Рішення

від 04.10.2023 по справі 953/5053/23

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 953/5053/23

н/п 2/953/3202/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 953/5053/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Шаповалова А.Р., звернулася до суду з позовом до відповідача АТ «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк»), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О., у якому просить:

1. Прийняти до розгляду дану позовну заяву та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню (скасувати) виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем від 26.10.2021 року за реєстровим № 35552, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714) заборгованості в розмірі 36 891,65 грн.

3. Стягнути з Відповідача Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714) на користь Позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) загальну суму судових витрат пов`язану з розглядом справи, яка складається з суми відшкодування витрат по сплаті судового збору, з витрат на професійну правничу допомогу та інших понесених витрат.

4. На виконання рішення суду видати відповідний виконавчий документ.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ОСОБА_1 стало відомо про те, що на виконанні у Приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. знаходиться виконавче провадження за № 67520041, відкрите 29.11.2021 року на підставі Виконавчого напису за № 35552 від 26.10.2021 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про стягнення з Позивача на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» виниклої заборгованості в розмірі 36 891,65 гривень. Про існування вказаного виконавчого провадження, а так само і про наявність оскаржуваного Виконавчого напису за № 35552 від 26.10.2021 року, Позивачу стало відомо випадково з відомостей Єдиного реєстру боржників та в подальшому з отриманої електронної кореспонденції від Третьої особи-2, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2021 року, що була винесена в рамках виконавчого провадження за № 67520041. Крім того, Позивачу стало відомо про винесення в рамках вказаного виконавчого провадження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29.11.2021 року, постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 29.11.2021 року та постанови про арешт коштів боржника від 08.12.2021 року, згідно якої було арештовано та заблоковано усі банківські рахунки Позивача. Зі змісту усіх вищевказаних постанов вбачається, що зазначене виконавче провадження було відкрито та здійснюється саме на підставі Виконавчого напису, вчиненого Третьою особою-1, згідно якого з Позивача звернуто стягнення на користь Відповідача у сумі 36 891,65 гривень, який на переконання позивача вчинено протиправно та всупереч закону. Отже, станом на сьогодні, на підставі незаконного Виконавчого напису з Позивача здійснюється безпідставне стягнення належних їй грошових коштів, не говорячи про те, що визначена у Виконавчому написі заборгованість не є безспірною, та її існування і розмір взагалі нічим не підтверджені. За таких обставин, враховуючи викладене, вважає, що дії направленні на вчинення оскаржуваного Виконавчого напису та його виконання в рамках виконавчого провадження в цілому є протиправними, незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси Позивача, оскільки оскаржуваний Виконавчий напис вчинено з грубим порушенням норм та вимог чинного законодавства України, внаслідок чого здійснюється неправомірне провадження щодо його виконання про звернення стягнення незрозумілої та необґрунтованої заборгованості, а тому виникає необхідність вирішити ситуацію, що склалася, в судовому порядку.

Крім того, позивач зазначає, що жодного нотаріально посвідченого кредитного договору не укладала. Проте, не зважаючи на відсутність оригіналу нотаріально посвідченого договору та те, що чинна редакція Переліку № 1722 в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі скасована судовими рішеннями, що набрали законної сили (є нечинними), приватним нотаріусом було вчинено Виконавчий напис на підставі договору, який нотаріально не посвідчений та взагалі не укладався у формі кредитного договору.

Вказана заява надійшла до суду в електронній формі та містить зазначення про те, що документ був сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2023.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.06.2023 позовну заяву залишену без руху та надано строк для усунення позовної заявою

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

24.07.2023 від представника відповідача АТ «СЕНС БАНК» Кравцової С.М. надійшли пояснення на позовну заяву, в якій вона просить у задоволенні позовної заяви відмовити (а.с.50-52), вказавши, що Позивачем не заперечується, що між сторонами укладено кредитний договір. Взяті за кредитними договором зобов`язання Банк виконав належним чином та у повному обсязі, кредитні кошти були отримані Позивачем у повному обсязі. Позивачем умови кредитного договору виконувалися неналежним чином, порушувалися строки повернення кредитів та сплати процентів. Неналежне виконання Позивачем взятих за кредитним договором зобов`язань призвело до виникнення простроченої заборгованості. Посилання Позивача в позовній заяві на погашення заборгованості не відповідає дійсності і не підтверджене жодними доказами. Позовна заява не містить посилань на відсутність у Позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених, кредитором розрахунків заборгованості. При поданні даної позовної заяви позивач не наводить жодних розрахунків, не доводить відсутності заборгованості чи наявності боргу у меншому розмірі, ніж визначений кредитором на час звернення до Приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172, який регулює даний різновид правовідносин, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Подання будь-яких інших документів для вчинення написів даної категорії не передбачено. Всі необхідні документи були передані стягувачем нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису. Посилання ж Позивача на нібито на відсутність вимоги в нотаріальній справі, є лише його припущенням, що не підтверджене жодними доказами.

За п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172, для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Тобто мова йде саме про документи, розрахунки, які встановлюють наявність прострочення виконання зобов`язання, визначають обставини несплати чергових платежів. Таким чином, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Також представник відповідача вказує, що позивачем не спростовано суму боргу за виконавчим написом.

Зазначає, що позивачем жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед Кредитором, адже - не надано доказів того, що на час вчинення виконавчих написів, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом, жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем не надано, та позивачем взагалі не доведено, чим саме порушуються його права вчиненням виконавчого напису для погашення заборгованості за Кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу. Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження своєї позиції. Зауваження Позивача в позовній заяві про те, що між сторонами існує спір про розмір заборгованості також жодних чином не обґрунтовані. Дії позивача, який оспорює виконавчий напис, суперечить його попередній поведінці, а саме підписанню кредитного договору, згідно з яким позивач (позичальник) безумовно погодився з тим, що у разі неналежного виконання взятих на себе зобов`язань Банк отримує право стягнення заборгованості в судовому або позасудовому порядку. При цього право вибору способу захисту порушеного права належить кредитору.

03.08.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона просить у задоволенні позовної заяви відмовити (а.с. 72-74).

16.08.2023 представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву про розподіл судових витрат, в які просить: задовольнити заяву про розподіл та відшкодування судових витрат в повному обсязі; вирішити питання розподілу та відшкодування судових витрат пов`язаних з розглядом справи, які складаються з суми відшкодування витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, шляхом покладення таких витрат на Відповідача по справі - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк»); стягнути з Відповідача - Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк») на користь Позивача - ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., а загалом 21 073,60 грн. (а.с.79-82).

На обґрунтуваннязаяви представникпозивача,посилаючись наст.ст.133,137,141ЦПК України,позиції Верховногосуду,вказує,що витратина професійнуправничу допомогу,які понісПозивач згіднодоговору пронадання правовоїдопомоги іздодатками донього,що додаютьсядо цієїзаяви,складають -20000,00гривень, про що також повідомлялося при визначенні попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у позовній заяві, яка подавалася до суду та є предметом судового розгляду в рамках даної справи. На думку представника позивача заявлений до відшкодування розмір судових витрат є цілком розумним і не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає, як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права, а також повністю узгоджується з усталеними правовими позиціями та чисельної судовою практикою по даним питанням. Також вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу вочевидь є адекватним враховуючи складність, тривалість і обсяг даної справи, а також той факт, що вартість наданих юридичних послуг (виконаних робіт) в погодинному вираженні є суттєво меншою в порівнянні з рекомендованою (мінімальною) ставкою адвокатського гонорару за годину роботи, що встановлена рішенням Ради адвокатів Харківської області, яка визначена на рівні 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, а тому прошу враховувати наведені обставини.

15.09.2023 до суду від представника відповідача АТ «СЕНС БАНК» Кравцової С.М. надійшли заперечення проти заявлених витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 108-109), у яких зазначає, що АТ «Сенс Банк» не погоджується із заявленими позивачем судовими витратами, оскільки позовна заява про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не є складною за її змістом. Для складання такої позовної заяви не потрібно витрачати значний час і проводити аналіз великої кількості нормативно-правових актів, що повністю виключає його складність, а відповідно і розмір заявлених витрат на правничу допомогу. Важає, що вартість послуг адвоката є неспівмірною з сумою за виконавчим написом, яка складає 36891,65 грн., оскільки послуги адвоката складають більшу половину цієї суми.

Враховуючи викладене, представник відповідача не визнає позов, а відповідно і заявлений позивачем розмір судових витрат, але у разі, якщо суд прийде до висновку про задоволення позовних вимог, просить суд максимально зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які заявлені позивачем, оскільки вони є неспівмірними з предметом і ціною позову і не відповідають кількості витраченого часу.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, в заяві про розподіл та відшкодування судових витрат від 16.08.2023 представник позивача просив провести розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с.79-82).

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином (а.с. 101,104).

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с. 107).

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с.103).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази наявні в матеріалах справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 35552, яким запропоновано звернути стягнення з громадянки України, якою є ОСОБА_1 , є боржником за кредитним договором № 630007757 від 23.07.2013, укладеним ним із Акціонерним Товариством «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 630007757 від 23.07.2013. Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.05.2021 по 06.09.2021. Сума заборгованості складає 36241,65 гривень: прострочена заборгованість за сумою кредиту 11663,01 гривень, прострочена заборгованість за комісією та процентами 0,00 гривень, строкова заборгованість за сумою кредиту 24578,64, строкова заборгованість за комісією та процентами 0,00 гривень (а.с.27, зворотній бік).

29.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. на примусове виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження №67520041 (а.с.21).

29.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.24).

29.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.25).

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" (в редакції від 08.08.2020) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018 справа №61-10285св18.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В матеріалах справи відсутні докази, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, докази надіслання боржнику та отримання ним повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржником, а тому у приватного нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед стягувачем є безспірними.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Виписка з особового рахунка боржника (яка за своїм змістом є розрахунком заборгованості за кредитним договором) не може вважатись первинним документом та доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

В постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 у справі №6-887цс17 .

З тексту оспорюваного виконавчого напису №35552 від 26.10.2021 встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.87-91 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 за №1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №910/13233/19), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 до Переліку змін, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень, у тому числі не довів того, що приватному нотаріусу було подано оригінал нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу, а тому суд вважає, що поданий стягувачем для вчинення виконавчого напису договір не відповідав вимогам Переліку.

Отже, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису №355552 від 26.10.2021 не врахував, що Постановою КМУ №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які нотаріально не посвідчені, є нечинні, а тому повинна була відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат" за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису №355552 від 26.10.2021.

Щодо позову в частині стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1, 2ст. 134 ЦПК Українивстановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Разом з тим, частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У поданій 16.08.2023 заяві представник позивача просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами

Так,30.09.2023позивач уклаладоговір про надання правової допомоги з адвокатом Шаповаловим Антоном Романовичем (а.с.85-88).

Окрім цього до суду надано акт прийому-передачі виконаних робіт від 14.08.2023, в якому зазначено яка юридична послуга була надана клієнту, кількість годин потрачених на послуги, вартість юридичної послуги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним розрахунком 20000 грн.(а.с.89).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 902/347/18.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Слід зазначити, що представник відповідача АТ «Сенс Банк» подав заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність з предметом та ціною позову (а.с. 108-109).

Так, згідно із ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Іншими словами, суд виходить з того, що процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, слідуючи якій заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Як зазначено Верховним Судом в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, враховуючи наведене та положення ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача є обґрунтованими. Однак, враховуючи, що дана справа не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судових засіданнях учасників справи та їх представників, наявність усталеної судової практики та правових позицій Верховного Суду з приводу подібних правовідносин, суд не може погодитися із заявленою представником позивача сумою витрат на правову допомогу, яку позивач понесла, тому вважає таку безпідставно завищеною. Зокрема, гонорар у розмірі 20 000 грн. визначений адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, розумність і співмірність відповідно до ціни позову.

Суд приходить до висновку, що складність спірних правовідносин (категорія справи), ціна позову, свідчить, що стягнення витрат на правову допомогу у розмірі, про який просить сторона позивача не є обгрнутованим хоча б з погляду на зазначені вище обставин.

Разом з цим, суд вважає, щовраховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності, ціни позову, а також результатів розгляду такої справи, заяви відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення таких у розмірі 5000 грн.

Таким чином, витрати у розмірі 5000 грн. є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача - ОСОБА_3 та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Також, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений за подачу позовної заяви судовий збір в розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією №0CX8-HH42-07PX-XB3X від 20 червня 2023 року (а.с.16).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 158, 265, 268, 280, 284 ЦПК України на підставі Закону України "Про нотаріат", суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем від 26.10.2021 року за реєстровим № 35552, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714) заборгованості в розмірі 36 891,65 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» («Альфа-Банк») (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» («Альфа-Банк») (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» («Альфа-Банк»), адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ: 23494714.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: 02068, м. Київ, пр-т. Григоренка, буд. 15, прим. 3.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, адреса: 61145, м. Харків, пров. Інженерний, буд. 9.

Повне судове рішення складено та підписано 04 жовтня 2023 року.

Суддя КолесникС.А.