Постанова

від 20.09.2023 по справі 910/9102/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. Справа№ 910/9102/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінська О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 20.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської окружної прокуратури Київської області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023

у справі № 910/9102/22 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

1) Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування";

2) Бориспільської міської ради Київської області;

3) Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області;

4) Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області;

5) Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області;

6) Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО"

визнання недійсним в частині договору та стягнення 89 037,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 позов керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", Бориспільської міської ради Київської області, Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" про визнання недійсним договору № 20/104 від 18.05.2020 в частині п. 3.3. та стягнення 89 037,38 грн залишено без розгляду.

06.02.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9102/22, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9102/22 про залишення позовної заяви без розгляду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, ухвала господарського суду м. Києва від 16.01.2023 у справі Nє 910/9102/22 про залишення позову без розгляду позбавляє прокурора можливості захистити інтереси держави, адже прокурор фактично позбавлений можливості звернутися до суду в інтересах держави з позовом про порушення вимог Закону «Про публічні закупівлі» як в особі замовника закупівлі (комунального підприємства), так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується (міська та сільські ради).

Прокурор вказує, що джерелом фінансування закупівлі, що є предметом позову, є місцевий бюджет в сумі 1377000 грн. виділений на закупівлю для попередження та боротьби з вірусом Covid-19, а КНІ «ББЛІЛ» у вказаній закупівлі виступає як державний замовник.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9102/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 до надходження матеріалів справи Господарського суду міста Києва.

20.02.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9102/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 відкрито та призначено апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9102/22. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 15.03.2023.

15.03.2023 у м. Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 15.03.2023 о 10:15 годину не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 призначено до розгляду справу №910/9102/22 на 19.04.2023.

22.03.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Воронківської сільської ради надійшла заява про визнання заявлених позивачем вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення його позову.

19.04.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у щорічній відпустці з 10.04.2023 по 05.05.2023.

Судді Шаптала Є.Ю та Яковлєв М.Л. з 08.05.2023 по 09.05.2023 перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/9102/22 за апеляційною скаргою керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 24.05.2023.

14.03.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Київської обласної прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого Київська обласна прокуратура просить зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 клопотання Київської обласної прокуратури про зупинення апеляційного провадження у справі №910/9102/22 - задоволено. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9102/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21 та надати відповідні докази.

27.08.2023 (згідно звернення до засобів поштового зв`язку) від Бориспільської окружної прокуратури Київської області до Північного апеляційного господарського на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №910/9102/22 у якому представник просить поновити провадження у справі №910/9102/22 у зв`язку з усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення, а саме прийняття Великою Палатою Верховного суду постанови від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 апеляційне провадження у справі № 910/9102/22 поновлено. Призначено до розгляду апеляційну скаргу керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9102/22. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 20.09.2023.

Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області (08.09.2023) та Бориспільською міською радою Київської області (15.09.2023) подано клопотання про розгляд справи без участі представників.

У судове засідання, що відбулось 20.09.2023 з`явились прокурор, інші сторони у судове засідання не з`явились про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином. Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (трек-номер №04116 3888998 6), Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області (трек-номер №04116 3889001 1), Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (трек-номер №04116 3889002 0), Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області (трек-номер №04116 3889003 8), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" (трек-номер №04116 3889004 6).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі: 1) Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування"; 2) Бориспільської міської ради Київської області; 3) Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області; 4) Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області; 5) Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області; 6) Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" про визнання недійсним в частині п. 3.3. договору № 20/104 від 18.05.2020 та стягнення 89 037,38 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 було внесено зміни до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, коронавірусної хвороби (COVID-19).

Оскільки товар, який було поставлено відповідачем за договором є медичним обладнанням, останнім було безпідставно включено до договірної ціни податок на додану вартість у розмірі 89037,38 грн., у зв`язку з чим, на думку прокурора, п. 3.3. договору №20/104 від 18.05.2020, в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору підлягає визнанню недійсним, а грошові кошти у сумі 89037,38 грн підлягають поверненню, як безпідставно отримані відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Так, предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі органів місцевого самоврядування: Бориспільської міської ради Київської області; Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області; Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області; Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області; Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області та Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" про визнання недійсним в частині п. 3.3. договору № 20/104 від 18.05.2020 та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 89 037,38 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу Бориспільської окружної прокуратури Київської області, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

При зверненні з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказав на те, що органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є КП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", засновниками якого є позивачі (як отримувач бюджетних коштів та засновники комунального підприємства також є органом, уповноваженим на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах), однак пасивна поведінка вказаних осіб, які маючи відповідні повноваження для захисту порушених інтересів держави до суду не звертаються, є підставою для пред`явлення позову прокурором.

Судом встановлено, що відповідно доданого до справи Статуту Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", затвердженого рішенням Бориспільської міської ради від 13.07.2021 № 645-11-VІІІ; рішенням Вороньківської сільської ради від 14.07.2021 № 235-8-VІІІ; Пристоличної сільської ради від 07.09.2021 № 1087-7-VІІІ; Гірської сільської ради від 05.08.2021 № 617-17-VІІІ; Золочівської сільської ради від 23.07.2021 № 339-15- VІІІ, є Підприємством (далі - Підприємство) заснованим на базі рівноцінних відокремлених частин комунальної власності територіальних громад Бориспільської міської ради, Вороньківської, Гірської, Золочівської, Пристоличної сільських рад Бориспільського району Київської області.

Бориспільська міська рада, Вороньківська, Гірська, Золочівська, Пристолична сільські ради Бориспільського району Київської області є засновниками Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування".

Уповноваженим органом управління Підприємства є Виконавчий комітет Бориспільської міської ради (п. 1.3. Статуту).

Відповідно до п. 4.1. Статуту Підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

Підприємство має самостійний баланс, рахунки в Державній казначейській службі України, установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи (п. 4.7. Статуту).

У п. 4.8. Статуту визначено, що Підприємство має право укладати угоди (договори), набувати майнових та особистих прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах.

При цьому, згідно з п. 4.11. Статуту, засновники та орган управління не відповідають за зобов`язаннями Підприємства, а Підприємство не відповідає за зобов`язаннями засновників та органу управління.

Таким чином, виходячи з аналізу положень Статуту Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", позивач-1 є комунальним некомерційним підприємством та знаходиться у спільній власності територіальних громад Бориспільської міської ради, Вороньківської, Гірської, Золочівської, Пристоличної сільських рад Бориспільського району Київської області, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, тобто є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

На виконання завдань своєї статутної діяльності, 18.05.2020 між Комунальним некомерційним підприємством "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (за договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салюте-М", яке перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" (за договором - продавець) було укладено Договір № 20/104, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується у 2020 році своєчасно поставити та передати у власність покупця товар, зазначений в Специфікації (Додаток № 1), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною, а покупець - прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п.1.2., 1.3. договору, найменування товару: Медичне ліжко (код згідно основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення). Кількість товару: 54 шт.

У п. 3.3. визначено, що ціна договору становить 1 361 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 89 037,38 грн.

Згідно з умовами договору, ТОВ "Салюте-М" поставило КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" товар на загальну суму 1 361 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 89 037,38 грн, що підтверджується видатковою накладною № 0048 від 18.05.2020.

В свою чергу, позивач на підставі платіжного доручення № 8 перерахував 28.05.2020 на рахунок відповідача кошти в розмірі 1 361 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 89 037,38 грн, за отриманий товар.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 було внесено зміни до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, коронавірусної хвороби (COVID-19). Оскільки товар, який було поставлено відповідачем за договором є медичним обладнанням, відповідачем було безпідставно включено до договірної ціни податок на додану вартість у розмірі 89 037,38 грн, у зв`язку з чим, на думку прокурора, п. 3.3. договору, в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору підлягає визнанню недійсним, а грошові кошти у сумі 89 037,38 грн підлягають поверненню, як безпідставно отримані відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 27, 76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Щодо статусу суб`єкта, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи (пункт 8.10.).

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до Статуту позивач-1 за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, тобто суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, тобто суб`єктом владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 08.11.2021 у справі №917/561/21 додатково звернув увагу на те, що у випадку звернення прокурора за захистом інтересів держави в особі комунального підприємства/установи, необхідним є дослідження судами питання наявності у такого підприємства/установи делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати владні управлінські функції, що, в такому випадку, наділяє комунальне підприємство/установу статусом суб`єкта владних повноважень (у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України) як іншого суб`єкта при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Прокурором не наведено, а судом не встановлено наявності у позивача-1 делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати будь-які владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Підсумовуючи, оскільки позивач-1 як комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, прокурор не може звертатися з позовом в інтересах держави в особі позивачів-2,3,4,5,6, а позивач-1, у свою чергу, не позбавлений права самостійно звертатися з позовом за захистом порушених прав.

Прокурор обґрунтовує звернення з позовом в інтересах держави в особі позивачів-2,3,4,5,6 тим, що вони є органами місцевого самоврядування, уповноваженими на управління позивачем-1 та є власниками і засновниками позивача-1, джерелами формування майна якого є майно комунальної власності.

Разом з тим, хоч прокурор і звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивачів-2,3,4,5,6, однак позовні вимоги свідчать про дійсний намір захистити права позивача-1 шляхом стягнення коштів саме на користь останнього.

При цьому позивачі-2,3,4,5,6 не є стороною Договору № 20/104 від 18.05.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки, п.3.3 якого який прокурор вважає недійсним і який є підставою позову прокурора. Натомість, стороною вказаного договору є позивач-1.

За Статутом Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" його засновники не несуть відповідальності за його зобов`язаннями.

Суд першої інстанції звертав увагу на лист Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, який є органом управління позивача-1, № 11.2-12-27-317/2022 від 20.01.2022, в якому останній повідомив прокуратурі, що КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" є самостійною юридичною особою та наділене повноваженнями самостійно здійснювати представництво своїх інтересів в судах України.

З наведеного вбачається, що позивачі-2,3,4,5,6 не мають владних повноважень та не здійснюють управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору безпосередньо між позивачем-1 та відповідачем.

Наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин. Владні повноваження органу мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов, повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №911/2169/20, Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 у справі №917/269/21 (за позовом прокурора в інтересах держави в особі комунального підприємства та міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів) дійшов висновку, що оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, то звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

Отже, визначення прокурором позивачів-2,3,4,5,6 (орган, який здійснює управління у спірних відносинах), як особи на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, є помилковим, оскільки право звернення засновника до господарського суду в інтересах заснованого підприємства законом не передбачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також у постанові від 07 грудня 2021 року по справі № 903/865/20 та від 14 липня 2022 року по справі № 909/1285/21.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі.

Відповідно до правового висновку, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9102/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 4, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 280, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/9102/22 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/9102/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на Бориспільську окружну прокуратуру Київської області.

4. Матеріали справи № 910/9102/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 02.10.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала