Ухвала

від 04.10.2023 по справі 200/5182/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

04 жовтня 2023 року Справа №200/5182/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

19 вересня 2023 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (місцезнаходження: вул. Прокоф`єва, буд. 82, м. Покровськ, Донецька область, 85302; код ЄДРПОУ 43866127) з вимогами:

- визнати протиправним рішення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про відмову у проведенні повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 листопада 2021 року о 19 годині 00 хвилин з фізичною особою ОСОБА_1 на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», оформлене листом №СХ/2/339-3В-22 від 21 липня 2022 року;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 19 листопада 2021 року о 19 годині 00 хвилин з фізичною особою ОСОБА_1 та зобов`язати провести таке розслідування у відповідності вимогам та за формою, що передбачені «Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17 квітня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

03 жовтня 2023 року позивач, з метою виконання вимог ухвали суду від 20 вересня 2023 року, надав до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви та поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб`єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами статті 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Щодо строку звернення до суду.

Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правилами частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Позивачем надано клопотання про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, обґрунтоване проходженням позивачем лікування у зв`язку із нещасним випадком, та введенням в Україні воєнного стану.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і по теперішній час.

У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Також, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом із цим, у порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи вищезазначені норми та доводи позивача, суд вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.

Суд звертає увагу, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Зазначене визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.

Відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до положень статті 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників адміністративної справи, вбачаються підстави розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до статті 260 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що адміністративна справа за даним позовом є справою незначної складності, її розгляд слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Щодо клопотання позивача про залучення третьої особи у справі, суддя зазначає наступне.

Одночасно із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімпостач».

Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що правовідносини з приводу залучення до участі у справі в якості третьої особи регулюються статтями 49-51 КАС України.

Відповідно до положень статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засіданні, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що необхідною умовою залучення третьої особи є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки особи, яка не є стороною у справі.

Суддя зазначає, що предметом розгляду даної справи є визнання протиправним рішення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про відмову у проведенні повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 листопада 2021 року о 19 годині 00 хвилин з фізичною особою ОСОБА_1 на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», оформлене листом №СХ/2/339-3В-22 від 21 липня 2022 року.

Перевіривши матеріали справи, суддя констатує, що предмет спору жодним чином не зачіпає будь-яких прав (як у сфері приватно-правових відносин, так і у сфері публічно-правових відносин) Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпостач», що є підставою для відмови в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімпостач», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про залучення третьої особи.

Щодо клопотання позивача про виклик свідка, суддя зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до пункту 3 частини 2 цієї статті ці дані встановлюються такими засобами, як показання свідків.

Згідно до частини першої статті 91 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частин першої-другої статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Одночасно із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про виклик свідка - ОСОБА_2 .

Необхідність виклику свідка позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 може підтвердити факт підписання ним документів з питань охорони праці заднім числом, які були йому привезені механіком по випуску транспорту на лінію Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпостач», під час перебування позивача у медичному закладі.

Заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки не стосується предмету доказування у даній справі. Адже, в межах заявлених позовних вимог позивач оскаржує рішення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці №СХ/2/339-3В-22 від 21 липня 2022 року про відмову у проведенні повторного спеціального розслідування нещасного випадку.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Одночасно з позовною заявою позивач заявив клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати визначені ним докази, проте, не визначив конкретних осіб, у яких потрібно витребувати ці докази.

Відповідно до статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на те, що у клопотанні позивачем не встановлено у яких саме осіб потрібно витребувати докази, не зазначено, які ним були вжиті заходи, для отримання доказів самостійно, не надані суду докази вжиття таких заходів, та не зазначені причини неможливості самостійного отримання цих доказів, суддя дійшов висновку, що клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам статті 80 КАС України, та не підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи вимоги частин четвертої статті 9 КАС України, що зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, суд вважає необхідним витребувати у відповідача визначені судом докази.

Керуючись статтями 9, 12, 160, 161, 171, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею Молочною І. С., без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

5. В задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпостач», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, відмовити.

6. В задоволенні клопотання позивача про виклик свідка відмовити.

7. В задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

8. Витребувати у відповідача, Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, наступні докази:

- належним чином завірену заяву позивача щодо проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 листопада 2021 року о 19 годині 00 хвилин з фізичною особою ОСОБА_1 на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», та додані до неї документи (якщо така подавалась);

- належним чином завірене рішення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про відмову у проведенні повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 листопада 2021 року о 19 годині 00 хвилин з фізичною особою ОСОБА_1 на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», оформлене листом №СХ/2/339-3В-22 від 21 липня 2022 року, а також документи, що слугували підставою для його прийняття (якщо таке приймалося);

- відомості та докази на підтвердження факту ознайомлення позивача з цим рішенням, а саме: дата вручення адресатові;

- всі інші докази, які стали підставою для вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Зобов`язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

У разі не можливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

9. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

10. Роз`яснити позивачу право на подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідачу право на подання заперечень протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив та заперечення одночасно з поданням до суду мають бути надіслані іншим учасникам справи.

11. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

12. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).

13. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.С. Молочна