Постанова

від 04.10.2023 по справі 376/2337/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Коваленко О.М.Провадження № 22-ц/824/12824/2023 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Гуля В.В., Мельника Я.С., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Білоцерківської районної військової адміністрації Київської областіна додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Сквирська міська рада, про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про стягнення заборгованості по заробітній платіта просила ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються», у відповідності до розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 11 січня 2021 року № 20 «Про утворення комісії з реорганізації Сквирської районної державної адміністрації Київської області», комісією було складено Передавальний акт Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 29 березня 2021 року, який затверджено Розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації 29 березня 2021 року за № 173.

Відповідно до Передавального акту Сквирська райдержадміністрація (ЄДРПОУ 24208857), місцезнаходження: м. Сквира, вул. Богачевського, 28, Київської області, внаслідок реорганізації шляхом приєднання перейшла до Білоцерківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 19425498), яка згідно Передавального акта Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 29 березня 2021 року, є правонаступником усіх прав та обов`язків, а також майна, активів, пасивів та зобов`язань Сквирської райдержадміністрації.

Згідно пункту 3 Акту, в переліку підприємств, установ, організацій та майна, засновником яких є Сквирська районна державна адміністрація, зазначено Сквирський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

На виконання вказаних нормативно-правових актів, відповідно до наказу директора районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Сквирської райдержадміністрації Київської області № 7 від 27 січня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено з посади фахівця із соціальної роботи Сквирського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Факт звільнення її із займаної посади підтверджується записом за № 17 від 27.01.2021 року, зробленим у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 .

Факт роботи позивача на займаній посаді у січні 2021 року підтверджується розрахунком заробітної плати працівників Центру, згідно з яким фахівцю із соціальної роботи ОСОБА_1 нараховано заробітну плату до виплати в сумі 9 562,60 грн. Розмір середньомісячної заробітної плати позивача на той час складав 7 670,25 грн., що підтверджується довідкою № 6 від 11.02.2021 року (вих. № 35).

Позивач у позові посилалась на те, що з нею у день звільнення не було проведено розрахунку та не було виплачено належні їй кошти у розмірі 9 562,60 грн., у зв`язку із чим вона зверталась до Білоцерківської райдержадміністрації, як учасника процедури реорганізації та утворення районних державних адміністрації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321, для врегулювання питання про виплату заборгованості по заробітній платі працівнику Центру. Однак, вирішити даний спір в досудовому порядку не виявилось можливим.

На колективні звернення суб`єкти владних повноважень обмежились відписками, фактично, перекладаючи зобов`язання одне на одного. Натомість, що підтверджується листом Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області «Про надання інформації» № М 02787 від 09.08.2021 року, за підписом голови Л. Мерзлюк, для вирішення даного питання «…нам рекомендовано звернутися до Сквирської міської територіальної громади».

З листа Сквирського міського голови від 01.10.2021 року за № 4263 вбачається, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», Верховна Рада України постановила утворити у Київській області Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 17.11.2020 року № 1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» (набув чинності 06.12.2020 року) внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим законом повинен затвердити порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрації, що припиняються. Одночасно, 16 грудня 2020 року КМ України прийнято постанову № 1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються» (далі Порядок) відповідно до статті 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Відповідно до п. 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321, перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, здійснюється до райдержадміністрацій новоутворених районів.

Отже, Сквирська районна державна адміністрація Київської області реорганізована шляхом приєднання до Білоцерківської районної державної адміністрації, яка є її правонаступником.

З урахуванням викладеного та поданої 01.12.2021 року заяви про збільшення позовних вимог, позивач просила суд стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на свою користь заборгованість з виплати заробітної плати (з урахуванням всіх нарахованих податків) у розмірі 9 562,60 грн. та розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку, починаючи з січня 2021 року по день ухвалення рішення у справі.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 23 серпня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати (з урахуванням всіх нарахованих податків) в розмірі 9 562,60 грн.

Стягнуто з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку (з подальшим відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету), починаючи з січня 2021 року по день ухвалення рішення у справі.

Рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, допущено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Сквирського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року доповнено абзац третій резолютивної частини рішення суду із викладенням його у новій редакції:

«Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 19425498, юридична адреса: 09117, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, Київська область) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку (з подальшим відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету), починаючи з січня 2021 року по день ухвалення рішення у справі, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 356,76 гривень, у розмірі 141 276,96 гривень.»

Доповнено абзац четвертий резолютивної частини рішення суду із викладенням його у новій редакції:

«Рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає до негайного виконання у розмірі 9 562,60 гривень».

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, відповідач Білоцерківська районна військова адміністрація Київської областіподала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила додаткове рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити суму виплати ОСОБА_1 за час затримки виплати заробітної плати не більше як шість місяців відповідно до ст. 117 КЗпП України. Крім цього, відповідач просив покласти на ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору.

Обгрунтовуючи скаргу, апелянт посилався на те, що статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

На думку апелянта, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, який підлягає виплаті працівникові, не має перевищувати шість місяців, відтак додаткове рішення суду підлягає приведенню у відповідність із вищевказаною правовою нормою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просила відмовити апелянту у задоволенні апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ціна позову в даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки додаткове рішення оскаржено відповідачем лише в частині розміру стягнутого на користь позивача ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку, колегія суддів згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість додаткового рішення лише у цій частині.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 2012 року працювала на посаді фахівця із соціальної роботи Сквирського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, що підтверджується копією її трудової книжки (а.с.9, 10).

Згідно Наказу директора ОСОБА_2 від 27 січня 2021 року № 7 «Про звільнення фахівця із соціальної роботи» позивачку було звільнено з роботи, останнім робочим днем вважається 27.01.2021 року (а.с.8, копія Наказу № 7).

Згідно Довідки № 6 від 11.02.2021 року, виданої директором ОСОБА_2 , ОСОБА_1 дійсно працювала на посаді фахівця із соціальної роботи 1 категорії Сквирського районного центру служб для сім`ї, дітей та молоді і звільнена з посади 27.01.2021 року, станом на день звільнення нараховано та не виплачено заробітної плати 9 562,60 грн. (а.с.15, копія Довідки № 6).

Судом встановлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються», у відповідності до розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 11 січня 2021 року № 20 «Про утворення комісії з реорганізації Сквирської районної державної адміністрації Київської області», комісією було складено Передавальний акт Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 29 березня 2021 року, який затверджено Розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації 29 березня 2021 року за № 173 (а.с.21, копія Розпорядження від 29 березня 2021 року, а.с.17-20, копія Передавального акта).

Відповідно до вищевказаного Акта Сквирська райдержадміністрація (ЄДРПОУ 24208857, місцезнаходження: м. Сквира, вул. Богачевського, 28, Київської області) внаслідок реорганізації шляхом приєднання перейшла до Білоцерківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 19425498), яка, згідно Передавального акта Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 29 березня 2021 року, є правонаступником усіх прав та обов`язків, а також майна, активів, пасивів та зобов`язань Сквирської райдержадміністрації.

Згідно пункту 3 Акта, в переліку підприємств, установ, організацій та майна, засновником яких є Сквирська районна державна адміністрація, зазначено Сквирський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (а.с.18).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки невиплаченої при звільненні заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції виходив з доведеності та обгрунтованості цих вимог.

При цьому, слід зауважити, що Білоцерківською районною військовою адміністрацією рішення Сквирського районного суду Київської області від 23 серпня 2022 року, яким було стягнуто вищевказані суми, не оскаржувалось, тобто відповідач погодився з висновками суду щодо наявності підстав для стягнення з нього на користь позивачки ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в основному рішенні суду не зазначено грошової суми, присудженої до стягнення, що є підставою для ухвалення додаткового рішення, в силу приписів ч. 2 ст. 270 ЦПК України, відповідно до якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.

Такі висновки суду є правильними та відповідають вимогам ст. 270 ЦПК України, яка надає можливість суду виправити допущену при ухваленні рішення помилку.

Разом з тим, суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, допустив помилку при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнутого з відповідача на користь позивача рішенням від 23 серпня 2022 року, що вбачається з наступного.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Таким чином, виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника згідно вказівки закону (ст. 117 КЗпП) має бути обрахована за період не більше шести місяців.

Суд першої інстанції на вищенаведену вимогу закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку за більший період, ніж це встановлює закон.

При обрахуванні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці роботи перед звільненням становила 356,76 грн., що підтверджується довідкою №6 від 11.02.2021 року.

Кількість робочих днів становить: у лютому 2021 року - 20 робочих дні, у березні 2021 року - 22 робочих дні, у квітні 2021 року - 22 робочих дні, у травні 2021 року - 18 робочих дні, у червні 2021 року - 20 робочих дні, у липні 2021 року - 22 робочих дні, (всього 124 робочих дні).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку (без урахування податків і зборів) за 6 місяців після звільнення становить 356,76 грн. х 124 робочих дні = 44 238 грн. 24 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення на її користь заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати, у додатковому рішенні допустив помилку при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, не врахувавши вимоги ст. 117 КЗпП щодо строку, за який дана виплата може бути стягнута, колегія суддів вважає за необхідне цю помилку суду виправити шляхом зміни додаткового рішення у відповідній частині, а саме, шляхом зменшення розміру стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку з 141 276 грн. 96 коп. до 44 238 грн. 24 коп.

Додаткове рішення суду в іншій частині апеляційним судом не перевіряється, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області підлягає частковому задоволенню, апеляційний суд на підставі положень ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1 362 грн. 00 коп., пропорційно до задоволених вимог скарги.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області - задовольнити частково.

Додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 рокузмінити в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнутого з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської областіна користь ОСОБА_1 , зменшивши цей розмір з 141 276 грн. 96 коп. до 44 238 грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя доповідач:

Судді: