Рішення

від 03.10.2023 по справі 159/3335/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3335/23

Провадження № 2/159/865/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Яртек»</a> (далі ТОВ «Яртек»)

з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- ОСОБА_2 ,

- товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» провідшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом мотивуючи тим, що 14.10.2021 під час дорожньо-транспортної пригоди з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «Daf Xf 105.460» р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmits» р.н. НОМЕР_2 , був пошкоджений транспортний засіб позивача марки «Renault Master» р.н. НОМЕР_3 .

Приймаючи до уваги те, що на час дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Яртек» та керував належним товариству транспортним засобом, позивач просив стягнути з ТОВ «Яртек» 112119,34 грн майнового збитку у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу, 8000 грн витрат на проведення експертизи, 6629 грн витрат на евакуацію транспортного засобу, 20000 грн компенсації моральної шкоди, 10000 грн витрат на правничу допомогу і 1567,49 грн судового збору.

Представник відповідача ТОВ «Яртек» проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву (а.с.65) зазначив, що вироком Хмельницького міськрайонного суду від 03.05.2022 водій ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тому є особою, відповідальною за завдану шкоду. У свою чергу ТОВ «Яртек», як власник транспортного засобу, виконало приписи законодавства, застосувало цивільно-правову відповідальність в ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» і повідомило страховика про страховий випадок. Позивач не звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування, неправомірно переклавши обов`язок з відшкодування шкоди на відповідача. Також відповідач вважає заявлений до стягнення розмір моральної шкоди необґрунтовано завищеним.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Позивач у відповіді на відзив (а.с.69) послався на неможливість отримати страхове відшкодування від ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», яке знаходиться на стадії ліквідації, та відмову МТСБУ здійснити виплату у зв`язку із втратою цією страховою компанією статусу асоційованого члена.

Справа розглянута в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.07.2023 суд залучив до участі в справі товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (далі ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай»).

Пояснень від третіх осіб не надходило.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача Кривошей А.М. заперечив проти залучення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» в якості відповідача, просив стягнути завдану шкоду з ТОВ «Яртек».

Представник відповідача Прадищук Л.М. просила у позові відмовити з підстав наведених у письмових заявах по суті справи.

В судове засідання учасники не з`явились, від кожного надійшли заяви про розгляд справи у їхній відсутності.

З урахуванням частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є 03.10.2023.

Судом встановлено, що 14.10.2021 приблизно о 07 год 15 хв ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки водія ТОВ «Яртек», керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача «DAF XF 105.460» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ SCS 24» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі М-30 сполученням «Стрий Ізварине» в напрямку від с. Копистин Хмельницького району до смт. Ярмолинці Хмельницької області, на 272 км + 200 м цієї автодороги (поблизу с. Копистин Хмельницького району), в порушення п.п.1.3 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не відреагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху праворуч, пересікши горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка позначає край проїзної частини дороги, виїхав на праве узбіччя, яке не призначене для руху транспортних засобів, несвоєчасно виявив на цьому узбіччі знак аварійної зупинки, який був виставлений позаду автомобіля «Renault master» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який стояв на цьому узбіччі в нерухомому стані з увімкненим світлом фар та сигналом аварійної зупинки, та допустив наїзд передньою частиною сідлового тягача «DAF XF105.460» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в задню частину автомобіля «Renault master» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 . В результаті цього автомобіль «Renault master» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 відкинуло вперед і він своєю передньою частиною наїхав на ОСОБА_3 , який перебував на правому узбіччі поряд із передньою частиною цього автомобіля та виконував його ремонтні роботи. Внаслідок цього ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.05.2022 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Вирок набрав законної сили 25.08.2022.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням таких положень закону суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені вироком суду про визнання винуватим у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_2 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Яртек» і керував автомобілем марки «DAF XF105.460» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належав на праві власності цьому товариству.

Цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «DAF XF105.460» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» за полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №203630943 від 17.04.2021. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) встановлений - 130000,00 грн, з визначенням франшизи у розмірі 1000,00 грн.

Власником автомобіля марки «Renault Master» р.н. НОМЕР_3 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.9,19) і вироком суду від 03.05.2022 (а.с.48) в частині вирішення долі речового доказу і повернення автомобілів за належністю їхнім власникам.

В матеріалах справи міститься повідомлення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» про ДТП за участю вище вказаних транспортних засобів (а.с.12).

У адресованому МТСБУ листі позивач просив провести виплату страхового відшкодування замість ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», яке припинило свою діяльність.

Покликаючись на положення статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ повідомило позивачу про відсутність підстав для здійснення виплати, оскільки МТСБУ виконує зобов`язання страховика за внутрішніми договорами страхування у разі недостатності коштів та майна страховика учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований. На цей час процедура ліквідації ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» не завершена.

Згідно з висновком судового експерта №03-2023 від 05.02.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Master» р.н. НОМЕР_3 без врахування коефіцієнта фізичного зносу деталей становить 483701,40 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 192844,82 грн, ринкова вартість автомобіля до ДТП -112119,34 грн.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступним мотивів.

За правилами статей 15,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а суд може захистити це право в один із способів, визначений статтею 16 ЦК або іншим способом, встановленим законом чи договором.

В силу ст.22 ЦК України особа, якій завдані збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні підстави відшкодування шкоди визначені у статті 1166 ЦК України. Відповідно до частин першої, другої цієї статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до приписів статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.11.2020 у справі № 760/28302/18-ц.

Ураховуючи наведене суд відхиляє доводи представника ТОВ «Яртек» з приводу безпосереднього стягнення завданої позивачу шкоди з винного у ДТП водія ОСОБА_2 .

Обов`язок відшкодувати завдану позивачу шкоду покладається на власника транспортного засобу ТОВ «Яртек».

При визначенні межі відповідальності ТОВ «Яртек» суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 6 Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку слугує в силу статті 979 ЦК підставою для виплати страхувальникові чи іншій, визначеній у договорі страхування особі, страховиком страхової виплати.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (ст.9 Закону №1961-ІV).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

В силу статті 28 Закону №1961-ІV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана зокрема з пошкодженнямчи фізичнимзнищенням транспортногозасобу, з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу регламентовано статтею 30 Закону №1961-ІV.

Так, пунктом 30.1 статті 30 Закону №1961-ІV (в редакції чинній на час ДТП) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц та у постанові від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 сформульовано висновок, про те, щовідшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗакону №1961-IVу страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Судом встановлено, що згідно з висновками експерта №03-2023 від 05.02.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача перевищує ринкову вартість автомобіля до ДТП (112119,34 грн), тобто ремонт автомобіля є економічно необґрунтованим. Даний транспортний засіб вважається фізично знищеним і в такому випадку відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач не надав суду доказів вартості залишків знищеного транспортного засобу, проте за будь-яких умов різниця між ринковою вартістю автомобіля позивача до та після ДТП, а також витрати на евакуацію автомобіля у сукупності будуть меншими ніж ліміт відповідальності страховика (130000 грн).

Отже у цій справі не йдеться про завдання відповідачем ТОВ «Яртек» шкоди, яка перевищує ліміт відповідальності страховика.

З урахуванням положень ст.12 Закону №1961-ІVіз відповідача ТОВ «Яртек» на користь позивача необхідно стягнути лише 1000 грн франшизи.

Всупереч вимог ст.51 ЦПК України позивач не скористався правом на залучення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» в якості другого відповідача.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, залучати відповідачів або без згоди позивача вирішувати питання про їх заміну з неналежного на належного.

Позивач заперечив проти залучення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» до справи в якості відповідача, мотивуючи тим, що останнє припинило діяльність і не проводить виплат, тому обов`язок відшкодувати шкоду повністю покладається на відповідача.

Такі доводи є помилковими.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (частина четверта статті 91, частина п`ята статті 104 ЦК України).

У Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про припинення чи ліквідацію ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай».

На даний час триває визначена ст.105 ЦК України процедура припинення на підставі рішення засновників.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до частин першої - третьоїстатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає зокрема у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральну шкоду представник позивача мотивував стражданнями позивача через знищення і неможливість використання належного йому на праві власності транспортного засобу, а також через відсутність своєчасної компенсації шкоди зі сторони винної особи і страхової компанії.

Приймаючи до уваги той факт, що позивачу, як власнику автомобіля, дійсно було завдано майнової шкоди, враховуючи вартість втраченого майна, тривалість порушення прав позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає адекватною компенсацію моральної шкоди в розмірі заявлених 20 000 гривень, яку належить стягнути з ТОВ «Яртек».

Щодо вирішення судових витрат.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних в розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та на залучення експертів.

За правиламистатті 141 ЦПК Українипри розподілі судових витрат судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені позивачем до суду підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1567,49 грн.

Позовні вимоги задоволені на 15% (21000 х 100% : (112119,34+20000+6629), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1567,49х15%:100% = 235 гривень судового збору.

Заявлені до стягнення 8000 грн витрат на залучення судового експерта задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами і не стосуються обсягу відповідальності відповідача ТОВ «Ятрек».

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 28.03.2023, квитанції до прибуткового касового ордера №19-23 позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Від відповідача не надходило клопотань в порядку ч.5 ст.137 ЦПК України про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, оскільки у розумінні положень частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 і неодноразово повторював Верховний Суд, зокрема у постанові від 09.02.2022 у справі № 523/3904/19.

З огляду на те, що позов задоволено частково з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1500 грн витрат на правничу допомогу, що відповідає 15 % від заявлених 10000 грн.

Керуючись статтями 258 - 265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 22, 192, 1166, 1192, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Яртек»</a> на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень відшкодування майнової шкоди, 20 000 (двадцять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди, 235 (двісті тридцять п`ять) гривень судового збору, 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Кривошей Анатолій Миколайович, адреса: вул.Незалежності, 31/1, м.Любомль Волинської області.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Яртек»</a>, код ЄДРПОУ 41916736, адреса: вул.Княгині Ольги, 4, м.Ковель Волинської області.

Представник відповідача адвокатПрадищук ЛідіяМихайлівна,адреса:вул.Ковельська,92,с.ДубовеКовельського району.

Повне судове рішення складене 03.10.2023

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК