Ухвала

від 05.10.2023 по справі 760/2672/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/2672/22

2-а/760/1120/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.

при секретарі - Щепановій І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом громадянина України ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил та закриття справи про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 4914/10000/21 від 27 січня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 53 995,23 грн., а провадження в справі закрити.

Посилається в позові на те, що постановою Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 4914/10000/21 від 27 січня 2022 року його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 53 995,23 грн.

Директор ТОВ «Б С» ОСОБА_1 вказує, що здійснював декларування товару, заявленого за електронною митною декларацією № UA100070/2021/522444 від 11.11.2021 виключно на підставі отриманих від одержувача вантажу, товаросупровідних документів. Опис товару та його коди було зазначено в інвойсі № VR22021000000713 від 05.11.2021.

Декларуючи товар № 4, ОСОБА_1 заявив код товару відповідно до відомостей, зазначених в інвойсі № VR22021000000713, а саме: 8302100090. За даним кодом, відповідно до УКТЗЕД, передбачено сплату виключно мита в розмірі 10% та ПДВ в розмірі 20 %.

Керівник ТОВ «Б С» ОСОБА_1 виконує функції особи, що здійснює декларування товарів на підставі договору, не є власником товару, декларацію готує виключно на підставі товаросупровідних документів.

Зазначає, що в діях директора ТОВ «Б С» ОСОБА_1 відсутній умисел на «неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру». Наголошує, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України характеризується наявністю прямого умислу та мети, направленої на «неправомірне зменшення розміру митних платежів». Відповідно до матеріалів справи про порушення митних правил, відсутні будь-які докази наявності вини в діях ОСОБА_1 , навіть більше, наявні докази, які навпаки таку вину спростовують: декларування здійснювалось на підставі товаросупровідних документів, які слідували разом з вантажем, жодного товаросупровідного документу до даної поставки ОСОБА_1 не готував; відповідно до договору про надання послуг митного брокера № 183МО від 01.02.2019, відповідальність за достовірність даних, вказаних в товаросупровідних документах, несе замовник - ТОВ «ВОРНЕ ВІКОННІ ТА ДВЕРНІ СИСТЕМИ»; інвойс - документ, в якому зазначено код товару - готував відправник товару - компанія Vorne Pencere Kapi Sistemleri Pazar lama Dis Ticaret A.S. ( Hadimkoy Mah. Dr. Mithat Marti Cad No 23/2 34555 Arnavutkoy/Istanbul/Turkey Republic). Відсутність умислу в будь-якій формі підтверджує і той факт, що ТОВ «Б С» є виключно посередником, який надає послуги з декларування товарів, не є власником товарів, а тому розмір сплачених митних платежів та їх «економія» зовсім не стосується інтересів ТОВ «Б С».

Звертає увагу, що факт сплати всіх митних платежів відбувся до складання протоколу про порушення митних правил № 4914/10000/21 від 24.11.2021, тобто на момент складання протоколу, обставин щодо несплати митних платежів, не було.

Зазначає, що в ході здійснення митного оформлення було винесено класифікаційне рішення (Рішення про визначення коду товару № КТ-UA100000-0119-2021 від 16.11.2021.), яке стало підставою для донарахування митних платежів. Відповідно до доказів, зібраних позивачем та доданих до позовної заяви, наявний «складний випадок класифікації товару».

Наголосив, що відповідно до п.6. ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

З урахуванням викладеного вище просив суд позов задовольнити.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2022 дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою суду від 11.02.2022 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ст.ст. 162 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.

Проте, відповідачем відзиву на позов подано не було.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 січня 2022 заступником начальника Київської митниці Михалевичем Андрієм за результатами розгляду матеріалів справи винесено постанову у справі про порушення митних правил № 4914/10000/21, якою декларанта/директора ТОВ «Б С» громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 1 ст. 485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено на громадянина України ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 53 995,23 грн.

Дану постанову було винесено на підставі протоколу про порушення митних правил № 4914/10000/21 від 24.11.2021.

Відповідно до постанови № 4914/10000/21 від 27.01.2022 та протоколу про порушення митних правил № 4914/10000/21 від 24.11.2021, 11.11.2021 до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Вишневе» Київської митниці було подано митну декларацію у електронному вигляді (далі - ЕМД) з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів. ЕМД було прийнято до митного оформлення, реєстраційний № UAl00070/2021/522444.

ЕМД подано декларантом/директором ТОВ «Б С» (код ЄДРПОУ 38979047) (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. В.орзель, вул. Ковельська, буд. 10) гр. ОСОБА_1 з метою випуску у вільний обіг товарів відповідно до інвойсу від 05.11.2921 №VR22021000000713, що надійшли на адресу ТОВ «ВОРНЕ ВІКОННІ ТА ДВЕРНІ СИСТЕМИ» (04073, м. Київ, вул. Сирецька будинок 27А, код ЄДРПОУ 39835187)

Згідно даних товаросупровідних документів та ЕМД, відправником товару виступало підприємство Vome Pencere Карі Sistemleri Pazarlama Dis Ticaret A.S., Туреччина. Відповідно до гр. 14 ЕМД декларування товарів здійснено ТОВ «Б С» (код ЄДРПОУ 38979047) (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Ковельська, буд. 10).

Згідно даних, вказаних у гр. 54 ЕМД від 14.11.2021 №UA100070/2021/522444 декларація подана до митного оформлення ОСОБА_1 та засвідчена електронним цифровим підписом.

В ЕМД №UA100070/2021/522444 ОСОБА_1 митному органу були заявлені такі дані окрім інших товарів: товар №4: Графа 31 «Вироби із недорогоцінних металів для використання в будівлях - завіси для вікон та дверей ПВХ: Прихований середній прижим (петля на раму) 13 мм вісь, арт.V.1702.0202, к-ть - 2000 шт; Верхня петля на стулку 12/20/13, арт.V.1202.0102, к-ть - 5000 шт.; Верхня петля на раму (із шаблоном), арт.V.1301.0102, к-ть - 3000 шт.; Верхня петля на раму S-3 , арт.V.1303.0102, к-ть - 5000 шт.; Нижня петля на стулку S-3 3DV 100 кг , арт.V.1403.0102, к-ть - 5000 шт.; Нижня петля на стулку S-6 3DV - 130 кг, арт.V.1404.0102, к-ть - 5000 шт.; Нижня петля на раму S-3 3DV 100 кг, арт.V.1501.0102, к-ть - 5000 шт.; Прихований середній прижим (петля на стулку/регульований) арт.V.1702.0002, к-ть - 2000 шт.; Регульована верхня петля ПВХ-Сумщ. Дерев), арт.V.1804.0202, к-ть - 3000 шт.» В графі 33 ЕМД код товару 8302100090 ставка мита 10%, в графі 47 ЕМД сума митних платежів по товару № 4 становить - 71 595,48 грн.

З метою відпрацювання форми митного контролю № 118-3 «Здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для прийняття рішення про визначення коду товару», посадовою особою митного органу 11.11.2021 до спеціалізованого підрозділу митниці з питань перевірки правильності класифікації товару направлено запит по товару № 4 зазначеного у ЕМД.

Управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Київської митниці, винесено Рішення про визначення коду товару від 16.11.2021 №KT-UAl00000-0119-2021, зі зміною заявленого коду товару № 4 ЕМД від 11.11.2021 №UA100070/2021/522444.

Так, відповідно до винесеного Рішення код товару №4 за УКТЗЕД з 8302100090 (ставка мита- 10%) змінено на 8302415010 (ставка мита-2%).

З приводу винесеного Рішення звернень (скарг, заяв, тощо) офіційно не надходило. Питання щодо перегляду прийнятого Рішення не розглядалось.

Відповідно до Рішення міжвідомчої Комісії від 23 квітня 2021 року № АД-490/2021/4411-03 за кодом товару УКТЗЕД 8302415010 застосовуються остаточні антидемпінгові заходи, щодо імпорту в Україну товарів виробника «Vome Pencere Карі Sistemleri Pazarlama Dis Ticaret Anonim Sirketi» (Хадимкой, вул. Док. Мітат Марті, 23/2 3455 район Арнавуткьой, м. Стамбул, Турецька Республіка) (Hadimkoy Mah. Dr. Mithat Marti Cad. №:23/2 34555 Arnavutky, Istambul, Turkey Republic)- шляхом сплати антидемпінгового мита за ставкою - 30,78%.

За результатом зміни коду товару було проведено розрахунок різниці митних платежів за ЕМД від 11.11.2021 №UA100070/2021/522444, згідно з яким, різниця платежів становить 17 998,41 грн.

У своєму поясненні гр. ОСОБА_1 зазначив, що він здійснював декларування товару за МД №UAl000?0/2021/522444 від 11.11.2021 виключно на підставі отриманих від одержувача товару товаросупровідних документів. Опис товару та його коди було зазначено в інвойсі № VR2202100000713 від 05.11.2021. Декларуючи товар №4 він заявив код товару відповідно до відомостей зазначених в інвойсі, а саме 8302100090. За даним кодом, відповідно до УКТ ЗЕД, передбачено сплату виключно мито в розмірі 10% та ПДВ в розмірі 20%.

На його думку, передбачити зміну коду УКТ ЗЕД товару №4 відповідно до класифікаційного рішення митного органу він не зміг.

Згідно пункту 2 статті 266 Митного кодексу України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), коду товару, зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Таким правом декларант гр. ОСОБА_1 не скористався.

Згідно із ч.1 ст. 266 Митного кодексу України -декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами У країни, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

У відповідності до ч. 5 ст. 266 Митного кодексу У країни особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Частиною 8 статті 257 МК України, визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом. Зокрема, відповідно до п.п. г) п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, до декларації декларантом вносяться відомості про код товару згідно з УКТ ЗЕД.

У відповідності до п. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які ·мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Таким чином декларантом/директором ТОВ «Б С» 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Ковельська, буд. 10, ОСОБА_1 у ЕМД від 11.11.2021 №UA100070/2021/522444 неправомірно зменшено розміру митних платежів на суму 17 998,41 грн., шляхом зазначення іншого коду товару згідно з УКТЗЕД.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Дані обставини сторонами у справі не заперечувалися.

Приймаючи рішення про наявність у діях громадянина України ОСОБА_1 ознак порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 485 МК України, митний орган прийшов до висновку, що ОСОБА_1 у митній декларації не вказав правильний код товару, чим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Зазначені дії на думку митного органу мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

Разом із тим, суд не погоджується із таким твердженням митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі тощо.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. При цьому, суд не позбавлений можливості витребувати докази за власною ініціативою на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 466 МК України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами ч. 1 ст. 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Отже, на час прийняття постанови по справі № 4914/10000/21 від 27.01.2022, митниця була наділена повноваженнями щодо розгляду справи про порушення митних правил у певних випадках, зокрема, і у випадку наявності порушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно спірних постанов за ст. 485 МК України, полягає у невірному зазначенні позивачем в поданій до митного контролю та митного оформлення електронній митній декларації коду товарів згідно з УКТЗЕД.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

За правилами ч. 7 ст. 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України.

Митний тариф України регулюється Законом України «Про Митний тариф України» з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними і класифікації.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Статті 485 Митного кодексу України, на підставі якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачає накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Тобто, сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад правопорушення згідно з ст. 485 МК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №640/5082/17.

Згідно з ч.ч. 1-7 ст. 69 МК України, якою встановлений порядок класифікації товарів, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Наведені положення МК України свідчать, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 640/5320/17, провадження № К/9901/18692/18).

Вимоги ст. 489 МК України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.

За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 510 МК України посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, у тому числі матеріали фото- і кінозйомки, звуко- і відеозапису, інформаційних баз та банків даних, а також інші носії інформації.

Вимоги статті 489 МК України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Однак, ані в протоколі про порушення митних правил, ані в постанові про притягнення до відповідальності не ставиться позивачу за провину факт невірного заповнення опису товару, спотворення його визначальних характеристик або неподання документів, які мають значення для класифікації, що свідчить про те, що позивачем не було надано до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідних для класифікації товару, оскільки при визначенні митницею коду товару були використані товаросупровідні документи надані позивачем.

Дії позивача було кваліфіковано за ст. 485 МК України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів).

Правовий аналіз змісту наведених норм права дає підстави для висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у більшому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Аналізуючи зміст ст. 485 МК України, суд приходить висновку, що склад правопорушення, викладений у даній нормі, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене лише з умисною формою вини (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 757/58377/16-а, касаційне провадження № К/9901/32161/18).

Проте, саме по собі зазначення позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Викладене узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 638/10546/16-а.

Відповідно до положень ст. 69 МК України органи під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару, адже документи були передані до відділу класифікації товарів, тобто до осіб зі спеціальними знаннями. Дана обставина підтверджується і відповіддю Київської митниці на адвокатський запит, а саме: митницею надано копію запиту № 522444 від 12.11.2021. В даному документів зазначено, що метою направлення запиту № 522444 від 12.11.2021 є вирішення складного випадку класифікації товару №4.

Відтак, зазначення позивачем невірного коду товару в декларації поряд з заявленням повного опису товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД, не може бути доказом того, що дії позивача були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Про відсутність умислу на «зменшення розміру митних платежів» свідчить і той факт, що товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» № UA100070/2021/522621 від 18.11.2021 зі сплатою всіх митних платежів у повному обсязі, з урахуванням Рішення про визначення коду товару № КТ-UA100000-0119-2021 від 16.11.2021. Також суд відмічає, що факт сплати всіх митних платежів відбувся до складання протоколу про порушення митних правил № 4914/10000/21 від 24.11.2021.

Таким чином, суд приходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів, які б свідчили б саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), оскільки сам по собі факт неправильного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

Суд зазначає, що митними органом при розгляді справи про порушення митних правил не доведено належними та достатніми доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, адже не доведено його суб`єктивну сторону, яка полягає у протиправних, винних (умисних або з необережності) діях чи бездіяльності позивача.

Крім того, відповідачем не виявлено та не доведено факт подання позивачем недостовірних документів чи недостовірної інформації.

Враховуючи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, відсутності доказів подання позивачем недостовірних документів, надання недостовірної інформації або ненадання всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття митницею рішення про визначення коду товару, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Згідно з ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач за звернення до суду з позовом у давній справі сплатив 496,20 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2444737966.1 від 04.02.2022 ..

При цьому, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільги за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2 481,00 грн. та 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 496,20 грн.

Суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст..ст. 29, 485, 489, 494, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил та закриття справи про порушення митних правил, задовольнити.

Скасувати постанову №4914/10000/21 від 27.01.2022, якою декларанта/директора ТОВ «Б С» громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 1 ст. 485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено на громадянина України ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 53 995,23 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43997555, адреса: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС, апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.10.2023.

Суддя: О.М.Букіна