Рішення

від 27.09.2023 по справі 921/550/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 вересня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/550/23

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Опорного закладу Лошнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Теребовлянської міської ради Тернопільської області

про стягнення боргу у загальній сумі 54 757,84 грн, у тому числі основний борг у сумі 36 563,96 грн, пеня в сумі 5 416,84 грн, 3% річних у сумі 1 550,78 грн, інфляційні втрати в сумі 11 226,26 грн.

за участі представників сторін:

позивача: Верхацький І.В. - адвокат (в режимі відеоконференції).

відповідача: Бойко О.Є. - представник.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Опорного закладу Лошнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Теребовлянської міської ради Тернопільської області про стягнення боргу у загальній сумі 54 757,84 грн.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної сплати коштів за постачання природного газу, що зумовило виникнення заборгованості, а також нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, сума яких заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник відповідача у судове засідання прибула, проти позову заперечила усно, однак відзиву на позов не подала, як і будь - яких заяв чи клопотань по суті спору.

Справа в режимі відеоконференції з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу розглядалась відповідно до ст.ст.197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

ТОВ ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 провадить діяльність із газопостачання на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917- р Нафтогаз визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 809 і від 9 грудня 2020 року № 1236" (далі - Постанова КМ України № 1102).

Пунктом 2 зазначеного нормативно-правового акту покладені зобов`язання на АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України) постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Опорний заклад Лошнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Теребовлянської міської ради Тернопільської області є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України.

Позивач, з урахуванням наданих у судовому засіданні його представником пояснень, зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу відповідачу іншими постачальниками, спожиті ним з 29.10.2021 по 31.10.2021; з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 04.12.2021 об`єми природного газу автоматично включені до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, використаний природний газ віднесено до об`ємів, поставлених останнім.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - Кодекс ГТС ).

В силу положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційною платформою є електронна платформа у вигляді веб - додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування котрою забезпечується оператором газотранспортної системи. Вона використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС) .

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу, відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого Навчальним закладом газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, позивачем надано лист оператора ГТС від 07.10.2022 №ТОВВИХ-22-10815 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XТ0000NGJP600N; відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Згідно з п. 2.1 цього Договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За п.3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 4.2 Договору, об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 Договору).

За умовами викладеними у п.4.4 цього правочину Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п.4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У пункті 11.1 Типового договору передбачено, що він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн. за 1 куб. метр.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи. Ціна природного газу також підтверджується довідкою постачальника .

Позивач стверджує, що ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договірних умов. Зокрема, в період з 29.10.2021 року по 04.12.2021 року він поставив відповідачу природний газ в об`ємі 5916,79 тис. куб. м. на загальну суму 122 294,36 грн (з урахуванням вартості транспортування). Однак, відповідні рахунки постачальника на оплату поставленого природного газу в зазначений період його контрагент сплатив частково, а саме в розмірі 85 730,4 грн. Таким чином, сума заборгованості за спожитий природний газ становить 36 563,96 грн.

З метою досудового врегулювання спору Постачальником направлялась на адресу Споживача вимога №119/4.3-9040-2022 від 13.07.2022 з проханням сплатити заборгованість. Однак, відповідач вимоги Товариства не виконав, заборгованість не сплатив, з огляду на що даний спір переданий на вирішення до суду.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд констатує, що в силу законодавчих приписів Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 714 ЦК України обумовлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Із закріпленого у ч.1 ст.530 ЦК України правила слідує, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України забороняють односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501. Цей правочин є публічним, а його умови-однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму веб - сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача, Опорного закладу Лошнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Теребовлянської міської ради Тернопільської області, зазначено ЕІС- код - 56XТ0000NGJP600N.

У листі ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 07.10.2022 №ТОВВИХ-22-10815 щодо споживача із ЕІС-кодом 56XТ0000NGJP600N зазначено, що використаний останнім природний газ внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", та становить:

з 29.10.2021 по 31.10.2021 - 0,00247,00 куб. м;

з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 4 856,00 куб. м;

з 02.12.2021 по 04.12.2021 - 813,79 куб. м.

Незважаючи на це, рахунок позивача №2232 за розрахунковий період 1-31 грудня Споживач не оплатив. Факт відправлення на його адресу цього рахунка підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих відправлень "Рекомендований лист".

В той же час, представник відповідача пояснила, що в грудні 2021 року постачання газу навчальному закладу здійснювалось іншим постачальником, і відповідачу не було відомо про те, що у нього є заборгованість перед позивачем за постачання газу у період з 02.12.2021 по 04.12.2021. Однак, відповідач не надав суду жодних доказів (актів прийому - передачі газу, рахунків на оплату, розрахункових документів, тощо) постачання цього природного газу саме іншим господарюючим суб`єктом, окрім ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Слід при цьому зазначити, що в судовому засіданні 20.09.2023, суд запропонував відповідачу надати докази до матеріалів справи для їх дослідження та врахування в ході судового розгляду.

Натомість в матеріалах справи наявні докази включення спірних об`ємів природного газу в означений період саме до Реєстру споживачів позивача. Отже, факт споживання газу відповідачем із ресурсу постачальника "останньої надії" був підтверджений Оператором ГРМ та освітнім закладом не спростований .

При цьому суд враховує, що у спірних правовідносинах, за імперативними вимогами законодавця, ТОВ ГК "Нафтогаз України" не вправі було самостійно включати споживача до реєстру постачальника "останньої надії" та укладати з ним договір з власної ініціативи чи з ініціативи відповідача. Саме через відсутність постачання природного газу іншим постачальником, Оператор ГТС об`єми природного газу, спожитого Школою у спірний період автоматично включив до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Окрім цього, суд враховує, що у відповідності до абзацу 4 пункту 1 розділу VI. Кодексу газотранспортної системи, договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

З матеріалів справи вбачається, що днем початку постачання природного газу споживачу (відповідачу) в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" зазначено - 29.10.2021.

Дія цієї угоди не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Отже, строк дії договору з 29.10.2021 до 29.12.2021 включно.

Правилами постачання природного газу визначено максимальну тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії", що не може перевищувати шістдесят днів. Як наслідок, суд констатує, що постачання позивачем природного газу у період з 29.10.21 р. по 04.12.2021 не перевищує визначену законом та погоджену сторонами максимальну тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії".

З огляду на викладене, враховуючи умови Типового договору , норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 36 563,96 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо неможливості здійснення ним оплати за спожитий у грудні 2021 року газ після 01 січня 2022 року, оскільки школа є бюджетною установою і у неї відсутні бюджетні асигнування на такі оплати.

З даного приводу, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Окрім цього, відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 справа № 910/4926/19, від 30.03.2020 справа № 910/3011/19.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як уже зазначалось вище, згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховані 5 416,84 грн пені, 1 550,78 грн - 3% річних та 11 226,26 грн інфляційних втрат.

Перевіривши правильність здійснених позивачів обрахунків суд констатує, що останні є арифметично вірними, ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, підлягають задоволенню. При цьому суд зауважує, що про зменшення розміру нарахованих санкцій боржник до суду не звертався, жодних доказів, які б слугували підставою для здійснення такого зменшення судом за власною ініціативою до матеріалів справи не долучив.

Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Як наслідок, заявлені у даній справі позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Опорного закладу Лошнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Теребовлянської міської ради Тернопільської області (с. Лошнів, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48133, іден. код 23595906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідент. код 40121452) основний борг у сумі 36 563 (тридцять шість тисяч п`ятсот шістдесят три) грн 96коп., пеню в сумі 5 416 (п`ять тисяч чотириста шістнадцять) грн 84 коп., 3% річних у сумі 1 550 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят) грн 78 коп., інфляційні втрати в сумі 11 226 (одинадцять тисяч двісті двадцять шість) грн 26 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 05.10.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко