Рішення

від 02.10.2023 по справі 358/1365/23

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1365/23 Провадження № 2/358/628/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Богуслав

Богуславський районний Київської області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

за участю секретаря Ведмеденко І.В.

розглянув у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Шапошник Євгеній Васильович, до Богуславської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсяв судіз позовому якомупроситьвизначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та за життя нею було залишено заповіт від 09.10.2014 р., нотаріально посвідчений Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою за № 1-1718. Згідно до якого належне їй за життя майно, а саме: земельну ділянку площею 4,4067 га, кадастровий номер 3220683600:06:012:0010, яка розташована на території Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області вона заповіла ОСОБА_1 . Після звернення позивача до нотаріуса, йому було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини. У встановленим законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не знав про наявність заповіту.

В підготовче судове засіданні позивач та його представник не з`явились, від представника надійшла заява про слухання справи у їх відсутніть, позов підтримують та просять його задовольнити.

В підготовче судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 06.03.2019 р. (а.с.7)

За життя померлою було залишено заповіт від 09.10.2014 р., нотаріально посвідчений Білоцерківською районною державною нотаріальною конторою за № 1-1718. Згідно до якого належне їй за життя майно вона заповіла позивачу по справі. (а.с. 8)

За загальним правилом нотаріальне посвідчення такого правочину, як заповіт, в Україні здійснює нотаріус;

нотаріальне посвідчення заповіту за кордоном покладено на консульські установи та дипломатичні представництва України;

право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи та охоплює як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони й захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права;

свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача;

свобода заповіту як принцип спадкового права містить серед інших елементів і необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання;

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73781041 від 31.08.2023 р., встановлено, що заповіт внесений до Спадкового реєстру. Дата посвідчення заповіту 09.10.2014.

31.08.2023 року державний нотаріус Третьої Білоцерківської державної нотаріальної контори Руденко Н.П. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої ОСОБА_1 пропустив передбачений законодавством шестимісячний строк встановлений для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 10)

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину ( частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності", як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 1220 - 1223, 1272, 1297 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року " Про практику у справах про спадкування", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Шапошник Євгеній Васильович, до Богуславської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець