Рішення

від 02.10.2023 по справі 915/1151/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року Справа № 915/1151/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3; ідент.код 24584661),

в особі: Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ідент.код ВП 20915546; адреса ел.пошти: office@sunpp.atom.gov.ua),

до відповідача: Комунального підприємства Грааль Южноукраїнської міської ради (55340, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт.Констянтинівка, площа Соборна, буд.20; ідент.код 41340464),

про: стягнення 195099,0 грн,-

в с т а н о в и в:

19.07.2023 Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/597 від 19.05.2023 (вх.9539/23), в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства Грааль Южноукраїнської міської ради основний борг у розмірі 168365,69 грн, 3% річних в розмірі 943,45 грн, інфляційних витрат в сумі 2525,64 грн, 7% штрафу в розмірі 11785,60 грн, пеню в розмірі 11478,62 грн та судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови Договору №06-05/ПУ-39985 від 01.11.2017 та на норми ст.ст.526, 530, 546, 610, 611, 612, 625, 626 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 231, 232 Господарського кодексу України та зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання за вказаним договором щодо своєчасної та повної оплати послуг за надання питної води на господарські потреби у період з січня 2023 року по лютий 2023 року, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалу суду від 24.07.2023 по даній справі було надіслано судом на юридичну адресу відповідача - Комунального підприємства Грааль Южноукраїнської міської ради: 55001, Миколаївська область, Вознесенський р-н, смт.Констянтинівка, площа Соборна, буд.20. Зазначену ухвалу суду було отримано відповідачем 02.08.2023, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючі приписи п.3) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.11.2017 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, як постачальником, та Комунальним підприємством Грааль Южноукраїнської міської ради, як абонентом, було укладено договір №06-05/ПУ-39985 на водопостачання (надалі - Договір) (а.с.8-15), за умовами якого постачальник взяв на себе зобов`язання відпускати абоненту питну воду на господарські потреби, а абонент зобов`язався сплатити за використану питну воду в кількості та в розмірах, передбачених цим договором.

Згідно п.3.1 Договору, об`єм споживання води за звітний період, встановлений з 1 по 31 (30) поточного місяця, визначається за показниками водолічильника.

Відповідно до п.п.2.1.6, 2.2.5 Договору, постачальник та абонент зобов`язані щомісячно в передостанній робочий день звітного місяця разом складати акт про обсяг відпущеної питної води за показниками приладів обліку встановлених на межі експлуатаційної відповідальності сторін.

Судом встановлено, що такі акти складені між сторонами договору у січні та лютому 2023 року (а.с.20,21).

Відповідно до п.3.2 Договору, розрахунки за водопостачання здійснюються по встановленим тарифам діючим у період дії договору.

Тарифи на послуги з централізованого водопостачання затвердженні рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №398 від 03.12.2021 (а.с.33-36).

Відповідно до п.3.3 Договору, оплата за фактично спожиту питну воду повинна проводитися щомісячно, протягом 14-ти календарних днів від дати одержання рахунку. Постачальник направляє абоненту рахунки цінним листом з повідомленням про вручення.

У період з січня по лютий 2023 року за спірним Договором постачальник відпустив абоненту питну воду на загальну суму 272284,89 грн.

Судом встановлено, що постачальником було направлено абоненту рахунки на оплату вартості відпущеної у січні - лютому 2023 року за спірним Договором питної води, а саме:

- за січень 2023 року абоненту був направлений рахунок №РС23-190 від 31.01.2023 на загальну суму 145927,06 грн, який ним отримано 21.02.2023 (а.с.22,24,25) та повинен бути оплачений до 07.03.2023 включно, який, за твердженням позивача, 23.03.2023 було частково оплачено на суму 56810,60 грн;

- за лютий 2023 року відповідачу був направлений рахунок №РС23-263 від 28.02.2023 на загальну суму 126357,83 грн, який ним отримано 14.03.2023 (а.с.23,26-29) та повинен бути оплачений до 28.03.2023 включно, який, за твердженням позивача, 23.03.2023 було частково оплачено на суму 47108,60 грн.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача за відпущену у січні - лютому 2023 року за спірним Договором питну воду з урахуванням часткових оплат загалом становить 168365,69 грн (89116,46 грн за січень 2023 року та 79249,23 грн за лютий 2023 року). Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості відпущеної у спірний період питної води не виконав, чим порушив договірні зобов`язання, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 ЦК України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про своєчасність виконання ним договірних зобов`язань перед позивачем щодо сплати в повному обсязі вартості відпущеної у спірний період питної води.

За такого, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 168365,69 грн заборгованості за відпущену у січні лютому 2023 року питної води по договору №06-05/ПУ-39985 від 01.11.2017 є правомірними та обґрунтованими, та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати щомісячної вартості відпущеної по спірному договору питної води суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, нараховані на суму основного боргу по щомісячним грошовим зобов`язанням інфляційні втрати в сумі 2525,64 грн за загальний період з березня 2023 року по квітень 2023 року включно та 3% річних в сумі 943,45 грн за загальний період з 08.03.2023 по 19.05.2023.

Відповідачем такі розрахунки не спростовані та не заперечені.

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені та 7% штрафу за прострочення оплати щомісячної вартості відпущеної по спірному договору питної води суд приходить до таких висновків.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст.549 ЦК України).

Згідно п.3.5 Договору, у випадку несвоєчасної оплати платіжних документів в зазначений термін абонент сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7%.

Позивачем заявлено до стягнення, на підставі п.3.5 Договору, нараховані на суму основного боргу по щомісячним грошовим зобов`язанням пеня в сумі 11478,62 грн за загальний період з 08.03.2023 по 19.05.2023 та 11785,60 грн 7% штрафу.

Відповідачем такі розрахунки не спростовані та не заперечені.

Судом перевірено розрахунки пені та 7% штрафу та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

У зв`язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці повне судове рішення складено та підписано 02.10.2023.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства Грааль Южноукраїнської міської ради (55340, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт.Констянтинівка, площа Соборна, буд.20; ідент.код 41340464) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ідент.код ВП 20915546) 168365,69 грн основного боргу, 943,45 грн - 3% річних, 2525,64 грн інфляційних втрат, 11478,62 грн - пені, 11785,60 грн - 7 % штрафу та 2684,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва