Рішення

від 26.09.2023 по справі 922/2275/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023м. ХарківСправа № 922/2275/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів (юридична адреса: 79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78; адреса для листування: 79034, м.Львів, вул.Луганська, 18, каб.114) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр", м.Харків (адреса: 61003, м.Харків, вул.Короленка,25, кім.2) про стягнення 756284,05 грн за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

30.05.2023 року позивач - Акціонерне товариство "Кредобанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №01/03-2021 від 26.05.2021 року у розмірі 756284,05 грн, з яких: 600000,00 грн - неповернута сума кредиту; 144545,71 грн - прострочені відсотки; 800,00 грн - строкові відсотки; 6933,34 грн - донараховані відсотки; 4008,00 грн - прострочені комісійні доходи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2023 року відкрито провадження у справі №922/2275/23 та призначено підготовче засідання на 27.06.2023 року, яке було відкладено протокольними ухвалами на 27.06.2023 року та 18.07.2023 року.

20.06.2023 року позивач надав до суду клопотання (вх.№15858) про проведення судового засідання без участі представника позивача.

Протокольною ухвалою суду від 18.07.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.08.2023 року.

18.07.2023 року позивач надав до суду клопотання (вх.№18757) про розгляд справи без участі представника позивача.

Протокольною ухвалою суду від 15.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2023 року.

30.08.2023 року позивач надав до суду заяву (вх.№23298) про розгляд справи без його участі.

Протокольною ухвалою суду від 05.09.2023 року судове засідання з розгляду справи по суті було відкладено на 26.09.2023 року.

В судове засідання 26.09.2023 року представник позивача не з`явився, надав клопотання (вх.№23298) про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.2023 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з огляду на наступне.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а саме: 61003, м.Харків, вул.Короленка,25, кім.2, проте повертались до суду без вручення, з відміткою "за закінченням терміну зберігання.

Також судом було направлено ухвали на адресу засновника відповідача ОСОБА_1 , які також повертались до суду без вручення, з відміткою "за закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Під час розгляду справи судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Слід зазначити, що відповідно до п. 99Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на "за закінченням терміну зберігання", вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов`язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОФРОЦЕНТР» (далі - ТОВ "Гофроцентр", Позичальник, Боржник, Відповідач) та Акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - АТ "Кредобанк", Банк, Позивач) було укладено Договір №01/03-2021 про надання овердрафту (надалі - Договір).

Відповідно до умов договору Банк зобов`язувався, при відсутності/недостатності коштів на визначеному цим Договором поточному рахунку Позичальника (надалі - Поточний рахунок), надати Позичальнику в межах встановленого, у розмірі та на умовах обумовлених цим Договором Максимального ліміту заборгованості по Овердрафту, кредит у формі Овердрафту (надалі - Кредит або Овердрафт), тобто надати у власність Позичальника грошові кошти у національній валюті, шляхом дебетування Поточного рахунку за рахунок кредитних коштів Банку на суму, що перевищує залишок коштів на Поточному рахунку, для оплати визначених цим Договором розрахункових документів, а Позичальник зобов`язується повернути Овердрафт і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Згідно з п.2.1. Договору максимальний ліміт заборгованості по Овердрафту (максимальна сума, в межах якої Позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня з Поточного рахунку Позичальника понад фактичний залишок коштів па ньому) встановлюється в сумі 600000,00 грн на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 у відділенні пр.Науки, 39 АТ «Кредобанк» у м Харків.

Згідно з п.2.2. Договору розмір річної процентної ставки становить 16 % річних.

У випадку незастрахування ГІозичалькиком та/або Третіми особами предмету забезпечення зобов`язань за цим Договором чи несвоєчасного його страхування протягом строку дії цього Договору, в тому числі і по закінченню дії попереднього договору страхування, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2,00% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-ю числа місяця, наступного за тим, в якому закінчився строк дії договорів страхування. В подальшому при виконанні Позичальником/Третіми особами вищезазначеної умови, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з наступного дня, в якому дана умова була виконана. Такі зміни розміру процентної ставки додаткового погодження Сторонами не потребують (п.2.2 1. Договору).

За надання овердрафту Позичальник сплачує Банку комісії, визначені п.2.3. Договору (п.4.1. Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Відповідач щомісячно сплачує Позивачу комісії за надання Овердрафту, а саме: за розгляд заявки про надання кредиту (Овердрафт) - 0,00 %; за видачу кредиту (Овердрафт) 9000,00 грн. (1.5% від максимального ліміту заборгованості), сплачується до видачі кредитних коштів, за управління кредитом (Овердрафтом) в розмірі 0,05%, яка нараховується від суми платежів здійснених та рахунок Овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на Поточний рахунок Позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована; за надання Банком згоди на наступну заставу Предмету застави іншому банку Позичальник сплачує на користь Банку комісію 1% від суми залишку заборгованості по кредиту, по якому дане майно виступає забезпеченням, в і ч. ПДВ, сплачується Позичальником самостійно до отримання згоди Банку: інші комісії при внесенні змін та доповнені, в цей Договір (в умови надання Овердрафту і надане забезпечення) відповідно до діючих тарифів Банку.

Термін остаточного повернення Овердрафту «20» травня 2022 року (пункт 2.4. Договору).

За умовами п. 2.10. Договору підставою надання банком овердрафту є подання позичальником у банк платіжних доручень для здійснення розрахункових операцій за рахунок кредитних коштів. Також підставою для надання банком овердрафту є оформлення, за ініціативою банку, меморіальних ордерів для погашення, за рахунок кредитних коштів, заборгованості позичальника по сплаті комісій за надані банком послуги, згідно з укладеними з позичальником договорами (за винятком договорів, на підставі яких здійснюються кредитні операції).

Відповідно до п.2.11. Договору датою надання Овердрафту вважається дата виникнення на Поточному рахунку Позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на Поточному рахунку).

Відповідно до п.4.2. Договору проценти за користування Овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по Овердрафту та методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою вказаною у п.2.2. Договору з урахуванням строку користування Овердрафтом, з дня видачі Овердрафту до дня повернення Овердрафту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Договору. У випадку надання і погашення Овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються.

Позичальник сплачує проценти/комісії, встановлені цим Договором, при поступленні коштів на його Поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії (п.4.3. Договору).

Відповідно до п.4.6. Договору у випадку неповернення Позичальником Овердрафту в термін, визначений п.2.4. Договору, Банк має право застосувати до Позичальника санкції, передбачені п.п.7.1, 7.2, 7.4. Договору.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що позичальник зобов`язаний повернути Овердрафт у повному обсязі в порядку та строки, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Повернення Овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надходять на поточний рахунок Позичальника (п.5 2. Договору).

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за Договором №01/03-2021 про надання Овердрафту від 26.05.2021 року виконав, а саме надав овердрафт/кредит у розмірі, встановленому в Договорі, що підтверджується виписками руху коштів з 26.05.2021 по 27.03.2023, та меморіальним ордером №33302882 від 04.07.2022 року.

25.01.2022 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою про виконання зобов`язань за Договором №01/03-2021 про надання овердрафту від 26.05.2021 року, однак відповідач заборгованість не сплатив та відповіді на вимогу не надав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Як зазначає позивач, станом на 27.03.2023 року заборгованість відповідача за Договором №01/03-2021 про надання овердрафту від 26.05.2021 року становить 756284,05 грн, з яких: 600000,00 грн - неповернута сума кредиту; 144545,71 грн - прострочені відсотки; 800,00 грн - строкові відсотки; 6933,34 грн - донараховані відсотки; 4008,00 грн - прострочені комісійні доходи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 ЦК України та § 1 глави 35 ГК України.

Згідно з вимогами ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що 26.05.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №01/03-2021 про надання овердрафту.

Як свідчать наявні матеріали справи, свої зобов`язання за договором позивач виконав належним чином, а саме надав овердрафт/кредит у розмірі 600000,00 грн, що підтверджується виписками руху коштів з 26.05.2021 по 27.03.2023 рік, та меморіальним ордером №33302882 від 04.07.2022 року (а.с.20).

У розрізі спірних правовідносин суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.

Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 600000,00 грн та за відсотками в розмірі 144542,71 грн.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з чч.1, 2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній користувався грошовими коштами в межах овердрафту, наданого банком за Договором. Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не повернув кредитні кошти в межах визначеного п. 2.4. Договором строку (до 20.05.2022 року).

Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідачем погашена не була.

Заборгованість відповідача по неповернутій сумі кредиту становить 600000,00грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача з 26.05.2021 по 27.03.2023. Доказів виконання зобов`язань за Договором з повернення банку кредиту у сумі 600000,00 грн відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 600000,00 грн неповернутої суми кредиту є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з п.4.2. Договору розмір річної процентної ставки становить 16 % річних. Крім того, пунктом 3.2 Договору передбачено, що проценти за користування Овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по Овердрафту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п. 2.2 цього Договору з урахуванням строку кредитування за Договором, з дня видачі Овердрафту до дня повернення Овердрафту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Договору У випадку надання і погашення Овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов Договору банком нараховано відсотки за користування кредитом. Так, станом на 27.03.2023 за відповідачем утворилась заборгованість по простроченим відсоткам у сумі 144542,71грн (а.с.36-37).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача за Договором про надання овердрафту станом на 27.03.2023, яка складається з неповернутої суми кредиту у розмірі 600000,00 грн та прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 144542,71 грн, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Отже позовні вимоги про стягнення неповернутої суми кредиту та процентів є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у позовній заяві та у розрахунку заборгованості позивач також зазначає щодо наявності у відповідача наступної заборгованості: строкові відсотки у розмірі 800,00 грн; донараховані відсотки у розмірі 6933,34 грн; прострочені комісійні доходи у розмірі 4008,00 грн.

Однак, дослідивши матеріали справи та розрахунок заборгованості (а.с.36-37), суд встановив, що позивачем не обґрунтовано та не надано відповідних розрахунків на вказані суми.

Отже суд не вбачає за можливе встановити з наявних у матеріалах справи доказів правову природу здійснення таких нарахувань, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 800,00 грн строкових відсотків, 6933,34 грн донарахованих відсотків, 4008,00 грн прострочених комісійних доходів.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми кредиту у розмірі 600000,00 грн та заборгованості по простроченим відсоткам у розмірі 144542,71 грн є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

В частині стягнення строкових відсотків у сумі 800,00 грн, донарахованих відсотків у сумі 6933,34 грн та прострочених комісійних доходів у сумі 4008,00 грн суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у розмірі 11168,18 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" (адреса: 61003, м.Харків, вул.Короленка, буд.25, кім.2; код ЄДРПОУ 41173826) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (юридична адреса: 79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78; адреса для листування: 79034, м.Львів, вул.Луганська, 18, каб.114; код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за договором №01/03-2021 про надання овердрафту від 26.05.2021 року в загальному розмірі 744545,71 грн, з яких: 600000,00грн - неповернута сума кредиту; 144545,71 грн - прострочені відсотки, а також 11168,18 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "04" жовтня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт