Рішення

від 28.09.2023 по справі 926/2576/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/2576/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Гливко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом:

1) Чернівецької обласної ради (58002, м. Чернівці, вул. М. Грушевського, буд.1, код ЄДРПОУ 25081241)

2) обласного комунального підприємства «Центр комунального майна» (58018, м. Чернівці, пров. Текстильників, буд. 1, код ЄДРПОУ 21413657)

до фізичної особи-підприємця Берник Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 21087,02 грн.

Представники сторін:

від позивача 1 Єремійчук О.Д. представник;

від позивача 2 не з`явився;

від відповідача Берник Н.О.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Чернівецька обласна рада та обласне комунальне підприємство «Центр комунального майна» звернулись до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Берник Наталії Олександрівни про стягнення заборгованості в сумі 21087,02 грн, з яких: 20368,83 грн орендна плата та 718,19 грн заборгованість по відшкодуванню земельного податку.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що 01.09.2002 між Чернівецькою обласною радою (позивач 1, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Берник Наталією Олександрівною (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення. Згідно умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 15 кв.м., що розміщене за адресою вул. Кафедральна, 2 в м. Чернівці, балансоутримувачем якого є обласне комунальне підприємство «Центр комунального майна» (позивач 2). 15.07.2022 сторони за взаємною згодою розірвали договір оренди від 01.09.2002 (у редакції від 11.11.2020), орендаря зобов`язано погасити заборгованість перед орендодавцем та балансоутримувачем до 01.09.2022. Однак, відповідач в порушення умов договору в частині оплати заборгованості перед позивачами не виконала, що стало підставою для їх звернення до суду.

19.07.2023 року Господарським судом Чернівецької області отримано відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову посилаючись при цьому на те, що з початком виникнення і поширення коронавірусної хвороби, а саме з 06.03.2020, вона не в змозі була здійснювати підприємницьку діяльність тому що навчальний корпус ЧНУ закрили на карантин. Відповідачка не мала окремого входу в орендоване приміщення і повністю була підпорядкована навчальному процесу.

21.08.2023 року позивачем 2 подано письмові пояснення на відзив на позов.

21.08.2023 року до Господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання відповідачки про долучення доказів.

28.08.2023 року через канцелярію суду отримано відповідь позивача 1 на відзив на позов.

28.09.2023 року відповідачкою подано клопотання про визнання позовних вимог та розстрочку виконання рішення на 9 місяців.

ІІ. Рух справи.

13.06.2023 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№2576.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.06.2026 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.06.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.07.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.07.2023 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 20.07.2023 року.

У судовому засіданні 20.07.2023 року оголошено перерву до 29.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2023 року відкладено розгляд справи по суті на 28.09.2023 року.

14.09.2023 року Господарським судом Чернівецької області отримано клопотання обласного комунального підприємства «Центр комунального майна» про розгляд справи без розгляду представника підприємства.

На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти задоволення клопотання відповідачки про розстрочку виконання рішення.

Відповідачка позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила розстрочити виконання рішення суду строком на дев`ять місяців посилаючись на крутне фінансове становище та відсутність можливості погасити зазначений борг на даний час.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи клопотання позивача 2 про розгляд справи без їх участі, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

01.09.2002 року між Чернівецькою обласною радою та фізичною особою-підприємцем Берник Н.О. укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Пунктом 1.1. Договору (із врахуванням внесених змін Додатковою угодою від 11.11.2020 до договору оренди нерухомого майна в редакції додаткової угоди №62-Д від 01.11.2007 за адресою: Кафедральна, 2 в м. Чернівцях між Чернівецькою обласною радою та фізичною особою-підприємцем Берник Н.О. (далі додаткова угода від 11.11.2020) передбачено, що Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення першого поверху будівлі літ. А площею 6,6 кв.м. за адресою: вул. Кафедральна, 2 в м. Чернівцях, вартість якого становить 46252,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 11.11.2020) Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання- передачі Майна Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

У пунктах 3.1.-3.4. Договору (в редакції додаткової угоди від 11.11.2020) сторони погодили, що орендна плата становить 1026,75 грн без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, втрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору. Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар сплачує орендну плату до обласного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50%в суми до обласного бюджету, 50% суми орендної плати та 100% ПДВ Балансоутримувачу до 30 числа поточного місяця оренди. Орендар самостійно нараховує та сплачує орендну плату на рахунок Орендодавця. Один раз у квартал проводить звірку взаємних розрахунків з Орендодавцем. Балансоутримувач виставляє рахунок на суму орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує Балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. У разі потреби Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.

15.07.2022 року сторони уклали Угоду про припинення Договору оренди нерухомого майна від 11.11.2020 за адресою: Кафедральна, 2 в м. Чернівцях у відповідності до якої сторони за взаємною згодою припиняють дію цього Договору. Договір є припиненим з дати підписання акта повернення Майна з оренди.

В цей же день між сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна в якому зазначено, що Чернівецька обласна рада в особі уповноваженого представника балансоутримувача - обласного комунального підприємство «Центр комунального майна» приймає, а ПП Берник Наталія Олександрівна передає нерухоме майно за адресою: м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, а саме: частину приміщення першого поверху будівлі літ. А площею 6,6 кв.м. Стан майна задовільний. Заборгованість по орендній платі 11542,41 грн перед балансоутримувачем та 8826,42 грн перед обласною радою. Заборгованість по відшкодуванню земельного податку 718,19 грн.

Докази сплати заборгованості з орендної плати та відшкодуванню земельного податку матеріали справи не містять та відповідачка суду не надала.

ІV. Позиція суду по суті спору

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі- ГК України) передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між позивачами та відповідачем виникли зобов`язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди в силу п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у ч.1 ст. 283 ГК України.

При цьому суд враховує, що орендні правовідносини між сторонами у даному спорі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідачка не надала суду доказів виконання нею взятих на себе зобов`язань по сплаті орендної плати та відшкодуванню земельного податку відповідно до умов договору оренди нерухомого майна, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з квітня 2021 по 15.07.2022 в сумі 20368,83 грн та заборгованості по відшкодування земельного податку в сумі 718,19 грн обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню згідно наявних в матеріалах справи розрахунків.

Щодо твердження відповідачки про те, що з початком виникнення і поширення коронавірусної хвороби, а саме з 06.03.2020, вона не в змозі була здійснювати підприємницьку діяльність тому що навчальний корпус ЧНУ закрили на карантин, відповідачка не мала окремого входу в орендоване приміщення і повністю була підпорядкована навчальному процесу, суд зазначає, що надані відповідачкою докази свідчать про відсутність повного блокування доступу осіб до орендованого приміщення, законні заборони та обмеження на час дії карантину на певні види діяльності, які запроваджувались Кабінетом Міністрів України, не поширювались на діяльність яку здійснювала відповідачка у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України згідно якої, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Крім того, суд зазначає, що частиною 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Щодо клопотання відповідачки про розстрочення виконання рішення суду, суд встановив наступне.

Відповідно до п.2 ч. 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Обґрунтовуючи клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення, відповідачка посилається на воєнний стан в країні та важке матеріальне становище, зазначає, що стягнення заборгованості за рішенням без розстрочення його виконання зумовить неможливість погашення грошових зобов`язань за податками та зборами, що в результаті може призвести до її банкрутства.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що боржник не ухиляється від виконання своїх обов`язків з погашення заборгованості, що розстрочка виконання рішення є тією мірою, яка дозволяє не допустити банкрутства юридичних осіб, надає можливість працювати суб`єкту господарювання та здійснювати поступове погашення заборгованості, оскільки одночасне примусове стягнення всієї заборгованості може вкрай негативно вплинути на його функціонування.

Враховуючи майнові інтереси обох сторін, суд задовольняє клопотання фізичної особи-підприємця Берник Наталії Олександрівни про розстрочку виконання рішення суду на дев`ять місяців.

V. Висновки суду.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, наявність встановленої заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про стягнення заборгованості розстрочивши виконання рішення суду строком на дев`ять місяців, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та відповідає адекватним фактичним обставинам справи.

VІ. Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачами сплачений судовий збір в сумі 5368,00 грн згідно платіжних інструкцій №281 від 26.05.2023 та №59 від 26.05.2023.

Таким чином, за подання до суду вищевказаного позову згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивачі повинені були сплатити 2684,00 грн судового збору. Щодо решти судового збору в сумі 2684,00 грн, суд прийшов до висновку, що його слід повернути одному з позивачів, а саме Чернівецькій обласній раді як надмірно сплачений.

Крім того, з огляду на визнання позову відповідачкою, позивачу обласному комунальному підприємству «Центр комунального майна» (58018, м. Чернівці, пров. Текстильників, буд. 1, код ЄДРПОУ 21413657) слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжною інструкцією №59 від 26.05.2023, що складає 1342,00 грн., решту судового збору в сумі 1342,00 грн, - покласти на відповідачку з вини якої спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236 242 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Берник Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) на користь Чернівецької обласної ради (58002, м. Чернівці, вул. М. Грушевського, буд.1, код ЄДРПОУ 25081241) заборгованість у сумі 8826,42 грн.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області в цій частині на дев`ять місяців згідно наступного графіка:

-до 30 жовтня 2023 року 200,00 грн;

-до 30 листопада 2023 року 200,00 грн;

-до 30 грудня 2023 року 200,00 грн;

-до 30 січня 2024 року 1371,07 грн;

-до 29 лютого 2024 року 1371,07 грн;

-до 30 березня 2024 року 1371,07 грн;

-до 30 квітня 2024 року 1371,07 грн;

-до 30 травня 2024 року 1371,07 грн;

-до 30 червня 2024 року 1371,07 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Берник Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) на користь обласного комунального підприємства «Центр комунального майна» (58018, м. Чернівці, пров. Текстильників, буд. 1, код ЄДРПОУ 21413657) заборгованість у сумі 12260,60 грн та 1342,00 грн судового збору.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області в цій частині на дев`ять місяців згідно наступного графіка:

-до 30 жовтня 2023 року 300,00 грн;

-до 30 листопада 2023 року 300,00 грн;

-до 30 грудня 2023 року 300,00 грн;

-до 30 січня 2024 року 2117,10 грн;

-до 29 лютого 2024 року 2117,10 грн;

-до 30 березня 2024 року 2117,10 грн;

-до 30 квітня 2024 року 2117,10 грн;

-до 30 травня 2024 року 2117,10 грн;

-до 30 червня 2024 року 2117,10 грн.

4. Повернути Чернівецькій обласній раді (58002, м. Чернівці, вул. М. Грушевського, буд.1, код ЄДРПОУ 25081241) надмірно сплачений судовий збір, що складає 2684,00 грн на підставі приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір», що був сплачений згідно платіжної інструкції №281 від 26.05.2023 року, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи №926/2576/23.

5. Повернути комунальному підприємству «Центр комунального майна» (58018, м. Чернівці, пров. Текстильників, буд. 1, код ЄДРПОУ 21413657) 50% судового збору, що складає 1342,00 грн, на підставі частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», що був сплачений згідно платіжної інструкції №59 від 26.05.2023 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №926/2576/23.

6. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2023 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/