Постанова

від 02.10.2023 по справі 420/15733/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15733/22

Головуючий в І інстанції: Вовченко О.А.

Дата та місце ухвалення рішення: 15.06.2023 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ - ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ - ПІВДЕНЬ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №332235 від 03.10.2022 року про застосування до ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 332235 від 03 жовтня 2022 року.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ - ПІВДЕНЬ» судовий збір у розмірі 3286,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

В поданій апеляційній скарзі апелянт послався на те, що оскаржувана постанова була прийнята відносно позивача, посилаючись на заяву представника ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» Захарова О.М., який, при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, надав свої пояснення щодо належного перевізника, а саме позивача. Крім того, апелянт, зазначає, що, на момент перевірки, ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» не надано належних доказів, які б підтверджували наявність відомостей про належного користувача транспортного засобу, що перевірявся в ЄДРТЗ, а саме ПП «Фарм Сервіс». Разом з тим, апелянт вказує, що позивач, посилаючись на договір оренди та акт прийому-передачі транспортних засобів, не надав їх під час перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки, а також не пред`явив їх на розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Позивач надав до суду відзив, в якому просив залишити апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.09.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на автодорозі М-05 (км 452+811), згідно направлення на перевірку №028/в від 09.09.2022 року, здійснено перевірку транспортного засобу марки «Volvo/Codez», номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №339374, яким встановлено порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

На підставі складеного акту перевірки Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №332235 від 03.10.2022 року, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ - ПІВДЕНЬ», відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивач оскаржив її до суду першої інстанції.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, надаючи оцінку поясненням представника позивача Захарова О.М. у заяві від 03.10.2022 року, в якій перевізником визначено ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ», та його поясненням, як свідка у судовому засіданні, дійшов висновку, що заява представника позивача від 03.10.2022 року не є неналежним доказом доведення того, що ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» було перевізником під час перевірки транспортного засобу. Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що особа, яка має відповідати за вчинене правопорушення у контексті спірних правовідносин, є автомобільний перевізник, яким, відповідно до копії товарно-транспортної накладної, є ПП «ФАРМ СЕРВІС».

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. 1 п. 4 зазначеного Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок - №1567) визначено процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до п. 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

В п.п. 20-22 Порядку №1567 зазначено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Відповідно до п.п. 25, 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до п.п. 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно частин 1 та 2 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року (далі - Інструкція №385) встановлено Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водії; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які, зокрема, включають перевірку наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Аналізуючи вказані норми, водій транспортного засобу марки «Volvo/Codez», державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , зобов`язаний був надати посадовій особі відповідача протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, зі змісту наведених норм випливає, що суб`єктом відповідальності за ст.60 Закону №2344-IIІ є автомобільний перевізник.

Відповідно до ст. 1 Закону №2344-IIІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно ст.33 Закону №2344-IIІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки та складання акту №339374 від 12.09.2022 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, водій ОСОБА_1 надав перевіряючий особі відповідача водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, згідно яких власником є ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» та ТТН №11-08 від 11.09.2022 року, відповідно до якої перевізником є ПП «Фарм Сервіс».

Таким чином, на момент складання акту №339463 від 12.09.2023 року у посадової особи відповідача була відсутня інформація про те, що ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» є перевізником.

При цьому, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, був присутній представник позивача Захаров О.М., який надав свої письмові пояснення, викладені у вигляді заяви від 03.10.2022 року, та зазначив, що перевізником слід вважати ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ»

Разом з тим, під час розгляду судової справи, судом першої інстанції в судове засідання викликано ОСОБА_2 в якості свідка, де останній повідомив, що зазначену заяву він писав під диктовку, оскільки директор ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» в цей час перебував за закордоном, а директор ПП «ФАРМ СЕРВІС» - на війні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пояснення ОСОБА_2 не є належним доказом того, що ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» було перевізником під час перевірки транспортного засобу, та спростовує доводи апелянта, з посиланням на пояснення ОСОБА_2 , оскільки його заява не є тим належним документом, що доводить господарські операції щодо перевезення вантажу.

Так, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363.

Відповідно до пп. 11.1 п. 11 вказаних Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до пп. 11.3 п.11 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Відповідно до пп. 11.5 п.11 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ТТН №11-08 від 11.09.2022 року, яка була надана посадовій особі відповідача під час здійснення перевірки, перевізником є ПП «Фарм Сервіс».

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що в даній справі перевізником вантажу в розумінні Закону №2344-ІІІ є саме ПП «Фарм Сервіс», а не позивач.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, при визначенні суб`єкта правопорушення, зафіксованого в акті №339374 від 12.09.2022 року прийняв необґрунтоване рішення про притягнення ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, оскільки, в межах розгляду даних спірних правовідносин, позивач не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» і не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до положень ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

Вказана правова позиція узгоджується висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 22 лютого 2023 року по справі №240/22448/20, яка в силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Стосовно доводів апелянта щодо того, що ТОВ «ОЗТ-ПІВДЕНЬ» не надано належних доказів, які б підтверджували наявність відомостей про належного користувача транспортного засобу, що перевірявся в ЄДРТЗ, а саме ПП «Фарм Сервіс», колегія суддів зазначає наступне.

Так, автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах, проте, автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (ст.ст. 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що надання цієї послуги може передбачати використання на законних підставах транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III.

Таким чином, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.

Вказана правова позиція викладена у висновках Верховного Суду в постанові від 23 серпня 2023 року по справі № 600/1407/22.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 02.10.2023 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька