Постанова

від 27.09.2023 по справі 500/477/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/477/23 пров. № А/857/8293/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року (судді Чепенюк О.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль повний текст рішення складено 29.03.2023) у справі № 500/477/23 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області 16.02.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, в розмірі 53796,82 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року задоволено позов повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та допущено порушення норм процесуального та матеріального права. Вважає, що позивачем виставлялися інкасові доручення лише в червні-вересні 2022 року, а позовна заява подалася в суд в лютому 2023 року, таким чином позивачем не було доведено відсутність коштів на рахунках відповідача станом на час подання позову, а тому відсутня сукупність обов`язкових умов наявність яких в сукупності зумовлює виникнення у податково органу права на звернення до суду із даним позовом, що обумовлює відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 311 КАС України розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41708145) зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2023 (а.с.8-10).

Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Тернопільській області станом на 07.02.2023 за відповідачем рахується податковий борг по платежу орендна плата з юридичних осіб у сумі 53796,82 грн. (53795,45 грн. - податкові зобов`язання, 1,37 грн. - пеня) (а.с.11).

Вказана сума заборгованості відображена в інтегрованій картці відповідача (а.с.51).

23.01.2020 начальником Козівського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області прийнято рішення №43/10-2/19-00-51 від 23.01.2020 про опис майна, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», у податкову заставу (а.с.14).

На підставі вказаного рішення 03.09.2021 податковим керуючим складено акт опису майна ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» №34 (а.с.13).

06.09.2021 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено записи про накладення обтяження (податкової застави) на майно ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», на підставі акта опису майна від 03.09.2021 №34 (а.с.15-26).

Крім того, податковим керуючим складено акт від 09.01.2023 №2 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Встановлено, що майно описане актом від 03.09.2021 №34 є в наявності (а.с.28).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №500/4709/21, що набрало законної сили 22.10.2021, стягнуто з рахунків у банках ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», кошти у розмірі податкового боргу у сумі 128689,77 грн. (а.с.36).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №500/8685/21, що набрало законної сили 09.03.2022, стягнуто з рахунків у банках ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», кошти у розмірі податкового боргу у сумі 27848,96 грн. (а.с.37-40).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №500/2936/22, що набрало законної сили 31.10.2022, стягнуто з рахунків у банках ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», кошти у розмірі податкового боргу у сумі 19472,99 грн. (а.с.41-43).

З метою виконання вказаних рішень суду контролюючим органом здійснювались заходи щодо погашення заборгованості, зокрема, до установи АТ КБ «Приватбанк», у якому обслуговується відповідач та має відкриті банківські рахунки, направлялись інкасові доручення (розпорядження) від 26.07.2022 №35436-13, №35435-13, від 27.09.2022 №36100-13, №36099-13, від 18.08.2022 №35637-13, №35636- 13, від 21.10.2022 №36456-13, №36455-13, від 20.06.2022 №34984-13, №34983-13, від 13.07.2022 №35248-13, №35247-13, які повернуті без виконання, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платника (а.с.44-49).

Позивач, покликаючись на наявність у ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» податкового боргу в сумі 53796,82 грн., а також на те, що заходи стягнення, вжиті контролюючим органом, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою податкового боргу відповідачу засобами поштового зв`язку надіслано податкову вимогу форми «Ю» №141783-51 від 28.12.2019 на суму податкового боргу 4547,96 грн., яка була отримана відповідачем (а.с.12).

Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів протилежного апелянтом не доведено.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно із статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно із підпунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац 3 пункту 95.3 статті 95 ПК України).

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Зі змісту статті 95 ПК України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Колегія суддів аналізуючи наведене дійшла висновку, що податковий борг платника податків, у даному випадку ТзОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідкою Головного управління ДПС у Тернопільській області станом на 07.02.2023 за відповідачем рахується податковий борг по платежу орендна плата з юридичних осіб у сумі 53796,82 грн. (53795,45 грн. - податкові зобов`язання, 1,37 грн. - пеня) (а.с.11), яка відображена в інтегрованій картці (а.с.51).

При цьому, податкова застава підтверджена рішенням №43/10-2/19-00-51 від 23.01.2020 про опис майна, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», у податкову заставу, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», у податкову заставу (а.с.14) та податковим керуючим складено акт опису майна ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» №34 (а.с.13).

06.09.2021 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено записи про накладення обтяження (податкової застави) на майно ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», на підставі акта опису майна від 03.09.2021 №34 (а.с.15-26).

Крім того, податковим керуючим складено акт від 09.01.2023 №2 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Встановлено, що майно описане актом від 03.09.2021 №34 є в наявності (а.с.28).

Відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності коштів на банківських рахунках, за рахунок яких можливо було б погасити податковий борг, а так само доказів сплати податкового боргу.

Таким чином, згідно з вимогами статті 95 ПК України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Також колегія суддів звертає увагу, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №500/4709/21, що набрало законної сили 22.10.2021, стягнуто з рахунків у банках ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», кошти у розмірі податкового боргу у сумі 128689,77 грн. (а.с.36).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №500/8685/21, що набрало законної сили 09.03.2022, стягнуто з рахунків у банках ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», кошти у розмірі податкового боргу у сумі 27848,96 грн. (а.с.37-40).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №500/2936/22, що набрало законної сили 31.10.2022, стягнуто з рахунків у банках ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ», кошти у розмірі податкового боргу у сумі 19472,99 грн. (а.с.41-43).

Апеляційним судом встановлено, що з метою виконання вказаних рішень суду контролюючим органом здійснювались заходи щодо погашення заборгованості, зокрема, до установи АТ КБ «Приватбанк», у якому обслуговується відповідач та має відкриті банківські рахунки, направлялись інкасові доручення (розпорядження) від 26.07.2022 №35436-13, №35435-13, від 27.09.2022 №36100-13, №36099-13, від 18.08.2022 №35637-13, №35636- 13, від 21.10.2022 №36456-13, №36455-13, від 20.06.2022 №34984-13, №34983-13, від 13.07.2022 №35248-13, №35247-13, які повернуті без виконання, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платника (а.с.44-49).

Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 73 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки Головне управління ДПС у Тернопільській області здійснило усі передбачені законодавством заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а відповідач не спростував доводи податкового органу та не надав доказів погашення податкового боргу, а тому правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи апелянта, що позивачем виставлялися інкасові доручення лише в червні-вересні 2022 року, а позовна заява подалася в суд в лютому 2023 року, таким чином позивачем не було доведено відсутність коштів на рахунках відповідача станом на час подання позову, а тому відсутня сукупність обов`язкових умов наявність яких в сукупності зумовлює виникнення у податково органу права на звернення до суду із даним позовом, що обумовлює відмову в позові є необгрунтованими, оскільки колегія суддів вважає, що такі повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯ АГРО ІНВЕСТ» залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 500/477/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим

Повний текст постанови складено 02.10.2023