Постанова

від 19.09.2023 по справі 910/1926/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. Справа№ 910/1926/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Бондар Л.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 19.09.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 (повний текст складено 16.05.2023)

у справі №910/1926/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідбор»

про стягнення 30 482 053,70 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі, позивач, Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідбор» (далі, відповідач, Товариство) про стягнення 30 482 053,70 грн, з яких: 25 745 840 грн основного боргу, 2 013 324,70 грн втрат від інфляції, 444 381,16 грн 3% річних, 476 299,04 грн пені, 1 802 208,80 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.12.2021 №2211-01024 щодо вчасної оплати за балансуючу електричну енергію, придбану у червні 2022 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1926/23 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідбор» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 25 745 840 (двадцять п`ять мільйонів сімсот сорок п`ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. основного боргу, 2 013 324 (два мільйони тринадцять тисяч триста двадцять чотири) грн 70 коп. втрат від інфляції, 444 381 (чотириста сорок чотири тисячі триста вісімдесят одну) грн 08 грн 3% річних, 476 229 (чотириста сімдесят шість тисяч двісті двадцять дев`ять) грн 04 коп. пені, а також 430 196 (чотириста тридцять тисяч сто дев`яносто шість) грн 62 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо нездійснення оплати небалансів електричної енергії у спірному періоді, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у частині стягнення з ТОВ «Мідбор» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» заборгованості у розмірі 25 745 840,00 грн.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнав за можливе стягнути з відповідача 2 013 324 грн 70 коп. втрат від інфляції, 444 381 грн 08 грн 3% річних, 476 229 грн 04 коп. пені.

Разом із цим, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення з ТОВ «Мідбор» штрафу в розмірі 1 802 208,80 грн, вказавши, що застосування позивачем приписів частини 2 статті 231 Господарського кодексу України для нарахування штрафу у цьому випадку є безпідставним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 05.06.2023 (про що свідчить поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1926/23 в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідбор» штрафу в розмірі 1 802 208,80 грн та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги у відповідній частині задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що оскільки він належить до державного сектора економіки, у спірних правовідносинах наявні правові підстави для застосування положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, яким, зокрема, передбачено накладення на боржника штрафу за порушення строків виконання зобов`язання понад тридцять днів у розмірі 7% вартості товарів (робіт, послуг).

У положеннях частини 2 статті 231 Господарського кодексу України не конкретизовано, у випадку порушення якого саме господарського зобов`язання (грошового чи негрошового) додатково стягується штраф.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1926/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1926/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1926/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

12.07.2023 матеріали справи №910/1926/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1926/23, розгляд справи призначено на 29.08.2023.

У судове засідання, призначене на 29.08.2023, з`явився представник Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідбор» до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1926/23 відкладено на 19.09.2023 о 12 год. 40 хв.

У судовому засіданні 19.09.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 19.09.2022 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Копії ухвал Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 та від 29.08.2023 у даній справі направлялися судом на юридичну адресу ТОВ «Мідбор» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 103, оф. 15), про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції, поштове відправлення із копією ухвали суду про відкриття апеляційного провадження в даній справі, яке повернулося на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання», та витяг із сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення із копією ухвали суду про відкладення розгляду справи, в якому вказано, що відповідне відправлення не було вручене ТОВ «Мідбор» під час доставки з відміткою «інші причини».

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, ТОВ «Мідбор» належним чином повідомлялося судом про розгляд апеляційної скарги, а тому суд дійшов висновку про можливість її розгляду за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідбор» штрафу в розмірі 1 802 208,80 грн та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги у відповідній частині задовольнити в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі

Відповідно до пункту 1.1. статуту ПрАТ «НЕК «Укренерго» позивач є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100% акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».

У пункті 2.1. вказаного Статуту зазначено, що метою діяльності позивача є, в тому числі: здійснення диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи об`єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України) відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», кодексу системи передачі та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії; надання послуг з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог вказаних нормативних актів; надання послуг з приєднання до системи передачі; забезпечення функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії», правилами ринку та кодексом системи передачі; забезпечення роботи ринку допоміжних послуг та придбання допоміжних послуг з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України; забезпечення комерційного обліку електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до закону тощо.

Згідно з пунктом 2.2. Статуту предметом діяльності позивача є: виконання функцій оператора системи передачі; виконання функцій з управління та експлуатації магістральними мережами; виконання функцій адміністратора комерційного обліку; виконання функцій адміністратора розрахунків; виконання інших функцій.

Відповідно до пункту 2.4. Статуту позивача його основними завданнями є здійснення відповідно до ліцензії провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України, підтримання балансу в ОЕС України, забезпечення паралельної роботи з енергетичними системами інших держав, виконання функцій оператора системи передачі.

За змістом частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, в тому числі, договори про врегулювання небалансів.

При цьому відповідно до частини 3 статті 3 цього Закону (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі є обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу).

У частині 5 статті 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №307 (далі, Правила ринку).

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку ТОВ «Мідбор» звернулося із заявою про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

03.12.2021 ПрАТ «НЕК «Укренерго» приєднало ТОВ «Мідбор» до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору №2211-01024, дата акцептування 03.12.2021), що підтверджується повідомленням за вих. №01/55566.

Станом на дату приєднання ТОВ «Мідбор» до умов договору діяла редакція договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджена наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 01.06.2021 №303.

Згідно пунктів 9.1., 9.2. Договору він набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1., 9.2. Договору).

Відповідно до пункту 10.1. Типового договору цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення регулятором змін до Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку.

Позивачем до позовної заяви долучено редакцію договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджену наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 09.06.2022 №236, яка була чинною у період виникнення у відповідача спірної заборгованості.

Ці та інші редакції вказаного договору оприлюднено на офіційному сайті ПрАТ «НЕК «Укренерго» за посиланням https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory/#1594303518945-6f4b41ba-c92d.

Відповідно до пункту 1.1. Договору визначено, що Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.

Згідно з пунктами 1.3., 1.4. Договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку).

Відповідно до пункту 1.5. Договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

При невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, Законом України «Про ринок електричної енергії» та чинним законодавством України (пункт 3.1. Договору).

За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (пункт 4.1. Договору).

У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 4.2. Договору).

Згідно з пунктом 5.1. Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6. Договору).

На виконання умов Договору та Правил ринку Компанією за період з 11.06.2022 по 20.06.2022 виставлено Товариству 24.06.2022 рахунок №2406202200063 на суму 25 755 840,00 грн за електричну енергію для врегулювання небалансів, який розміщений ОСП в системі управління ринком (MMS).

Також Компанією подано до суду разом із позовом копію акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2022 №ВН/22/06-2211, який підтверджує обсяги та вартість придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів у розмірі 25 755 840,00 грн.

Позивач зазначає, що вказана заборгованість частково погашена на суму 10 000,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №ВП1102 від 29.06.2022.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати небалансів електричної енергії за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність основної заборгованості у розмірі 25 745 840,00 грн, на яку ним нараховані 2 013 324,70 грн втрат від інфляції, 444 381,16 грн 3% річних, 476 299,04 грн пені та 1 802 208,80 грн штрафу.

Відповідач своїм процесуальним правом заперечити проти заявлених до нього позовних вимог не скористався.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, враховуючи наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з положень, наведених у статтях 3, 4, 70 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії (до числа яких входять позивач і відповідач у цій справі) провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, у тому числі на підставі договору про врегулювання небалансів, типова форма якого затверджується НКРЕКП та укладення якого для відповідача є обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії.

Пунктом 55 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії. Організаційно-правовою формою оператора системи передачі є акціонерне товариство. Державі належать 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі оператора системи передачі, які не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб (частини 1, 3 статті 31 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків.

Адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку: 1) реєструє учасників ринку, забезпечує ведення відповідного реєстру та оприлюднює його; 2) реєструє сторони, відповідальні за баланс, і постачальників послуг з балансування та веде відповідні реєстри; 3) забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку; 4) створює та веде бази даних договірних обсягів купівлі-продажу і фактичних обсягів відпуску та/або споживання, та/або експорту, та/або імпорту учасників ринку; 5) розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки; 6) розраховує платежі за придбані оператором системи передачі допоміжні послуги; 8) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії тощо (частина 3 статті 52 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

З матеріалів цієї справи вбачається, що функції оператора системи передачі виконує ПрАТ «НЕК «Укренерго».

Відповідно до пункту 46 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.

Відповідно до пунктів 1.1.2, 1.11.1 та 1.11.8 розділу І Правил ринку (в редакції від 06.05.2022) система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. Адміністратор розрахунків надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з пунктами 7.1.1, 7.3.1 розділу VII Правил ринку адміністратор розрахунків встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді. Адміністратор розрахунків на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (пункти 7.7.3, 7.7.4 розділу VII Правил ринку).

Суд встановив, що позивач через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставив відповідачу платіжний документ (рахунок-фактуру) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які відповідач зобов`язаний був сплатити адміністратору розрахунків протягом двох робочих днів на рахунок із спеціальним режимом використання.

Так, позивачем було сформовано та виставлено рахунок-фактуру для оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів на загальну суму 25 755 840,00 грн.

Вказана заборгованість погашена відповідачем згідно платіжного доручення №ВП1102 від 29.06.2022 лише частково на суму 10 000,00 грн. Розмір заборгованості відповідача відповідно до документів, наданих позивачем, становить 25 745 840,00 грн.

У свою чергу, відповідач не надав іншої інформації щодо обсягів придбаної за Договором у відповідний період електроенергії, а також щодо здійснених ним розрахунків у більшій сумі, ніж повідомлено суду позивачем.

У зв`язку з цим суд першої інстанції зробив висновок про доведення позивачем факту порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо оплати небалансів електричної енергії, та, відповідно, - наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 25 745 840,00 грн.

Також, взявши до уваги положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 4.2. Договору і перевіривши наданий позивачем розрахунок, місцевий господарський суд визнав підставним та правомірним задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 2 013 324 грн 70 коп. втрат від інфляції, 444 381 грн 08 грн 3% річних та 476 229 грн 04 коп. пені.

У частині стягнення з ТОВ «Мідбор» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» зазначених сум основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, а тому колегією суддів, з огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, в цій частині не переглядається.

Що ж до правомірності чи неправомірності висновків місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1 802 208,80 грн штрафу та доводів апеляційної скарги позивача з цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтями 611 Цивільного кодексу України та 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У той же час колегія суддів враховує, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2014 у справі №3-1гс14, постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №904/1858/16, від 20.05.2020 у справі №905/2466/16, від 23.08.2022 у справі №910/9375/21.

Відповідно до частини 3 статті 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін в зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Аналізуючи положення глави 47 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Отже грошове зобов`язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, оскільки у спірних правовідносинах за Договором у відповідача виникли саме грошові зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз.3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Водночас, самими умовами Договору стягнення штрафу у розмірі 7% за порушення відповідачем грошового зобов`язання не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 802 208,80 грн штрафу задоволенню не підлягають, висновки суду першої інстанції з приводу чого є правомірними.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість висновків суду про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм Господарського кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1926/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/1926/23 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Матеріали справи №910/1926/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.10.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко