П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5354/23
Головуючий в І інстанції: Тарасишина О.М.
Дата та місце ухвалення рішення:29.05.2023 р.
м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді доповідача Шеметенко Л.П.
судді Градовського Ю.М.
судді Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Будконсалт» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2023 року ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просило суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління ДАБК ОМР від 19.08.2022 року № 017/22/6вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» зазначило, що повідомлення про проведення планового заходу було направлено позивачу із порушенням строків направлення, не було повідомлено позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Крім того, оскаржувана постанова була складена та підписана заступником начальника Управління ДАБК ОМР Єфремовим В.Ю, а керівником Управління ДАБК ОМР є Авдєєв О.Р., то накладення штрафу було здійснено не уповноваженою на це посадовою особою.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року позов ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління ДАБК Одеської міської ради від 19.08.2022 року №017/22/6вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Стягнуто на користь ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» за рахунок бюджетних асигнувань з Управління ДАБК ОМР судові витрати у розмірі 2 684 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління ДАБК ОМР подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що начальник Управління здійснює розподіл обов`язків між начальником Управління та його заступниками з огляду на акти органу місцевого самоврядування (Розподіл функціональних обов`язків, затверджений наказом Управління ДАБК Одеської міської ради від 26.01.2017 року № 01-13/15ДАБК, посадова інструкція заступника начальника управління начальника інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремова В.Ю) в частині покладення повноважень з розгляду відповідно до закону справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень (п. 3.8 Розподілу функціональних обов`язків та п.2.4 посадової інструкції). Наказом Управління від 26.01.2017 р. №01-13/15 ДАБК «Про розподіл обов`язків» було затверджено функціональні обов`язки та повноваження між начальником та заступником начальника Управління, згідно яких до керівного складу Управління входять начальник, його заступник та заступник начальника начальник інспекційного відділу № 1. З огляду на це, апелянт вважає, що начальник управління має повноваження щодо розподілу обов`язків між керівним складом Управління та перерозподіл відповідних функцій та повноважень.
ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» надало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, наказом начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 10.01.2022 року № 01-13/9ДАБК «Про проведення позапланової перевірки, відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, п. 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеського міської ради № 671- VIІІ від 03.11.2021 року, п. 24 Плану заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на 2022 рік, затвердженого Наказом Управління № 01-13/498ДАБК від 29.11.2021 року, наказано:
- провести планову перевірку на об`єкті будівництва: «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, вул. Рєпіна, 1-Б».; генеральний підрядник ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ»; місцезнаходження юридичної особи: м. Одеса, провулок Світлий, 3, 65009, ЄДРПОУ 36613188. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
10.01.2022 року Управління ДАБК ОМР видано Повідомлення про проведення планового заходу, відповідно до якого ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» повідомлялось про проведення планової перевірки у період з 18.01.2022 року по 31.01.2022 року.
17.01.2022 року на адресу Управління ДАБК від ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» надійшов лист від 14.01.2022 року за вих. № 01, відповідно до якого повідомлялось про отримання вищезазначеного повідомлення та проханням перенести планові заходи перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на період з 01.02.2022 року по 15.02.2022 року.
19.01.2022 року за № 000072 було видано Направлення для проведення планового (позапланового) заходу, відповідно до якого головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР Чернявську В.О. було направлено для здійснення планової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, вул. Рєпіна, 1-Б. Строк дії направлення з 02.02.2022 року до 15.02.2022 року.
15.02.2022 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР Чернявською В.О. складено Акт про недопущення посадових осіб органу ДАБК на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, відповідно до якого нібито не було надано доступ на об`єкт будівництва, зазначений в повідомленні Управління ДАБК від 10.01.2022 року № 01-9/6-вих.
15.02.2022 року Управлінням ДАБК ОМР, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким висунуто вимогу усунути виявлене порушення у строк до 28.02.2022 року.
15.02.2022 року Управлінням ДАБК ОМР стосовно ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зафіксовано, що ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» в особі директора Хількевича В.В. не було допущено посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради для проведення планової перевірки на об`єкті містобудування за адресою: м. Одеса, вул. Рєпіна, 1-Б, що є порушенням п. 1. ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11, абз. 2 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553. Зазначено, що відповідальність за виявлене правопорушення передбачена п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». У протоколі вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14:00 год. 28.02.2022 року у приміщенні Управління ДАБК ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, каб. 314.
За результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт, протокол, припис), 19.08.2022 року заступником начальника управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. винесено постанову № 017/22/6вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 74 430 грн.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, а свої права порушеними, ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» звернулося до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови з огляду на те, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 017/22/6вих від 19.08.2022 року була складена та підписана із порушенням приписів п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та абз. 5, 6 п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, а також складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі Порядок № 553).
Пунктом 5, 6 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Строк проведення планової перевірки об`єкта будівництва не може перевищувати десяти робочих днів.
Абзацами 1, 4 Пункту 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Підпунктами 1, 2, 3, 8 Пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Абзацом 8 Пункту 12 Порядку № 553 обумовлено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Пунктом 14 Порядку № 553 зазначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:
- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Абзацом 2 Пункту 19 Порядку № 553 встановлено, що припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Пунктом 17 Порядку № 553 визначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Так, висновуючись з приводу наявності у заступника начальника Управління начальника інспекційного відділу № 1 Єфремова В.Ю. повноважень на прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів виходить з наступного.
В даному випадку, оскаржуваною постановою визнано винним ТОВ «ВЕКТОР БУДКОНСАЛТ» у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 74 430 грн.
Як вбачається зі змісту п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються:
1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
При цьому, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені:
1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.
Крім того, Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.1995 року № 244, встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:
1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
3) Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.
З огляду на вищевикладене слідує, що накладати штрафи в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», від імені виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад має право виключно керівник виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради.
Наведені вище положення Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не допускають інших трактувань, виключень або можливості розширення повноважень на підставі актів органів місцевого самоврядування
Втім, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 017/22/6вих від 19.08.2022 року була прийнята за підписом заступника начальника Управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремовим В.Ю.
Колегія суддів зауважує при цьому, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, заступник начальника Управління ДАБК ОМР Єфремов В.Ю. не є керівником Управління, а ним є Авдєєв О.Р.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята не уповноваженою на це посадовою особою.
Доводи апелянта з посиланням на Розподіл функціональних обов`язків, затверджений наказом Управління ДАБК Одеської міської ради від 26.01.2017 року № 01-13/15ДАБК, посадову інструкцію заступника начальника управління начальника інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремова В.Ю. в частині покладення повноважень з розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень, колегія суддів оцінює критично, адже повноваження накладати штрафи в межах та відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», закріплені законами за керівником відповідного органу, і їх передача іншим посадовим особам виходить за межі повноважень голови управління ДАБК ОМР та такими законами не передбачена.
З урахуванням зазначеного, позиція апелянта щодо передачі повноважень керівника із прийняття відповідних постанов, суперечить наведеним вище законодавчим актам вищої юридичної сили. Отже, є хибним посилання відповідача на правомірність застосування у спірних правовідносинах Розподілу функціональних обов`язків, затверджених наказом Управління ДАБК Одеської міської ради від 26.01.2017 року № 01-13/15ДАБК, посадової інструкції заступника начальника управління начальника інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради Єфремова В.Ю. в частині покладення повноважень з розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень.
Також, колегія суддів зауважує, що положення ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не передбачають можливості керівником уповноважувати заступника начальника інспекційного відділу № 1 розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та виносити постанови.
Відтак, нормативні акти органу місцевого самоврядування, на які посилається скаржник в обґрунтування своєї позиції, суперечать законодавчим актам вищої юридичної сили, що повинно мати наслідком неможливість їх застосування через невідповідність та необхідність приведення локальних актів у відповідність до вказаних законодавчих актів.
Таким чином, оскільки акти органів місцевого самоврядування, якими допущено розширення повноважень керівника на його заступників, суперечать Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.1995 року № 244, судом мають застосовуватися положення, що мають вищу юридичну силу.
На переконання колегії суддів, заступник начальника мав би повноваження відповідно до вимог Закону та Положення ДАБК ОМР, на прийняття за власним підписом постанов про накладення штрафу лише виключно у разі відсутності начальника Управління та на підставі відповідного розпорядження міського голови про покладення на нього повноважень виконуючого обов`язки начальника. Втім, у спірних правовідносинах наявності таких обставин відповідачем не доведено.
Зважаючи на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 017/22/6вих від 19.08.2022 року була складена та підписана із порушенням приписів пункту 1 частини 2 статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та абзаців 5, 6 пункту 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМ України від 06.04.1995 року № 244, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання цієї постанови протиправною та скасування.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, за сталою практикою ЄСПЛ рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 02.10.2023 р.
Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2023 |
Оприлюднено | 06.10.2023 |
Номер документу | 113934082 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шеметенко Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні