Рішення

від 26.09.2023 по справі 906/486/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/486/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Потійчук О.В. - довіреність №862-05 від 28.04.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відділу освіти Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

про стягнення 579 656,94грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.08.2023 до 26.09.2023

Процесуальні дії по справі.

Відділ освіти Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", в якому просить стягнути суму 579 656,94грн у зв`язку з завищенням ціни в 2021 році за договором №287-Т про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 року, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 10.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.05.2023.

Ухвалою суду від 17.05.2023 відкладено підготовче засідання на 05.06.2023.

Ухвалою суду від 05.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 27.06.2023.

Ухвалою суду від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/486/23 до судового розгляду по суті на 28.08.2023.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.08.2023 до 26.09.2023.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява від 24.09.2023, в якій представник просить відкласти розгляд справи, призначеної на 26.09.2023 на іншу дату.

26.09.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 26.09.2023 про долучення до матеріалів справи документів з додатками, яке в засіданні суду 26.09.2023 судом долучено до матеріалів справи.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

У позові позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 579 656,94грн у зв`язку з завищенням ціни в 2021 році за договором 287-Т про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 року, а також судові витрати.

В заяві від 24.09.2023 представник позивача Ганна Андрієвська просить відкласти розгляд справи, призначеної на 26.09.2023 на іншу дату посилаючись на те, що вона перебуватиме за межами України до 24 жовтня 2023 року та зазначає про необхідність надання оригіналу договору 287-Т про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 року.

У судовому засіданні 26.09.2023 представник відповідача заперечила проти відкладення розгляду справи, вважала за можливе провести судове засідання за відсутності представника позивача. Зазначила, що відповідачем подано до справи копію договору №287-Т про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 року, а також те, що такий договір є у вільному доступі на сайті Prozorro (https://prozorro.gov.ua).

Розглянувши у судовому засіданні 26.09.2023 заяву представника позивача від 24.09.2023 про відкладення розгляду справи, господарський суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч.2 ст.202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Суд зауважує, що доказів на підтвердження перебування представника відповідача Ганни Андрієвської за межами України станом на 26.09.2023 до заяви представника від 24.09.2023 не надано. При цьому, слід зазначити, що за необхідності, у судове засідання 26.09.2023 міг з`явитися безпосередньо керівник Відділу освіти Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області - Валентина Слінчук, яка підписувала позовну заяву.

Також суд зазначає, що представник чи керівник Відділу освіти Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області не були позбавлені права взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку, про що судом було роз`яснено в ухвалі суду від 27.06.2023.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 202 ГПУ України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судове засідання 26.09.2023 явка представників сторін обов`язковою не визнавалась і нез`явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті. При цьому суд вказує, що копія договору №287-Т про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 року була надана відповідачем у повному обсязі і такий договір є у вільному доступі на сайті Prozorro (https://prozorro.gov.ua), який судом було оглянуто під час судового засідання 26.09.2023, у зв`язку з чим необхідності у відкладенні розгляду справи для огляду вказаного договору немає.

Отже враховуючи, що судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі представника позивача, з огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про відкладення розгляду справи та здійснення її розгляду за наявними у справі матеріалами.

За приписами ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Роль національних судів полягає в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

При розгляді справи по суті судом оголошено вимоги позивача, викладені у позові та заяві від 27.08.2023, відповідно до якої представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях при розгляді справи по суті проти позову заперечила, просила у позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву №844-05 від 26.04.2023 (а.с.70-72).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.03.2021 між Відділом освіти Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (споживач/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник/відповідач) було укладено Договір №287-Т про постачання електричної енергії споживачу (а.с.19-22).

У п.1.1. договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник).

Відповідно до п.2.1. договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За умовами п.2.2. Договору, предмет договору Електрична енергія (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія) (далі - товар/електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії.

Згідно з пунктом 2.3 Договору, очікуваний обсяг постачання електричної енергії у 2021 році згідно цього Договору становить 459307 кВт х год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реальних потреб Споживача.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві до Договору, яка є додатком 1 до цього Договору (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення);

1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - у разі надання Постачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін;

2) зміненим на запропонованих Постачальником умовах - якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

За умовами пункту 5.4 Договору, наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками уповноважених на те органів щодо розміру цін на товар за розрахунковий період. Відповідно до частини шостої статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", Сторони також можуть використовувати інформацію з веб сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Пунктом 5.6 договору сторони передбачили, що вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 2.3 цього Договору, та становить 1 461 665,52 грн. ( Один мільйон чотириста шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят п`ять гривень 52 копійки), у т. ч. ПДВ - 243 610,92 грн. (Двісті сорок три тисячі шістсот десять гривень 92 копійки.

Відповідно до пункту 13.1 договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви до Договору, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Згідно з пунктом 13.2 договору, умови договору можуть змінюватися за взаємною згодою Сторін відповідно до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та з дотриманням вимог, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема ст.41, Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Відділом освіти Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області 16.03.2021 було підписано заяву до договору про постачання електричної енергії споживачу та Комерційну пропозицію (а.с.23-25).

Додатковими угодами до договору №287-Т про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021: №1 від 20.07.2021, №2 від 21.07.2021, №3 від 22.07.2021, №4 від 21.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 30.09.2021, №7 від 08.11.2021, №8 від 28.12.2021, №9 від 27.01.2022 сторонами вносились зміни щодо ціни, продовжувалась дія договору, вартість додаткової угоди, тощо (а.с.26-34).

Вищевказаний договір та додаткові угоди підписані та скріплені печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2022 Управлінням Північного Офісу Держаудитслужби в Житомирській області за результатами перевірки закупівлі інформації яку оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-02-08-003418-а, здійсненої Відділом освіти Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області було складено Акт №04-30/03, у висновку якої, зокрема зазначено:

- згідно наданого до перевірки листа від 01.07.2021 №2109-05 ТОВ "ЖОЕК" звернулося до Відділу освіти з повідомленням про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що поставляється по Договору №287-Т, у зв`язку зі збільшенням ціни електричної енергії на ринку України, яке неможливо було передбачити під час укладання договору. Підставою для підвищення ціни електроенергії по договору, згідно зазначеного вище листа, є зростання середньозваженої ціни електричної енергії за 1-шу декаду червня 2021 року відносно травня 2021 року на 26,94 % з посиланням на Цінову довідку Харківської торгово-промислової палати (далі - Харківська ТПП), розрахунок якої здійснено згідно аналітичних матеріалів з сайту "Оператор ринку". У наданій ТОВ "ЖОЕК" ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 16.06.2021 №1335-1/21 вказано інформацію про зміну середньозваженої ціни електроенергії грн./МВт. год по OEC України за 10 днів червня (01.06-10.06) 2021 року відносно 31 дня травня (01.05-31.05), що становить 26,94 % в сторону збільшення;

- згідно наданого до перевірки листа від 05.07.2021 №2132-05 ТОВ "ЖОЕК" звернулося до Відділу освіти з повідомленням про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що поставляється по Договору №287-Т, у зв`язку зі збільшенням ціни електричної енергії на ринку України, яке неможливо було передбачити під час укладання договору. Підставою для підвищення ціни електроенергії по договору, згідно зазначеного вище листа, є зростання середньозваженої ціни електричної енергії за 2-гу декаду червня 2021 року відносно 1-ої декади червня 2021 року на 8,98% з посиланням на Цінову довідку Харківської ТПП, розрахунок якої здійснено згідно аналітичних матеріалів з сайту "Оператор ринку". У наданій ТОВ "ЖОЕК" ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 01.07.2021 №1450-1/21 вказано інформацію про зміну середньозваженої ціни електроенергії грн./МВт. год. по ОЕС України за 10 днів червня (11.06-20.06) 2021 року відносно 10 днів червня (01.06-10.06), що становить 8,98% в сторону збільшення;

- згідно наданого до перевірки листа від 09.07.2021 №2132-05 ТОВ "ЖОЕК" звернулося до Відділу освіти з повідомленням про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що поставляється по Договору №287-Т, у зв`язку зі збільшенням ціни електричної енергії на ринку України, яке неможливо було передбачити під час укладання договору. Підставою для підвищення ціни електроенергії по договору, згідно зазначеного вище листа, є зростання середньозваженої ціни електричної енергії за 3-тю декаду червня 2021 року відносно 2-ої декади червня 2021 року на 10,50% з посиланням на Цінову довідку Харківської ТПП, розрахунок якої здійснено згідно аналітичних матеріалів з сайту "Оператор ринку". У наданій ТОВ "ЖОЕК" ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 01.07.2021 №1450-2/2 1 вказано інформацію про зміну середньозваженої ціни електроенергії грн./МВт. год. по ОЕС України за 10 днів червня (21.06-30.06) 2021 року відносно 10 днів червня (11.06-20.06), що становить 10,50% в сторону збільшення.

- згідно наданого до перевірки листа (б/д, б/н) ТОВ "ЖОЕК" звернулося до Відділу освіти з повідомленням про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що поставляється по Договору №287-Т, у зв`язку зі збільшенням ціни електричної енергії на ринку України, яке неможливо було передбачити під час укладання договору. Підставою для підвищення ціни електроенергії по договору, згідно зазначеного вище листа, є зростання середньозваженої ціни електричної енергії станом на 05.08.2021 відносно середньозваженої ціни станом на 29.07.2021 на 17,11% з посиланням на Цінову довідку Харківської ТПП, розрахунок якої здійснено згідно аналітичних матеріалів з сайту "Оператор ринку". У наданій ТОВ "ЖОЕК" ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021 №1884-2/21 вказано інформацію про зміну середньозваженої ціни електроенергії грн./МВт. год по ОЕС станом на 05.08.2021 року відносно 29.07.2021, що становить 17,11% в сторону збільшення.

- згідно наданого до перевірки листа (б/д, б/н) ТОВ "ЖОЕК" звернулося до Відділу освіти з повідомленням про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що поставляється по Договору №287-Т, у зв`язку зі збільшенням ціни електричної енергії на ринку України, яке неможливо було передбачити під час укладання договору. Підставою для підвищення ціни електроенергії по договору, згідно зазначеного вище листа, є зростання середньозваженої ціни електричної енергії станом на 09.08.2021 відносно середньозваженої ціни станом на 05.08.2021 на 12,65% з посиланням на Цінову довідку Харківської ТПП, розрахунок якої здійснено згідно аналітичних матеріалів з сайту "Оператор ринку". У наданій ТОВ "ЖОЕК" ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021 №1884/21 вказано інформацію про зміну середньозваженої ціни електроенергії грн./МВт. год. по ОЕС станом на 09.08.2021 року відносно 05.08.2021, відносно становить 12,65% в сторону збільшення.

- згідно наданого до перевірки листа (б/д, б/н) ТОВ "ЖОЕК" звернулося до Відділу освіти з повідомленням про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що поставляється по Договору №287-Т, у зв`язку зі збільшенням ціни електричної енергії на ринку України, яке неможливо було передбачити під час укладання договору. Підставою для підвищення ціни електроенергії по договору, згідно зазначеного вище листа, є зростання середньозваженої ціни електричної енергії станом на 10.08.2021 відносно середньозваженої ціни станом на 09.08.2021 на 12,65% з посиланням на Цінову довідку Харківської ТПП, розрахунок якої здійснено згідно аналітичних матеріалів з сайту "Оператор ринку". У наданій ТОВ "ЖОЕК" ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021 №1884-1/21 вказано інформацію про зміну середньозваженої ціни електроенергії грн./МВт. год. по ОЕС станом на 10.08.2021 року відносно 09.08.2021, що становить 8,67% в сторону збільшення;

- згідно наданого до перевірки листа від 23.10.2021 №471 ТОВ "ЖОЕК" звернулося до Відділу освіти з повідомленням про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що поставляється по Договору №287-Т, у зв`язку зі збільшенням ціни електричної енергії на ринку України, яке неможливо було передбачити під час укладання договору. Підставою для підвищення ціни електроенергії по договору, згідно зазначеного вище листа, є зростання середньозваженої ціни електричної енергії станом на 23.09.2021 відносно середньозваженої ціни станом на 14.09.2021 на 8,05% з посиланням на Цінову довідку Харківської TПП, розрахунок якої здійснено згідно аналітичних матеріалів з сайту "Оператор ринку". У наданій ТОВ "ЖОЕК" ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 24.09.2021 №2355-2/21 вказано інформацію про зміну середньозваженої ціни електроенергії грн./МВт. год. по ОЕС станом на 23.09.2021 року відносно 14.09.2021, що становить 8,05% в сторону збільшення.

У висновку вказаного Акту зазначено, що перевіркою питання дотримання вимог законодавства під час виконання договору про закупівлю та внесення змін до них, встановлено, що за Договором №287-Т без врахувань правової позиції визначеної постановами Верховного Суду України від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18 та від 18.06.2021 року у справі №927/491/19 та в недотримання вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону №922, частини 1 та частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, пунктів 3.3, 5.6, 13.2 Договору №287-Т внаслідок оплати завищеної вартості товарів (електричної енергії) Відділу освіти завдано матеріальної шкоди на загальну суму 579 656,94 гривень (з ПДВ) (а.с.35-63).

Відповідачем були надані послуги постачання електричної енергії за договором №287-Т про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021, які прийняті позивачем без будь-яких зауважень щодо обсягу та вартості, а позивачем було проведено розрахунки в повному обсязі за поставлену активну електричну енергію по договору №287-Т, що вбачається з Акту перевірки №04-30/03 від 27.10.2022 року та не заперечується сторонами.

Позивач направив на адресу відповідача листа №421 від 21.11.2022 про перерахування коштів, в якому просив перерахувати на рахунок Відділу освіти Новогуйвинської селищної ради кошти в сумі 579 656,94грн з ПДВ, які сплачені на рахунок ТОВ "ЖОЕК" по договору закупівлі електричної енергії від 16.03.2021 року (а.с.65).

У відповідь на вказаний лист ТОВ "ЖОЕК" листом №2969-05 від 30.11.2022 повідомило, що розрахунок за спожиту електричну енергію проводився відповідно до умов договору і видавалися відповідні рахунки про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг для оплати за надані послуги, у зв`язку з чим відмовив відшкодовувати кошти (а.с.64).

Позивач, посилаючись на результати проведеної аудиторської перевірки, зазначає, що укладені сторонами додаткові угоди №1-7, №9 не відповідають умовам укладеного між сторонами договору №287-Т, чим не дотримано вимоги передбачені пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч.1, 2 ст. 193 ГПК України, ст.526 ЦК України, тому не створюють жодних правових наслідків. Зазначає, що у зв`язку з завищенням ціни в 2021 році на електричну енергію Відділу освіти завдано матеріальної шкоди на загальну суму 579 656,94грн. Посилається на те, що аудиторською перевіркою встановлено завищення вартості послуг на суму 579 656,94грн та вважає, що Акт Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №04-30/03 від 27.10.2022 року є доказом на підтвердження нанесення відповідачем збитків, які за обставин, викладених у позовній заяві, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує, що п.5.4 Договору визначає, що наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками уповноважених на те органів щодо розміру цін на товар за розрахунковий період. Відповідно до частини 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", Сторони також можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Вказує, що кожна пропозиція зміни ціни була розглянута Позивачем та погоджена, про що свідчить підписання та скріплення печаткою з боку Позивача вищевказаних додаткових угод. Зазначає, що укладені між ТОВ "ЖОЕК" та позивачем додаткові угоди до Договору №287-Т від 16.03.2021 не містять ознак недійсності (нікчемності) та в судовому порядку такими визнані не були.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Пунктами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Статтею 276 Господарського кодексу України також передбачено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст.224 Господарського кодексу України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 6ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції чинній на час укладення договору, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини 2статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 5статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Як вже зазначалось, 16.03.2021 між Відділом освіти Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" було укладено Договір №287-Т про постачання електричної енергії споживачу, до якого сторони починаючи з 20.07.2021, вносили зміни шляхом укладення додаткових угод, якими змінювали ціну за одиницю товару та загальну кількість товару (додаткові угоди №1 від 20.07.2021, №2 від 21.07.2021, №3 від 22.07.2021, №4 від 21.09.2021, №5 від 30.09.2021, №6 від 30.09.2021, №7 від 08.11.2021, №8 від 28.12.2021, №9 від 27.01.2022).

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивач, посилаючись на результати перевірки, проведеної Держаудитслужбою в Житомирській області, вказує, що під час укладення угод від 20.07.2021 №1, від 21.07.2021 №2, від 22.07.2021 №3, від 21.09.2021 №4, від 24.09.2021 №5, від 30.09.2021 №6 та від 08.11.2021 №7, від 28.12.2021 №8, від 27.01.2022 № 9 було внесено зміни до істотних умов Договору № 287-Т, якими зменшено обсяги закупівлі електричної енергії та збільшено при цьому ціну за 1кВт/год з урахуванням ПДВ з 3,1823 грн. за 1 кВт/год до 6,718438 грн за 1 кВт/год , тобто 111,12%, а не на 10%, як це передбачено пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тому оплата електроенергії повинна була відбуватися за встановленими у договорі цінами. У зв`язку з цим доводить, що позивачу завдано шкоди на суму 579 656,94грн.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною 4 статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 5 вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Правовою підставою для укладення додаткових угод були норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину (Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 09.02.2022 у справі № 924/197/21, від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Таким чином, судом не встановлено того факту, що додаткові угоди №1 від 20.07.2021, №2 від 21.07.2021, №3 від 22.07.2021, №4 від 21.09.2021, №5 від 30.09.2021, №6 від 30.09.2021, №7 від 08.11.2021, №8 від 28.12.2021, №9 від 27.01.2022 є нікчемними.

Суд зазначає, що у ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Станом на час розгляду справи додаткові угоди: №1 від 20.07.2021, №2 від 21.07.2021, №3 від 22.07.2021, №4 від 21.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 30.09.2021, №7 від 08.11.2021, №8 від 28.12.2021, №9 від 27.01.2022 є чинними, у установленому законом порядку недійсними їх не визнано.

Посилання позивача на результати перевірки і висновки викладені в аудиторському Акті Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №04-30/03 від 27.10.2022 року, як на підставу для задоволення позовних вимог у даній справі, є необґрунтованим. Так, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зазначено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський Акт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідним Актом, не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Також слід зазначити, що Акт перевірки Держаудитслужби не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, а чинне законодавство України не покладає на постачальника послуг обов`язку після прийняття споживачем цих послуг без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості послуг, обов`язку повернути відповідну суму завищення.

Внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів, створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Більш того, у відповідності до ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.

Отже, Акт перевірки Держаудитслужби не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

У даному випадку позивачем не доведено як наявності збитків так і наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.10.23

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2 - позивачу (ЄДРПОУ 43993629) (рек.),

3 - відповідачу (ЄДРПОУ 42095943) (рек.).