наступні послуги, зокрема, щомісячне формування та друк для замовника рахунків по кожному особовому рахунку споживача, згідно з даними реалізації наданих послуг ЦО та ГВ в розрахунковому періоді та інформації, наданої замовником для друку рахунків (п. 3.2 договору).

Приймання-передача наданих послуг здійснюється щомісячно і оформлюється актами приймання-передачі наданих послуг, які підписуються повноважними представниками сторін (п. 3.6 договору).

Вартість послуг з оброблення платежів від споживачів, що надійшли на поточні рахунки замовника із спеціальним режимом використання становить 0,5% (разом з ПДВ, ставка якого визначається згідно чинного законодавства України), від сум грошових коштів, сплачених споживачами за надані замовником послуги з ЦО та ГВ та зарахованих на поточні рахунки замовника і спеціальним режимом використання. Вартість послуг з щомісячного формування та друку для замовника рахунків по кожному особовому рахунку споживача, а також забезпечення їх доставки за адресами, вказаними замовником, становить 0, 13 грн. (крім того ПДВ, ставка якого визначається згідно чинного законодавства України) за один виготовлений та доставлений рахунок (п. 4.1, п. 4.2 договору).

Розрахунки замовника з виконавцем за надані послуги здійснюються наступним чином: згідно п. п. 4.1 та 4.2 цього договору, шляхом безготівкового перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця на підставі узгоджених та підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, у термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.4 договору).

Замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання від виконавця акту приймання-передачі наданих послуг, підписує і направляє виконавцю один примірник зазначеного акту або надсилає мотивовану відмову у прийманні наданих послуг, що містить перелік недоліків та зауважень (п. 4.7 договору).

У випадку не підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг у встановлені строки та відсутності мотивованої відмови замовника в прийманні наданих послуг, вважається, що послуги виконавця прийняті без зауважень (п. 4.9 договору).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу узгоджені послуги на загальну суму 2 879, 34 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг №344-5862 від 17.04.2018 на суму 49, 92 грн., №3021040 від 27.04.2018 на суму 618, 16 грн., №344-7686 від 17.05.2018 на суму 53, 18 грн., №3021050 від 31.05.2018 на суму 431, 61 грн., №344-9602 від 26.06.2018 на суму 53, 18 грн., №3021060 від 27.06.2018 на суму 961, 32 грн., №344-11412 від 25.07.2018 на суму 53, 18 грн., №344-13298 від 21.08.2018 на суму 53 ,18 грн., №3021080 від 31.08.2018 на суму 132, 26 грн., №344-15201 від 14.09.2018 на суму 53, 18 грн., №344-17017 від 10.10.2018 на суму 50, 30 грн., №3021090 від 28.09.2018 на суму 21, 56 грн., №3021100 від 31.10.2018 на суму 5, 76 грн., №344-18092 від 06.11.2018 на суму 44, 93 грн., №344-20031 від 03.12.2018 на суму 45, 70 грн., №344-2439 від 31.01.2019 на суму 45, 89 грн., №344-3465 від 28.02.2019 на суму 45, 70 грн., №3021020 від 28.02.2019 на суму 6, 78 грн., №344-4472 від 29.03.2019 на суму 43, 39 грн., №3021030 від 29.03.2019 на суму 82, 77 грн., №3021040 від 30.04.2019 на суму 27, 39 грн. Вказані акти разом із копією договору та актом звірки розрахунків позивачем 16.02.2022 направлено на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення та накладною до поштового відправлення №0220606082061, однак станом на 26.03.2022 ці документи не вручено відповідачу у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання такого поштового відправлення.

Також 17.02.2022 позивач звернувся до відповідача із вимогою №303-6091 від 17.12.2021 про виконання грошового зобов`язання на суму 2 879, 34 грн. із додатками, що підтверджується описом вкладення та накладною до поштового відправлення №0220606082193, однак станом на 12.04.2022 ці документи не вручено відповідачу у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання такого поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання умов договору було надано відповідачу послуги, а відповідачем, у свою чергу, послуги отримано, проте не оплачено. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, у останнього утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути. Окрім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

За змістом частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 ЦК України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, акти наданих послуг за період із 17.04.2018 по 30.04.2019 надсилалися відповідачу рекомендованою кореспонденцією за визначеною в договорі адресою, які підписані та засвідчені відтиском печатки лише з боку позивача.

У той же час, умовами пунктів 4.7; 4.9 договору визначено, замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання від виконавця акту приймання-передачі наданих послуг, підписує і направляє виконавцю один примірник зазначеного акту або надсилає мотивовану відмову у прийманні наданих послуг, що містить перелік недоліків та зауважень. У випадку не підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг у встановлені строки та відсутності мотивованої відмови замовника в прийманні наданих послуг, вважається, що послуги виконавця прийняті без зауважень.

Отже, акти приймання-передачі наданих послуг №344-5862 від 17.04.2018 на суму 49, 92 грн., №3021040 від 27.04.2018 на суму 618, 16 грн., №344-7686 від 17.05.2018 на суму 53, 18 грн., №3021050 від 31.05.2018 на суму 431, 61 грн., №344-9602 від 26.06.2018 на суму 53, 18 грн., №3021060 від 27.06.2018 на суму 961, 32 грн., №344-11412 від 25.07.2018 на суму 53, 18 грн., №344-13298 від 21.08.2018 на суму 53 ,18 грн., №3021080 від 31.08.2018 на суму 132, 26 грн., №344-15201 від 14.09.2018 на суму 53, 18 грн., №344-17017 від 10.10.2018 на суму 50, 30 грн., №3021090 від 28.09.2018 на суму 21, 56 грн., №3021100 від 31.10.2018 на суму 5, 76 грн., №344-18092 від 06.11.2018 на суму 44, 93 грн., №344-20031 від 03.12.2018 на суму 45, 70 грн., №344-2439 від 31.01.2019 на суму 45, 89 грн., №344-3465 від 28.02.2019 на суму 45, 70 грн., №3021020 від 28.02.2019 на суму 6, 78 грн., №344-4472 від 29.03.2019 на суму 43, 39 грн., №3021030 від 29.03.2019 на суму 82, 77 грн., №3021040 від 30.04.2019 на суму 27, 39 грн в силу приписів пункту 4.9 договору вважаються такими, що підписані відповідачем без зауважень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача у спірний період претензій та повідомлень про порушення саме позивачем умов договору.

Втім, доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги в розмірі 2 879, 34 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, вимога про стягнення суми основного боргу 2 879, 34 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

У зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі статті 625 ЦК України просить суд стягнути із відповідача 190, 75 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2022 по 31.07.2022 та 32, 19 грн трьох процентів річних за період з 20.04.2022 по 02.09.2022.

Згідно з частиною 1 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та таким, що відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства, відповідно, приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 190, 75 грн. інфляційних втрат та 32, 19 грн. трьох процентів річних.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентртепло" (вул. Мечникова, 2, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 39391808) на користь Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (вул. Космічна, 12-А, м. Київ, 02192, код ЄДРПОУ 04013755) суму основного боргу у розмірі 2 879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 190 (сто дев`яносто) грн. 75 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2023

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА