Рішення

від 29.09.2023 по справі 918/768/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2023 р. Справа № 918/768/23

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс Промгруп"

про стягнення коштів

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс Промгруп" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути: 25 796,59 грн пені та 11 546,21 грн штрафу за порушення умов Договору № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 р.; 7 191,46 грн пені та 2 750,83 грн штрафу за порушення умов Договору № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 р.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" (Замовник) та ТОВ "Техносервіс Промгруп" (Постачальник), за результатами закупівлі UA-2020-12-29-004831, згідно Закону України "Про публічні закупівлі", було укладено договір поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 року на загальну суму 307 241,99 грн. Згідно п. 3.1. Договору сторони погодили, що продукція поставляється в строк по 15.03.2021 р. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом". Поставку товару за договором було здійснено в декілька етапів з простроченням по накладній № 21 на 10 днів, по накладній № 66 на 142 дня та по накладній № 99 та № 97 на 184 дні.

Між ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" (Замовник) та ТОВ "Техносервіс Промгруп" (Постачальник), за результатами закупівлі UA-2021-06-09-000963-а, згідно Закону України "Про публічні закупівлі", було укладено договір поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року на загальну суму 39 297,60 грн. Згідно п. 3.1. Договору сторони погодили, що продукція поставляється в строк по 30.09.2021 р. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом". Поставку товару, в строк визначений умовами договору, здійснено не було.

Позивач зазначає, що пунктом 9.1. договору передбачено обов`язок постачальника сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Враховуючи вищевказане, ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", у зв`язку з невиконанням умов договору поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 року ТОВ "Техносервіс Промгруп", нараховано 25 796,59 грн пені та 11 546,21 грн 7 % штрафу.

Враховуючи вищевказане, ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", у зв`язку з невиконанням умов договору поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року ТОВ "Техносервіс Промгруп", нараховано 7 191,46 грн пені та 2 750,83 грн 7 % штрафу.

Позивач вказує, що ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" 31.10.2022 року було направлено на адресу ТОВ "Техносервіс Промгруп" претензію № 15831/001-юр. Відповідь на вказану претензію на адресу позивача не надходила.

08.10.2021 року ВП "Рівненська АЕС" було направлено на адресу ТОВ "Техносервіс Промгруп" лист № 17569/041 від 06.10.2021 р. про виконання умов договору поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року. Відповідь на даний лист позивачу не надходила.

Позивач вказує, що ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" 05.12.2022 року було направлено на адресу ТОВ "Техносервіс Промгруп" претензію № 18063/001-юр. Відповідь на вказану претензію на адресу позивача не надходила.

29.08.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач проти позову заперечує повністю та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити та клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій за договором поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 року та договором поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року до 99 % задовольнити. При цьому, відповідач у відзиві зазначає про те, що відповідно до п. 9.2. договорів сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених п. 9.1. даного договору становить 2 (два) роки, відповідно, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, заявлені поза межами позовної давності, не підлягають до задоволення.

12.09.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що відповідачем не надано суду документів, які б підтверджують поставку товару. При цьому, позивач заперечує проти зменшення розміру пені та штрафу та вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд задоаольнити їх у повному обсязі.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив; встановити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п`ять днів з дня отримання даної ухвали.

Господарським судом Рівненської області ухвалою від 31.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Згідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1260505 9, ухвалу суду від 31.07.2023 року позивачем - ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" отримано 07.08.2023 року.

Згідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1260504 0, ухвалу суду від 31.07.2023 року відповідачем - ТОВ "Техносервіс Промгруп" отримано 09.08.2023 року.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі постановлено судом 31.07.2023 року, тому справа має бути розглянута в строк до 29.09.2023 р.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

22.02.2021 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс Промгруп" (Постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-21-10376 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. - 1.4. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, "Постачальник" зобов`язується поставити і передати у власність "Замовника" продукцію, а "Замовник", в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Предметом поставки по даному договору є продукція: 09110000-3 Тверде паливо, яка передбачена специфікацією № 1 до даного Договору. Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору. Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 256034,99 грн, крім того ПДВ 51207,00 грн.

Пунктом 2.2. Договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 307 241,99 грн.

Згідно з п. 2.3. - п. 2.5. Договору, кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає. До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені Постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно "Інкотермс - 2010".

Сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником в строк по 15.03.2021 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP, згідно "Інкотермс - 2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" (п. 3.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору.

Якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного Договору) (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. Договору, оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Відповідно до п. 8.4. - п. 8.5. Договору, датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.

У випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення "Постачальником" взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, "Постачальник" сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє "Постачальника" від виконання зобов`язань по Договору (п. 9.1. Договору).

Згідно з п. 9.2. Договору, сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 2 (два) роки.

Згідно з п. 12.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору по 31.12.2021 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Укладений сторонами договір оприлюднюється на веб порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення Замовником договору про закупівлю на веб порталі Уповноваженого органу (п. 12.2. Договору).

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 року) сторони погодили поставку товару Антрацит фільтрант та вугілля антрацит марки А сорту АО, на загальну суму 307 241,99 грн.

Крім того, між сторонами підписано технічну специфікацію (додаток № 2 до договору поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 року).

Вказаний Договір, специфікація № 1 та технічна специфікація підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов Договору поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 року відповідач поставив з порушенням встановленого договором строку поставки позивачу продукцію на суму 307 241,99 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 21 від 24.03.2021 року на суму 142 296,00 грн (отримано 26.03.2021 року); № 66 від 04.08.2021 року на суму 142 296,00 грн (отримано 05.08.2021 року); № 97 від 21.10.2021 року на суму 1 952,39 грн та № 99 від 21.10.2021 року на суму 20 697,60 грн (отримано 22.10.2021 року).

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" направило на адресу ТОВ "Техносервіс Промгруп" претензію (№ 15831/001-юр від 31.10.2022 року) "Про сплату штрафних санкцій" в якій запропоновано в добровільному досудовому порядку перерахувати штрафні санкції у розмірі 36 640,65 грн.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до Договору поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 року, позивач відповідно до п. 9.1. Договору просить суд стягнути з останнього пеню за період з 16.03.2021 року по 15.09.2021 року у розмірі 25 796,59 грн та штраф у розмірі 11 546,21 грн.

13.07.2021 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс Промгруп" (Постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-21-10994 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. - 1.4. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, "Постачальник" зобов`язується поставити і передати у власність "Замовника" певну продукцію, а "Замовник", в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Предметом поставки по даному договору є продукція: 09110000-3 Антрацит - фільтрант, який передбачений специфікацією № 1 до даного Договору. Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору. Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 32 748,00 грн, крім того ПДВ 6 549,60 грн.

Пунктом 2.2. Договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 39 297,60 грн.

Згідно з п. 2.3. - п. 2.5. Договору, кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає. До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені Постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно "Інкотермс - 2010".

Сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником в строк по 30.09.2021 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP, згідно "Інкотермс - 2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" (п. 3.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору.

Якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного Договору) та технічній специфікації до предмета закупівлі Антрацит фільтрант (додаток 2.1. до даного Договору) (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної у ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Відповідно до п. 8.4. - п. 8.5. Договору, датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.

У випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення "Постачальником" взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, "Постачальник" сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє "Постачальника" від виконання зобов`язань по Договору (п. 9.1. Договору).

Згідно з п. 9.2. Договору, сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.

Згідно з п. 12.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору по 30.03.2022 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Укладений сторонами договір оприлюднюється на веб порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення Замовником договору про закупівлю на веб порталі Уповноваженого органу (п. 12.2. Договору).

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року) сторони погодили поставку товару - Антрацит фільтрант 2-5 мм, на загальну суму 39 297,60 грн.

Крім того, між сторонами підписано технічну специфікацію (додаток № 2 до договору поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року).

Вказаний Договір, специфікація № 1 та технічна специфікація підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Доказів поставки позивачу продукції відповідачем відповідно до умов Договору 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року на загальну суму 39 297,60 грн суду не надано.

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" направила ТОВ "Техносервіс Промгруп" лист № 17569/041 від 06.10.2021 року "Про виконання поставки та добровільну сплату штрафних санкцій" в якому зазначила, що станом на 05.10.2021 р. не виконана поставка ТМЦ на суму 39 297,60 грн з ПДВ, чим порушено умови п. 3.1.1 договору та запропоновано прискорити поставку продукції, та повідомити рішення щодо подальшої добровільної сплати штрафних санкцій.

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" направило на адресу ТОВ "Техносервіс Промгруп" претензію (№ 18063/001-юр від 05.12.2022 року) "Про сплату штрафних санкцій" в якій запропоновано в добровільному досудовому порядку перерахувати штрафні санкції у розмірі 9 942,29 грн.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до Договору поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року, позивач відповідно до п. 9.1. Договору просить суд стягнути з останнього пеню за період з 01.10.2021 року по 01.04.2022 року у розмірі 7 191,46 грн та штраф у розмірі 2 750,83 грн.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договорів (п. 9.1. Договорів) сторони передбачили, що у випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених поданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем строків поставки продукції, обумовлених Договором поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 року та Договором поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року, що є підставою для застосування до останнього господарських санкцій, визначених п. 9.1 даних угод. За таких обставин, суд, перевіривши подані позивачем розрахунки, дійшов висновку про обґрунтованість розрахунків позивача про стягнення з відповідача 25 796,59 грн пені та 11 546,21 грн штрафу за порушення умов Договору № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 р. та 7 191,46 грн пені та 2 750,83 грн штрафу за порушення умов Договору № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 р.

Разом з тим, відповідачем у відзиві заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, у якому відповідач зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, заявлені поза межами позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін (ст. 259 ЦК України).

Пунктом 9.2. Договору поставки № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 р. сторони перебачили, що сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 2 (два) роки.

Пунктом 9.2. Договору поставки № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 року сторони передбачили, що сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.

З даним позовом позивач звернувся до суду 26.07.2023 року (про що міститься відмітка на описі вкладення у цінний лист на ім`я Господарського суду Рівненської області про направлення позовної заяви та доданих до неї документів).

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з частинами 3-5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час, відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено.

Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 р. продовжено на території України дію карантину до 30.06.2023 р.

Враховуючи вищезазначене, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та пункту 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Господарського кодексу України, було продовжено на строк дії карантину.

24.02.2022 року Російською Федерацією було розпочато повномасштабну військову агресію проти України, у зв`язку з чим указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року та в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і станом на дату ухвалення даного рішення досі триває.

Відповідно до п. 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, строк позовної давності за вимогою про стягнення пені та штрафу, було продовжено в силу пунктів 12 та 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та відповідно не було пропущено позивачем.

Суд зауважує, що порушення відповідачем зобов`язань мало місце до початку військової агресії Російської Федерації.

За таких обставин позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" підлягають задоволенню повністю.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій до 99 %, суд зазначає наступне.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення санкцій. Отже, вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду викладеної у постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 правової позиції: "Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві."

Відповідно до висловленої Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.03.2023 року у справі № 902/317/22 позиції:

"Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності. Положення статей 233 ГК України та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду. При цьому слід враховувати, що застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, Верховний Суд у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), тощо].

Поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6). Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19)."

Господарський суд зауважує, що відповідачем на підтвердження обмеження ведення господарської діяльності та перебування у складному фінансовому становищі не надано жодних доказів. Так само, не підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76 - 79, 91 ГПК України, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання згідно Договорів поставки.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій за договором поставки.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс Промгруп" (61168, м. Харків, вул. Чернишевського, 97, код ЄДРПОУ 38384339) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) 25 796,59 грн (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість гривень 59 копійок) пені та 11 546,21 грн (одинадцять тисяч п`ятсот сорок шість гривень 21 копійку) штрафу за порушення умов Договору № 53-122-01-21-10376 від 22.02.2021 р.; 7 191,46 грн (сім тисяч сто дев`яносто одну гривню 46 копійок) пені та 2 750,83 грн (дві тисячі сімсот п`ятдесят гривень 83 копійки) штрафу за порушення умов Договору № 53-122-01-21-10994 від 13.07.2021 р.; та 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс Промгруп" (61168, м. Харків, вул. Чернишевського, 97, код ЄДРПОУ 38384339).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк