Ухвала

від 28.09.2023 по справі 907/392/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" вересня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/392/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт, м. Київ

до приватного підприємства "Б.М.М.", м. Ужгород в особі ліквідатора Талайло Алфреда Барнабашовича, м. Ужгород

про зобов`язання вчинити юридично значимі дії

Представники сторін: не з`явились

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 26.06.17р. (суддя Йосипчук О.С.) провадження у даній справі було зупинено до закінчення розгляду цивільної справи № 308/13320/14-ц, оскільки підставою для звернення з даним позовом до відповідача як поручителя по кредитному договору є невиконання зобов`язань фізичної особи-боржника ОСОБА_1 , а предметом позову є сума боргу, розмір якого оспорюється в межах зазначеної цивільної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області до розгляду справи № 907/392/17 визначено суддю Ушак І.Г.

Ухвалою від 13.07.2018 року суддю Ушак І.Г. було прийнято до свого провадження справу № 907/392/17 (зупинену провадженням).

29.08.18р. на адресу суду надійшло клопотання позивача у справі акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль - про залучення до справи ТОВ ФК Форінт, м. Київ правонаступником позивача.

Ухвалою від 17.09.2018 року замінено позивача у справі № 910/392/17 акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"( 01011, м. Київ, вул. Лескова 9, код ЄДРПОУ 14305909) його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Лесі Українки, буд №34, офіс 212, код ЄДРПОУ 40658146) .

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.03.2023 р. № 02-02/114/23 у зв`язку з припиненням повноважень судді Ушак І.Г., призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Автоматизованою системою документообігу суду згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 р. справа передана для розгляду судді Ремецькі О.Ф.

Листом від 13.07.2023 року Господарський суд Закарпатської області звернувся до позивача та відповідача з метою надання суду інформації про усунення обставин, що призвели до зупинення провадження у справі, або письмові пояснення з цього приводу у строк протягом 10 (десяти) днів з дня отримання даного листа, про що повідомити суд.

30.08.2023 р. від представника ТзОВ Фінансова компанія Форінт, м. Київ надіслано клопотання №2/2023/08/7554 (вх. №02.3.1-02/5965/23) щодо надання відповіді на запит суду.

В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача вказує на те, 23.11.2020 року всі права вимоги Позивача ТОВ «ФК «Форінт», як Кредитора, до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 010/02-7/351-М від 18.09.2007 року, укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди № 42 від 29.03.2006 року зі змінами, доповненнями та укладеними додатковими угодами до нього були відступлені (передані) на користь ТОВ «ФК «Морган кепітал» (надалі Набувач). Також ТОВ «ФК «Форінт» були відступлені та перейшли до Набувача всі права за наступними договорами: - договором поруки № 010/02-7/351-Р/1 від 18.09.2007 року з додатками, додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін, доповнення до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеним з Приватним підприємством «Б.М.М.» (ЕДРПОУ 22078178). - Договором поруки №010/02-7/351-Р/2 від 18.09.2008 року з додатками, додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін, доповнення до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеним з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 1 8226).

Підставою для переходу прав вимоги за вищевказаним договором від ТОВ «ФК «Форінт» до Набувача, включаючи всі права грошової вимоги за Кредитним договором, е укладені між ТОВ «ФК «Форінт» та Набувачем: Договір № 13б від 23.11.2020 року; Договір відступлення прав за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально від 23.11.2020 року.

Разом з тим, позивач повідомив суд про те, що 02.04.2020 року, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/13320/14-ц, позовну заяву ТОВ «ФК «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Б.М.М.» про дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором №010/02-7/351-М від 18.09.2007 року - залишено без розгляду на підставі заяви ТОВ «ФК «Форінт» від 01.04.2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, про що подано відповідні докази.

Ухвалою суду від 31.08.2023 р. прийнято справу до свого провадження №907/397/17. Поновлено провадження у справі №907/397/17 та призначено підготовче засідання на 28 вересня 2023 року.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач у підготовче засідання 28.09.2023 р. не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення підготовчого засідання або про розгляд справи за його відсутності, - не заявив.

Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи суд зазначає таке.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України (надалі ГПК України) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Г ПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще ряд прав та обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України мають імперативний характер.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. При цьому положення статті 202 ГПК України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

За встановленими вище обставинами позивач належним чином повідомлявся про підготовчі засідання у даній справі, в засідання суду не з`явився, як і не повідомив про причини неявки.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що неявка позивача в підготовче засідання позбавляє суд можливості виконати завдання підготовчого провадження, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче засідання у вигляді залишення позову без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Так, за приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки підставою залишення позову без розгляду є неявка представника позивача у судове засідання, то з урахуванням викладеної в п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" правової норми, сплачений позивачем за розгляд цієї справи судовий збір поверненню з Державного бюджету України не підлягає.

Керуючись статтями 2, 13, 14, 73-80, 86, 129, 130, 195, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226, 232-235, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт, м. Київ до приватного підприємства "Б.М.М.", м. Ужгород в особі ліквідатора Талайло Алфреда Барнабашовича, м. Ужгород про зобов`язання вчинити юридично значимі дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 05 жовтня 2023 року.

Суддя Ремецькі О.Ф.