Ухвала

від 03.10.2023 по справі 918/293/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/293/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Садового товариства "Західний"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023

та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023

у справі за позовом Садового товариства "Західний"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023 (подана 10.08.2023) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Садового товариства "Західний" (далі - позивач, скаржник) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 у справі № 918/293/23 разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 касаційну скаргу Садового товариства "Західний" залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з необхідністю надати інші докази для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження або зазначити інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження, а також надати докази на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності про сплату судового збору з визначеної вартості спірного майна.

26.09.2023 (подано 22.09.2023) до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення без руху від 04.09.2023 надійшла заява про усунення недоліків, у встановлений судом строк, надано копію довідки про балансову вартість опор (спірного майна) № 15 від 17.03.2023 згідно обліковим даним якої, в Садовому товаристві "Західний" експлуатується 1283 опори загальною вартістю 36 285,00 грн з урахуванням зносу. Інших документів на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2023 скаржником не надано.

Предметом позову у цій справі є визнання за Садовим товариством "Західний" право приватної власності на бетонні електроопори в кількості 1283 штук, на які змонтовані повітряні лінії електропередач потужністю 04 кВт загальною протяжністю 34,17 км, розташовані та території Садового товариства "Західний", с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023, яким у позові відмовлено, та Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023, прийняти нове рішення про задоволення позову.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги та заяви про усунення недоліків, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 293 Господарського процесуального кодексу України регулює порядок відмови у відкритті касаційного провадження.

За пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України).

Предметом позову у цій справі є визнання права приватної власності на майно (бетонні електроопори в кількості 1283 штук), вартість якого складає 36 285,00 грн згідно наданої скаржником довідки про балансову вартість спірного майна № 15 від 17.03.2023, що становить значно менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (2 684,00 грн х 100 = 268 400, 00 грн).

Отже, справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

Таким чином справа № 918/293/23 є малозначною в силу положень чинного законодавства.

Можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

За змістом частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.

Суд звертає увагу, що посилання на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без належного обґрунтування підстав визначених пунктом 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах з ціною позову, яка становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Садового товариства "Західний" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 у справі № 918/293/23, на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Садового товариства "Західний" постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 та рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 у справі № 918/293/23.

2. Оригінал касаційної скарги з додатками повернути Садовому товариству "Західний".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак