Постанова

від 26.09.2023 по справі 910/4490/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4490/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючий, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,

за участю представників:

позивача - Поліщука П.П. (адвокат), Печулік В.П. (директор),

відповідача - Гаврищука Е.В. (самопредставництво),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденфлора"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Сташків Р.Б.)

від 14.09.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Козир Т.П., судді - Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.)

від 20.06.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденфлора"

до: 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

2. Державного підприємства "Сетам"

про визнання переможцем електронних торгів, визнання електронних торгів такими, що відбулися та зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство) та Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - СЕТАМ), у якому просило суд:

- визнати Товариство переможцем електронних торгів із реалізації арештованих активів, а саме - техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше (лот №511441) (далі - Майно), що проведені СЕТАМ 29.04.2022;

- визнати вказані електронні торги такими, що відбулися;

- зобов`язати Агентство оформити та видати Товариству акт про реалізацію на електронних торгах арештованих активів, а саме - Майна.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії Агентства щодо припинення електронних торгів та відмови у видачі Товариству акта про реалізацію Майна на електронних торгах є протиправними, вчиненими з порушенням вимог пунктів 11 та 22 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року №719 (далі - Порядок) та прав Товариства, як переможця електронних торгів.

3. Агентство проти позову заперечувало, посилаючись на те, що на підставі пункту 11 Порядку та пункту 2.2.4 договору від 29.01.2021, укладеного між відповідачами, було правомірно припинено торги та знято Майно з реалізації на електронних торгах, тому обґрунтовано відмовило позивачу у оформленні та видачі акта про реалізацію Майна на електронних торгах.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.07.2021 у справі №991/4525/21 арештоване Майно було передано в управління Агентства для здійснення заходів з управління речовими доказами з метою збереження їх економічної вартості на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

5. 31.12.2021 Агентство направило СЕТАМ заявку №23 про передачу Майна для реалізації на електронних торгах.

6. Стартова ціна реалізації Майна була встановлена на підставі Звіту з оцінки майна вих. № 2281/1 від 11.02.2022 (далі - Звіт від 11.02.2022) та складала 15 569 986,35 грн.

7. Звіт від 11.02.2022 було складено Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-консультаційний центр" (далі - ТОВ "Експертно-консультаційний центр") на підставі договору надання послуг з оцінки майна № 2281 від 27.01.2022, укладеного із Агентством.

8. 19.04.2022 на веб-сайті СЕТАМ (https://setam.net.ua/auction/509648) було розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги із реалізації Майна.

9. Позивач після подання заявки на участь в цих електронних торгах та сплати гарантійного внеску був допущений до участі в електронних торгах із реалізації майна, як учасник №9.

10. 29.04.2022 до Агентства надійшов лист ТОВ "Експертно-консультаційний центр" від 28.04.2022 №1321.

11. Відповідно до цього листа експертна установа повідомила, що при виконанні Звіту від 11.02.2022 у зв`язку із недостатнім ознайомленням з об`єктом оцінки допустила неточності при ідентифікації майна - його кількості та технічних характеристик, які суттєво вплинули на кінцевий результат розрахунку, що, відповідно, може завдати шкоди інтересам держави або інших осіб при продажу за визначеною в Звіті від 11.02.2022 ціною. Зважаючи на зазначене, ТОВ "Експертно-консультаційний центр" просило відповідачів не проводити реалізацію майна за ціною, що була визначена в результаті розрахунку в Звіті від 11.02.2022, та направити його на доопрацювання й усунення неточностей для запобігання порушень інтересів держави, потенційних покупців та власників майна.

12. Також 29.04.2022 до Агентства надійшов лист ТОВ "Українська аукціонна платформа" від 28.04.2022 №28/04, в якому вказано, що по аукціону, який проводитиме ДП "СЕТАМ", лот 511441, 29.04.2021, ціна знижена в декілька разів та не відповідає ринковій, у зв`язку з чим просить призупинити торги та провести перевірку на наявність корупції.

13. У цей день надійшов лист від Бойка О.І. від 28.04.2022, у якому він вказав, що 28.04.2022 спробував подати заяву на участь у торгах, однак система не дозволила подати заяву з посиланням на те, що дата закінчення подання заявок 28.04.2022 09:00, хоча у інформаційному повідомленні про торги дата закінчення подання заявок була вказана 29.04.2022 08:00. Вказану невідповідність дати закінчення подання заявок, а також істотно занижену ціну лоту (не менше, ніж в 5-6 разів) заявник вважає штучним зменшенням кількості учасників електронних торгів, а тому просить скасувати електронні торги.

14. 29.04.2022 на офіційному сайті СЕТАМ було опубліковано інформацію про проведення електронних торгів з продажу майна (лот №511441). Ці торги були проведені. Учасника №9 (позивача) було визнано переможцем, від нього надійшла найвища цінова пропозиція у сумі 16 660 000,00 грн.

15. 29.04.2022 було сформовано відповідний протокол №570545 про проведення електронних торгів, у якому переможцем торгів визнано учасника № 9 (позивача) із встановленням суми, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця (Агентства) - 16 660 000 грн, та строку, в який ці кошти мають бути сплачені переможцем, - до 10.05.2022. Цей протокол підписано уповноваженими особами від імені переможця - позивача та організатора торгів - СЕТАМ.

16. Листом від 02.05.2022 № 134/6.1-33-22/6 Агентство звернулося до СЕТАМ щодо проведення рецензії на Звіт від 11.02.2022.

17. Агентство отримало від оцінювача Алавердова Р.Е. (сертифікат №1383 від 27.09.1999, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 1612 від 28.09.2004; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 7944-ПК від 27.01.2021); рецензію від 06.05.2022 на Звіт від 11.02.2022, відповідно до якої зазначений Звіт, виконаний станом на 11.02.2022, є повним звітом про оцінку та є таким, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, які вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення.

18. У вказаній рецензії містяться наступні висновки: залучені до проведення виконавці не мали права на здійснення професійної оціночної діяльності за відповідними напрямами на дату виконання оцінки, сертифікат СОД, що зазначено у Звіті, вичерпав свій строк дії 14.09.2021 та не є дійсним на дату оцінки та дату закінчення формування звіту; оцінювачем не ідентифіковано об`єкт оцінки, у звіті не зазначена кількість рухомих речей, що підлягають оцінці; у звіті зазначена інформація про проведення візуального огляду майна, однак не надано підтвердження у вигляді фотофіксації, не зазначено технічний стан оцінюваних рухомих речей; у звіті вказана інформація, що вміст запакованого товару та наявна комплектація не перевірялась, однак зазначено що фізичні властивості батареї (акумуляторів) мають суттєвий знос; використані методичні підходи в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають недоліки, що вплинули на достовірність оцінки; звіт та додатки не містять інформації, що підтверджує проведений візуальний огляд об`єкта оцінки, відсутні принт-скрини об`єктів продажу, що відібрані для проведення аукціону; у звіті відсутня нумерація таблиць та частково відсутня нумерація сторінок; виконавцем не сформовано чіткий перелік рухомих речей, що підлягають оцінці, не визначена кількість позицій, не проведено ідентифікації об`єкта оцінки на відповідність заявленому переліку; відсутній аналіз поточного та обґрунтування найбільш ефективного використання об`єкту оцінки; "знижка у разі прискореної реалізації" та "знижка оптова" є ідентичними за обґрунтуваннями, не доцільно застосовувати дві однакові за змістом знижки; "знижка з цін. Прийняте значення 30%" - не логічне застосування даної знижки до нового товару, з непорушеною комплектацією; у звіті не зазначено, чи містять ціни відібраних об`єктів порівняння та визначена ринкова вартість податок на додану вартість; вибіркова перевірка засвідчила помилкове використання даних, відібраних для порівняння пропозицій продажу.

19. 10.05.2022 позивач сплатив на рахунок Агентства, що був вказаний у протоколі електронних торгів, кошти за Майно в сумі 16 660 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 4 від 10.05.2022.

20. 12.05.2022 Агентство звернулось до СЕТАМ листом № 1867/6.1-33-22/6 з вимогою про припинення електронних торгів та зняття активу (лот №511441) з реалізації. Підставою для припинення електронних торгів із реалізації майна було названо обставину отримання рецензії № 2281/1 від 06.05.2022 на Звіт від 11.02.2022.

21. 18.05.2022 кошти, сплачені за платіжним дорученням № 4 від 10.05.2022, були повернуті Агентством на рахунок позивача, з якого вони були перераховані.

22. 18.05.2022 позивач звернувся до Агентства із скаргою на бездіяльність щодо оформлення та видачі акта про реалізацію активів.

23. Агентство листом від 03.06.2022 за вих. №249/6.1-32-22/6 відмовило позивачу в оформленні та видачі акта про реалізацію активу у зв`язку з тим, що електронні торги припинено, а актив знято з реалізації.

24. Згідно з рецензією від 01.06.2022 на Звіт від 11.02.2022, складеною рецензентом Асоціації незалежних оцінювачів Маначинським В.В., у звіті відсутня нумерація таблиць та частково відсутня нумерація сторінок; оцінювачем не сформований чіткий перелік рухомих речей, що підлягають оцінці, а також не визначена загальна кількість позицій; в додатках до звіту відсутні принт-скрини об`єктів, які були відібрані у якості аналогів; оцінювачем не перевірявся вміст та наявна комплектація запакованого товару, а також особисто не визначався технічний стан оцінюваних рухомих речей; зазначені зауваження не вплинули на достовірність рецензії.

25. Згідно з рецензією від 09.06.2022 на Звіт від 11.02.022, складеною рецензентами ОСОБА_1. та ОСОБА_2., у звіті не наведена кількість позицій, що оцінюються; таблиці та частина сторінок не пронумеровані; в додатках не наведені принт-скрини аналогів, що вочевидь обумовлено значною кількістю об`єктів; вміст та наявна комплектація запакованого товару, технічний стан оцінюваних рухомих речей оцінювачем не перевірявся; зазначені зауваження не вплинули на достовірність рецензії.

26. У липні 2022 року суб`єкт оціночної діяльності ТОВ "Агенція консалтингових послуг" провів оцінку вказаного Майна (техніки нової та вживаної: мобільні телефони, годинники, ноутбуки, процесори, плати, навушники, зарядні пристрої, чохли для техніки та інше) та склав Звіт про оцінку станом на 18.07.2022 року (оцінка була здійснена порівняльним методом) вартість майна становить 85 293 931,00 грн, було оцінено 2876 об`єктів (окремі об`єкти згруповані за моделями/станом).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

27. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 у позові відмовлено.

28. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.

29. Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 касаційну скаргу АРМА задоволено частково, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

30. Верховний Суд виходив з того, що для правильного вирішення справи необхідно встановлення обставин, зокрема, щодо обґрунтованості ринкової ціни товару та ціни, яка була визначена за результатами проведених торгів та оцінка відповідних доказів, але суд першої інстанції, зосередившись на праві АРМА припинити торги, зазначеного не врахував, а суд апеляційної інстанції таку помилку не виправив.

31. Після нового розгляду Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 20.06.2023, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

32. Суд апеляційної інстанції відхилив аргументи позивача, що договір купівлі-продажу активу між позивачем та Агентством фактично було укладено 29.04.2022 в момент визначення засобами системи реалізації майна позивача переможцем електронних торгів (момент акцепту його пропозиції), і зазначив, що висновок суду першої інстанції, що реалізація Майна не була завершена, відомості про факт завершення реалізації Майна не були внесені до інформаційного повідомлення, тому Агентство мало право припинити електронні торги, відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.03.2022 у цій справі.

33. Виконуючи вказівки Верховного Суду щодо встановлення обставин обґрунтованості ринкової ціни товару та ціни, яка була визначена за результатами проведених торгів, суд апеляційної інстанції, оцінивши докази у справі в їх сукупності, дійшов висновку, що реалізація майна відбулась за цінами, нижчими за ринкові, а позивачем вказані обставини не спростовані.

34. Суд апеляційної інстанції, керуючись частиною третьою статті 269 ГПК України, не прийняв додаткові докази: висновок експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи від 14.06.2023 №3388, згідно з яким вартість арештованих активів станом на 29.04.2022 складає 16 633 720,51 грн, що був поданий 19.06.2023 позивачем, а також рецензію від 11.08.2022, що відповідач 1 додав до пояснень від 03.05.2023, оскільки такі не подавались до суду першої інстанції, а така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

35. 07.07.2023 Товариство подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

36. 17.07.2023 скаржник через систему "Електронний суд" направив до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, у межах строку для звернення з касаційною скаргою.

37. Скаржник визначив, що підставами, на яких подається касаційна скарга, є пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

38. Скаржник посилається на неправильне застосування норм статті 202 ГК України, статей 228, 525, 598, 599, 638, 650 - 656, 693 ЦК України, пункту 4 Розділу VII Правил електронних торгів арештованими активами, затверджені наказом ДП "СЕТАМ" № 17 від 15.02.2021, пунктів 10, 11 та 22 Порядку без урахування висновків Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).

39. Скаржник зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема:

- статей 650, 655, 656 ЦК України - без врахування висновків, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 103), від 19.06.2018 у справі № 910/5640/16, а також у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 910/8209/19, від 16.09.2022 у справі № 910/3402/19 та від 15.03.2023 у цій справі, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу;

- статей 651 - 654 ЦК України - без врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 24.11.2021 у справі № 357/15284/18, від 21.12.2021 у справі № 668/10350/15; від 02.11.2022 у справі № 146/1094/21, щодо з`ясування наявності права, передбаченого договором або законом, відмовитися від укладення уже укладеного правочину;

- частини другої статті 638 ЦК України та пункту 4 Розділу VII Правил - без врахування висновків, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 47-50); від 23.10.2019 у справі 922/3537/17 (пункти 44 - 47); постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 910/3402/19, що моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції; протокол електронних торгів підписується організатором та переможцем і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі; подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу, як окремого документа, положеннями Порядку та Правил не передбачене;

- статей 525, 598 ЦК України - без врахування висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18, від 24.11.2021 у справі № 357/15284/18, від 02.11.2022 у справі № 146/1094/21, що якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору;

- пункти 10, 11 та 22 Порядку - без врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах); постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/5640/16 (акт про реалізацію активів, є волевиявленням продавця щодо передання проданого майна у володіння покупцю, а не оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на публічних торгах); Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 та від 13.02.2013 у справі № 6-174цс12, а також Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 07.07.2020 у справі № 438/610/14, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.11.2022 у справі №461/4262/17 (щодо процедури реалізації майна на прилюдних торгах);

- статті 202 ГК України, статей 598, 599, 693 ЦК України - без врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2018 у справі № 904/4899/18, від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18, від 09.03.2023 у справі № 910/5041/22, щодо оплати товару та повернення плати за нього;

- статті 228 ЦК України - без врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 910/12692/18, від 13.06.2023 у справі № 914/2599/19, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 15.12.2021 у справі 910/6271/17, що для нікчемного правочину очевидним є те, що особа має намір вчинити такі дії, які є суспільно небезпечними, порушують норми публічного права; зазвичай такі дії цілеспрямовано порушують публічний порядок, тобто особа саме це має на меті, усвідомлює, що її дії насправді не є правочином, а суспільно небезпечним правопорушенням. Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили наявність та не встановили вини сторін правочину у формі умислу на досягнення протиправного результату, що не дозволяє кваліфікувати правочин з придбання майна на електронних торгах, як нікчемний.

40. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги Товариство посилається на те, що висновок судів, що Агентство мало право припинити електронні торги, є помилковим. Суди неправильно ототожнили момент завершення торгів із внесенням відомостей до інформаційного повідомлення, а не з моментом підписання протоколу. На думку скаржника, припинення торгів можливе лише до моменту формування протоколу, яким підтверджується укладення договору купівлі-продажу, а припинення торгів після укладення договору фактично є односторонньою відмовою від договору. Натомість, відповідно до помилкового висновку суду право припинити торги існує до моменту внесення організатором торгів на підставі листа Агентства відомостей про факт завершення реалізації майна (виконання переможцем його обов`язків щодо розрахунку та отримання майна).

41. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми частини першої статті 43, статті 80, частин першої, другої статті 269, частини п`ятої статті 310, частини першої статті 316 ГПК України, оскільки не встановив обґрунтованість/необґрунтованість ціни арештованих активів, яка сформована за результатом електронних торгів, їх дійсній ринковій вартості (чи не є така ціна (вартість) нижчою, вищою чи відповідною ринковій) та безпідставно відмовив у клопотанні про долучення до матеріалів справи та дослідження поданого Товариством висновку судового експерта, яким було визначено ринкову вартість арештованих активів на дату проведення спірних електронних торгів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

42. Скаржник не погоджується з визначеним розміром ціни майна та вважає, що суди неправильно застосували норми пунктів 64 та 58 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 "Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", статті 21 Закону про АРМА, пункти 8, 16 Порядку, і та не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у цій справі, що реалізація арештованого майна за цінами, які є нижчими від ринкових прямо суперечить вимогам законодавства і, у випадку укладення такого правочину, АРМА буде вимушена звертатись до суду щодо його недійсності. Також скаржник посилається на висновки Верховного Суду щодо визначення (формування) ринкової ціни.

43. 24.08.2023 позивач подав додаткові пояснення до касаційної скарги, в якій з посиланням на практику ЄСПЛ вказує на порушення принципу "належного урядування".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

44. Механізм реалізації активів на електронних торгах визначається Порядком реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 719 (далі - Порядок).

45. Пунктом 11 цього Порядку передбачено, що Агентство має право у будь-який час припинити електронні торги та зняти актив з реалізації у разі припинення дії визначеної законом підстави для реалізації активу або виявлення обставин, що перешкоджають реалізації активу відповідно до цього Порядку. У разі припинення електронних торгів та зняття активу з реалізації електронні торги визнаються такими, що не відбулися. У разі коли дія підстав (обставин), що спричинили припинення електронних торгів та зняття активу з реалізації, припиняється, зазначений актив передається Агентство для реалізації на перших електронних торгах відповідно до пункту 12 цього Порядку.

46. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

47. Водночас частина п`ята статті 310 ГПК України визначає, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

48. У постанові від 15.03.2022 Верховний Суд сформулював такі висновки щодо застосування норм Порядку, які є обов`язковими для апеляційної інстанції під час нового розгляду справи:

- АРМА має право у будь-який час припинити електронні торги та зняти актив з реалізації у разі припинення дії визначеної законом підстави для реалізації активу або виявлення обставин, що перешкоджають його реалізації (пункт 6.14 постанови);

- виходячи з аналізу пункту 10 Порядку, у системному зв`язку з іншими пунктами 14, 15, право припинити торги існує у АРМА до моменту їх завершення (включаючи перші, повторні торги або торги, які не відбулися), а припинення торгів має наслідком зняття активу з реалізації. При цьому застосування сполучника "та" (з огляду на відсутність інших альтернатив на кшталт застосування сполучника "або", "та/або" та інших), вказує на те, що припинення торгів і зняття активу з реалізації є пов`язаними діями (пункт 6.18 постанови);

- приймаючи до уваги те, що 1) торги проводяться не Агентством, а спеціально визначеним організатором торгів, 2) право Агентства спрямовано на припинення дії саме організатора торгів з реалізації майна, то колегія суддів вважає, що таке право може поширюватись на відносини з моменту передачі майна для реалізації до моменту завершення торгів (перших або повторних), який визначений у пункті 10 Порядку (пункт 6.19 постанови);

- щодо можливості припинення торгів у випадку виявлення обставин, що перешкоджають реалізації активу, то зазначений перелік таких обставин законодавчо не визначений, не є вичерпним і, вочевидь, обставина щодо визначення вартості майна, яке передано на реалізацію, що не відповідає критерію ринковості ціни є тією обставиною на підставі, якої АРМА мала право припинити торги. При цьому, як встановлено судами у справі, що розглядається, і АРМА, і ДП "СЕТАМ" отримали інформацію щодо виявлених недоліків Звіту з оцінки майна та прохання не проводити реалізацію майна за ціною, що була визначена в результаті розрахунку в Звіті до моменту завершення торгів, однак, Агентство, маючі всі повноваження на припинення торгів, жодних заходів не вчинило, а ДП "СЕТАМ" не звертався до Агентства з метою з`ясування його позиції щодо можливості проведення торгів за таких умов (п.6.20 постанови);

- відповідаючи на питання касаційної скарги щодо того, чи може Агентство, за умови наявності обґрунтованої інформації про суттєве заниження ринкової вартості активу, який реалізується, відмовитись від укладання правочину за результатами проведених торгів колегія суддів вважає за можливість надати ствердну відповідь, виходячи з наступного;

- абзацом десятим пункту 22. Порядку передбачено, що право власності на рухоме майно переходить до переможця електронних торгів з моменту підписання акта про реалізацію активів на електронних торгах, укладення договору купівлі-продажу щодо активів, визначених абзацом четвертим пункту 2 цього Порядку, за винятком активів, виникнення (перехід) прав власності на які підлягають державній реєстрації (пункт 6.21 постанови);

- реалізація арештованого майна за цінами, які є нижчими від ринкових прямо суперечить вимогам законодавства і, у випадку укладення такого правочину, АРМА буде вимушена звертатись до суду щодо його недійсності. При цьому колегія суддів враховує, що статтею 228 ЦК України передбачено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (пункт 6.24 постанови);

- обґрунтованість такої відмови, зокрема з посиланням на обставини реалізації за цінами, не нижчими за ринкові та, відповідно, їх спростування, покладається на сторони у справі відповідно до засад змагальності, які передбачають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України), обов`язку доказування і подання доказів, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України) (пункт 6.25 постанови).

49. Під час нового розгляду суд апеляційної інстанції виконав обов`язкові вказівки суду касаційної інстанції: встановив релевантні, на думку Верховного Суду, обставини, зокрема, що обґрунтованості ринкової ціни товару та ціни, яка була визначена за результатами проведених торгів, і застосував норми матеріального права згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15.03.2022 у цій справі, зокрема, щодо можливості АРМА відмовитись від укладання правочину за результатами проведених торгів у разі наявності обґрунтованої інформації про суттєве заниження ринкової вартості активу який реалізується.

50. У касаційній скарзі міститься посилання на необхідність застосування норм права, зокрема статей 202 ГК України, статей 228, 525, 598, 599, 638, 650 - 656, 693 ЦК України.

51. Верховний Суд виходить з того, що відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

52. У даному випадку з положень Порядку, суті та мети реалізації активів на електронних торгах випливає інше. Зокрема, у цій справі Верховний Суд прямо вказав на можливість АРМА відмовитись від укладання правочину за результатами проведених торгів у разі наявності обґрунтованої інформації про суттєве заниження ринкової вартості активу, який реалізується.

53. Висновки у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, були зроблені не в подібних правовідносинах, з іншими фактичними обставинами справи. У цих справах суд не вирішував питання правових наслідків зняття активу з реалізації та відмови Агентства укладати договір з переможцем електронних торгів після оформлення та підписання протоколу електронних торгів.

54. Висновки судів щодо застосування пунктів 10, 11 та 22 Порядку відповідають обов`язковим висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.03.2022 у цій справі.

55. За наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у перелічених у касаційній скарзі постановах суду касаційної інстанції, не знайшли свого підтвердження.

56. Щодо заперечень скаржника стосовно встановлених обставин, зокрема, щодо обґрунтованості ринкової ціни товару та ціни, яка була визначена за результатами проведених торгів та оцінка відповідних доказів, то слід виходити з того, що відповідно до статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

57. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17гс19) зазначено, що з огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (пункт 240 постанови).

58. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду, що вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо оцінка доказів зроблена судом першої та/або апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, що випливає з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, що закріплені в частині другій статті 300 ГПК України (пункт 42 постанови Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22).

59. Питання доказів та доказування врегульовані у Главі 5 ГПК України. Зокрема кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

60. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).

61. З огляду на встановлені статтею 269 ГПК України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

62. Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі), зробив висновок про те, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

63. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв додаткові докази. Висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм статті 269 ГПК України.

64. Інші заперечення скаржника стосовно правильності визначення стартової ціни майна, не розглядаються, оскільки фактично зводиться до необхідності переоцінки Верховним Судом вже оцінених судом апеляційної інстанції доказів у справі з метою встановлення інших обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

65. Аргументи скаржника щодо порушення принципу "належного урядування", що викладені у додаткових поясненнях, Верховний Суд не розглядає, оскільки відповідно до частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

66. Відповідно до положень частини 1 статті 298 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

67. У частині 1 статті 288 ГПК України визначено що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

68. Додаткові пояснення до касаційної скарги надані скаржником до Верховного Суду 24.08.2023, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на їх подання. З огляду на викладене Верховний Суд не бере ці доповнення скаржника до касаційної скарги до уваги (залишає їх без розгляду).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

70. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

72. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденфлора" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 910/4490/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко