Рішення

від 04.10.2023 по справі 923/28/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 923/28/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом керівника Генічеської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1 Генічеської міської ради,

позивача-2 Генічеської районної державної адміністрації

до відповідача - Акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь"

про розірвання договору оренди, стягнення орендної плати та зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю представника прокуратури - Кубатко К.В.

інші сторони не прибули

06.01.2022 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява керівника Генічеської окружної прокуратури подана в інтересах держави в особі Генічеської міської ради та Генічеської районної державної адміністрації з вимогами, спрямованими до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" про розірвання договору оренди від 22.03.2007, стягнення орендної плати в сумі 41962,96 грн та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою від 03.02.2022 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.03.2022.

14.02.2022 від позивача-2 надійшло клопотання розглянути справу без його участі.

Однак, справу не було розглянуто через введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та окупацію м. Херсона.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 11/0/9-22 від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Після деокупації міста Херсон справа передана на розгляд судді Господарського суду Одеської області Литвиновій В.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023.

Згідно з ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи та надання можливості висловити їм актуальну позицію щодо позовних вимог, суд дійшов висновку прийняти справу до свого провадження та розпочати розгляд справи спочатку. Підготовче засідання суд призначив ухвалою від 20.06.2023 з урахуванням перебування судді у відпустці.

Ухвалою від 23.08.2023 розгляд справи відкладено.

Ухвалою від 13.09.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено для розгляду по суті.

Суд враховує, що місцезнаходження позивачів - м. Генічеськ Херсонської області, що наразі є окупованою територією, на якій тимчасово не функціонують відділення АТ Укрпошта.

У зв`язку з цим інформацію щодо розгляду справи було розміщено до відома позивачів на сайті Господарського суду Одеської області 20.06.2023, що підтверджується роздруківкою з даного сайту, а також розміщено оголошення на сайті Судової влади 31.08.2023 та 14.09.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення позивачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвали, надіслані на адресу відповідача, зазначену в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Київ вул. Червоноткацька 84, повернулись до суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. В засідання він не прибув, відзиву не надав..

З огляду на викладене, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

22.03.2007 між Генічеською районною державною адміністрацією (орендодавець, позивач-2) та Акціонерним товариством "Страхова компанія "Кремінь" (орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки із земель запасу Стрілківської сільської ради, розташованої за межами населеного пункту села Стрілкове Генічеського району Херсонської області для розташування бази відпочинку на 50 місць.

Відповідно до п.1 орендодавець здав в оренду орендарю на підставі розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.03.2007 № 217 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення, надання її в оренду та встановлення розміру орендної плати за користування нею».

Згідно з п.2 Договору в оренду орендодавець передає земельну ділянку загальною площею 2 га.

Вказаний договір зареєстрований 23.03.2007 у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП «Центру ДЗК» за №4АА002179- 040772000004.

Відповідно до п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7 623 грн. щороку. Орендна плата вноситься на рахунок Стрілківської сільської ради щомісячно рівними частками протягом дії договору.

Крім того, сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 21).

31.10.2007 між Генічеською РДА та АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ» укладено додаткову угоду про внесення змін до пункту 9 Договору, який викладено у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10 510 грн.20 коп. щороку з урахуванням того, що ставка земельного податку одиниці площі ріллі становить 5 255 грн. 10 коп. Додаткову угоду зареєстрована у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП «Центру ДЗК»за № 4АА002173-040772000014.

08.04.2008 між сторонами укладено додаткову угоду до Договору про внесення змін до пункту 9 Договору, який викладено у наступній редакції: «Розмір орендної плати становить 32 420 грн.28 коп. з подальшим переглядом у разі зміни чинного законодавства України, з урахуванням того, що трикратна ставка земельного податку одиниці площі ріллі становить 16 210 грн. 14 коп. за 1 га на рік. Додаткову угоду зареєстровано у Генічеському районному окрузі Херсонська регіональна філія ДП «Центру ДЗК» за № 4АА002179- 040872000005.

Рішенням Генічеської районної ради від 27.01.2017 затверджено нові межі адміністративно-територіальної одиниці села Стрілкове Генічеського району, внаслідок чого земельна ділянка, передана у користування АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ», увійшла в нові межі села Стрілкове.

На підставі рішення Стрілківської сільської ради від 21.10.2016 № 181 зареєстровано право власності Стрілківської сільської ради на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6522185200:11:015:0002.

Рішенням II сесії VIII скликання Генічеської міської ради № 54 від 16.12.2020 почато реорганізацію Стрілківської сільської ради шляхом приєднання до Генічеської міської ради (позивач-1), яка стала її правонаступником та власником земельних ділянок, які перебували у власності Стрілківської сільської ради.

Більш докладно прокурор описав щодо зазначеного правонаступництва у своїх поясненнях (а.с. 69-73). Також прокурор зазначив, що хоча власника земельної ділянки було змінено із Стрілківської сільської ради на Генічеську міську раду, але змін до договору оренди внесено не було і стороною в договорі оренди залишилась Генічеська райдержадміністрація, яка до суду не зверталась також з позовом, тобто проявила бездіяльність.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 206 ЗК України, ст. 270 ПК України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.

Згідно ст. 265.1 ГІК України податок на майно складається: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 ПК зазначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст. 38 ПК України).

Статтями 285-287 ПК України визначено, зокрема, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно із ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Генічеською окружною прокуратурою за результатами опрацювання інформації про суб`єктів господарювання, що мають податковий борг, що знаходиться у відкритому доступі на сайті ДПС України https://tax.gov.ua/dovidnikі--reestri--рerelik/pereliki-/296361.html встановлено, що станом на 09.11.2021 відповідач має заборгованість перед місцевим бюджетом на 41,9тис.грн.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополь від 15.11.2021 за № 9924/5/21-22-04-02-07 АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ» (код 24559002) звітувало по 2020 рік включно до Генічеської ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за земельну ділянку площею 2 га на підставі договору оренди землі від 23.03.2007 №4АА002179-040772000004, укладеного з Генічеською райдержадміністрацією.

Станом на 15.11.2021 за даними інтегрованої картки АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ» (код 24559002), відкритої в Генічеській ДПІ ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополь за кодом платежу 18010600 стаття 21 «орендна плата з юридичних осіб», обліковується податковий борг у сумі 41 962,96 грн., який виник 31.08.2020 внаслідок несплати податковий зобов`язань, визначених податковими деклараціями з плати за землю за липень- грудень 2020 року.

Остання сплата орендної плати за землю здійснена АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ» 17.07.2020 року.

Таким чином, прокурором встановлено, що Орендарем не сплачується оренда плата за користування спірною земельною ділянкою з 31.08.2020, що підтверджується інформацію податкового органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

При цьому, положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 2, 3 статті 612 ЦК України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічна відповідальність за невиконання умов договору оренди встановлена ст. 36 Закону України «Про оренду землі».

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 141 ЗК України передбачено однією із підстав припинення прав на земельну ділянку систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі», встановлено, що договір оренди землі достроково припиняється шляхом його розірвання саме за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання, припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за 2010 - 2011 роки від 1 червня 2012 року, у спорах, що виникають із земельних правовідносин, у разі систематичного невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161- XIV «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений договором строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню (постанова Верховного Суду України від 25 червня 2011 року в справі № 6-17цс11).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 2.23 розділу 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору.

Встановлені обставини свідчать, що відповідач з 31.08.2020 (дати настання чергового щомісячного платежу, що узгоджено самим платником) до цього часу (момент подання позовної заяви) не сплачує у передбачені законом та умовами договору строки орендну за користування земельною ділянкою площею 2 га (кадастровий номер 6522185200:11:015:0002), яка знаходиться на території Генічеської міської ради Генічеського району.

Відповідач доказів сплати орендної палати, як і будь-яких заперечень, суду не надав.

Таким чином, встановлено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою та невиконання умов договору оренди, що є підставою для задоволення вимог про розірвання договору оренди землі та стягнення 41962,96 грн заборгованості.

Згідно із пунктом 40 Договору оренди за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та Договору.

Пунктом 37 Договору оренди визначено, що його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду, у тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Також згідно з п.20. Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її одержав.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

З огляду на викладене, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку, оскільки як зазначено вище задоволено вимоги про розірвання договору оренди землі.

Обґрунтування підстав для звернення до суду та порушення інтересів держави.

Відповідно до приписів ст. 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) визначено статус прокурора. Відповідно до п. 16 ч. 1 цієї норми статус прокурора має заступник керівника місцевої прокуратури.

Частиною 1 статті 24 Закону передбачено право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генеральним прокурором України, його першим заступником та заступниками, керівниками регіональних та місцевих прокуратур, їх першими заступниками та заступниками.

Отже, керівник Генічеської окружної прокуратури Херсонської області уповноважений звертатись до господарського суду із позовною заявою на захист державних інтересів.

За приписами частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній заяві обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для звернення прокурора до суду визначено у ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У даному випадку прокурором встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ» земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти.

Несплата орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою завдає суттєвої шкоди інтересам держави, перешкоджає своєчасному та повному виконанню прибуткової частини місцевого бюджету.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового, у тому числі договірного, врегулювання, виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безгосподарське використання землі, безпосередньо належить до інтересів держави.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що тривале невжиття заходів щодо стягнення заборгованості за договором оренди призводить до недоотримання місцевим бюджетом значної суми коштів, що в свою чергу порушує інтереси держави та не сприяє досягненню проголошеної мети - запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, а також виконання поставлених бюджетних програм.

Крім того, неналежне виконання умов договору оренди земельної ділянки в частині своєчасності сплати орендної плати ставить під загрозу виконання гарантій держави на оплатне використання землі та своєчасності отримання орендної плати за їх використання.

Систематична несплата АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ» орендної плати безумовно порушує інтереси держави, оскільки місцевий бюджет недоотримує значні кошти, однак вищезазначене залишились поза увагою уповноваженого державою органу - Генічеської міської ради Генічеського району, яка повинна вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів територіальної громади.

Компетентним суб`єктом у даних правовідносинах є Генічеська міська рада Генічеського району Херсонської області, оскільки земельна ділянка належить до комунальної власності та в силу приписів ЗК України розпорядником сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів є відповідна сільська рада.

Враховуючи зазначене вище, Генічеська міська рада є органом у розумінні ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», який наділений відповідними повноваженнями, згідно ст.122 ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження земельним ділянками комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, реалізації повноважень власника земельних ділянок, у тому числі щодо звернення до суду за захистом порушених прав.

Генічеською міською радою не вжито заходів до захисту інтересів територіальної громади ні як стороною договору, ні шляхом реалізації наданих законом повноважень органом місцевого самоврядування.

Факти порушення інтересів територіальної громади та нездійснення у зв`язку з цим Генічеською міською радою захисту законних інтересів держави вказують надані прокурором до позовної заяви матеріали, і причина, через яку позивачем не здійснено відповідних дій, ніяким чином не перешкоджає прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі названого органу місцевого самоврядування згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

«Нездійснення захисту» полягає в тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, незважаючи на очевидний характер порушень, захист прав і законних інтересів відповідний орган не здійснює.

Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор, у даному випадку, виконує субсидіарну роль та на законних підставах замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснив захисту.

Таким чином, будь-які порушення у цій сфері спричиняють шкоду інтересам держави і є підставою, за відсутності належного реагування з боку компетентних органів, для втручання органів прокуратури, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

При цьому, приписи чинного законодавства передбачають право прокурора здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно чином здійснює орган державної влади без будь- яких застережень щодо причин, через які орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави. Відтак, достатньою підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органів державної влади, є, зокрема, факт нездійснення цими органами захисту державних інтересів незалежно від причин такої бездіяльності.

Оскільки, наявність у прокурора підстав для представництва є оціночним поняттям і у кожному конкретному випадку визначається виходячи із наявних матеріалів та дійсних обставин справи, суд дійшов висновку, що для здійснення прокурором представницьких функції, в даному випадку, є нагальна потреба в захисті економічних інтересів держави, обумовлених безоплатним використанням земельної ділянки комунальної форми власності, а також захисту встановленого державою порядку щодо платного використання землі.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 (справа № 912/2385/18) прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду із позовом, повинен обґрунтувати да довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обгрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Зважаючи на наявність суттєвої довготривалої заборгованості (15 місяців) зі сплати орендної плати за користування нею, що свідчить про порушення інтересів держави, щодо раціонального використання земель та недоотримання місцевим бюджетом значних коштів, які могли бути використані на благо територіальної громади. Вказане порушує інтереси територіальної громади, тоді як Генічеська міська рада як розпорядник землі не вжила достатніх заходів спрямованих на розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та повернення земельної ділянки до комунальної власності.

Так, Генічеська міська рада, як орган, у повноважений представляти інтереси власника орендованої земельної ділянки та отримувач коштів була обізнана про факт систематичної не сплати орендних платежів за користування нею, що у свою чергу, порушує її право на законне очікування отримання місцевим бюджетом грошових коштів, внаслідок чого завдаються економічні збитки державі, проте радою не було вжито належних заходів цивільно- правового характеру, направлених на припинення вказаних порушень, а також полягають у грубому порушенні умов договору в частині систематичної несплати, що є правовою підставою для розірвання договору оренди.

Окрім цього, згідно листа від 17.11.2021 за № 02-02-20-07/5878 міською радою повідомлено прокурора про те, що останньою як власником спірної земельної ділянки позовну заяву до АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди землі не пред`явлено.

Також, прокурора повідомлено про те, причиною не звернення до суду з боку сільської ради є відсутність у бюджеті на 2021 рік коштів на сплату судового збору.

Виходячи з викладеного, уповноваженим державним органом за наявності повноважень та підстав протягом розумного строку не вжито заходів щодо захисту порушених інтересів держави, що безумовно свідчить про бездіяльність компетентного органу та невжиття ним самостійно передбачених законодавством заходів на захист інтересів держави.

Таким чином, прокурором встановлено та визначено поважні причини, необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки заходи реагування щодо розірвання укладеного з АТ«СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕМІНЬ» договору оренди та повернення земельної ділянки уповноваженим розпорядником землі - Генічеською міською радою, не вживаються, що вказує на нездійснення захисту інтересів держави.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,0 га від 22.03.2007 за №4АА002179-040772000004, укладений Генічеською районною державною адміністрацією (75500, вул.Центральна,5 м.Генічеськ Херсонська область, код ЄДРПОУ 04060045) та Акціонерним товариством "Страхова компанія "Кремінь" (код ЄДРПОУ 24559002, 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, 84).

3. Стягнути зАкціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" (код ЄДРПОУ 24559002, 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, 84) на користь Генічеської міської ради (75500 вул. Міська, 8 м.Генічеськ Херсонська область, код ЄДРПОУ 35248359) заборгованість з орендної плати у розмірі 41 962,96 грн.

4. Зобов`язатиАкціонерне товариство "Страхова компанія "Кремінь" (код ЄДРПОУ 24559002, 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, 84) повернути Генічеській міській раді (75500 вул.Міська, 8 м.Генічеськ Херсонська область, код ЄДРПОУ 35248359) земельну ділянку загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 6522185200:11:015:0002, розташовану за адресою: вул.Берегова, 13 «Б» с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області.

5. Стягнути зАкціонерного товариства "Страхова компанія "Кремінь" (код ЄДРПОУ 24559002, 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, 84) на користь Херсонської обласної прокуратури (код 04851120, м. Херсон вул. Михайлівська 33) судовий збір в сумі 6 810 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 жовтня 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова