Постанова

від 04.10.2023 по справі 804/644/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №804/644/16

адміністративне провадження №К/990/25577/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів: Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Юрко І. В. (суддя-доповідач), Білак С. В., Чабаненко С. В., у справі № 804/644/16 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та постановою Верховного Суду від 02 березня 2023 року, задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (далі - позивач, ПрАТ «ДТРЗ») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 16 лютого 2015 року № 0000734002, № 0000744002.

Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 88170,43 грн за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

05 травня 2023 року суд першої інстанції видав позивачу виконавчий лист щодо стягнення судових витрат, де боржником зазначено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року, залишеною в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, замінено боржника у зазначеному виконавчому листі, а саме: Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, скаржник).

Того ж дня, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою поновлює позивачу строк пред`явлення до виконання виконавчого листа на три роки з моменту закінчення строків на апеляційне оскарження відповідно до пункту 2 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із зазначеними ухвалами, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року відмовлено Східному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою в частині оскарження ухвали суду першої інстанції про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Апеляційний суд зазначив, що перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду визначений положеннями статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Проте, ухвала про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у такому переліку відсутня, відтак вона не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погодилося з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження та подало касаційну скаргу до Верховного Суду.

Покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скаржник указує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. З огляду на зазначене, скаржник просить скасувати указану ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 03 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

09 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Частина друга статті 129 Конституції визначає основні засади судочинства, тобто ті загальні вимоги (принципи права), забезпечення дотримання яких судами є обов`язковим при здійсненні основної функції правосуддя - судового захисту прав і свобод людини і громадянина (стаття 55 Конституції України), у тому числі у сфері публічно-правових відносин (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Серед цих засад однією з найважливіших є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України). Обов`язок реалізації цієї фундаментальної вимоги частина друга статті 129-1 Основного Закону покладає на державу, від імені якої контрольну функцію за виконанням судового рішення здійснює суд (частина третя зазначеної статті).

Згідно з частиною 2 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Пункт 18 частини 1 статті 294 КАС України передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку тільки ухвали щодо відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому у переліку, наведеному у статті 294 КАС України ухвали про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Указане стало підставою для висновку апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у цій справі.

Колегія суддів зауважує, що, дійсно, оскаржувана відповідачем ухвала суду першої інстанції про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа не належить до переліку ухвал, зазначених в статті 294 КАС України, щодо яких може бути подана апеляційна скарга.

Водночас, у цьому випадку для визначення наявності чи відсутності права на апеляційне оскарження ухвали про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа необхідно проаналізувати положення статті 294 КАС України у сукупністю з іншими положеннями КАС України, які встановлюють право на апеляційне оскарження, а також основоположними принципами судочинства, встановленими Конституцією України та КАС України.

Положеннями статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За приписами статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальний порядок провадження в адміністративних справах визначається КАС України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (частина 3 статті 293 КАС України).

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.

Таким чином, у разі якщо відповідна ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, передбачається, що учасник справи може реалізувати своє право на апеляційне оскарження такого судового рішення шляхом включення заперечень на нього до апеляційної скарги на рішення суду.

З цього приводу Конституційний Суд України вказував, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Однак особливість ухвали про відмову у видачі дубліката виконавчого листа полягає в тому, що вона приймається на стадії виконання судового рішення і оскаржити її одночасно з оскарженням рішення суду неможливо, тому ця ухвала може бути оскаржена лише самостійно (абзац п`ятий пункту 3.2 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року у справі № 3-рп/2010).

Колегія суддів уважає, що хоча у межах цієї справи оскаржується не ухвала з питань видачі дубліката виконавчого листа, а ухвала про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, зазначене рішення Конституційного Суду України належить застосовувати й у цій справі, оскільки ухвала про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання прийнята також на стадії виконання рішення суду, а тому неможливо її оскаржити одночасно з судовим рішенням по суті справи, у зв`язку з чим вона може бути оскаржена лише самостійно.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала суду першої інстанції про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не може бути оскаржена в апеляційному порядку, не відповідає як принципу верховенства права, Конституції України, так і нормам процесуального права і зазначеному вище рішенню Конституційного Суду України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 755/26987/14-а.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що 13 березня 2023 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду розглянув справу №440/2582/20, предметом касаційного перегляду у якій також була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції, яка не включена до переліку у статті 294 КАС України (а саме, ухвала про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що відсутність згадки про ухвалу суду про відмову у задоволенні скарги, поданої у порядку статті 383, у переліку, наведеному у статті 294, змушує звернути увагу на фразу "окремо від рішення суду" у диспозиції абзацу першого статті 294 (і в частині другій статті 293), наявність якої наголошує на тому, що у випадках прийняття ухвал, зазначених у переліку, передбачається наявність (або, принаймні, можливість прийняття) рішення суду, окремо від якого (тобто незалежно від його прийняття) можуть бути оскаржені перелічені ухвали. Відповідно до пункту 13 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги. Однак заява, яка подається у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, не містить позовних вимог, а її розгляд не передбачає прийняття рішення суду; таким чином, вона не може належати до категорії ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, оскільки прийняття рішення суду з цього приводу не передбачається. Водночас така ухвала не може бути оскаржена разом із рішенням суду, оскільки змістовно пов`язана лише з рішенням суду у попередній справі, яке набрало законної сили, оскарженню не підлягає і повинно бути виконане безумовно.

Ураховуючи викладене, відповідно до пункту 18 частини першої статті 294 КАС України право на оскарження ухвали з питань поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання має лише стягувач у разі, коли йому було відмовлено у задоволенні такої заяви. Натомість боржник, згідно зазначеної норми, позбавлений права на апеляційне оскарження у разі поновлення його опоненту строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Це ставить його, як сторону, у нерівні (істотно невигідні) умови, які порушують принцип рівності учасників справи перед законом і судом - одну з основних конституційних засад судочинства. Така нерівність сторін має ознаки дискримінації, забороненої з будь-яких підстав частиною другою статті 24 Конституції України, а також статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, розуміння положень статті 294 КАС України, який визнає неможливим оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, буде означати звуження обсягу конституційного права на апеляційний перегляд однієї із сторін справи, тоді як інша сторона у такому випадку матиме право на апеляційне оскарження, а отже, як наслідок, звужується і право на судовий захист прав людини і громадянина, закріпленого і гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.

Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, апеляційний суд порушив право заявника на доступ до правосуддя, зокрема, на гарантоване право апеляційного оскарження судового рішення.

Відтак, доводи касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року скасувати, а справу №804/644/16 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко