Рішення

від 19.09.2023 по справі 755/5435/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5435/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Гриценко О.І.. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна»» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна»» повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 0404-RHD, рік випуску 1995, об`єм двигун; 14618, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , колір білий, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8043 від 23.01.2020 р. та тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_5 . А також стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.03.2020 року між ТОВ «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна» та ОСОБА_1 укладено договір оренди автомобіля про передачу у тимчасове платне користування, з метою використання у виробничій сфері автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 0404-RHD, рік випуску 1995, об`єм двигун; 14618, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , колір білий, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8043 від 23.01.2020 р.

Відповідач систематично порушував умови Договору, так за період дії договору орендна плата здійснювалася з порушенням умов Договору, платежі за оренду транспортної засобу не сплачувались, транспортний засіб позивачу не був повернутий.

10 травня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано.

Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами було отримано 29 травня 2023 року. що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву, третьою особою не надано суду пояснень по суті спору.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляфд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В судовому засіданні встановлено, що 05.03.2020 року між ТОВ «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна» та ОСОБА_1 укладено договір оренди автомобіля про передачу у тимчасове платне користування, з метою використання у виробничій сфері автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 0404-RHD, рік випуску 1995, об`єм двигун; 14618, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , колір білий, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8043 від 23.01.2020 р.

Вказаний договір посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає а орендар приймає у тимчасове платне користування з метою використання у виробничій діяльності автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 0404-RHD, рік випуску 1995, об`єм двигун; 14618, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , колір білий, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8043 від 23.01.2020 р.

Згідно з пунктом 1.6 Договору термін оренди складає 3 роки, а саме: з 05.03.2020 р. по 05.03.2023 р.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав Тимчасовий реєстраційний талон ХХТ № 017346

Відповідно до пункту 3.4.6 вказаного Договору, після закінчення терміну дії Договору відповідач зобов`язаний повернути Орендодавцю транспортний засіб у придатному для подальшої експлуатації стані. Транспортний засіб повинен бути повністю укомплектований.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 759 ЦК України, яка є нормою, що регулює загальні положення про найму, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що відповідач не виконує взяті на себе зобов?язання за договором оренди автомобіля MERCEDES-BENZ, модель 0404-RHD, рік випуску 1995, об`єм двигун; 14618, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , вчасно не сплачував орендну плату та не повертає автомобіль власнику.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Наявними у справі письмовими доказами наданими позивачем та дослідженими судом в їх сукупності підтверджено факт наявності між сторонами договірних правовідносин щодо оренди транспортних засобів.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої обов`язки, покладені на нього Договором.

В свою чергу, відповідачем не було виконано обов`язків перед позивачем, які були передбачені умовами договору оренди автомобіля укладеного між сторонами.

Крім того, стороною відповідача не було спростовано доводів позивача в ході судового розгляду, не направлено відзиву на позовну заяву із своїми поясненнями, щодо предмету позову до суду, а також не вчинялось жодних дій на виконання умов спірного договору.

Також, 08.11.2022 року позивач направила до відповідача лист з повідомленням про дострокове розірвання договору та вимогою повернення позивачу орендованого автомобіля, однак вказане повідомлення стороною відповідача було проігноровано та не виконано.

Отже за результатами оцінки викладених у позовній заяві аргументів і наданих позивачем доказів суд визнає обґрунтованими і доведеними вимоги позивача про зобов`язанння Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна»» повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 0404-RHD, рік випуску 1995, об`єм двигун; 14618, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , та тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_5 .

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).

За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна»» про зобов`язання вчинити дії підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 073,60 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4, 15, 16, 19, 626, 628, 638, 759, 762, 799 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 354 ЦПК Укрїни, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна»» про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна»» повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 0404-RHD, рік випуску 1995, об`єм двигун; 14618, тип пального D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , колір білий, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8043 від 23.01.2020 р. та тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_5 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна»» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 19 вересня 2023 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-логістична компанія «Нова Україна»» (місце знаходження: 02100, м. Київ, вул. Будівельників 34/1. ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43546215).

Суддя: