Рішення

від 15.09.2023 по справі 320/21835/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 року м. Київ№ 320/21835/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК» з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 22.05.2023 № 0116350407 форми «ПС» про нарахування позивачу штрафу в сумі 1020,00 грн за порушення терміну подання податкової звітності з плати за землю (орендна плата).

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем було складено акт про порушення терміну подання податкової звітності з плати за землю (орендна плата), внаслідок чого складено щодо позивача податкове повідомлення-рішення, однак позивач не погоджується з такими діями податкового органу, оскільки не є орендарем земельної ділянки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІНДУСТРІАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 13857564) є юридичною особою, суб`єктом господарювання, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, здійснено відповідний запис.

До 12.06.2018 позивач був власником нежитлової будівлі, адміністративна будівля, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходилась на земельній ділянці з кадастровим № 1210100000:03:317:0056, щодо якої нараховував і сплачував податкові зобов`язання з плати за землю (орендна плата).

12.06.2018 між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу нежитлової будівлі, адміністративна будівля, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Суховаровою Н.В., реєстровий номер 620.

Згідно із п. 1 Договору Продавець зобов`язується передати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти в приватну власність нежитлову будівлю, адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з приналежностями (устаткуванням) - надалі «майно», на умовах даного договору, сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Пунктами 8 та 9 Договору передбачено, що представник Продавця сповіщає Покупця, що земельна ділянка розміром 0,0193 га з кадастровим номером 1210100000:03:317:0056, на якій розташоване майно, знаходиться у користуванні Продавця, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-0001523182018, виданим 04.05.2018 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Сторони зобов?язуються протягом 1 (одного) місяця з дати укладення цього договору подати до відповідних органів документи для переоформлення договору оренди вищевказаної земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи 27.12.2018 на адресу Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС та Дніпровської міської ради від АКБ«ІНДУСТРІАЛБАНК» було направлено листа від 26.12.2018 № 0901-06-10087, яким було повідомлено про перехід до ОСОБА_1 права власності на вказане нерухоме майно та права оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, 19.12.2018 позивачем було заповнено та подано уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2018 із нарахуванням до зменшення податкового зобов`язання.

04.11.2019 Дніпропетровське управління офісу ВПП ДПС повернуло позивачу переплату з орендної плати за землю за період червень-листопад 2018 в сумі 20 207,61 грн.

14.04.2023 за наслідками камеральної перевірки з питань не подання податкової звітності з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) відповідачем було складено акт від 14.04.2023 № 13275/04-36-04-07-07/13857564 (надалі - Акт) в якому відповідач зазначив про допущення позивачем порушень п.п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі ПК України) а саме: не подання податкової декларації з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) за 2023 рік щодо земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:317:0056.

Не погоджуючись із висновками відповідача, які зазначені в акті, позивачем були подані заперечення від 03.05.2023 № 06-02-550, висновки про результати розгляду яких викладені у листі відповідача від 17.05.2023 № 36014/6/04-36-04-07-18, а вимоги в частині вказаних висновків. залишені без змін.

На підставі акту перевірки і висновку за результатами розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.05.2023 № 0416350407, форми «ПС», про нарахування позивачу штрафу в сумі 1 020,00 грн за порушення терміну подання податкової звітності з плати за землю (орендна плата).

Не погоджуючись з правомірністю складення ППР позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до норм ст. 269 ПК України, платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Приписами п. п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до приписів ст. 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За змістом п. п. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України, визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 288.2 ст. 288 ПК України, встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПК України).

За змістом приписів п. 288.4, 288.5 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, п. 288.7 ст. 288 ПК України, передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Абзацами 2-4 п. 286.5 ст. 286 ПК України, передбачено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно змісту п. 287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 125 ЗК України, регламентовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно норм ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зазначені вище норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою.

У розумінні положень пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, пп. 270.1.1, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.1, 287.7 ст. 287 ПК України, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Земельна ділянка передавалась в оренду для експлуатації та обслуговування існуючого нерухомого майна АДРЕСА_1 .

12.06.2018 позивачем відчужено зазначений комплекс нежитлових будівель на підставі договору купівлі продажу нежитлової будівлі, адміністративна будівля, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Суховаровою Н.В., реєстровий номер 620.

За п. 21 договору передбачено, що майно передано покупцю у приватну власність з моменту підписання даного договору та реєстрації права власності.

Таким чином, перехід права власності на відчужене майно від продавця до покупця відбувся 12.06.2018.

Позивач, вважаючи, що обставини, які встановлюють обов`язок щодо нарахування і сплати плати за землю відпали, припинив здійснювати такі дії, що у подальшому і стало підставою для складення спірного рішення.

При розгляді заперечень позивача на акт камеральної перевірки податковий орган зазначив, що згідно переліків договорів оренди землі, наданих Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у відповідності до п.288.1 ст.288 ПКУ станом на 01.01.2023 вищевказаний договір є діючим, інформація стосовно дострокового розірвання даного договору оренди землі в порядку, визначеному чинним законодавством, відсутня.

Із змісту листа щодо розгляду заперечень позивача вбачається наступна позиція відповідача: оскільки договір оренди землі позивачем не розірвано, то відповідно він повинен сплачувати такий податок.

Однак із таким твердженням не можна погодитись, оскільки відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Статтею 141 ЗК України, встановлено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є також підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Зважаючи на це, з моменту виникнення в особи права власності на нерухоме майно, розта шоване на орендованій іншою особою земельній ділянці, попередній власник нерухомого майна вже фактично не використовує земельну ділянку, а відтак не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Вказане доводить, що саме власник земельної ділянки має внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення права оренди земельної ділянки позивачем, втім, невнесення позивачем даних про розірвання договору оренди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відносинами сторін цивільного договору та не впливає саме на обов`язок позивача сплачувати орендну плату за землю, якою фактично не користується за актом приймання-здачі земельної ділянки від 12.06.2018, підписаного сторонами. Вказане не може створювати для позивача обов`язку донарахування плати за землю у разі відсутності в нього правових підстав для користування земельною ділянкою через відчуження нерухомого майна яке знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю при факті відчуження нерухомого майна, погодженого всіма сторонами договору.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Європейський суд з прав людини у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 2 684,00 грн судового збору за подання даного адміністративного позову, що підтверджується квитанцією від 05.06.2023 № О0533-0036.

Відтак у зв`язку із частковим задоволенням позову суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) від 22.05.2023 року № 0116350407, форми «ПС», про нарахування ПАТ Акціонерний Комерційний Банк «Індустріалбанк» (код ЄДРПОУ 13857564) штрафу в сумі 1 020,00 грн за порушення терміну подання податкової звітності з плати за землю (орендна плата).

Стягнути на користь ПАТ Акціонерного Комерційного Банку «Індустріалбанк» (код ЄДРПОУ 13857564) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.