Рішення

від 28.09.2023 по справі 539/4108/22

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/4108/22

Провадження № 2/539/184/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді Коваленко О.А.,

при секретарі Ануфрієвій Н.М.,

з участю прокурора Пістун К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача фермерське господарство «Слолан», про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача фермерське господарство «Слолан», з позовом про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки, який згодом уточнив та зазначив наступне.

Під час моніторингу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено факт незаконного використання права на безоплатну приватизацію ОСОБА_2 . Встановлено, що він, скориставшись правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки у Царичанському районі Дніпропетровської області, незаконно повторно використав своє право на приватизацію на території Лубенського району Полтавської області.

Було встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 №3935-сг затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, та надано останньому земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5322887000:07:002:0125).

На підставі зазначеного наказу, який підлягає визнанню недійсним, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану вище земельну ділянку (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 15.06.2019, індексний номер рішення 47376186).

Крім цього, було встановлено, що дана земельна ділянка на підставі договору оренди від 13.06.2019, без номеру, передана ОСОБА_2 в користування Фермерському господарству «СЛОЛАН» (далі ФГ «Слолан») строком на 25 років. Рішення про державну реєстрацію права №47392129 від 18.06.2019 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційна служба» Оржицької районної ради Полтавської області Василенком В.М.

В подальшому ОСОБА_2 спірна земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0125, на підставі договору купівлі-продажу №1109 від 28.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області КарпецьО.М., бул продана ОСОБА_1 .

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0125, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав 28.10.2019, індексний номер рішення 49380036.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про орендодавця спірної земельної ділянки змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Оскільки на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 №3935-сг ОСОБА_2 . 28.10.2019 продано ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125, то зазначений договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним.

Крім цього, підлягає скасуванню у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 з одночасним припиненням усіх прав на вказану земельну ділянку, та підлягає скасуванню державна реєстрація та припинення право оренди ФГ «Слолан» на цю ж земельну ділянку.

Згідно із ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 №3935-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проєкт землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0125, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області;

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №1109 від 28.10.2019, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125 площею 2,000 га, розташовану на території Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області;

3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацю права власності за ОСОБА_1 з одночасним припиненням усіх прав на земельну ділянку площею 2,000 га (кадастровий номер 5322887000:07:002:0125), що розташована за межами населених пунктів Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області;

4. Скасувати державну реєстрацію та припинити право оренди Фермерського господарства «Слолан» на земельну ділянку з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, запис про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухому майно від 18.06.2019 №47379047;

5. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь власника земельної ділянки - Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,000 га з кадастровим номером №5322887000:07:002:0125, яка знаходиться на території Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області;

6. Стягнути з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в сумі у сумі 12 405 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі.

Представник позивача - Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Головногоуправління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з`явився та надав заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішенні справи просить врахувати позицію, викладену у відзиві.

У наданому відзиві на позов відповідач у задоволенні позову прохає відмовити, посилаючись на те, що у керівника Лубенської окружної прокуратури були відсутні підстави для подання позову в інтересах держави. Крім того, вважають, що позов пред`явлено зі спливом позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Також зазначають про те, що Головне управління при розгляді заяв громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, та у подальшому погодження та затвердження відповідного проекту землеустрою, не зобов`язане перевіряти використання чи не використання особою права безоплатної приватизації земельних ділянок у межах норм, передбачених ст.121 ЗК України, як і не зобов`язане перевіряти наявність або відсутність у особи вже зареєстрованого речового права у Державному реєстрі.

На вказанийвідзив керівникомЛубенської окружноїпрокуратури наданавідповідь,у якійзазначається,що доводиГоловного управлінняДержгеокадастру у Полтавській області не відповідають вимогам законодавства, не обґрунтовані належними та достовірними доказами, у зв`язку з чим просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, та надав відзив, у якому просить суд відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що він є добросовісним набувачем земельної ділянки, та крім цього, сплили строки позовної давності, в межах яких можна було звернутися до суду за захистом свого цивільного права або інтересу.

Керівником Лубенської окружної прокуратури на цей відзив надана відповідь, де вказується на те, що прокурором пред`явлено позов в інтересах держави в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району з дотриманням порядку, встановленого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», твердження відповідача є безпідставними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник 3-ї особи: фермерського господарства «Слолан» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 28.09.2023 р. провадження у даній справі відносно відповідач ОСОБА_2 закрито у зв`язку з його смертю.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 №3935-сг затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, та надано останньому земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125 (арк.спр.25).

На підставі зазначеного наказу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану вище земельну ділянку (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 15.06.2019, індексний номер рішення 47376186) (арк.спр.20, 21).

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області №3935-сг від 05.06.2019 є незаконним та підлягає визнанню незаконним з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст.116ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 га.

Водночас, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.12.2018 №4-5088/15-18-сг отримав у приватну власність (право зареєстровано 27.05.2019) земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 1225685000:01:005:0277) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (арк.спр.24).

З огляду на це, земельна ділянка площею 2,000га (кадастровий номер 5322887000:07:002:0125), що знаходиться на території Лубенського району Полтавської області вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, поза волею її власника Українського народу та держави.

Таким чином, ОСОБА_2 всупереч ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 05.06.2019 №3935-сг) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ від 17.12.2018 №4-5088/15-18-сг).

Винесення наказу Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 №3935-сг, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 2,000 га (кадастровий номер 5322887000:07:002:0125) є неправомірним та таким, що винесено з порушенням передбаченої законодавством процедури.

За правилами ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади. Суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 №3935-сг не відповідає вищезазначеним вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Крім того, встановлено, що дана земельна ділянка на підставі договору оренди від 13.06.2019, без номеру, передана ОСОБА_2 в користуванні Фермерському господарству «СЛОЛАН» (далі ФГ «Слолан») строком на 25 років. Рішення про державну реєстрацію права №47392129 від 18.06.2019 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційна служба» Оржицької районної ради Полтавської області Василенком В.М.

Вподальшому ОСОБА_2 спірна земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0125, на підставі договору купівлі-продажу №1109 від 28.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області КарпецьО.М., продана ОСОБА_1 (арк.спр.177-178).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0125, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав 28.10.2019, індексний номер рішення 49380036.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про орендодавця спірної земельної ділянки змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (арк.спр.163-166).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписамич.1,3ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Оскільки на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 №3935-сг ОСОБА_2 . 28.10.2019 продано ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125, то зазначений договір купівлі-продажу згідно зі ст.ст. 21, 203, 215 ЦК України, ст. 152 ЗК України підлягає визнанню недійсними.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України від1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, інтерес позивача, який є власником земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.26 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У зв`язку із цим підлягає скасуванню державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га зареєстровано до реєстру за номером №49380036, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1853155153228.

Також, запис у державному реєстрі речових прав на нерухому майно про право оренди №47392129 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125 площею 2,0000 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1853155153228), за ФГ «Слолан», підлягає скасуванню за рішенням суду.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України органам місцевого самоврядування надано повноваження на розпорядження всіма землями державної власності розташованими за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, крім земель, які залишились у державній власності (вказаний пункт набув законної сили 27.05.2021 року згідно Закону України №1423-ІХ від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»).

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема: в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України №721-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області» територія Тарандинцівської сільської ради Лубенського району увійшла до територіальної громади Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

На підставі викладеного, Новооржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області набула права розпорядження землями комунальної власності, а отже, має право на захист порушеного інтересу в суді у даному випадку.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Так, витребування майна, шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, який він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма статті 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно ізп.22постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 07.02.2014№5«Про судовупрактику всправах прозахист прававласності таінших речовихправ» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця) (п.п. 2 п. 25 наведеної Постанови).

Відповідно до положеньчастини першої статті 388 ЦКвласник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК. (п. 26 Постанови)

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту (зокрема й такий спосіб захисту як визнання недійним договору купівлі продажу). У таких відносинах захист прав особи, яка є власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності підстави, визначеної ст. 388 ЦК України, яка дає право витребувати майно у набувача майна за відплатним договором.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 04.12.2012 у справі №3-55гс12.

Разом з тим рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV (1952-15) «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень») (п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Пунктом 10 цієї ж Постанови визначено, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 Цивільного кодексу України.

Якщо після укладення недійсного правочину укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсним не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.

Відповідна правова позиці викладена і у постановах Верховного Суду України від 17.10.2011 у справі №3-103гс11, від 17.12.2014 у справі №60140цс14, від 02.03.2016 у справі №6-3090цс15, від 30.11.2016 у справі №602069цс16, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 у справі №278/3862/14-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №911/2034/16.

Велика Палата Верховного Суду (в постанові від 12 лютого 2020 у справі П/811/1640/17) звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухому майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц).

З огляду на вказане, в разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребуває таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Разом з тим, рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») (п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)

Враховуючи вкладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 №3935-сг, яким затверджено проєкт землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0125, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка, з кадастровим номером №5322887000:07:002:0125, яка знаходиться на території Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області -витребуванню у комунальну власність Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

Крім цього, стосовно пред`явлення позову прокурором судом зазначається наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб`єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №4/166"Б", постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Таким чином, інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за №6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» та закріплено дотримання «справедливої рівноваги» у контексті законності втручання у майнові права. Вказані позиції висловлені Європейським судом з прав людини у рішеннях у справах «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 05.07.2001, «Аркурі та інші проти Італії» від 05.07.2001, «Ріела та інші проти Італії» від 04.09.2001, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06.11.2008, «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014.

Такі висновки знайшли своє відображення і у правових позиціях Верховного Суд України у справах № 6-92цс13, № 6-2902цс15.

Так, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон набув право власності на неї.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Так, звернення прокурора до суду у вказаній ситуації спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Статтями 6, 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цієюКонституцієюмежах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За приписамист.ст.13,14Конституції Українита ст.1Земельного кодексуУкраїни земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв`язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

З положень ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 167, 374 Цивільного кодексу України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної власності діють як органи, через які держава реалізує повноваження власника земельних ділянок.

Враховуючи те, що від імені держави повноваження власника цієї земельної ділянки згідно із положеннями ст. 122 Земельного кодексу України на території Полтавської області виконує Новооржицька селищна територіальна громада, та те, що вказаним органом державної влади не вживались заходи щодо її повернення до державної власності, зазначений позов пред`явлений прокурором.

Як вбачається з матеріалів справи, Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області 01.11.2022 на адресу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області направлено лист щодо надання інформації, зверталася та чи має намір самостійно громада звернутися до суду з позовом про визнання незаконними наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки.

У відповідь на вищезазначений лист Новооржицька селищна рада повідомила, що до суду з позовом не зверталася. У зв`язку з відсутністю можливості самостійно звернутися до суду, просять здійснити представництво інтересів Новооржицької територіальної громади та звернутися до суду з приводу виявленого факту.

Зловживаючи своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, внаслідок вчинення неправомірних дій, ОСОБА_2 набув у власність спірну земельну ділянку. Як наслідок, отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами.

Вказаними неправомірними діями порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.

Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» органи прокуратури України є єдиною системою, яка здійснює свої конституційні функції у тому числі з метою захисту інтересів держави (ст. 131-1 Основного Закону). Сам факт наявності порушення інтересів держави, невжиття уповноваженим державним органом заходів по захисту цих інтересів є достатніми та єдиними передумовами реалізації Конституційної функції прокуратури. При цьому, будь-які обмеження щодо територіальності здійснення представницької діяльності органами прокуратури, спрямованої на захист порушених інтересів держави, у чинному законодавстві відсутні.

Лубенська окружна прокуратура Полтавської області як складова єдиної системи органів прокуратури України при встановленні факту грубого порушення вимог законодавства та інтересів держави шляхом оформлення громадянином протягом невеликого проміжку часу права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у максимально допустимих розмірах мала єдиний обов`язок перевірити причини невжиття заходів реагування органом уповноваженим на захист інтересів держави та за відсутності адекватної реакції, самостійно вжити достатніх заходів для поновлення інтересів держави, у т.ч. шляхом звернення з позовом до суду.

Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.

Зі змісту ст. 267 ЦК України вбачається, що позовну давність законодавець пов`язує із проміжком часу, протягом якого порушені права та захищені законом інтереси можуть бути захищені в судовому порядку, убачається, що недотримання визначеного в законі строку звернення до суду може бути підставою для відмови у позові виключно якого у разі встановлення судом порушення права чи інтересу, за захистом звернулася особа.

Позовна давність законом визначена як строк для правильного застосування права про позовну давність, принципове значення має встановлення початку перебігу такого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, строком позовної давності є термін, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до суду для захисту своїх прав у цивільно-правових відносинах або ж реалізації владних повноважень.

При цьому початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов`язується як з моментом порушення прав особи, так і з моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та про особу, що їх порушила.

Отже, закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом, коли стало відомо про порушення закону та у зв`язку з цим прав й охоронюваних законом інтересів.

Верховний Суд України 12.07.2017 при розгляді справи № 6-2458цс16 дійшов правового висновку із застосуванням ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України щодо обчислення позовної давності від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися саме позивач в особі органу суб`єкта владних повноважень, в інтересах якого пред`явлено позов прокурором.

Враховуючи, що відповідно до ст. 170 ЦК України носієм порушеного права власності на спірні землі та відповідно особою, з обізнаністю якої пов`язані виникнення права на позов та початок перебігу строку позовної давності, є відповідний орган місцевого самоврядування, який у межах компетенції реалізує права власника, то згідно зі ст. 13, ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 ЗК України таким органом станом на пред`явлення позову є Новооржицька селищна рада.

Таким чином, дослідивши надані докази, суд вважає даний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (адреса місця знаходження: м. Лубни Полтавської області, вул. Старо-Троїцька, 13, код ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області( адреса місця знаходження: смт Новооржицьке, Оржицький район, Полтавська область, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 24833223) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області(адреса місця знаходження: м. Полтава, вул. Уютна, 23, код ЄДРПОУ 39767930) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , третя особа на стороні відповідача фермерське господарство «Слолан»(адреса місця знаходження: м. Лубни Полтавської області, проспект Володимирський, 1/5 оф.5 А) код ЄДРПОУ 39522429), про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 05.06.2019 № 3935-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 5322887000:07:002:0125, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пункту Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №1109 від 28.10.20 укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125 площею 2,000 га, розташовану на території Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з одночасним припиненням усіх прав на земельну ділянку площею 2,000 га (кадастровий номер 5322887000:07:002:0125), що розташована за межами населених пунктів Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області

Скасувати державну реєстрацію та припинити право оренди Фермерського господарства «Слолан» (код ЄДРПОУ 39522429) на земельну ділянку з кадастровим номером 5322887000:07:002:0125, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, запис про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухому майно від 18.06.2019 № 47379047.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь власника земельної ділянки - Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (ідентифікаційний код юридичної особи 05509151, місцезнаходження юридичної особи: вул. Центральна, 4 смт. Новооржицьке Лубенського району Полтавської області) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,000 га з кадастровим номером № 5322887000:07:002:0125, яка знаходиться на території Тарандинцівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, р/р № UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору по 6202 грн.50 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 04.10.2023 р.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.А. Коваленко