Рішення

від 02.10.2023 по справі 140/10624/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/10624/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» (далі - ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА», товариства, позивач) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Волинські області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) № 0052400902 від 14.11.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу № 1707-п від 06.10.2022 була проведена фактична перевірка місця здійснення господарської діяльності ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 156. Відповідно до акту про результати фактичної перевірки № 03/6226/09-02/43805148 від 17.10.2022, контролюючим органом встановлено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (далі ПК України). В подальшому на підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято ППР № 0052400902 від 14.11.2022, яким застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 1000000 грн.

Не погоджуючись із вказаним ППР позивач зазначає, що у наказі підстави про проведення фактичної перевірки повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але і для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів. Саме визначені у наказі юридична і фактична підстави окреслюють предмет і межі перевірки. За наявності у контролюючого органу права на проведення перевірки у зв`язку із здійсненням функцій контролю не позбавляє його обов`язку конкретизувати у наказі одну з передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав, чого у наказі не відображено.

Зазначає, що формулювання підстав перевірки, відображених у наказі № 1707-п від 06.10.2022 з посиланням на норми Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі, громадського харчування та послуг» є занадто формальним та юридично нечітким. Абстрактне формулювання наказу про проведення перевірки унеможливлює захист прав платника податків на етапі ознайомлення з наказом та допуску до перевірки.

Позивач, не погоджуючись з порушеннями вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, за що передбачена відповідальність пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України, вказує, що товариством не здійснюється та не здійснювались будь-які операції з реалізації пального, яка перебувало у ємкості РГЗ-10 чи з використанням такої, а приписи ПК України не вимагають від суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб обов`язку створювати акцизний склад, якщо на ньому не здійснюються операції з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Зазначає, що сам факт отримання позивачем ліцензії на право зберігання пального виключно для власних потреб чи промислової переробки на місце, яке не відповідає ознакам акцизного складу, та на оптову торгівлю пальним та реєстрація платником акцизного податку з реалізації пального без здійснення такої діяльності не вимагає у платника податків обов`язку зареєструвати акцизний склад. Матеріалами перевірки не встановлено факт реалізації позивачем пального згідно з отриманою ліцензією на оптову торгівлю пальним з місця зберігання пального або з його використанням, при цьому висновки ґрунтуються виключно на припущеннях інспекторів ГУ ДПС у Волинській області.

У відзиві на позовну заяву № 2328/03-20-05 від 12.06.2023 представник відповідача не погоджується з позовними вимогами, вважає відсутніми підстави для їх задоволення, посилаючись на встановлення перевіркою факту зберігання позивачем пального в резервуарі РГЗ-10 за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 156 без відповідної реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового при наявності у позивача, який є платником акцизного податку з реалізації пального, ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Даний факт підтверджується в тому числі наданими під час проведення фактичної перевірки оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 та видатковими накладними.

В обґрунтування підстав проведення перевірки, зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання. Крім того, звертає увагу суду, що фактична перевірка ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» проведена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, призначенню якої передувала інформація, викладена у доповідній записці начальника відділу контролю за виробництвом та обігом пального № 1204/03-20-09-02-15 від 05.10.2022, згідно якої листом ДПС України № 4893/7/99-00-09-03-02-07 від 09.06.2022 доведено до відпрацювання перелік суб`єктів господарювання, які мають ліцензію з оптової торгівлі пальним за відсутності місця оптової торгівлі, серед яких також і ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА».

Враховуючи викладене представник ГУ ДПС у Волинській області вважає оскаржуване ППР таким, що прийняте у встановленому законом порядку, з огляну на що просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 15 - 17).

У відповіді на відзив, зареєстрованим 28.06.2023 за вхідним номером канцелярії суду 48679/23 позивач зазначив, що надання відповідачем до відзиву внутрішнього документу, яким передував прийняттю наказу на проведення перевірки, є підтвердженням того, що підставою такого є саме наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу пального. Доповідною запискою не повідомляється будь-яка інформація про такі порушення, контролюючий орган не посилався на норми права, які можливо порушені платником податків. Беручи до уваги відсутність в наказі на проведення фактичної перевірки № 1707-п від 06.10.2022 будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» законодавства та суперечливість наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву підстав для такої перевірки фактичній меті її проведення, позивач вважає, що призначення та проведення фактичної перевірки було здійснено протиправно. Тому допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки призводять до відсутності правових наслідків такої.

Позивач у відповіді на відзив також наголошує, що норми податкового законодавства не вимагають від суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, обов`язку створювати акцизний склад, якщо на ньому не здійснюються операції з реалізації та зберігання пального іншим особам, власник або користувач такої території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів на цю територію та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Вказує, що акт фактичної перевірки не відображає обставин щодо встановлення контролюючим органом факту придбання позивачем пального у 2022 році з перевищенням 1000 кубічних метрів.

Реєстрація позивача платником акцизного податку з реалізації пального сама по собі не зумовлює необхідність реєстрації акцизних складів, якщо такі у суб`єкта господарювання відсутні, або якщо місця зберігання не відповідають ознакам акцизного складу, і якщо він не здійснює реалізації пального, з використанням стаціонарної ємності, передбаченої для зберігання пального для власних потреб. ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» не здійснювались будь-які операції з реалізації пального з використанням ємності РГЗ-10.

Товариство також посилається на те, що контролюючим органом не встановлено використання ним отриманого пального не виключно для потреб власного споживання.

З наведених підстав вважає ППР № 0052400902 від 14.11.2022 таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що просить позов задовольнити (арк. спр. 31 - 35).

Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 12).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено наказ № 1707-п від 06.10.2022 про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» за адресою господарської діяльності : місто Ковель, вулиця Володимирська, 156.

В наказі зазначено, що він виданий з метою забезпечення проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, керуючись підпунктами 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпунктом 69.2 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (арк. спр. 19).

На підставі цього наказу податковими інспекторами проведено фактичну перевірку за адресою провадження господарської діяльності позивача, за наслідками якої складено акт № 03/6226/09-01/43805148 від 17.10.2022, у якому зроблено висновок про порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України (арк. спр. 8 - 9).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято 14.11.2022 ППР № 0052400902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1000000 грн. за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, за що передбачена відповідальність пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України (арк. спр. 7).

ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» не погоджуючись з ППР № 0052400902 від 14.11.2022 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України) та який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як убачається з матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено наказ № 1707-п від 06.10.2022 про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» за місцем фактичного провадження господарської діяльності м. Ковель, вул. Володимирська, 156.

В наказі зазначено, що він виданий з метою проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, керуючись підпунктами 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпунктом 69.2 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (арк. спр. 19).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постановах від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), 07.11.2019 (справа № 140/391/19), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16), Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2023 по справі № 500/5559/21 колегія суддів погодилася з таким висновком та не вбачає підстав для відступу від нього, однак зазначає наступне.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України щодо визначення цієї підстави фактичної перевірки кореспондується з нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР(з наступними змінами і доповненнями).

Водночас у постановах від 16.09.2021 (справа №120/1431/20-а), від 12.10.2021 (справа №120/5729/20-а), Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення (відповідно до підстав, визначених нормами цього підпункту).

Постанови Верховного Суду від 16.09.2021 (справа №120/1431/20-а) та від 12.10.2021 (справа №120/5729/20-а) не є такими, що суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), 07.11.2019 (справа № 140/391/19), від 05.11.2018 року (справа №803/988/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16) та ними уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Суд при вирішенні даного спору звертає увагу на те, що в наказі № 1707-п від 06.10.2023 підстава проведення перевірки, відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановленого нормами пункту 80.2 статті 80 ПК України, не зазначена.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки і винесення відповідного наказу про проведення перевірки слугувала доповідна записка начальника відділу контролю за виробництвом та обігом пального № 1204/03-20-09-02-15 від 05.10.2022, згідно якої листом ДПС України № 4893/7/99-00-09-03-02-07 від 09.06.2022 доведено до відпрацювання перелік суб`єктів господарювання, які мають ліцензію з оптової торгівлі пальним за відсутності місця оптової торгівлі, серед яких також і ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» (арк. спр. 18).

У наказі № 64-п від 16.01.2023 про можливі порушення суб`єкта господарювання щодо здійснення діяльності з оптової торгівлі пальним за відсутності місця оптової торгівлі не зазначено, як і не вказано про наявність та/або отримання контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків.

Формулювання підстав перевірки в зазначеному наказі не дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки в наказі є також відсилання до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.

При цьому в посиланні на «інші нормативно-правові акти» контролюючий орган їх не конкретизував.

Суд, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 11.05.2023 по справі № 500/5559/21 зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Ураховуючи викладене, ГУ ДПС у Волинській області не дотрималося вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень частини другої статті 74 КАС України щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього.

Суд, враховуючи висновки Верховного Суду з огляду на вказані вище обставини справи, дійшов переконання, що наказ ГУ ДПС у Волинській області №1707-п від 06.10.2022 винесений не на підставі та не у спосіб визначений ПК України, а тому і рішення, яке прийнято за результатами такої перевірки є протиправним.

Відтак, ППР № 0052400902 від 14.11.2022 яким до ТОВ «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 100000,00 грн. підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень), який сплачений відповідно до платіжної інструкції № 201 від 15.05.2023 (арк. спр. 6) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 38).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» (45006, Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, будинок 156, ідентифікаційний код юридичної особи 43805148) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області року № 0052400902 від 14 листопада 2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМН ДИЗЕЛЬТРАНСНАФТА» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович