Рішення

від 02.10.2023 по справі 363/3204/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.10.2023 Справа № 363/3204/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Петрова Б.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Фоя Лідія Андріївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Фоя Лідія Андріївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . У відповідності до заповіту, який був складений та посвідчений 24 березня 2010 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шостаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №550, ОСОБА_4 на випадок свої смерті зробив заповітне розпорядження, яким заповів своїй донці ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222783200:03:001:0032, площею 4,6383 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області. Крім того, у відповідності до заповіту, який був складений та посвідчений 29 січня 2005 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області

Шостаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №276, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким заповів своїй онуці ОСОБА_6 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що після смерті її батька ОСОБА_4 , спадкова справа не заводилась, а майно успадкувала її мати ОСОБА_5 , у порядку статті 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть та про що складено відповідний актовий запис №281. Ще за життя ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті, зробила заповітне розпорядження яким заповіла ОСОБА_6

частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується заповітом, який був складений та посвідчений 29 січня 2005 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шостаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №2767. Крім того, відповідно до заповіту, який був складений та посвідчений 24 березня 2010 року, ОСОБА_5 на випадок свої смерті заповіла своєму синові ОСОБА_3 земельну ділянку в кадастровим номером 3222783200:03:001:0033, площею 4,5844 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області. Позивач вказує, що після смерті її матері залишилося спадкове майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровими номерами 3222783200:03:001:0032, 3222783200:03:001:0033. Маючи намір прийняти спадщину після померлої матері позивач звернулась з відповідною заявою до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Фої Л.А. Однак, 9 червня 2023 року позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка обґрунтована тим, що позивачем не були виконані передбачені статтями 1268-1270 ЦК України, дії які б свідчили про прийняття нею спадщини, а саме фактичний вступ або подана в нотаріальну контору заява протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, оскільки 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, 6 березня 2022 року позивач була вимушена виїхати до Німеччини. 28 травня 2022 року позивач на деякий час повернулася до України, оскільки після смерті батька стан здоров`я матері значно погіршився, а 5 червня 2022 року, вже після поховання матері, вона знову виїхала до Німеччини. Позивач вказує, що військова агресія, вимушений виїзд за кордон, смерть батька, а через два місяці і матері, вплинуло на психоемоційний стан позивача, а тому вона не змогла звернутися з відповідною заявою до нотаріуса. Крім того, перебуваючи незначний проміжок часу в Україні в особистій розмові з нотаріусом позивач дізналася, що з початком війни, з метою безпеки, були зачинені всі державні реєстри, і свою роботу лише в травні 2022 року.

На підставі викладеного у позовній заяві, позивач просить визначити їй додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої

ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання

16 серпня 2023 року о 10:00.

Також, вказаною ухвалою, за клопотанням позивача, витребувано у Приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Фої Лідії Анатоліївни належним чином завірену копію спадкової справи №35/2023, що була заведена після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У підготовче судове засідання учасники провадження не з`явились, при цьому

1 серпня 2023 року, засобами поштового зв`язку, до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечує, а 15 серпня 2023 року, засобами поштового зв`язку, аналогічна заява надійшла і від відповідача ОСОБА_2 .

Також, 15 серпня 2023 року, засобами поштового зв`язку, до суду надійшов лист Приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Фої Л.А., у якому зазначено, що в ухвалі суду від 19 червня 2023 року допущено описку, а саме помилково вказано її по-батькові « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 », у зв`язку з чим вказану ухвалу не було виконано. Крім того в листі просить розгляд справи проводити без її участі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2023 року виправлено описку, допущену в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 19 червня 2023 року, а саме замість помилково зазначеного по-батькові третьої особи - « ОСОБА_7 », постановлено вважати вірним « ОСОБА_8 ».

Копію ухвали суду було надіслано на електронну адресу Приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Фої Лідії Андріївна з метою виконання ухвали суду від 19 червня 2023 року в частині витребування доказів.

У зв`язку із зазначеним підготовче судове засідання було відкладено на 15:30

11 вересня 2023, про що повідомлено учасників провадження.

У призначене підготовче судове засідання учасники провадження не з`явились, при цьому до суду надійшла заява позивача про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку із ненадходженням на адресу суду витребуваної ухвалою суду від 19 червня

2023 року інформації з метою особистого передання ухвали суду нотаріусу.

У зв`язку із неявкою у судове засідання учасників провадження, відсутністю спадкової справи та з урахуванням заяви позивача підготовче судове засідання було відкладено на 15:30 2 жовтня 2023 року, про що повідомлено учасників провадження.

Крім того, як вбачається з розписки, що міститься в матеріалах справи, 11 вересня 2023 року позивачу було надано лист та копію ухвали суду від 19 червня 2023 року для передання нотаріусу.

12 вересня 2023 року, на виконання вимог ухвали суду від 19 червня 2023 року, до суду від Приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Фої Л.А. надійшла копія спадкової справи №35/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

У підготовче судове засідання призначене на 2 жовтня 2023 року учасники провадження не з`явились, при цьому до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні, у зв`язку із визнанням відповідачами позову.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує заяву позивача, визнання відповідачами позовних вимог, а також заяву третьої особи про розгляд справи у її відсутності.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої

статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Відповідно до абз. 6 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки відповідачі позов визнали, а визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами, судом не установлено.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 12 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено що батьками позивача ОСОБА_9 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с 8).

13 вересня 1980 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 , внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 8, 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 87 років помер ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 19 квітня 2022 року Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №691401 від 15 листопада 2006 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №653, ОСОБА_4 на підставі рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу Макарівської райдержадміністрації від 25 жовтня 2006 року №1056 (розпорядження) належала земельна ділянка площею 4,6383 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району, цільове призначення ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222783200:03:001:0032 (а.с. 16).

Також, батьками позивача було придбано квартиру, по частині кожен, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу серії АЕК №377844 від 15 травня 2002 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. та зареєстрований в реєстрі за №2077 (а.с. 17).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчений 29 січня 2005 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шостак В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №276, яким, на випадок своєї смерті, заповів належну йому на праві особистої власності частину квартири, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 (а.с. 26).

Крім цього, 24 березня 2010 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким на випадок свої смерті заповів своїй дочці гр. ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку, надану для ведення особистого селянського господарства, площею 4,6383 га., кадастровий номер 3222783200 03 001 0032 (державний акт ЯД 691401, виданий Макарівською райдержадміністрацією 15 листопада 2006 року), яка знаходиться на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області. Вказаний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шостак В.Я., зареєстровано у реєстрі за №559 та зареєстровано в спадковому реєстрі за номером 49077487, (а.с. 20, 21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 87 років померла ОСОБА_5 , 1935 року народження, про що 2 червня 2022 року Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 11).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, який посвідчений 29 січня 2005 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шостак В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №2767, яким, на випадок свої заповіла належну їй на праві особистої власності частину квартири, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 (а.с. 25).

Крім цього, 24 березня 2010 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким на випадок свої смерті заповіла: своїй дочці гр. ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку надану для ведення садівництва, площею 0,0310 га, кадастровий номер 3221810101 01 1620020 (державний акт ЯЕ 609200, виданий Вишгородською міською радою

14 листопада 2008 року), яка знаходиться на території

АДРЕСА_2 ; своєму сину гр. ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку, надану для ведення особистого селянського господарства, площею

4,5844 га., кадастровий номер 3222783200 03 001 0033 (державний акт ЯД 691403, виданий Макарівською райдержадміністрацією 17 листопада 2006 року), яка знаходиться на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області. Вказаний заповіт зареєстровано в спадковому реєстрі приватним нотаріусом Шостак В.Я. за номером 49077525, (а.с. 30, 31).

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №72633560 від 25 травня

2023 року, після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Фоєю Л.А. було заведено спадкову справу №35/2023 (номер у спадковому реєстрі 70713689) (а.с. 13).

Як убачається із матеріалів спадкової справи №35/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , 29 травня 2023 року до приватного нотаріуса надійшла заяв ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_5 , зазначивши у заяві, що крім неї спадкоємцем за законом є син спадкодавця ОСОБА_3 (а.с. 72).

З матеріалів спадкової справи, також вбачається, що інші особи, крім позивача, до нотаріуса не зверталися, свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ОСОБА_5 не видавалось.

Постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Фої Л.А. від 29 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкоємець на час відкриття спадщини не була зареєстрована зі спадкодавцем, протягом строку встановленого ЦК України, відповідної заяви про прийняття спадщини у відповідні органи нотаріату не подавала, інших документів, які підтверджують факт прийняття нею спадщини подано не було. Письмова згода інших спадкоємців, які прийняли спадщину, щодо прийняття ОСОБА_1 спадщини після ОСОБА_5 до приватного нотаріуса не надходила (а.с. 12).

На підтвердження перебування за межами території України з 6 березня 2022 року, позивачем надано копію закордонного паспорта (а.с. 14-15).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 1220, частини першої статті 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Даючи оцінку спірним правовідносинам щодо пропущеного позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини судом встановлено, що місце проживання позивача (спадкоємця) не було зареєстроване за однією адресою із спадкодавцем (а.с. 7, 74).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що оскільки 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, 6 березня 2022 року позивач була вимушена виїхати до Німеччини. 28 травня 2022 року позивач на деякий час повернулася до України, оскільки після смерті батька стан здоров`я матері значно погіршився, а 5 червня 2022 року, вже після поховання матері, вона знову виїхала до Німеччини. Позивач вказує, що військова агресія, вимушений виїзд за кордон, смерть батька, а через два місяці і матері, вплинуло на психоемоційний стан позивача, а тому вона не змогла звернутися з відповідною заявою до нотаріуса. Крім того, перебуваючи незначний проміжок часу в Україні, в особистій розмові з нотаріусом позивач дізналася, що з початком війни, з метою безпеки, були зачинені всі державні реєстри, і свою роботу лише в травні 2022 року після подання ними особистої заяви до Міністерства юстиції України, яке здійснювало їх підключення до реєстрів і ця процедура займала від двох до трьох тижнів. Позивач повернулася до України 18 травня 2023 року та звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.

Режим воєнного стану триває і до цього часу. На всій території України ведуться активні бойові дії. Громадяни України в свою чергу, позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом.

Як убачається копії закордонного паспорта позивача, з 6 березня по 28 травня

2022 року та з 5 червня 2022 року по 18 травня 2023 року вона перебувала за кордоном та лише 29 травня 2023 року мала можливість скласти заяву про прийняття спадщини та подати її до нотаріуса.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними, оскільки встановлено, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через збройну агресію і військові дії російської федерації на території України.

Враховуючи, що законодавець не визначив переліку причин, які є поважними при пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до частин третьої статті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Крім цього, суд враховує, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який міститься у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази у їх сукупності, встановивши, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з об`єктивних та непереборних обставин для неї, враховуючи, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, а також враховуючи той факт, що у відповідачів відсутні заперечення щодо заявлених позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви та позивачу необхідно визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном 2 (два) місяці, який починається з дня набранням рішенням суду законної сили.

Керуючись статтями 12161218, 1220 1223, 1233, 1235, 1236, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 7689, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа:Приватний нотаріусВишгородського районногонотаріального округуФоя ЛідіяАндріївна,про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Фоя Лідія Андріївна, юридична адреса: 07301, Київська обл., м. Вишгород,

вул. Шолуденка, 6-Г, приміщення 183.

Суддя О.П. Лукач