Рішення

від 03.10.2023 по справі 918/796/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/796/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-А, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 34847334)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166)

до Приватного малого підприємства виробничо-сервісна фірма "Гея" (вул. Д.Галицького, буд. 1, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 13971107)

про стягнення 18 000 грн 00 коп.

учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання;

ВСТАНОВИВ:

03.08.2023 на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов Рівненської міської ради до ПМП ВСФ "Гея" про стягнення 22 048,71 грн - боргу за орендну плату.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду

Ухвалою від 08.08.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду:

- надання до суду належних доказів направлення відповідачу і третій особі копії позовної заяви разом із доданими до неї документами;

- обґрунтування необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ГУ ДПС у Рівненській області та уточнення на чиїй стороні (позивача/відповідача) ГУ ДПС у Рівненській області вступає у справу у якості третьої особи.

11.08.2023 через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від Рівненської міської ради надійшла заява залучення третьої особи, в якій позивач просить залучити ГУ ДПС у Рівненській області до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, вважаю чи, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки Управління, як контролюючого органу, який забезпечує дотримання вимог порядку нарахування та строків зі сплати податків.

Крім того, до даного клопотання долучено належні докази направлення відповідачу і третій особі копії позовної заяви разом із доданими до неї документами (фіскальні чеки і накладні ПАТ "Укрпошта").

Ухвалою від 15.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/796/23. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 05.09.2023. Залучено Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

24.08.2023 до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.

05.09.2023 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Ухвалою від 05.09.2023 прийнято заяву Рівненської міської ради про зменшення розміру позовних вимог та відкладено судове засідання на 19.09.2023.

19.09.2023 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Ухвалою від 19.09.2023 відкладено судове засідання у справі на 03.10.2023.

03.10.2023 від представника позивача надійшло про розгляд справи за його відсутності.

03.10.2023 судом встановлено, що учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання.

Позивачеві копія ухвали від 19.09.2023 надсилалася - на його електронну адресу, третій особі - до електронного кабінету, зареєстрованого у системі "Електронний суд".

Направлення копії судового рішення учасникам справи в електронній формі у разі наявності в особи офіційної електронної адреси є належним виконанням судом обов`язку з направлення копії судового рішення у порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідачу ж ухвала суду від 19.09.2023 направлялась на адресу його місцезнаходження, вказану у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та позовній заяві: вул. Д.Галицького, буд. 1, м. Рівне, 33027.

Проте, конверт із ухвалою за трек-номером 0600226151416 повернувся до суду із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 19.09.2023 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали від 19.09.2023 у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, господарським судом вчинено заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, а неотримання ухвали від 19.09.2023 у справі відповідачем є наслідком бездіяльності щодо її належного отримання. З огляду на викладене, в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала від 19.09.2023 вважається врученою відповідачу 30.09.2023 належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою та з огляду на наявність вказаної клопотання представника позивача від 03.10.2023 позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відповідача.

Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Рівненська міська рада посилається на неналежне виконання ПМП ВСФ "Гея" умов Договору оренди землі від 23.06.2006 в частині оплати, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується податкова заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 22 048,71 грн., яку позивач просить стягнути на його користь.

Оскільки відповідач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 24.08.2023 (про що судом зазначено в ухвалі від 05.09.2023), а ухвалою від 15.08.2023, між іншого, запропоновано відповідачу відповідно до ст. 165 ГПК України подати суду відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності) - протягом 15-денного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, - відтак судом встановлено, що 09.09.2023сплинув процесуальний строк на подання відповідачем відзиву, який тривав до 08.09.2023.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

23.06.2006 між Рівненською міською радою (далі - орендодавець) та Приватним малим підприємством виробничо-сервісна фірма "Гея" (далі - орендар) укладено договір оренди землі № 186 щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 606 м кв. на вул. Гагаріна, для реконструкції нежитлового приміщення під кафе з добудовою та реконструкцією нежитлового приміщення під магазин в будинку № 45 (далі - Договір).

Договір укладено строком на 50 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір оренди землі прийнятий сторонами. Договір містить всі істотні умови та зареєстрований в установленому законом порядку .

Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Річна орендна плата встановлюється згідно довідки № 03-151 виданої Рівненським міським управлінням земельних ресурсів від 22.06.2006 у розмірі 2 513 грн 46 коп.

Сторони також погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладення або зімни умов договору оренди чи продовження строку його дії.

Пунктом 11 договору оренди землі визначено, що оренда плата сплачується Орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору. Орендар зобов`язується уточнювати платіжні реквізити і назву отримувача орендної плати.

Договір зареєстрований у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.07.2006 за № 040658300186.

Судом встановлено, що 23.06.2023 позивач та відповідач підписали між собою акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 606 кв.м. на вул. Гагаріна, 45 в оренду на підставі договору оренди.

28.02.2007 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди землі № 040658300186 від 03.07.2006, відповідно до якої сторони погодили внести зміни до п.п. 5 та 9 Договору, виклавши їх у новій редакції. Так, відповідно до додаткової угоди № 1 від 28.02.2007 сторони погодили, що розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 8 179 грн 72 коп. - розрахунок виконаний Рівненським міським управлінням земельних ресурсів на 24.01.2007.

15.04.2008 між сторонами укладено додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди землі № 040658300186 від 03.07.2006, відповідно до якого сторони погодили внести зміни до п.п. 5 та 9 Договору, виклавши їх у новій редакції. Так, відповідно до додаткового договору № 2 від 1504.2008 сторони погодили, що розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 21 021 грн 89 коп. - розрахунок виконаний управлінням земельних ресурсів у місті Рівному станом на 01.01.2008.

Листом Головного управління ДПС у Рівненській області від 12.06.2023 № 6611/5/17-00-01-02-08 повідомлено позивача про наявність податкового боргу по орендній платі за землю.

Із даного листа, серед іншого, вбачається, що станом на 09.06.2023 податкова заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб Приватного малого підприємства виробничо-сервісна фірма "Гея" становить 22 510 грн 83 коп.

Водночас у клопотанні про зменшення розміру позовних вимог, Рівненська міська рада, користуючись даними інформаційно-телекомунікаційної системи ГУ ДПС у Рівненській області, вказала про наявність у ПМП ВСФ "Гея" податкового боргу зі сплати орендної плати у розмірі 18 000,00 грн - меншому ніж заявлена вимога на 4 048,71 грн.

Таким чином, після прийняття заяви про зменшення позовних вимог, предметом спору є стягнення 18 000,00 грн.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 18 000,00 грн. відповідачем не надано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" передбачений порядок передачі земельних ділянок в оренду фізичним та юридичним особам.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Підпункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Відповідно до приписів ст. 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, при цьому, сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до Земельного кодексу України і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб`єкта права власності па землю.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначає повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст, і пункт "а" передбачає розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Норми Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України передбачають обов`язок для особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду здійснити певні дії з метою юридичного оформлення права користування земельною ділянкою.

Статтею 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності до приписів ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язанні своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відомості про підтвердження щодо зміни чи розірвання Договору оренди землі відсутні.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування па певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, суб`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з положеннями 288.4 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Неналежне внесення орендної плати орендарями за землю може спричинити завдання певних збитків у сфері фінансування суспільних верств населення.

Як встановлено судом розмір орендної плати позивачем визначений на підставі затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не перевищує розміру, передбаченого п. 288.5. ст.288 Податкового кодексу України.

Згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи ГУ ДПС у Рівненській області за відповідачем обліковується податкова заборгованість зі сплати орендної плати, яка не стягнута в розмірі 18 000 грн 00 коп.

Обставини прострочення відповідачем по сплаті орендної плати по договору підтверджуються наданими суду та дослідженими матеріалами справи.

Відтак позовні вимоги до відповідача про стягнення сумі 18 000 грн 00 коп. за оренду земельної ділянки судом визнаються обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Рівненської міської ради про стягнення з Приватного малого підприємства виробничо-сервісна фірма "Гея" заборгованості сумі 18 000 грн. 00 коп. за оренду земельної ділянки.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Також викладено прохання судові витрати стягнути з відповідача.

Позивачем при зверненні з даним позовом до суду за позовні вимоги у розмірі 22 048 грн 71 коп. сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 895 від 02.08.2023.

Ухвалою від 05.09.2023 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Водночас суд враховує, що оскільки зменшення розміру позовних вимог відбулося із 22 048 грн 71 коп. до 18 000 грн 00 коп., на розмір судового збору вказане не вплинуло. За позовні вимоги у розмірі 18 000 грн 00 коп. судовий збір складає 2 684 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп. покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. 123, 129, 196, 202, 222, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області до Приватного малого підприємства виробничо-сервісна фірма "Гея" про стягнення 18 000 грн 00 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства виробничо-сервісна фірма "Гея" (вул. Д.Галицького, буд. 1, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 13971107) на користь Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-А, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 34847334) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства виробничо-сервісна фірма "Гея" (вул. Д.Галицького, буд. 1, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 13971107) на користь Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-А, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 34847334) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "05" жовтня 2023 року.

Суддя Юлія Романюк