Ухвала

від 02.10.2023 по справі 640/22514/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження

02 жовтня 2023 року м. Київ № 640/22514/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИТАЛ ПАНДА" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджитал панда"(04119, м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 43643640) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 березня 2021 року № 00207620702 та № 00207640702.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року, Товариству відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до постанови Верховного суду від 13.09.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів Верховний суд зазначив наступне: "Як видно із акта перевірки, ключовий його висновок зводився до того, що згідно з наданими до перевірки документами нерухоме майно, яке ТОВ «Діджитал Панда» орендувало у ТОВ «Новітні-Фнформаційні-Технології» за адресою: Спортивна плоша, 1-А, у Печерському районі міста Києва, в подальшому не використовувалось у господарській діяльності підприємства та останнє не отримувало дохід від орендованого нерухомого майна.

Тобто, позиція податкового органу полягала в тому, що операції з суборенди офісних приміщень не відносяться до господарської діяльності Товариства, й саме в цьому відповідач убачав порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України) та неможливість отримання податкової вигоди за такою операцією.

Саме це порушення й намагався спростувати позивач у даному позові, як видно із заявлених у ньому підстав, обґрунтувань та долучених до позовної заяви доказів. Також, позивач намагався довести, що фактично понесені підприємством документально підтверджені витрати на надані послуги з оренди офісного приміщення відносились до адміністративних витрат як такі, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а окремі з доказів, які витребовував відповідач під час проведення перевірки, - стосувалися операцій, які не брали участі у формуванні від`ємного значення з податку на додану вартість у періоді, який охоплювався перевіркою.

Натомість, розглядаючи спір, суди попередніх інстанцій побудували свої обґрунтування й мотиви на дослідженні реальності господарських операцій з оренди офісного приміщення у разі, коли воно є відмінним від зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи. В той же час, ці обставини під сумнів у ході перевірки не ставились, відповідач в акті перевірки не знаходив зв`язку із отриманими від контрагентами послугами із господарською діяльністю платника податку - позивача та, власне, отримання доходу від орендованого нерухомого майна.

Надаючи оцінку додатково доданим позивачем до апеляційної скарги документам, якими він підтверджував здійснення господарської діяльності саме за адресою суборенди, апеляційний суд вказав, що такі не були подані контролюючому органу ані в ході проведення перевірки, ані після її завершення, натомість, були надані лише до суду, а відтак, не можуть слугувати на користь спростування обставин, наведених контролюючим органом в акті перевірки. Утім, підставами такого ненадання, як і законності їх витребування з боку контролюючого органу, суд апеляційної інстанції оцінки не надав.

Отже, доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, перевірені судами не були, й не отримали правової оцінки в судових рішеннях, тоді як обставини, яких вони стосуються, безпосередньо входять до предмета доказування у цій справі."

Враховуючи викладене та керуючись статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до провадження адміністративну справу №640/22514/21 до провадження судді Панченко Н.Д. Справа буде розглядатись одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

2. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до провадження подати до суду свої доводи і міркування з приводжу заявлених позовних вимог з урахуванням висновків Верховного Суду.

3. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

4. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.