Рішення

від 29.09.2023 по справі 914/2305/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2023 Справа № 914/2305/23

За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Львів,

до відповідача: Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,

про: скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:08:001:2024

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: Левицька О.А. - представник

від відповідача: Телічак Ю.В. представник

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:08:001:2024.

Ухвалою від 28.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справи, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 07.09.2023. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

В судовому засіданні 29.09.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 15.05.2014 у справі №466/187/14 ухвалено визнати незаконним та скасувати п.1.6 рішення Брюховицької селищної ради №488 від 07.06.2005 «Про передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок в смт. Брюховичі» в частині безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0661 га для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного рішення, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (кадастровий номер 4610166300:08:001:2024) площею 0,0661 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 припинено. Однак не скасовано державної реєстрації земельної ділянки.

Регіональна філія «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулася з листом до Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області з вимогою про скасування кадастрового номера 4610166300:08:001:2024 земельної ділянки по вул. Потічок в смт Брюховичі.

Головне Управління Держгеокадастру у Львівській області листом надало відмову у скасуванні реєстрації вищезазначеної земельної ділянки, посилаючись на ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», зокрема на те, що рішення Апеляційного суду Львівської області від 18.08.2014 у справі №466/187/14 не містить вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відтак, АТ «Українська залізниця» як власник земельної ділянки, для захисту своїх прав звернулось до суду з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В судовому засіданні 29.09.2023 представник відповідача проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідно до норм чинного законодавства, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. Представник позивача зазначив, що на адресу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не надходило рішення суду, яке зобов`язувало відповідача скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 4610166300:08:001:2024.

В судовому завданні 29.09.2023 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 18.08.2014 у справі №466/187/14 колегія суддів ухвалила визнати незаконним та скасувати пункт 1.6 рішення Брюховицької селищної ради від 07 червня 2005 року №488 «Про передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок в смт. Брюховичі» в частині безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0661 га для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0661 га по АДРЕСА_1 серії ЯБ №567719 від 13.02.2006 року, виданий ОСОБА_1 , та державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку.

На підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 18.08.2014 у справі №466/187/14, 11.04.2019 право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (кадастровий номер 4610166300:08:001:2024) площею 0,0661 га для ведення особистого селянського господарства по вул. Потічок в смт Брюховичі припинено, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 345140768 від 04.09.2023.

Згодом, Регіональна філія «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулася з листом №НГ-10/5514 від 07.11.2022 до Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області з вимогою про скасування кадастрового номера 4610166300:08:001:2024 земельної ділянки по вул. Потічок в смт Брюховичі.

У листі №19-13-02-3917/2-22 від 05.12.2022 Головне Управління Держгеокадастру у Львівській області надало відмову у скасуванні реєстрації вищезазначеної земельної ділянки, посилаючись на ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», зокрема на те, що рішення Апеляційного суду Львівської області від 18.08.2014 у справі №466/187/14 не містить вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Враховуючи наведене, АТ «Українська залізниця» змушена була звернутись до Господарського суду Львівської області із даним позовом, з метою відновлення становища, яке існувало до порушення права власності.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

За змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 18.08.2014 у справі №466/187/14 визнано незаконним та скасувано пункт 1.6 рішення Брюховицької селищної ради від 07 червня 2005 року №488 «Про передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок в смт. Брюховичі» в частині безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0661 га для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0661 га по АДРЕСА_1 серії ЯБ №567719 від 13.02.2006 року, виданий ОСОБА_1 та державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку.

Вказаним рішенням встановлено, що частина земельної ділянки ОСОБА_1 (кадастровий номер 4610166300:08:001:2024) є частиною смуги залізниці та вона належить до земель транспорту, АТ «Українська залізниця» є користувачем цієї спірної земельної ділянки відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №345140768 від 04.09.2023, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (кадастровий номер 4610166300:08:001:2024) площею 0,0661 га для ведення індивідуального садівництва по вул. Потічок в смт Брюховичі припинено.

Згідно статті 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» закріплено основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:08:001:2024 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей.

Визначені законом підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки не надають можливості усунути порушення прав позивача, яке виникло внаслідок встановлених судом обставин, оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.

Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:08:001:2024 (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі №924/504/20 від 31.01.2023).

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (справа №19336/04) суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland №30210/96).

Так, відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В свою чергу, обов`язковість рішення суду, серед іншого закріплено в статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права Акціонерного товариства «Українська залізниця», оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою, з огляду на що, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:08:001:2024 підлягає скасуванню в судовому порядку.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до частини першої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Положеннями пункту 50 Порядку передбачено, що поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Поземельна книга в електронній (цифровій) формі засвідчується електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора. Не завірені електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора записи у Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі вважаються недійсними. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Зазначені норми права вказують на те, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги, а її номер є кадастровим номером земельної ділянки.

Враховуючи прогалини в законодавстві, а саме те, що позивач будучи власником земельної ділянки позбавлений права повністю розпоряджатись останньою, оскільки земельна ділянка зареєстрована за іншою особою, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відсутність вини відповідача у виникненні даного спору, а також той факт, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 4610166300:08:001:2024) площею 0,0661 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по вул. Потічок в смт Брюховичі.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.10.2023.

Суддя Березяк Н.Є.