Постанова

від 03.10.2023 по справі 758/6431/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 758/6431/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головчак М.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю., Мєзєнцева Є.І.,

за участю секретаря: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Подільського районного суду м.Києва від 04 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м.Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00008748 від 23.05.2023 року.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 04 липня 2023 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00008748 від 23.05.2023 вказано наступне: « 19.04.2023 о 20 год. 53 хв., за адресою Н-10, км 248+935, Чернівецька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF FTP XF 105, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6.622% (0.761 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) грн.».

Відповідно до Договору найму (оренди) транспортних засобів від 01.11.2022, який посвідчено Семенюк Т.В., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, та зареєстровано в реєстрі за №550, починаючи з 01.11.2022 транспортний засіб DAF FTP XF 105, днз НОМЕР_1 знаходиться у тимчасовому платному користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕЙТ».

Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постанова КМУ від 14 листопада 2018 року № 1197 «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» (Постанова втратила чинність 13.01.2023 на підставі Постанови КМ№ 1145 від 08.10.2022. Надалі за текстом- «Порядок № 1197») визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).

Підпункт 3 пункту 2 встановлює, що належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Пункт 3 Порядку № 1197 Підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку, відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

- територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС);

- веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС;

- Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Якщо власником транспортного засобу є фізична особа, то внесення до Реєстру відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб- сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, здійснюється нею особисто (абз. 1 п. 19 Порядку № 1197).

Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача (п. 21 Порядку № 1197).

Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички), здійснюється в сервісному центрі МВС за заявою належного користувача (п. 30 Порядку № 1197).

Відповідно до пункту 31 Порядку № 1197 До сервісного центру МВС подаються:

- заява за формою згідно з додатком 4: (надається згідно Додатку до пояснень);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- належним чином засвідчена копія договору оренди (найму, позички) транспортного засобу (у разі внесення відомостей згідно з пунктом 32 цього Порядку - сканований оригінал чи сканована належним чином засвідчена копія такого договору);

- документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи;

- довідка про реєстрацію місця проживання - у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, відомостей про зареєстроване місце проживання на території України;

- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

- довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);

- відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- посвідчення водія, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, який зазначено у заяві, - якщо право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави.

Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача (п. 36 Порядку № 1197).

Відповідно до пункту 37 Порядку № 1197 До сервісного центру МВС подаються:

- заява за формою згідно з додатком 6; (надається згідно Додатку до пояснень)

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи;

- довідка про реєстрацію місця проживання - у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, відомостей про зареєстроване місце проживання на території України;

- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

- довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);

- відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- посвідчення водія, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, який зазначено у заяві, - якщо право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави.

Внесення до реєстру відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талону, здійснюється також через:

- веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 6 із застосуванням кваліфікованого електронного підпису належного користувача;

- Єдиний державний вебпортал електронних послуг шляхом заповнення електронної заяви у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, передбачених додатком 6. із застосуванням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Єдиного державного вебпортал у електронних послуг, електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису належного користувача (п. 38 Порядку № 1197).

Відповідно до пп. 6 п.41 Порядку № 1197 строк, на який вносяться відомості про належного користувача, зазначається у заяві та відповідає строку: дії тимчасового реєстраційного талона, на підставі якого вносяться відомості про належного користувача.

Отже, враховуючи вимоги Порядку №1197 щодо внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не є достатньою дією наявність тимчасового реєстраційного талону, а вчинення «майбутнім» належним користувачем низку певних дій.

Постанова КМУ від 8 жовтня 2022 року № 1145 «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку.

Пункт 3 Порядку № 1145 Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

- територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС);

- електронний кабінет водія;

- Портал Дія (п. 5 Порядку № 1145).

Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється в сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належного користувача (п. 14 Порядку № 1145).

У разі коли власником транспортного засобу є фізична особа, внесення до Реєстру відомостей про належного користувача або їх виключення через електронний кабінет водія або через Портал Дія здійснюється нею особисто (п. 15 Порядку № 1145).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1145 До сервісного центру МВС заявниками подаються:

- заява за формою згідно з додатком 1: (надається згідно Додатку до пояснень)

- паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасове посвідчення громадянина України, або посвідка на постійне проживання, або посвідка на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, чи пред`являється один із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія .

У разі відсутності у визначених абзацом першим цього підпункту документах відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України заявник подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання (для внутрішньо переміщених осіб), або витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування), чи пред`являє один із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія ;

- довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);

- відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

- документи, що підтверджують повноваження представника (у разі звернення уповноваженого представника);

- посвідчення водія належного користувача, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, що зазначений у заяві (у разі, коли право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави, що відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту).

Заява разом із документами, на підставі яких до Реєстру внесено відомості про належного користувача, формується в окрему справу, прошивається і зберігається в сервісному центрі МВС протягом трьох років (п. 24 Порядку № 1145).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1145 Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив власник транспортного засобу на підставі електронної заяви, здійснюється заявниками через:

1) електронний кабінет водія шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із накладенням електронних підписів заявників;

2) Портал Дія шляхом заповнення електронної заяви в довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, із зазначенням відомостей, передбачених додатком 1. із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія. Підпис" ("Дія Ш") або електронного підпису заявників та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія.

У разі наявності у Реєстрі відомостей про належного користувача в належного користувача засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) автоматично формується електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у формі електронного відображення інформації в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1453 «Про затвердження Порядку формування та перевірки електронного посвідчення водія, електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, їх електронних копій» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 10, ст. 521) (п. 28 Порядку № 1145).

Враховуючи вищезазначене, в даному випадку законодавцем не передбачено внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів шляхом наявності тимчасового реєстраційного талону, а передбачає внесення відомостей про належного користувача до Реєстру через: територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); електронний кабінет водія; Портал Дія.

Постановою КМУ від 7 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371), далі - Порядок № 1388) закріплено наступне.

Відповідно до абз. 6 пункту 16 Порядку № 1388 За бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Тобто, в даному випадку видача тимчасового реєстраційного талону полягає в наданні власником транспортного засобу іншій фізичній особі/фізичній або юридичній особі право користування і (або) розпорядження транспортними засобами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що статтею 279-7 КУпАП чітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:

така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать ЇЇ транспортному засобу;

особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Крім того, відповідачем було направлено запит до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України щодо надання інформації наступного змісту: «надати інформацію стосовно відповідальної особи за транспортним засобом DAF FTP XF 105, державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 19.04.2023».

На адресу Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла відповідь Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України за № 31/13129 - 12965-2023 від 19.06.2023 в якій зазначено, що згідно з наявною станом на 19.06.2023 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформацією автомобіль DAF FTP XF 105, номерний знак НОМЕР_1 , вантажний, сідловий тягач, 2008 року випуску, VIM-код: НОМЕР_2 з 31.05.2022 по теперішній час зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на зазначений автомобіль 08.03.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕИТ» (код ЄДРПОУ 43973361) на підставі договору оренди було видано тимчасовий реєстраційний талон на право керування НОМЕР_3, який станом на 19.04.2023 був дійсний.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів наголошує, що, враховуючи вимоги Порядку № 1145 законодавцем не передбачено внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів шляхом наявності тимчасового реєстраційного талон, а передбачає внесення відомостей про належного користувача до Реєстру через: територіальні органи з надання сервісних послуг МВС; електронний кабінет водія; Портал Дія.

Таким чином посилання позивача на те, що 08.03.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕИТ» було внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача транспортного засобу DAF FTP XF 105, ДНЗ НОМЕР_1 , на підставі чого було видано Тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 040198 - не підтверджує факту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача відповідно Порядку № 1145, тоді як Тимчасовий реєстраційний талон є невід`ємною частиною такого внесення відповідно до Порядку № 1197.

Крім того, адміністративне правопорушення зафіксовано автоматичним пунктом 19.04.2023 о 20 год 53 хв. заадресою Н-10, км 248+935, Чернівецька область, а Порядок № 1197 втратив чинність на момент фіксації на підставі постанови КМУ від 08.10.2022 №1145, про що зазначалось колегією суддів раніше та яку варто застосовувати при вирішення даних правовідносин.

Частина 2 ст. 132-1 КУПАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до примітки ст. 132-1 КУпАП підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» №3353 від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року( із змінами та доповненнями).

За приписами п. 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують нормативів, визначених цим пунктом.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені п. 22.5 ПДР, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Відповідно до ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

За положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За правилами ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови слід відмовити у зв`язку з тим, що, як вже зазначалось раніше, Тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 040198 - не підтверджує факту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача відповідно Порядку № 1145.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м.Києва від 04 липня 2023 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Ключкович В.Ю.

Суддя Мєзєнцев Є.І.