Рішення

від 05.10.2023 по справі 910/11595/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2023Справа № 910/11595/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001», м. Київ

про стягнення 490 746,32 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - ТзОВ «Київські енергетичні послуги»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001» (далі - ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001»/відповідач) про стягнення 490 746,32 грн - заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №34817017ПУ від 01.06.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.07.2023 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.08.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що з 08.09.2022 відповідач припинив обслуговування будинку за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, буд. 89, про що повідомив ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» листом від 07.09.2022, таким чином, позивач неправомірно здійснив нарахування за спожиту електроенергію у період з вересня по жовтень 2022 року на суму 95 791,92 грн.

24.08.2023 до канцелярії суду від ТзОВ «Київські енергетичні послуги» надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001» (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №34817017ПУ шляхом подання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з умовами заяви-приєднання, початок постачання електричної енергії 01.01.2019.

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (п. 3.1. договору).

Згідно п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

У відповідності до п. 5.2. договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Пунктом 5.3. договору визначено, що ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у п. 3.1. глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.

В п. 5.8. договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

В п. 13.4. договору передбачено, за умови відсутності заборгованості та виконання своїх зобов`язань перед постачальником споживач має право розірвати цей договір з урахуванням вимог положень цього договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику.

Крім того, сторонами підписано комерційну пропозицію «Колективна Побутова» постачальника електричної енергії ТзОВ «Київські енергетичні послуги».

Так, згідно абз. 1 глави 5 комерційної пропозиції, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк, вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (абз. 2, 3 глави 5 комерційної пропозиції).

Договір укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовжений на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов (абз. 3 глави 10 комерційної пропозиції).

Відповідно до абз. 6 глави 10 комерційної пропозиції, споживач має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією, повідомивши постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у період з грудня 2021 року по жовтень 2022 року включно, спожито електричної енергії на загальну суму 546 497,28 грн, що підтверджується рахунками: №34817017/12/1 від 25.12.2021, №34817017/1/1 від 25.01.2022, №34817017/2/1 від 25.02.2022, №34817017/3/1 від 25.03.2022, №34817017/4/1 від 25.04.2022, №34817017/5/1 від 25.05.2022, №34817017/6/1 від 25.06.2022, №34817017/7/1 від 25.07.2022, №34817017/8/1 від 25.08.2022, №34817017/9/1 від 25.09.2022, №34817017/10/1 від 25.10.2022.

Проте, відповідач за поставлену електричну енергії розрахувався частково у розмірі 55 750,96 грн, внаслідок чого у ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» утворилась заборгованість в сумі 490 746,32 грн.

07.09.2022 та 23.09.2023 відповідач надіслав на адресу ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» листи за вих. №11//89 та вих. №23//89 відповідно, в яких просив з 08.09.2022 припинити дію договору № 34817 (о/рахунок 34817017) від 11.01.2017 у зв`язку із передачею житлового будинку по вул. Казимира Малевича, 89.

04.11.2022 оператор системи розподілу ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» надіслало на адресу позивача та відповідача повідомлення про те, що 03.11.2022 відповідно до п. 4.27 ПРРЕЕ закінчився строк дії договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 89.

18.11.2022 позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 25/4/7/10/34405, в якому повідомив про припинення дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №34817017ПУ з 03.11.2022 в частині постачання електричної енергії на об`єкті.

14.03.2023 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. № 25//4/7/20/7562 від 13.03.2023 про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 490 746,32 грн.

У відповідь на цю вимогу, ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» листом-повідомленням від 12.05.2023 повідомило позивача, що не має можливості погасити заборгованість в сумі 490 746,32 грн та просило продовжити строк для погашення заборгованості до 01.09.2023.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» заборгованості за спожиту електричну енергію у період з вересня 2021 року по жовтень 2022 року включно в сумі 490 764,32 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За юридичним змістом укладений між сторонами договір є договором поставки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що 01.06.2019 між ТзОВ «Київські енергетичні послуги» та ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №34817017ПУ (з урахуванням комерційної пропозиції (додаток 2)) відповідно до якого у період з вересня 2021 року по жовтень 2022 року (включно) було здійснено постачання електричної енергії на загальну суму 546 497,28 грн, проте відповідач за спожиту електричну енергію розрахувався частково в сумі 55 750,96 грн, внаслідок чого у ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 490 746,32 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно абз. 1 глави 5 комерційної пропозиції, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Відповідно до абз. 2, 3 глави 5 комерційної пропозиції, рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійсню оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Проте, як встановлено судом, ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» за спожиту електричну енергію у період з вересня 2021 року по жовтень 2022 року включно не розрахувалося.

При цьому, доводи відповідача, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №34817017ПУ від 01.06.2019 припинив свою дію з вересня 2022 року внаслідок припинення обслуговування ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» будинку за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 89, про що повідомлено ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до абз. 6 глави 10 комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №34817017ПУ від 01.06.2019 відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією, повідомивши позивача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що останній повідомив про припинення дії договору № 34817 (о/рахунок 34817017) лише оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», при цьому, згідно з умовами глави 6 комерційної пропозиції, відповідач повинен був повідомити про розірвання договору саме ТзОВ «Київські енергетичні послуги».

Крім того, судом встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №34817017ПУ від 01.06.2019 припинив свою дію з 03.11.2022, про що позивач повідомив відповідача листом за вих. № 25/4/7/10/34405 від 18.11.2022.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем за спожиту електричну енергію у вересні та жовтні 2022 року включно.

Більше того, у відповіді на вимогу позивача про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію ТзОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» листом від 12.05.2023 повідомило позивача, що унеможливлене погасити заборгованість в сумі 490 746,32 грн та просило продовжити строк для її погашення до 01.09.2023, тобто визнало суму боргу у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001» про стягнення заборгованості в сумі 490 746,32 грн є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001» (01103, місто Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2А; ідентифікаційний код 40994085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31; ідентифікаційний код 41916045) 490 746 (чотириста дев`яносто тисяч сімсот сорок шість) грн 32 коп. - заборгованості та 7 361 (сім тисяч триста шістдесят одну) грн 19 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук