Рішення

від 29.09.2023 по справі 905/855/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.2023р. Справа №905/855/23

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро

до відповідача: Комунального некомерційного підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради», м.Вугледар, Донецька область

про стягнення 172568,15грн

без виклику учасників справи,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради», м. Вугледар, Донецька область про стягнення 172568,15грн, з яких: 131897,12грн - сума основного боргу, 5073,57грн - 3% річних, 35597,46грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору постачання (закупівлю) електричної енергії №560 від 09.02.2022 в частині оплати вартості спожитої електричної енергії за період січень - березень 2022 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/855/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено позивачу строк до 12.07.2023 для надання доказів направлення позовної заяви з додатками на електрону адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: ugledariao@gmail.com.; встановлено відповідачу строк до 28.07.2023 для подання через канцелярію суду відзиву на позов.

Як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", ухвала про відкриття провадження у справі 04.07.2023 була доставлена до вказаної у позові електронної скриньки позивача 05.07.2023, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.

18.08.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції №14/08/2023№187_00000/6023776f-a3af-47d9-ae-94-c4d1f697c2c1 від 15.08.2023 у підтвердження часткової сплати відповідачем позовних вимог у розмірі 131897,10грн та клопотання про долучення на виконання ухвали суду від 04.07.2023 доказів направлення позовної заяви з додатками на електрону адресу відповідача - ugledariao@gmail.com.

Щодо повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради» про розгляд справи за його участю, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради», м.Вугледар, Донецька область (код ЄДРПОУ 37934309) значиться за наступною адресою: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Молодіжна, 19.

Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України №451/2023 від 26.07.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року.

Враховуючи, що останнім відомим місцезнаходженням відповідача є місто Вугледар, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є територією де ведуться активні бойові дії, відділення поштового зв`язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв`язку не надаються, Господарський суд Донецької області не мав можливості направити кореспонденцію засобами поштового зв`язку на адресу відповідача у м. Вугледар.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр). Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вносяться відомості для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти (п.18 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Так, у Єдиному державному реєстрі наявна інформація щодо електронної адреси відповідача - ugledario@gmail.com та інформація про засоби телефонного зв`язку 380666612224 та 0627364093.

У договорі про постачання (закупівлю) електричної енергії №560 та Комерційній пропозиції «Фіксована бюджетна», підписаними Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради», вказано контактний номер телефонного зв`язку 0504450516.

Якщо юридична особа вказала у договорі електронну адресу, то слід припустити, що особа принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для здійснення з нею зв`язку, що в свою чергу покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Враховуючи викладені обставини, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.07.2023 надсилалася відповідачу на вказану у Єдиному державному реєстрі електронну адресу, відповідно до автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про відкриття провадження у справі 04.07.2023 була доставлена до офіційної електронної скриньки відповідача 05.07.2023, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.

Судом були вжиті також додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограми від 15.08.223 на вище зазначені номери телефонного зв`язку. Матеріалами справи підтверджується прийняття телефонограми головним бухгалтером підприємства Богдановою Вікторією Ігорівною.

Крім того, згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було повідомлено відповідача про винесену судом ухвалу про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, відтак відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/855/23.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 29.09.2023 не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи відкриття провадження у справі 04.07.2023, оскільки закінчення 60-ти денного строку припадає на вихідний день, останнім днем строку розгляду справи є 04.09.2023.

Статтею 8 Конституції України, закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

За приписами ч. 2 ст. 114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У рішенні Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013 "Папазов проти України" від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об`єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.

Враховуючи приписи ст. 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов`язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

09.02.2022 між ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради» (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №560 (далі - договір), за умовами п.1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.3. договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з дати, вказаної в заяві-приєднання, до 31.12.2022 року становить 46108 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків

За умовами п.2.1. договору строк (термін) поставки товару: з дати, вказаної в заяві-приєднання до 31.12.2022.

Місце поставки (передачі) товару: згідно переліку об`єктів, що додаються (п.2.2 договору).

Згідно Додатку 1 «Заява-приєднання» до договору про постачання електричної енергії споживачу, у розділі «Персоніфіковані дані Споживача» зазначені наступні об`єкти обслуговування:

1. с. Микільське, вул. Центральна, 58 (адреса об`єкта, ЕІС - код точки комерційного обліку (точки розподілу) - 62Z0057149629398);

2. с. Петрівське, вул. Центральна, 43 б (адреса об`єкта, ЕІС - код точки комерційного обліку (точки розподілу) - 62Z6804237610683);

3. с. Єгорівка, вул. Ювілейна, 44 (адреса об`єкта, ЕІС - код точки комерційного обліку (точки розподілу) - 62Z7074890249497).

За змістом п.4.1 договору вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в пункті 1.3 цього договору, та становить 249750,00грн, крім того ПДВ 49950,00грн., всього з ПДВ - 299700,00грн.

Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 5,4166грн без ПДВ 1,08грн, разом з ПДВ 6,50грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії та тарифу (маржі) постачальника електричної енергії, що є незмінною на період дії договірних відносин за цим договором; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку регульованого тарифу на розподіл електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому- передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п.4.2 договору).

У п.4.3 договору сторони дійшли згоди, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Сторони у п.4.5 договору дійшли згоди, що оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути менше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання його споживачем, або в строк визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Відповідно до п.4.6 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у передбачені договором строки або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу, за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у порядку, визначеному ПРРЕЕ (Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018) та/або ініціювати в односторонньому порядку дострокове припинення дії договору.

Згідно п.4.7. договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.

Відповідно до п.4.11 договору комерційна пропозиція постачальника, яка є додатком до цього договору, має містити наступну інформацію: ціна (тариф) електричної енергії; спосіб оплати; термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію (акту прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) та строк його оплати; розмір пені за порушення строку оплати; зобов`язання надавати компенсацію споживачу за недодержання постачальником комерційної якості надання послуг; термін дії договору та умови пролонгації; визначення способу оплати послуг з розподілу електричної енергії; інші умови.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором (п.п 1,7 п.5.2 договору).

В свою чергу, за умовами п.6.1. договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.

Відповідно до п.8.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, у разі:

1) порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі;

2) відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника;

3) в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.

Сторонами у п.8.4. договору погоджено, що порядок документального підтвердження порушень умов цього договору, а також відшкодування збитків встановлюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018. (далі - ПРРЕЕ).

За приписами п.10.1 договору спори та розбіжності, що можуть виникнути із виконання умов цього договору, у разі якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, можуть бути вирішенні шляхом звернення споживача до Інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії, що створюється Постачальником згідно з Положенням про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 березня 2009 року №299, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2009 року за № 308/16324 (із змінами) (далі - Положення про ІКЦ).

Під час вирішення спорів сторони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим цими ПРРЕЕ та Положенням про ІКЦ.

За змістом п.12.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та дії до 31.12. 2022, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Невід`ємною частиною цього договору є всі додатки та додаткові угоди (п.12.8.договору).

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком 1 до договору, Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ініціювала приєднання до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника "Фіксована Бюджет 2022" із зазначенням відповідних персоніфікованих даних. У заяві-приєднання до договору зазначено початок постачання електричної енергії з 01.01.2022, очікуваний обсяг споживання електричної енергії на перший розрахунковий період складає 5.192 тис.кВт.

Комерційна пропозиція "Фіксована Бюджет 2022" постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» підписана відповідачем та скріплена печаткою.

Відповідно до п. 4.2 комерційної пропозиції, оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 10 банківських днів після закінчення розрахункового періоду.

За умовами п.5.1 розділу 5 комерційної пропозиції «Фіксована Бюджет 2022» споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку.

Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет».

У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом самостійно оформленим споживачем.

У п.5.2 розділі 5 комерційної пропозиції зазначено, що у випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо у той же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.

У відповідності до пункту 13.4 комерційної пропозиції, умови користування сервісом «Особистий кабінет» публікуються на офіційному веб-сайті постачальника.

Відповідно до наказу №57-ОД від 28.04.2022 «Про постачання електроенергії окремим категоріям споживачів на період воєнного стану» у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні через військову агресію Російської Федерації проти України (відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022) та на виконання рішення Наглядової ради ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» від 18.03.2022 вирішено на період воєнного стану здійснювати продаж електричної енергії окремим категоріям споживачів: медичним установам, військовим та силовим структурам, а також виробникам хліба за точками обліку, де відбувається споживання електроенергії на такі потреби, за ціною 0,01грн. на місяць не залежно від обсягу споживання електричної енергії.

За змістом п. 3 наказано Департаменту з продажу та клієнтського сервісу виконувати нарахування споживачам, зазначених в Додатках 1,2 до даного наказу та у наступних переліках за вказаною ціною відповідно до п.1 цього наказу.

Судом встановлено, що відповідно до Додатку 2 до наказу №57-ОД від 28.04.2022 відповідач включений до переліку споживачів яким здійснюється продаж електричної енергії за ціною 0,01грн. на місяць не залежно від обсягу споживання електричної енергії.

У підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором з поставки відповідачу електричної енергії позивачем надані суду акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період січень на суму 131897,10грн, лютий 2022 на суму 0,01грн., березень на суму 0,01грн.

Позивачем оформлені рахунки за спожиту електроенергію №560 від 03.02.2022 за січень 2022 на суму 131897,10грн.; №560 від 04.03.2022 за лютий 2022 на суму 0,01грн. та №560 від 05.04.2022 за березень на суму 0,01грн.

Відповідно до змісту позовної заяви, акт прийняття-передавання товарної продукції та рахунок №560 від 03.02.2022 за період січень 2022 сформовані на підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії в інтернет-сервісі «Особистий кабінет» сформовано. Вказаний акт та рахунок підписано обома сторонами за допомогою електронного підпису в інтернет-сервісі «Особистий кабінет».

Матеріалами справи підтверджується також підписання у двосторонньому порядку за допомогою кваліфікованого електронного підпису акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку №560 від 04.03.2022 за період лютий 2022, рахунку №560 від 05.04.2022 за період березень 2022.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії за спірний період, це стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 131897,12грн, 3% річних у розмірі 5073,57грн та інфляційних втрат у розмірі 35597,46грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України, статті 174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

В даному випадку спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними договором № 560 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 09.09.2022, який за своєю правовою природою є договором енергопостачання, визначає порядок та умови постачання електричної енергії.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови укладеного між сторонами договору №560 про постачанню (закупівлю) електричної енергії розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ).

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями частей 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За умовами Розділу 4 ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що у виконання договору позивач поставив (продав) відповідачу електричну енергію, в свою чергу відповідачем за період з січня 2022 по березень 2022 спожито електроенергії в обсязі 41507кВт/год на загальну суму 131897,12грн. (у січні 2022 - в обсязі 20292 кВт/год на суму 131897,10грн., у лютому 2022 - в обсязі 17406 кВт/год на суму 0,01грн., у березні 2022 - в обсязі 3809 кВтг на суму 0,01грн.), на підтвердження чого позивачем надано відповідні акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії).

Факт отримання електроенергії у вказаних об`ємах не спростований в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже встановлено судом, у п.4.5. договору сторони дійшли згоди, що оплата рахунку постачальника здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути менше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Згідно п.4.7. договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.

Відповідно до п.4.1 комерційної пропозиції, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п.4.2. цієї комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї Комерційної пропозиції.

За приписами п.4.2 комерційної пропозиції, оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 10 банківських днів після закінчення розрахункового періоду.

Розрахунковим періодом відповідно до п.4.3. договору є 1 календарний місяць.

Визначення поняття "банківський день" надано у п.п.6 п. 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою Правління Національного банку України №514 від 03.12.2003, згідного якого це робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Тобто, банківський день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.

Постановою Правління Національного банку України №142 від 16.12.2021 "Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року, а також про перенесення робочих днів банківської системи України у 2022 році", з урахуванням внесених змін постановами Правління Національного банку України №35 від 04.03.2022, визначено режим роботи банків для здійснення в тому числі електронних платежів.

З урахуванням вищевикладеного, оплата обсягів споживання електричної енергії:

- за рахунком за спожиту електроенергію №560 від 03.02.2022 здійснюється до 17.02.2022 (кінцева дата сплати зазначена у рахунку), а з 18.02.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- за рахунком за спожиту електроенергію №560 від 04.03.2022 здійснюється до 21.03.2022 (кінцева дата сплати зазначена у рахунку), а з 22.03.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- за рахунком за спожиту електроенергію №560 від 05.04.2022 до 19.04.2022 (кінцева дата сплати зазначена у рахунку), а з 20.04.2022 почалося прострочення виконання зобов`язання;

Згідно з п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак, як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 131897,12грн, 3% річних у розмірі 5073,57грн, інфляційних втрат у розмірі 35597,46грн.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 15.08.2023 платіжною інструкцією №14/08/2023№187_00000/6023776f-a3af-47d9-ae94-c4d1f697c2c1 на рахунок ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» було сплачено 131891,10грн. за електроенергію за договором №560.

Враховуючи документальне підтвердження здійснення відповідачем 15.08.2023 часткової оплати заявленої суми основної заборгованості вже після звернення позивача з позовом у розмірі 131897,10грн, суд закриває провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст 231 ГПК України.

Суд відзначає, що здійснена відповідачем сума оплати дорівнює розмір заборгованості за січень 2022 року, у свою чергу також заявлена сума боргу за лютий 2022 у розмірі 0,01грн. та березень у розмірі 0,01грн.

За приписами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати спожитої електричної енергії у загальному розмірі 0,02грн суду не надано.

Із змісту статей 509, 525, 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України вбачається, що кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач свої грошові зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію всупереч вказаних норм не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу за спожиту електроенергію у розмірі 0,02грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 5073,57грн. та інфляційні втрати в розмірі 35597,46грн., суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку ціни позову, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем на виниклу за січень 2022 заборгованість у розмірі 131897,10грн за період з 01.03.2022 по 31.05.2023.

Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі 5073,57грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 35597,46грн.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, від 26.06.2020 у справі №905/21/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Відповідно до розрахунку, заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем на виниклу за січень 2022 заборгованість у розмірі 131897,10грн із застосуванням індексів інфляції з березня 2022 по травень 2023 включно, враховуючи вищевикладене, період нарахування є правомірним.

Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних, в межах обраних позивачем періодів встановив, що він є арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 35597,46грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.5. ч.1.ст.7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення йому суми сплаченого судового збору за позовними вимогами, провадження за якими закрито судом, у зв?язку з чим суд не вирішує питання щодо повернення судового збору.

За положеннями ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 131897,10грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Молодіжна, 19; код ЄДРПОУ 37934309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковького Володимира, будинок 7; код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 0,02грн, 3% річних у розмірі 5073,57грн., суму інфляційних втрат у розмірі 35597,46грн та судовий збір у розмірі 506,05грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2023.

Суддя Ю.В. Макарова