Рішення

від 05.10.2023 по справі 703/2919/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2919/23

2/703/953/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судовогозасідання Дегтярь Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до першої Черкаської державної нотаріальної контори, третя особа центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Смілянської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном шляхом зняття з нього заборони,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить суд усунути перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження майном, шляхом зняття заборони на нерухоме майно та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта обтяження нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 5022004 від 25 травня 2007 року, зареєстрований першою Черкаською державною нотаріальною конторою Черкаського міського нотаріального округу на підставі повідомлення серія і номер б/н Смілянського радіоприладного заводу Оризон, вид обтяження заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 49102561.

Ухвалою судді від 27 червня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивачка не з`явилась, до суду надійшла заява від представника позивача, адвоката Терещенка С.І. про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява від завідувача Першої черкаської державної нотаріальної контори про розгляд справи у їх відсутність та поклались у вирішенні спору на розсуд суду.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, з невідомих суду причин, про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. ( ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18 лютого 2022 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла і частково переоформила отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 січня 2023 року.

Спадкова справа № 60/2022 заведена у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Терещенко М.Є., що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15 липня 2022 року.

При отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом, на вище вказане домоволодіння, позивачці ОСОБА_1 стало відомо, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження 49102561, на підставі повідомлення серія і номер б/н Смілянського радіоприладного заводу Оризон, першою Черкаською державною нотаріальною конторою Черкаського міського нотаріального округу була накладена заборона на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 5022004 від 25 травня 2007 року стосовно особи, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 .

З інформації архівного відділу виконавчого комітету Смілянської міської ради № 307/04-12 від 14 лютого 2023 року, вбачається, що на державне зберігання надійшли документи з кадрових питань (особового складу) накази на прийом-звільнення, особові рахунки по нарахуванню заробітної плати, форма Т-2. Крім цього, вказано що юридична особа Радіоприладний завод Оризон ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06 травня 2020 року по справі № 18-14-08/466 визнана банкрутом, бухгалтерські документи на зберігання не надходили.

Із загальнодоступних інформаційних джерел вбачається, що в зв`язку з визнанням банкрутом, стан юридичної особи - Радіоприладний завод Оризон, 20700 м.Сміла, вул. Мазура, 24, код ЄДРПОУ 14313719 припинений 23 вересня 2020 року, номер запису 1 000 241 1700 19000906. Таким чином, юридична особа, яка надавала позику і на підставі повідомлення якої була накладена заборона на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна припинила своє існування ще до смерті ОСОБА_2 .

Приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Терещенко М.Є. при видачі спадщини перенесено вказане обтяження, номер запису про обтяження 49102561.

Оскільки іншим шляхом зняти арешт позивачка не має можливості, звернулась до суду із даним позовом.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт/заборону, відповідно до статей 15,16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Судом встановлено, що позивач не має зобов`язань перед Виробничим обєднанням Радіоприладний завод «Оризон», однак позбавлена можливості реалізувати право на розпорядження належним їй нерухомим майном, (яке вона отримала у спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 ) вчинення юридично значимих дій, з якими пов`язано виникнення її особистих та майнових прав, та може усунути цю перешкоду не інакше як в судовому порядку. Таким чином, заборона відчуження накладена на майно належне ОСОБА_2 порушує право власності позивачки, як його спадкоємиці.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат".

Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

У цій справі предметом позову є, зокрема, зняття заборони на нерухоме майно та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта обтяження нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 5022004 від 25.05.2007 року стосовно особи, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 , зареєстрований першою Черкаською державною нотаріальною контороюЧеркаського міського нотаріального округу на підставі повідомлення серія і номер б/н Смілянського радіоприладного заводу Оризон, вид обтяження заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 49102561.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наявність накладеної заборони відчуження на майно, неможливість скасування її в позасудовому порядку та оскільки позивачка в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття заборони, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту її права шляхом скасування обтяження, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та скасування обтяження заборони відчуження з майна ОСОБА_2 , оскільки наявність вказаного обтяження перешкоджає вільному розпорядженню майном, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими та мають бути задоволені.

Судові витрати слід залишити за позивачкою.

Керуючись ст. 5, 6, 10, 263-265 ЦПК України, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до першої Черкаської державної нотаріальної контори, третя особа центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Смілянської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном шляхом зняття з нього заборони,- задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права користування і розпорядження майном, шляхом зняття заборони на нерухоме майно та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта обтяження нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 5022004 від 25 травня 2007 року стосовно особи, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_2 , зареєстрований першою Черкаською державною нотаріальною конторою Черкаського міського нотаріального округу на підставі повідомлення серія і номер б/н Смілянського радіоприладного заводу Оризон, вид обтяження заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 49102561.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький