Рішення

від 02.10.2023 по справі 120/11528/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 р. Справа № 120/11528/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2023 поштою до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" (далі ТОВ "Компанія-Будінвест") до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ000233 від 04.07.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 11.07.2023 позивач отримав оскаржувану постанову, якою відповідач наклав на товариство стягнення на підставі положень абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Водночас позивач зазначає, що його не було повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а з винесеної постанови суть порушення є незрозумілою. Тому 14.07.2023 позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив повідомити про підстави накладення на ТОВ "Компанія-Будінвест" адміністративно-господарського штрафу та надати матеріали, які стали підставою для винесення оскарженої постанови. Оскільки відповідь на запит позивачу не надійшла, за захистом своїх порушених прав та інтересів він вирішив звертатися до суду.

Ухвалою суду від 02.08.2023 відкрито провадження у справі, а її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що 02.06.2023 контролюючими особами Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні перевезення вантажів. Під час перевірки водій транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 надав посадовим особам відповідача наступні документи: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортну накладну № 5525 від 03.05.2023 та протокол перевірки технічного стану (чинний до 09.12.2022). Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 000212 від 02.06.2023 зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме під час виконання внутрішніх перевезень вантажів у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

Відповідач зауважує, що листом від 12.06.2023 вих. № 43023/21/24-23 було запрошено для участі у розгляд справи про адміністративне правопорушення ТОВ "Каскад-Будінвест", як власника транспортного засобу. На розгляд справи з`явився представник товариства Захарчук М.І., який подав заяву про відкладення розгляду справи, а також надав договір оренди транспортних засобів № 011220 та акт приймання-передачі про те, що транспортний засіб DAF номерний знак НОМЕР_1 на законних підставах використовується ТОВ "Компанія-Будінвест".

Відповідач вказує про те, що на підставі зібраних доказів було винесено оскаржувану постанову, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт штраф накладено на позивача ТОВ "Компанія-Будінвест".

25.08.2023 поштою до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та наголошує на тому, що жодних повідомлень про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не отримував і ця обставина не спростована у відзиві. Позивач звертає увагу на те, що відповідач повідомив про розгляд справи ТОВ "Каскад-Будінвест", однак постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу виніс щодо ТОВ "Компанія-Будінвест", тобто іншого суб`єкта господарювання, якого не було повідомлено про розгляд справи. Позивач зазначає, що ТОВ "Компанія-Будінвест" не є ані власником транспортного засобу, ані автомобільним перевізником, але визначальним є те, що відповідач взагалі не повідомив позивача про час та місце розгляду справи щодо нього.

Заперечення до суду не надходили.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.

02.06.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Кріт А.П. проведено перевірку транспортного засобу марки "DAF", номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_1 . Згідно з ТТН №5525 від 02.06.2023 автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_2 , а згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником є ТОВ "Каскад-Будінвест".

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом № АР 000212 від 02.06.2023, яким зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення ст.ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", пункт 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів), затверженої Наказом № 385 від 24.06.2010, що полягає у наступному: під час надання послуг з перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа.

12.06.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області винесено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначене на 27.06.2023, адресоване ТОВ "Каскад-Будінвест".

27.06.2023 представник ТОВ "Каскад-Будінвест" Захарчук М.І. подав заяву про перенесення розгляду справи на 04.07.2023.

04.07.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області прийнято постанову № ПШ 00233, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ТОВ "Компанія-Будінвест" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі Закон № 2344-ІІІ).

Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак саме на відповідача покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом положень ст. 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Однак перелік документів, визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, не є вичерпним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 зазначив, що аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, в силу приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе саме автомобільний перевізник.

Згідно із статтею 1 Закону № 2344-III:

автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення це перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Крім того, статтею 33 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Тобто відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають автомобільні перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до статті 1 ПДР України.

Серед іншого доводи позивача щодо протиправності спірної постанови зводяться до того, що позивач не є автомобільним перевізником, а отже, суб`єктом відповідальності за статтею 60 Закону № 2344-III.

Надаючи оцінку наведеним аргументам, суд керується такими мотивами.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі ст. 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Отже, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону № 2344-III, є виключно автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Спірну постанову винесено за порушення ст.ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", які полягають у тому, що під час надання послуг з перевезень вантажів виявлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі Інструкція № 385), пунктом 1.4 якої передбачено, що контрольний пристрій (тахограф) обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пунктів 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Положеннями пункту 1.4 Інструкції № 385 передбачено, що ПСТ пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції майстерні або механіка та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5. Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктом 3.3. Інструкції № 385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

А пунктами 3.5, 3.6 Інструкції № 385 установлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності у перевізника (його водія) інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі необладнання транспортного засобу тахографом, передбаченого Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

За матеріалами справи, а саме відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , власником транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ТОВ "Каскад-Будінвест".

Водієм транспортного засобу був ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу на підставі ТТН від 02.06.2023 № 50525

Вказана товарно-транспортна накладна є документом, який у розумінні вимог ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).

В той же час, згідно з ТТН автомобільним перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

При встановленні посадовими особами органу державного контролю факту перевезення вантажів з недотриманням Закону № 2344-III, джерелом інформації про суб`єкта відповідальності за таке порушення законодавства про автомобільний транспорт є насамперед відомості товарно-транспортної накладної, яка супроводжує вантаж, про автомобільного перевізника, оскільки перевізник може не співпадати з водієм, який керує транспортним засобом, чи власником (користувачем) транспортного засобу, зазначеним у реєстраційних документах.

Тому відомості товарно-транспортної накладної, зокрема про особу автомобільного перевізника, повинні бути обов`язково зафіксовані посадовими особами органу державного контролю у відповідних документах.

При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.

Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб і особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.

Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.

Відтак належність на праві власності автомобіля іншій особі не вказує на неможливість передання такого транспортного засобу в користування іншій особі для власних потреб. При цьому використання третьою особою такого автомобіля не позбавляє обов`язку дотримуватись вимог закону, в тому числі і під час перевезення нею або водієм товарів (вантажів).

Разом з тим у матеріалах справи міститься договір оренди транспортних засобів № 011220 від 01.12.2020, зі змісту якого слідує, що ТОВ "Каскад-Будінвест" (надалі іменується Орендодавець) та ТОВ "Компанія-Будінвест" (надалі іменується Орендар) уклали договір оренди транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у платне користування на строк 12 місяців задля використання у своїй господарській діяльності наступні транспорті засоби: спеціалізований вантажний бетонорозмішувач-С, марка DAF CF 85.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.12.2022 ТОВ "Каскад-Будінвест" передало, а ТОВ "Компанія-Будінвест" прийняло у строкове платне користування транспортні засоби, зокрема і спеціалізований вантажний бетонорозмішувач-С, марка DAF CF 85.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Як слідує зі змісту додаткової угоди № 2 до Договору оренди транспортних засобів № 011220 від 01.12.2020 строк Договору закінчується 01.12.2024.

Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (Інструкція № 379), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 804/8740/16 зазначив, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, але його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ.

Таким чином, у разі перебування транспортного засобу у користуванні інших осіб, обов`язковим для автомобільного перевізника документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Разом з тим сам по собі договір лише засвідчує намір сторін, що його уклали, щодо використання транспортного засобу. Докази того, що такий договір був дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними НПА.

У даному випадку на місці події (зупинки) за наданими водіями ТЗ матеріалами та відомостями складено акти, які є носієм доказової інформації (доказової бази), з яких можливо встановити, що перевізником є ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що при складанні акту № АР000212 від 02.06.2023 старший державний інспектор Кріт А.П. в акті зазначив марку автомобіля, власника автомобіля та документи, на підставі яких водій керував цим автомобілем. Проте жодних даних про те, що перевізником є саме ТОВ "Компанія-Будінвест" і на підставі чого такий факт встановлено, в акті не зазначено.

Водночас позивач наголошує на тому, що ключовим у спорі є те, що відповідач взагалі не повідомив його про час та місце розгляду справи щодо нього.

Перевіряючи доводи позивача в цій частині, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пункт 26 Порядку № 1567 містить загальне правило, в силу якого справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку № 1567).

З матеріалів справи видно, що 12.06.2023 посадовими особами Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області повідомлено ТОВ "Каскад-Будінвест" про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 27.06.2023.

27.06.2023 представник ТОВ "Каскад-Будінвест" подав заяву, в якій просив перенести розгляд справи на 04.07.2023.

04.07.2023 посадовими особами Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області розглянуто справу та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ-000233 від 04.07.2023, яким на ТОВ "Компанія-Будінвест" накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Звідси випливає, що позивач не повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач також підтверджує, що для участі у розгляді справи було запрошено саме ТОВ "Каскад-Будінвест, представник якого надав договір оренди транспортних засобів № 011220 та акт приймання-передачі про те, що транспортний засіб DAF номерний знак НОМЕР_1 на законних підставах використовується ТОВ "Компанія-Будінвест".

Вочевидь на підставі зазначених документів відповідач і дійшов висновку, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідальність має нести саме ТОВ "Компанія-Будінвест", а тому виніс оскаржувану постанову, якою наклав на позивача штраф у розмірі 17000,00 грн.

Втім, як наголошує позивач, ТОВ "Компанія-Будінвест" не було повідомлено про розгляд щодо нього справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

У свою чергу відповідач вказаного факту не спростовує та не надає суду будь-яких належних й допусимих доказів, які б свідчили про протилежне.

За встановлених обставин суд погоджується з доводами позивача щодо незабезпечення його права на участь у розгляді справи (особисто або через свого представника).

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови № ПШ 000233 від 04.07.2023 та наявність правових підстав для її скасування.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідачем у справі є Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (територіальний орган Укртрансбезпеки), який в силу норм Кодексу адміністративного судочинства України наділений статусом суб`єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, що виключає можливість стягнення з Відділу сплаченого позивачем судового збору.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за № ПШ 000233 від 04 липня 2023 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Будінвест" (код ЄДРПОУ 35111044, місцезнаходження: вул. Айвазовського, 10, м. Вінниця, 21022);

2) відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39816845, службова адреса: вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, 21021).

Повне рішення суду складено 02.10.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович