Ухвала

від 03.10.2023 по справі 200/5097/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотань

03 жовтня 2023 року Справа №200/5097/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши клопотання Державної судової адміністрації України про залучення інших учасників справи та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, викладені у відзиві на адміністративний позов, у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області (надалі відповідач-1), Державної судової адміністрації України (надалі відповідач-2), про:

- визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року у розмірі 2270 грн., з 1 січня 2022 у розмірі 2481,00 грн. та з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.;

-зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 грн., на 1 січня 2022 року складає 2481,00 грн., на 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн., з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

-стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на користь судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року включно;

-зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року включно;

- допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми за один місяць.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

З урахуванням предмету спору, складу учасників справи та характеру спірних правовідносин, з огляду на приписи ст. 12, частин 1, 2 ст. 257 КАС України, приймаючи до уваги Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

29 вересня 2023 року від Державної судової адміністрації України до суду надійшов відзив на позов, в якому представником заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також наголошено на необхідності залучення до участі у справі Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України.

1. Клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження вмотивоване тим, що оскільки суддя належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, спір щодо прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби за його участі в якості позивача не може розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження та повинен розглядатись за правилами загального позовного провадження. Також, враховуючи, що позивачем у справі є суддя, справу розглядає суд (суддя) та предметом спору є стягнення бюджетних коштів, то відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 257 КАС України, справа становить значний суспільний інтерес.

Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Частинами першою, другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Дана справа у розумінні частини шостої статті 12 КАС України не належить до справ незначної складності. Водночас, така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження. При цьому, ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей.

Суд, також, відхиляє посилання відповідача, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки у клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у подібних правовідносинах, в тому числі у постанові від 03.03.2021 у справі №340/1916/20, а також в ухвалі від 01.06.2023 у справі № 140/5478/22.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд звертає увагу і на ту обставину, що відповідачем-2 до суду поданий відзив, а клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не містить будь-якої інформації стосовно предмету спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача-2 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, відтак у клопотанні представника ДСА України слід відмовити.

2. Друге клопотання відповідача-2 про залучення до участі у справі Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України обґрунтоване тим, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить розроблення та схвалення Бюджетної декларації, розроблення проектів законів про Державний бюджет, подає Верховній Раді України звіт про його виконання. Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України. Бюджетна декларація містить положення щодо розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення. Відтак, під час формування бюджетного запиту головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють обрахунки своїх потреб з суми, яку доведено Міністерством фінансів України до відома; у цій сумі вже закладено розмір прожиткового мінімуму на відповідний рік.

Відповідно до статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведеної норми слідує, що заміна відповідача іншою особою здійснюється за згодою позивача, а в разі його незгоди, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є аналіз законності дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди у належному розмірі за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року.

Отже, цей спір не стосується правовідносин позивача з Міністерством фінансів України та Кабінетом Міністрів України, яких відповідач-2 просить залучити до справи в якості співвідповідачів.

Згідно з пунктами 1, 3, 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Ради суддів України 22.10.2010 № 12 Державна судова адміністрація України (ДСА України) здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів, представляє суди у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом. Територіальними органами ДСА України є територіальні управління ДСА України, які утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

До завдань ДСА України належить зокрема організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, визначених законом. Відповідно до покладених завдань ДСА України зокрема здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, ДСА України та її територіальних управлінь.

Відповідачами по справі є Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державна судова адміністрація України, до яких звернені вимоги позивача про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, оскільки саме ці органи здійснюють організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади.

Відтак, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та Державна судова адміністрація України є належними відповідачами у справі, у зв`язку з чим у клопотанні представника ДСА України щодо залучення інших учасників справи слід відмовити.

Керуючись статтями 48, 243, 248, 262 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань Державної судової адміністрації України про залучення інших учасників справи та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, викладені у відзиві на адміністративний позов.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя В.М. Чучко