Ухвала

від 27.09.2023 по справі 761/34220/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/34220/23

Провадження № 1-кс/761/22209/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102100000120 від 28.08.2023

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102100000120 від 28.08.2023.

Клопотання мотивоване тим, що Слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000120 від 28.08.2023 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що 18 вересня 2023 року, з метою повного, всебічного та об`єктивного проведення досудового розслідування, попередньо встановивши, що необхідно здійснити заходи, пов`язані із збиранням доказів, враховуючи невідкладність випадку, прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 було прийнято рішення щодо проникнення до службового кабінету завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. академіка О.Ф. Возіанова Національної академії медичних наук України» ОСОБА_5 , що розташований на 5-му поверсі другого корпусу та проведення невідкладного обшуку без відповідної ухвали слідчого судді за адресою: м. Київ, вул. Володимира Винниченка, будинок 9-А, з метою переслідування особи, яка підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, а також для виявлення та вилучення майна, яке може мати значення для розкриття вищевказаного кримінального правопорушення.

В ході проведення невідкладного обшуку виявлено та вилучено:

-Мобільний телефон «Iphone 11», в корпусі сірого кольору з карткою стільникового зв`язку НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-Грошові купюри у сумі 6000 (шість тисяч) доларів США купюрами номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 60 (шістдесят) штук, які мають серійні номери: KG32799914B, KB03008501M, AB44276526S, AB16670168T, HG57330642A, KB76392168L, HL50446487F, DG19625158A, HA20796704B, FJ07680420A, AB51091825P, KB60647058J, KB85561775K, HF91907294C, AF40117260B, HB75488969A, KB96839483G, HF16382627F, KK29359988C, KC10264118A, KB16499051M, HL39587078F, HL39587008F, HC05861426A, DH31834197A, HL01033327E, KB08637355I, HE19682144B, KF98357047C, HB72627216K, KB98008020F, HB15334952H, HB3004979F, KB71585124M, HB44484867B, HI17822098A, KL44039690D, DL37483470A, HB28223816R, KB04340886I, KF24968655D, KK58012730B, DB47490622D, KB23759030I, AH58105720A, FH12064971A, KB49217890H, HL78589385G, AB74496638I, KF66115192B, KB08809029G, DB31176240B, HB76644836I, KB99117808B, KH35855729A, KJ03093322A, KB55407162P, AL67128463B, KL77835204A, AB 91952338А;

-Паспорт громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , виданий Харківським РУ ГУ МВС в м.Києві від 21.12.2000;

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Toyota RAV4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , 2015 року випуску;

-Банківська картка «Приватбанк» з реквізитами НОМЕР_6 ;

-Банківська картка «Приватбанк» з реквізитами НОМЕР_7 ;

-Грошові кошти у сумі 252 063 ( двісті п`ятдесят дві тисячі шістдесят три) гривні;

-Грошові кошти у сумі 250 (двісті п`ятдесят) євро;

-Грошові кошти у сумі 3600 (три тисячі шістсот) доларів США;

-Медична картка амбулаторного хворого №3692 пацієнта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-Блокнот чорного кольору з чорновими записами та написом на ньому «www.gicmedical.ru», «2007».

В подальшому, 18.09.2023, о 19 год. 16 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18 вересня 2023 року слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 в порядку ст. 98 КПК України вилучені під час проведення обшуку грошові кошти, речі та документи визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що у службовому кабінеті завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. академіка О.Ф. Возіанова Національної академії медичних наук України» ОСОБА_5 , де останній здійснює свою професійну діяльність було проведено невідкладний обшук, який в подальшому було легалізовано, вказав, що метою арешту майна є збереження речових доказів та забезпечення виконання вироку, оскільки санкція ч.3 ст. 368 КК України, передбачає конфіскацію майна, як вид покарання, просив клопотання задовольнити, а також долучив додаткові документи.

Захисник ОСОБА_4 , не заперечувала проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на грошові купюри у сумі 6000 доларів США, оскільки ОСОБА_5 не має жодного відношення до вказаних грошових коштів, в той же час, в іншій частині просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, з урахуванням того, що прокурором не доведено достатніх обґрунтувань щодо накладення арешту на майно, що вилучено в службовому кабінеті ОСОБА_5 , вказала, що конфіскація майна є видом покарання, застосування якого має на меті покарання винного, його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, натомість на даній стадії кримінального провадження, де встановлено лише попередню правову кваліфікацію, вважає передчасним стверджувати про можливу конфіскацію майна, як виду додаткового покарання, просила відмовити в задоволенні клопотання, а також долучила заперечення на клопотання про арешт майна з додатками.

Підозрюваний ОСОБА_5 , підтримав позицію захисника, вважав, що накладення арешту на мобільний телефон є необґрунтованим та безпідставним, оскільки в телефоні містяться важливі контакти, а також вказав, що з ОСОБА_8 жодного разу не зв`язувався засобами телефонного зв`язку.

Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, документи, що долучено в судовому засіданні, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102100000120 від 28.08.2023 за ч. 3 ст. 368 КК України.

18 вересня 2023 року прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 було прийнято рішення щодо проникнення до службового кабінету завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. академіка О.Ф. Возіанова Національної академії медичних наук України» ОСОБА_5 , що розташований на 5-му поверсі другого корпусу та проведення невідкладного обшуку без відповідної ухвали слідчого судді за адресою: м. Київ, вул. Володимира Винниченка, будинок 9-А, з метою переслідування особи, яка підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, а також для виявлення та вилучення майна, яке може мати значення для розкриття вищевказаного кримінального правопорушення, в ході проведення невідкладного обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, мобільний телефон, речі та документи, які 18.09.2023 постановою слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2023 надано дозвіл на проведення обшуку у нежитловому приміщенні службового кабінету завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. академіка О.Ф. Возіанова Національної академії медичних наук України» ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває на праві оперативного управління Державної установи «Інститут Національної академії медичних наук України» (код ЄДРПОУ 02011918), під час обшуку якого вилучено мобільний телефон «Iphone 11», в корпусі сірого кольору з карткою стільникового зв`язку НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; грошові купюри у сумі 6000 (шість тисяч) доларів США купюрами номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 60 (шістдесят) штук; паспорт громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , виданий Харківським РУ ГУ МВС в м.Києві від 21.12.2000; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Toyota RAV4», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , 2015 року випуску; банківські картки та грошові кошти в сумі 252 063 гривні, 250 (двісті п`ятдесят) євро та 3600 доларів США; медична картка амбулаторного хворого №3692 пацієнта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та блокнот чорного кольору з чорновими записами та написом на ньому «www.gicmedical.ru», «2007».

Статтею 131КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.

Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів, щодо арешту речей та документі а також мобільного телефону та забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання в частині арешту віднайдених грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того,згідно ч.5ст.170КПК Україниу випадку,передбаченому пунктом3частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як встановлено під час розгляду ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України за яке в разі визнання його винним можливе призначення покарання у вигляді конфіскації майна, в суді підозрюваний не спростував що виявлені у його робочому кабінеті грошові кошти належать йому.

Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Усталена практика ЄСПЛ свідчить, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, ЄСПЛ пов`язує із видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення ЄСПЛ по справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Разом з тим, можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що інформація на вилученому під час обшуку мобільному телефоні може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що спростовує доводи захисника та підозрюваного в частині відсутності підстав для арешту.

Таким чином, майно, що вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , у службовому кабінеті завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. академіка О.Ф. Возіанова Національної академії медичних наук України» ОСОБА_5 , відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, а також воно є об`єктом, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчою суддею не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя

УХВАЛИЛА

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , у службовому кабінеті завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. академіка О.Ф. Возіанова Національної академії медичних наук України» ОСОБА_5 , згідно протоколу обшуку від 18.09.2023, а саме на:

-мобільний телефон «Iphone 11», в корпусі сірого кольору з карткою стільникового зв`язку НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-грошові купюри у сумі 6000 (шість тисяч) доларів США купюрами номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 60 (шістдесят) штук;

-банківську картку «Приватбанк» з реквізитами НОМЕР_6 ;

-банківську картку «Приватбанк» з реквізитами НОМЕР_7 ;

-грошові кошти у сумі 252 063 ( двісті п`ятдесят дві тисячі шістдесят три) гривні;

-грошові кошти у сумі 250 (двісті п`ятдесят) євро;

-грошові кошти у сумі 3600 (три тисячі шістсот) доларів США;

-медичну картку амбулаторного хворого №3692 пацієнта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-блокнот чорного кольору з чорновими записами та написом на ньому «www.gicmedical.ru», «2007».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчасуддя Антоніна КВАША