Рішення

від 26.09.2023 по справі 920/612/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2023м. СумиСправа № 920/612/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 920/612/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА» (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, код 25498917)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Сумський завод Гумотехнічних виробів» (40007, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 47, код 42171243)

про стягнення 1 702 710,25 грн

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача - не з`явився

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 1 702 710,25 грн за спожиту електричну енергію на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2022 № 2001243, з них: заборгованість за спожиту електричну енергію з ПДВ в сумі 1 597 279,04 грн, інфляційні втрати в сумі 73 332,06 грн, 3 % річні в сумі 32 099,15 грн; а також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 25 540,65 грн та повернути позивачу надлишково сплачений судовий збір у сумі 0,66 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.06.2023 справу № 920/612/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 09.06.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/612/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 20.07.2023, 10:30.

Водночас, судове засідання 20.07.2023, 10:30 не відбулось, у зв`язку з тим, що, згідно Рапорту контролера ІІ категорії другого відділення охорони першого взводу охорони першого підрозділу охорони Головного управління Служби судової охорони в Сумській області сержанта Служби судової охорони під час несення служби у Господарському суді Сумської області 20.07.2023 о 08.27 від поліції було отримано повідомлення про замінування всіх торгівельних центрів, шкільних закладів та судових установ м. Суми.

Ухвалою від 24.07.2023 у справі № 920/612/23 постановлено призначити підготовче засідання на 09.08.2023, 10:30.

Ухвалою від 09.08.2023 у справі № 920/612/23 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/612/23; призначити справу № 920/612/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 26.09.2023, 10:30.

Копії ухвал суду від 09.06.2023, 24.07.2023 та 09.08.2023 у справі №920/612/23 які надіслані судом на адресу відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 40007, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 47, повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу Господарського суду Сумської області з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який вчинено судом за запитом з кодом 104965148517 отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Сумський завод Гумотехнічних виробів» (код 42171243) зареєстрований за адресою: 40007, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 47.

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, ухвали суду направлялись на належну адресу відповідача, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Представником позивача подано до суду заяву від 26.09.2023 б/н (Вх.№6062 від 26.09.2023), в якій просив судове засідання, призначене на 26.09.2023 10:30, провести без участі представника позивача.

Судовий процес, на виконання частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання "Сумський завод гумотехнічних виробів» (далі - TOB «НВО «Сумський завод ГТВ», споживач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 2001243 (далі - Договір), до умов якого ТОВ «НВО «Сумський завод ГТВ» приєдналося заявою - приєднанням від 15.02.2022, обравши Комерційну пропозицію № 1 «Клієнт».

В результаті приєднання відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії йому було відкрито у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА» особовий рахунок за №2001243.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.п.1 пункту 6.2 Договору Відповідач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

ТОВ «ЕНЕРА» належним чином виконувало умови Договору та здійснювало постачання електричної енергії Відповідачу, а в свою чергу Відповідач здійснював споживання електричної енергії, що підтверджується листом про переданий обсяг розподіленої електричної енергії, поставленої електропостачальником ТОВ «ЕНЕРА» споживачу TOB «НВО «Сумський завод ГТВ», № 53/6603 від 10.05.2022 АТ «Сумиобленерго», відповідно до якого, за лютий-квітень 2023 ТОВ «Сумський завод ГТВ» було фактично спожито електричну енергію, поставлену ТОВ «ЕНЕРА», в об`ємі 81615 та 105062 кВт*год відповідно; всього за вказаний період - 388 705 кВт*год.

Відповідно до пп. 2 п. 7.2. Договору, постачальник зобов`язується обчислювати та виставляти рахунки споживачу, відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором. Згідно п. 4.13 Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 Правил).

Натомість споживач, в свою чергу, згідно з пп. 1 п. 6.2. Договору, зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору. Згідно комерційної пропозиції № 1 «КЛІЄНТ» до Договору («Спосіб оплати»), оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Сума переплати/недоплати визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати Споживача, за вибором Споживача, може бути зарахована в якості оплати наступного розрахункового періоду, або повертається Постачальником на розрахунковий рахунок Споживача. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п.5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Відповідно до п.5.5 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Так, за особовим рахунком № НОМЕР_1 ТОВ «Сумський завод ГТВ» за спожиту активну електричну енергію було нараховано: за лютий 2023 - 933 797 грн 26 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 2001243/192230/1 від 28.02.2023; за березень 2023 - 865 685 грн 75 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 2001243/203218/1 від 31.03.2023; за квітень 2023 - 381 896 грн 03 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 2001243/214210/1 від 30.04.2022.

Отже, на виконання умов Договору та укладених до нього додатків, ТОВ «ЕНЕРА» за період лютий-квітень 2023 року поставило, а ТОВ «Сумський завод ГТВ» прийняло електричну енергію в об`ємі 388 705 кВт*год загальною вартістю 2 181 379 грн 04 коп.

Згідно Довідки нарахувань та оплат по активній електроенергії за особовим рахунком № 2001243 (копія додається) ТОВ «Сумський завод ГТВ» здійснювало часткові оплати вартості спожитої у лютому-квітень 2023 електричної енергії на загальну суму 584 100 грн 00 коп.

Отже, на момент звернення до суду з позовом, ТОВ «Сумський завод ГТВ» не сплатило на користь ТОВ "ЕНЕРА" заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період лютий-квітень 2023 на суму 1 597 279 грн 04 коп.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Проте, в порушення умов договору та вимог ст. ст. 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав умови Договору про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2022 № 2001243, а саме не розрахувався у повному обсязі та у встановлені договором строки, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Даючи оцінки твердженням відповідача щодо дати поставки та надання форс - мажорних обставин суд зазначає наступне.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Ураховуючи те, що факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 1 597 279, 04 грн основного боргу не заперечується відповідачем, а також те, що фактично на момент розгляду справи зобов`язання з послуг з постачання електричної енергії договором відповідачем не виконано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1 597 279, 04 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог також в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 32 099, 15 грн та інфляційних втрат в сумі 73 332, 06 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що при зверненні до суду з позовом позивач подав докази сплати 25 541, 31 грн згідно із платіжною інструкцією від 01.06.2023 № 191

Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить 2 684,00 грн.

З огляду на вищезазначене позивач мав би сплатити 25540, 65 грн (1,5% від суми позову). Отже, при зверненні з позовом позивач надлишково сплатив 00, 66 грн судового збору.

Таким чином позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача 25 540, 65 грн, а також підлягає поверненню з бюджету 00,66 грн надлишково сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Сумський завод Гумотехнічних виробів» (40007, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 47, код 42171243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА» (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, код 25498917) заборгованість в сумі 1 702 710, 25 грн (один мільйон сімсот дві тисячі сімсот десять гривень двадцять п`ять копійок), з яких:

основний борг у сумі 1 597 279, 04 грн (один мільйон п`ятсот дев`яносто сім тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень чотири копійки) на рахунок НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК»;

інфляційні втрати в сумі 73 332, 06 грн (сімдесят три тисячі триста тридцять дві гривні шість копійок) на рахунок НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК»;

3 % річних в сумі 32 099, 15 грн (тридцять дві тисячі дев`яносто дев`ять гривень п`ятнадцять копійок) на рахунок НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Сумський завод Гумотехнічних виробів» (40007, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 47, код 42171243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА» (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, код 25498917) витрати по сплаті судового збору в сумі 25 540, 65 грн (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок гривень шістдесят п`ять копійок) на рахунок НОМЕР_4 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

4. Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА» (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, код 25498917) 00,66 грн (шістдесят шість копійок) судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 191 від 01.06.2023 на рахунок НОМЕР_4 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Текст рішення складений та підписаний суддею 04.10.2023.

СуддяЮ.А. Джепа